РЕЗЕРВНИЙ САЙТ
http://chvgazeta.naxx.ru
бесплатный хостинг php mysql сайтов

Класика

Системи очіщення води
Чёрная икра
Будівельна корпорація
"Альянс Захід Буд"
Косметика
"Спутник" Каналізація.
Водопостачання
Ремикс Буд. Черновцы

Введіть ключові слова для пошуку на сайті


  • З вітального слова Президента України
    на урочистому засіданні з нагоди 600-ліття
    першої писемної згадки про Чернівці.

МІСТО ВДЯГЛОСЯ В СВЯТКОВІЇ ШАТИ – У НЬОГО СЬОГОДНІ ДЗВіНКИЙ ЮВІЛЕЙ...

«Чернівці - єдині й неповторні. Це унікальна перлина в короні України. Місто, в яке закохуються, місто, яким милуються... Безумовно, вся Україна гордиться своїм містом над Прутом за його красу, за його український дух, за його європейськість. Чернівці - це відкрита брама України до об’єднаної Європи».

Віктор Ющенко


  • Чернівецькому роду нема переводу

Указ Президента України № 887/2008

Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій міста Чернівці
За значний особистий внесок у соціально-економічний, науковий та культурний розвиток міста Чернівці, вагомі трудові здобутки та з нагоди 600-річчя першої писемної згадки про місто постановляю:

Нагородити орденом «За заслуги» І ступеня


ФЕДОРУКА Миколу Трохимовича - Чернівецького міського голову.

Нагородити орденом «За заслуги» ІІІ ступеня:


КАВАЦЮКА Івана Михайловича - соліста-інструменталіста фольклорного дуету «Писанка» Чернівецької обласної філармонії;
ПАЗЮКА Михайла Дмитровича - голову Шевченківської районної у місті Чернівці ради. Нагородити орденом княгині Ольги III ступеня:
САВЧУК Оксану Василівну - солістку-вокалістку фольклорного дуету «Писанка» Чернівецької обласної філармонії;
САНДЮК Сільву Дмитрівну - генерального директора Чернівецького учбово-виробничого об’єднання Українського товариства сліпих.

Нагородити медаллю «За працю і звитягу»:


АЛТУХОВА Сергія Львовича - бригадира електромонтерів міського комунального підприємства «Міськсвітло»;
АНДРУШАКА Георгія Костянтиновича - електрогазозварювальника дільниці державного комунального підприємства «Чернівціводоканал»;
ВАХНЮКА Миколу Георгійовича - голову правління об’єднання співвласників багато-квартирного будинку «Б-р Героїв Сталінграда»;
ЄРЕМІЧУКА Трояна Миколайовича - секретаря Чернівецької міської ради.

Присвоїти почесні звання: «НАРОДНИЙ АРТИСТ УКРАЇНИ»


СОЛТИСУ Ярославу Андрійовичу - солістові-вокалісту Заслуженого академічного Буковинського ансамблю пісні і танцю Чер-нівецької обласної філармонії.

«НАРОДНИЙ ХУДОЖНИК УКРАЇНИ»


ПАСІЧАНСЬКОМУ Ярославу Івановичу - художникові декоративно-прикладного мистецтва.

«ЗАСЛУЖЕНИЙ ДІЯЧ НАУКИ І ТЕХНІКИ УКРАЇНИ»


МАРЧЕНКУ Михайлу Марковичу- деканові, завідувачу кафедри Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, доктору біологічних наук, професору.

«ЗАСЛУЖЕНИЙ БУДІВЕЛЬНИК УКРАЇНИ»


ХРАПКУ Ярославу Васильовичу - директорові товариства «Будмонтаж-2001».

«ЗАСЛУЖЕНИЙ ЖУРНАЛІСТ УКРАЇНИ»

СМОЛДИРЕВІЙ Тетяні Петрівні - заступникові генерального директора, директору дирекції програм «Радіо-Буковина» Чернівецької обласної державної телерадіокомпанії.

«ЗАСЛУЖЕНИЙ ЛІКАР УКРАЇНИ»


БАБІНУ Володимиру Дмитровичу - завідувачу відділення обласного клінічного онкологічного диспансеру;
СТОРОЖУКУ Сергію Микола-йовичу - головному лікареві комунальної медичної установи «Міська дитяча клінічна лікарня».

«ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК ОСВІТИ УКРАЇНИ»


ЦИГАНКУ Андрію Михайловичу - директорові Чернівецького міського фольклорного театру-студії «Ґердан».

«ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ»


РОШЦІ Віоріці Миколаївні - заступникові головного лікаря Чернівецької обласної клінічної лікарні;
ШКРОБАНЦЮ Ігорю Дмитровичу - начальникові Головного управління охорони здоров’я Чернівецької обласної державної адміністрації.

«ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ»


ФЕДОРУЦІ Євгенії Деонисівні - начальникові управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради.

«ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК СФЕРИ ПОСЛУГ УКРАЇНИ»


ШУМЕЙКУ Олександру Михайловичу - директорові департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради.

«ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ УКРАЇНИ»


СТЕПАНОВУ Володимиру Васильовичу - тренеру-викладачу Новоселицької дитячо-юнацької спортивної школи.

«ЗАСЛУЖЕНИЙ ХУДОЖНИК УКРАЇНИ»


ПУШКАРЬОВУ Павлу Петровичу - художнику-живописцю.

Президент України
Віктор ЮЩЕНКО
1 жовтня 2008 року


Цісар повернеться до Чернівців

І постане він у мальовничому скверику на розі вулиць Шевченка та Кордуби. Як пообіцяв Голова Верховної Ради України Арсеній Яценюк, станеться це через рік. Зведуть пам’ятник у складчину – частку коштів відшукає спікер, а іншу виділить австрійська сторона. Ось яку мотивацію стосовно побудови монумента монарху Францу-Йосифу І висловив Арсеній Яценюк:
- За часів Габсбурга у місті звели університет, водогін, за-працювала потужна товарна біржа, якою не може похвалитися й теперішня Україна. Він також посприяв відкриттю цілого ряду українських шкіл. При ньому панувала міжконфесійна злагода. Тож цей діяч заслуговує, аби стояти в місті, про яке він так багато дбав. До речі, пам’ятник йому вже стояв у Чернівцях. Але був зруйнований поперед-німи режимами. Тому маємо відновити історичну справедливість. Виступив і внучатий племінник Франца-Йосифа І Карл фон Габс-бург. Він, зокрема, зазначив: побудова пам’ятника його великому родичеві свідчить про духовну спорідненість австрійського та українського народів. Високий гість подякував спікеру Українського парламенту та Чернівецькій міській владі за добрий намір. У церемонії закладки каменя на місці, де стоятиме пам’ятник, взяли також участь губернатор Буковини Володимир Куліш, міський голова Чернівців Микола Федорук, голова обласної ради Іван Шилепницький, почесний консул Австрії в Україні Хорст Шумі та посол Австрії в Україні Йозеф-Маркус Вукетіч. До речі, свою промову він виголосив українською мовою. Символічний камінь увінчує дошка, на якій вирізьблено такі слова: “На цьому місці буде споруджено пам’ятник Францу-Йосифу І – цісарю Австро-Угорської імперії (1830 – І916), який багато зробив для розвитку Чернівців”.


Карл фон Габсбург: «Ви рухаєтеся у бік європейської спільноти – це однозначно»

Нащадка імператорського роду Карла фон Габсбурга ми зустріли у VIP-секторі під час концерту італійського співака Тото Кутуньо. Син Отто фон Габсбурга з цікавістю спостерігав за чернівецькою публікою, яка з неабияким ажіотажем фотографувала камерами мобільних телефонів лазерне шоу. Під небом із феєрверковим зорепадом нам таки вдалося поспілкуватися із гостем, родинне дерево якого своїм розлогим корінням проросло певною мірою і в буковинський грунт. Адже, як зауважив сам співрозмовник, історія династії Габсбургів тісно переплітається з історією краю та його столиці.
- На свято нашого міста ми очікували значно більше гостей із прізвищем Габсбург...
- Мабуть, ви маєте на увазі мого батька - Отто фон Габсбурга. Але у жодному разі не слід забувати, що батькові 96 років. І хоча він є надзвичайно активною людиною й великим життєлюбом, про поважний вік треба пам'ятати. На щастя, наша сім'я є такою великою, що якщо на запрошення не вдається відповісти старшому, то це може зробити молодший.
- Я так розумію, що у Чернів-цях Ви вперше. Чи мали хоча би приблизну уяву, куди їдете?
- Звичайно, мені було добре відомо, куди я їду. Місто я бачив на старих фотографіях і поштівках. Уважно слухав оповіді бабусі, інших членів сім'ї. Коли батько повернувся з подорожі до Чернівців, то теж детально розповідав мені про те, що вдалося побачити, і про людей, з якими спілкувався.
- А що найбільше вразило, коли прибули до серця Буковини?
- Найбільшою мірою справи. Адже місто до відзначення ювілею змінилося. Це коштувало, напевно, титанічних зусиль. А ще я не побачив нічого такого, що б мене неприємно вразило чи здивувало. Взагалі думаю: коли добре знаєш історію краю і Чернівців за останнє століття, то не може бути жодного негативного ставлення до того, що доводиться спостерігати. Розвиток відбувається, і це основне.
- Чи лише про це Ви волієте говорити?
- Не тільки. Хотів би зауважити: моїм завданням останніх 30 років було доведення того, що Європа має надзвичайно великі розміри. Хоча у багатьох людей, котрі живуть у тій частині, яка зветься Старою Європою, існує певний стереотип, що Україна ментально не належить до Європи. І тому завданням сім'ї Габсбургів було подолання стереотипу, про який я сказав, і доведення того, що Україна належить до західного світу. А якщо уважно спостерігати за темпами змін у вашій державі, то однозначно можна говорити про рух у бік європейської спільноти.
- Чи встигли Ви відвідати всі заплановані заходи? Чи мали контакти з німецько-австрійським культурологічним товариством, аби уявити, як почувається ця спільнота на буковинських теренах?
- На жаль, мій візит є короткотерміновим. Уже через лічені години після нашого з вами спілкування я вирушаю додому. Того вимагають невідкладні справи. Мій літак о пів на другу ночі. Але я встиг побачити багато, відвідав усі офіційні заходи, щоправда, спілкування з представниками німецькомовної общини у мене не було.
- Отже, пане фон Габсбург, з огляду хоча би на це, Вам треба приїхати до Чернівців знову.
- Безперечно, це не останній мій візит. І якщо ви запитаєте мене, коли це станеться, то відповісти зараз я не готовий. Але, думаю, це буде досить швидко.
- Валізи додому будуть важкими, подарунків багато повезете?
- Звичайно, у моєму багажі знайдеться для них місце. Батькові, до речі, теж передали красиві презенти, які дарували за-прошеним. Але хотів би підкреслити, що значно вагомішими є духовні відчуття. Я побачив тут багато радості, приємних усміхнених облич, нас супроводжувала сонячна погода. І все це створювало відчуття свята.

Лариса АРТЕМЕНКО


Святу салютували феєрверки

Їх було кілька. Та найрозкішнішим став феєрверк, проведений у неділю після завершення гала-концерту “Феєрія любові” на стадіоні “Буковина”. Ракетні залпи осяяли місто з кількох точок. Одна з них була розташована біля заводу “Гравітон”, інші - біля готелю “Черемош”, у Садгорі, на Цецино та на головній спортивній арені Чернівців. Останній феєрверк чернівчани побачили 8 жовтня. Щоправда, він був не таким потужним, як попередні. А ще городяни та гості міста мали змогу милуватися лазерним шоу, продемонстрованим після концерту Тото Котуньо на Соборній площі. Ефекти були різнокольоровими. Яскраві веселкові промені спрямовувалися на спеціальний екран. З їхньою допомогою демонструвався і фільм про Чернівці. Влаштувала це грандіозне видовище компанія “Київстар”. А демонструвала лазерне шоу одна з львівських фірм, що володіє спеціальним обладнанням. У Чернівцях такої послуги ще не існує. А ось майстрів феєрверків уже маємо своїх, доморощених.


  • Ювілеї: громадські й особисті

«Піввіку служу Чернівцям»

У гамірно-святковому велелюдді післяреставраційного відкриття серця міста – вулиці О.Кобилянської – мимоволі привертав увагу літній городянин, який неспішно прогулювався зі жвавим тер’єром на повідку, раз по раз зупиняючись, аби посидіти на посереддорожніх лавках і неквапом, з очевидним задоволенням оглянути оновлені, свіжопофарбовані будинки. Відчувалося, що кожний з них – часточка його життя. Дорога. Близька. Незабутня.
Анатолія Івановича Ковбасюка можна зрозуміти: у 1957 році, після закінчення Київського технологічного інституту харчової промисловості, приїхавши сюди з Умані за направленням, він добряче прислужився столиці Буковини, трудячись на вищих керівних посадах пивзаводу, винзаводу, дріжджзаводу, спиртоб’єднання. Тут же зустрів і свою другу половину – Ніну Миколаївну, з якою ось уже чотири десятки літ ділить радості й печалі. Тут народився й виріс їхній син Андрій, котрий, вивчившись на лікаря, пустив коріння в Рівному. І хоча неодноразово запрошував батьків перебратися до себе, але, як висловився наш шанований співбесідник, “не відпускають дорогі серцю Чернівці, яким служу вже піввіку ”. Чарівне місто над Прутом одразу і назавжди полонило душу подолянина унікальною архітектурою, шанобливим ставленням мешканців один до одного незалежно від національності, віри, культури та мови. Зрештою, якимось особливим “фірмовим” шармом глибинної внутрішньої культури у всьому – роботі, побуті, дозвіллі. Як згадує Анатолій Іванович, тодішня вулиця О.Кобилянської вечірньої пори та особливо у вихідні й святкові дні нагадувала повноводу різнотечійну річку: нескінченний людський потік чинно, розважливо протікав в обидва боки, створюючи неповторну, по-сімейному затишну атмосферу всеспільнотної родини. При цьому бруківка, хоча й не метена трояндами, вирізнялася ледь не квартирною чистотою: вважалося якось протиприродно кинути під ноги не те що порожню пляшку чи обгортку від морозива (що поспіль зустрічається нині після святкових гулянь), а й навіть недопалок або сірник. Ще міцно трималися давні традиції ставлення до місць спільного користування, як до власної оселі. “Куди-то воно все поділося?..” – сумно зітхає ветеран. Утім, він не приховує задоволення від нинішніх змін - масштабної реставрації, реконструкції історичного центру "маленького Парижа". Зосібна, на його думку, перенесення зелених насаджень на середину дорожнього полотна, перетворення його в давноочікувану пішохідну зону, позначення бордюрів написами мовами, традиційними на місцевих теренах, вельми прикрасить нашу основну магістраль. Водночас він пропонує поміркувати над можливістю заміни кленів, які в холодну пору нагадують голі штурпаки, вічнозеленими декоративними ялинками. А ще - активніше замінювати старі свинцеві водоводи на сучасні й безпечні для здоров'я труби, бо як професійний харчовик чудово знає про вкрай негативні наслідки насичення людського організму важкими металами. Насамкінець, важко не погодитися з тим, що справжнє відродження “золотого віку” рідного міста немислиме без повернення перелітних синів та дочок в отчі гнізда з хай і тричі тепліших, комфортніших та грошовитіших, але чужих країв. Інша справа, як цього домогтися?
Юрій СКИБА


  • Hезабутні

«Довіра – слід життя, тож вчися жити»

Ці глибокі слова одного з кращих німецькомовних поетів другої половини XX століття Пауля Целана вельми влучно передають характер відкритої в Чернівецькому обласному художньому музеї виставки, присвяченої свідомісним пошукам видатного земляка.
Саме довіра, толерантність, шанобливе ставлення один до одного здавна становлять першооснову життєвих орієнтирів місцевої людності. І ці непересічні, фірмово буковинські якості, як наголошувалося у виступах на імпрезі, попри страшні воєнні випробування (загибель батьків та власні поневіряння світами), проросли у високу й благородну целанівську поетичну філософію буття. Її тонко й делікатно відтворено у продемонстрованій документальній кінострічці “Повернення”. На батьківські пороги. В дивовижне місто, що благословило перший крик майбутнього чарівника слова, розділило з ним перші радості й печалі. Зрештою – в душі прийдешніх співкраян. Як не прикро, але факт: аж до 1990 року про давно на той час визнаного за кордоном літературного класика на його батьківщині – і великій, і малій – майже... ніхто не знав. Лише завдяки подвижництву відомого місцевого літературознавця й перекладача Петра Рихла та його однодумців, присутніх на означеному заході, король поетичного модерну нарешті повернувся із вимушеного забуття до своїх зачудованих і присоромлених “підданих”. От би ще, прохопилося у зацікавленій розмові, заснувати в Чернівцях відповідний музей! Він принадив би чимало нових західноєвропейських прихильників красного письменства, що, думається, потужно спрацює на розвиток туристичного іміджу “маленького Парижа”. І, зосібна, налагодженню партнерських відносин зі своїм, образно кажучи, старшим названим братом – столицею Франції, де, власне, й сформувалася основа творчого доробку об’єкта нашої уваги. А там же, на берегах Сени, його добре знають і люблять. Свідчення тому – присутність на виставці невеликої, але представницької паризької делегації, включаючи поважного педагога-науковця Бертрана Бадю, солідного банкіра, кавалера ордена Почесного ле-гіону Шарля Рознера... Загалом же працівники Художнього музею, крім вдумливого, емоційно насиченого пошанування маститого чернівчанина, подарували рідному місту-ювіляру чудовий виставковий букет. Це і гідна столичних експозицій добірка ювелірного мистецтва Буковини (чого хоча би варті во-істину монарші кольє "Лада", "Місячна доріжка" Костянтина Кравчука або в повному розуміння слова космічний гарнітур "Галактика" Штефана Пержана!), і образо-творчі набутки учасників Міжнародного пленеру художників "Митці - Чернівцям" (в розмаїтті стилів, тем та творчих почерків виокремлюються блискуче виписаний "Сонячний дощ" І. Панчука, лірично загадковий "Чернівецький краєвид" Л. Куваєвої, романтично ностальгійна "Тиха вулиця" І. Юр’єва). Додаймо сюди фламандський та голландський живопис XVI-XVII століть, широченну палітру місцевої малярської, прикладної, сакральної спадщини. Правду кажуть: вишуканий естетичний смак, почуття прекрасного народилися разом з чарівним, неповторним, давнім і незмінно юним містом над швидкоплинним Прутом. Не згубімо ж їх у знеособлюючій, прагматично-приземленій довколоринковій суєті!
Юрій СКИБА

Теми дня

Працюймо на славу Буковинської столиці!

В облмуздрамтеатрі, де відбулося урочисте засідання з нагоди 600-ліття першої писемної згадки про Чернівці, міський голова Микола Федорук вручив Президенту України Віктору Ющенку почесну медаль “На славу Чернівців”. Ось як він висловився з цього приводу:
- Історична будівля на Центральній площі, де розташоване управління Національного банку у Чернівцях, стала першою спорудою, реставрованою у місті з часів незалежної України. Віктор Ющенко, який тоді очолював Нацбанк, особисто сприяв цим роботам. Саме з цієї будівлі розпочалася сучасна реставрація Чернівців. Медаль “На славу Чернівців” тепер мають два Президенти України. Напередодні свята її одержав і перший Президент нашої держави Леонід Кравчук. Таку ж нагороду Микола Федорук вручив і Голові Верховної Ради України Арсенію Яценюку під час церемонії відкриття ювілейних торжеств на Центральній площі.


  • Hезабутні

«Думаю, чим нам треба негайно зайнятися, то це підготовкою до 700-річчя»

Чи не найпочесніше місце у списку найвідоміших осіб Чернівців займає, безперечно, ім’я Голови Верховної Ради України Арсенія Яценюка. Наскільки важливою є для Арсенія Петровича його мала батьківщина, ми намагалися довідатися ще напередодні ювілею. Але сконтактувати зі спікером через його виняткову зайнятість так і не вдалося. Однак, що означають для Арсенія Петровича його Чернівці, згодом почули не лише ми, а й усі гості та учасники офіційного відкриття Дня міста. Коли керівника українського парламенту запросили до слова, він, зокрема, зауважив:
– Зараз перед вами виступає не Голова Верховної Ради Яценюк, а чернівчанин Яценюк. Я тут народився. Це – моє місто. Тут живуть мої батьки, тут виховуються мої діти. Це - унікальне місто. І знайти йому аналоги на теренах України чи Європи дуже важко. Кажуть: Чернівці – це маленький Париж чи маленький Відень. Ні, Чернівці – це Чернівці. Чернівці – це красиве, неповторне місто, центр неймовірно красивого краю, яким є Буковина. Це місто пережило дуже багато різних історичних часів. Це місто пережило окупації, це місто пережило імперії, але це місто ніколи не переживе себе. Це місто – унікальний суспільний устрій, який важко знайти. Це місто, яке дає можливість усім розвиватися. У цьому місті щасливі усі. Тут не зважають на національності, мови, конфесії, але тут поважають одне одного і дають можливість кожному проявити себе. Тут у кожного є шанс, а завдання кожного - скористатися цим шансом. Кажуть, що Чернівці – це Європа. І це правда. Але є одна незначна відмінність між Чернівцями і Європою. (Європою не у географічному змісті, а Європою у змісті Європейської Унії.) До Європейської Унії треба візи, а до Чернівців поки що не треба. Тому приїжджайте, люди добрі, до Чернівців і подивіться на це неймовірно красиве місто. Я вітаю вас усіх з 600-річчям - ми таки його дочекали! Думаю, чим нам треба негайно зайнятися, то це вже почати готуватися до 700-річчя. Я вас вітаю. Всього найкращого. І щиро вам бажаю, аби це місто залишалося таким, яким воно є: самобутнім, красивим, з тими людьми, які його відображають. Зі святом!
Записала Лариса АРТЕМЕНКО


  • Автографи на асфальті

Дощ не загасив зірок

Місцева «Алея зірок» побільшала на чотири імені. У неділю відомим буковинцям міський голова Микола Федорук вручав відповідні свідоцтва. Того дня з ранку йшов дощ й до урочистого запалення рясно окропив уже відкриті зірки. Цьогоріч честі бути увіковіченими удостоїлися співачки Ані Лорак і Катерина Бужинська, оперний співак Василь Герелло та колишній керівник ансамблю «Марічка» Володимир Шабашевич.
За кілька хвилин до урочистої церемонії люди вже юрмляться біля нових зірок на алеї. Проходиться Театральною мер, інші представники міської ради. З квітами стоїть батько Ані Лорак. Невдовзі в цей бік направляється і мама співачки, але швидко повертається в інший... Певно, не хоче стояти поруч з колишнім чоловіком. У цей час до театру під’їжджають і самі зірки – Лорак і Бужинська, кожна на своїй машині. (Батьки Катерини сиділи в авто поруч з нею). Дипломи співачки мають отримувати на сцені. Раптом сильний дощ пробиває дірку у брезенті, яким була накрита сцена. І вода рясним струменем окроплює її в самісінькому центрі. В результаті всім, хто прийшов у той день на Театральну, довелося добряче настоятися, адже свято затрималося майже на годину. Саме в цей час ми поспілкувалися з Мирославом Куєком, батьком Ані Лорак. «Кілька днів тому донька після концерту у Чернівцях приїжджала у Кіцмань, - розповів він. - І ми з дружиною подарували їй на 30-річчя буковинський костюм. Вона його довго приміряла. А потім зауважила: «Тепер я буду, як Софія Ротару». Кароліна сказала, що модельєр Анжела Лисиця змоделює їй ще гарні червоні чобітки». Першим свідоцтво про занесення власного імені на <Алею зірок> отримав Володимир Шабашевич. Колись він керував ансамблем <Марічка>, проте для сучасного покоління його ім'я невідоме. Диплом Василя Герелла отримував його батько. Старенький чоловік навіть заплакав, коли урочисто запалили зірку його сина. Незважаючи на погану погоду, Катерина Бужинська з'явилася на Театральній вся в білому. І коли співачка піднімалася на сцену, хтось із чоловіків подав їй парасолю. Але вона тут же розкрила свою - більш стильну. Отримавши з рук мера своє свідоцтво, Катя ще й заспівала для чернівчан давню буковинську пісню <Буковино-ляно>. Ані Лорак ви-йшла без парасолі. Точніше, її над співачкою весь час тримав охоронець. Кароліна не співала - берегла голос для гала-концерту на стадіоні.
Наталка ФЕЩУК
Фото Василя БАБУХА

Міське перехрестя

Дощ не зупинили навіть цимбали «Писанки»

Святкової неділі об одинадцятій годині на Центральному міському майдані мало розпочатися свято української культури та кухні. Але задощило. Та так, що намокла й апаратура. Доки техніки готують її до використання, біля сцени порядкує головний режисер дійства Петро Колісник.
- Представити традиційну національну культуру ми намагалися максимально. Залучено дуже багато колективів - і різножанрових, і різновікових, - каже він. - І свято української культури, і румунської, і німецької, і всіх решта відбуватиметься за принципом "прихід на гостини". Тобто українців, наприклад, вітатимуть румуни, а євреїв - українці. Безперечно, це якоюсь мірою данина нашій чернівецькій толерантності.
- До того ж, - продовжує Петро Колісник, - до нас приєднаються й окремі фольклорні колективи, які беруть участь у дев'ятнадцятому міжнародному фестивалі "Буковинські зустрічі". До сцени підходить колона діток. Це - учасники дитячого танцювального ансамблю "Вітерець" Чернівецької гімназії №4 .
- Учора наші вихованці брали участь у параді чернівчан. Вони йшли у святковій колоні в костюмах національностей, які живуть у Чернівцях. Сьогодні виконуватимуть перед глядачами українські народні танці, - розповідає художній керівник дитячого колективу Михайло Покиданець.
- У курточках? - уточнює юна учасниця "Вітерця".
- Хто ж тоді побачить ваші костюми? – дивується Михайло Покиданець. І додає: у дітей дуже красиві костюми – авторська робота. Через площу прямує дует “Писанка” – заслужені артисти України Оксана Савчук та Іван Кавацюк. Днем раніше, під час урочистого засідання у муздрамтеатрі, Президент України Віктор Ющенко вручив їм державні нагороди – орден Ярослава Мудрого третього ступеня та орден Княгині Ольги теж третього ступеня.
- Це було для нас повною несподіванкою, тому приємно вдвічі, - зауважує Оксана Савчук. - Доки виходила на сцену, перед очима промайнуло все: обличчя людей, які разом із нами всі ці роки творили <Писанку>, моя родина, наші цимбали. Здавалося би, коротка мить, але згадалося все .
- А Президент таки почепив Вам відзнаку на сорочку, бо ви-глядало, що вагався…
- Я була вдягнена у сорочку, шиту білими цирками. Мереживо дуже делікатне, і Віктор Андрійович справді завагався. Але почепив і тепло привітав. Для нас ці нагороди важливі хоча б тому, що отримані з рук свого, українського Президента. За якусь мить дует "Писанка" вийшов на сцену. Але навіть іскрометні мелодії цимбалів Івана Кавацюка не змогли зупинити дощ, який не вщухав, а навпаки - посилювався. За дійством на сцені тим часом спостерігали численні глядачі. Майдан заповнився парасолями. Через примхи погоди довелося перенести й пригощання національними стравами, яке мало відбуватися на площах міста. Частували, здебільшого, у народних домах Чернівців.
Лариса АРТЕМЕНКО


Квітковий салют

З особливим, як золотаво-прозоре повітря осені, настроєм готувалися освітяни до професійного дня та 600-літнього ювілею. І довели це у творенні своїх різнобарвних композицій з квітів учні, їхні батьки, вчителі та вихователі усіх навчальних закладів міста на фантазійному святі природи. Воно вже 12-й рік відбувається на Театральній площі. Можливо, в якомусь регіоні є його аналоги, але наше свято квітів – цілком оригінальний місцевий задум. Цього року воно проводилося у новому форматі. У цьому багатющому розмаї форм, барв, творчих задумів важко було надати перевагу якійсь певній ідеї. Тим більше, що окремі букети кожний навчальний заклад представляв самостійно, а спільними зусиллями, прямо на газонах, творили квіткові шедеври. Під веселковою аркою, сплетеною з хризантем учнями ліцею № 1, ЗОШ № 1,12,16, 38, охоче фотографувалися на згадку про свято дорослі й малі чернівчани. Екскурс в давню історію (молдовсько-ленківський та румунський періоди розвитку міста) пропонували представники школи-інтернату № 2, ЗОШ № 20, 2, ліцею № 3, гімназії № 6. ЗНЗ № 10, 13, 37, 33. А нещодавні події Петрівського ярмарку відтворили вихованці дошкільних установ № 45, 4, 53, 52 з використанням сільгосппродуктів. Щемливо звучала скрипкова струна у композиції <Червона рута> (гімназія № 5, ЗНЗ № 28, 34, 42). Величаво виглядав герб Чернівців- перлини Буковини (ДНЗ № 1,15, 33, 46, 41, ліцей № 2, ЗНЗ № 6, 8, 11,19). У чернівецькому дворику, знайомому кожному та оспіваному бардами, гостинно, різними мовами, за-прошували на філіжанку кави друзів з різних країв (гімназія № 2, ЗНЗ № 41, ЗОШ № 30, 4, 40). З величезною писанкою - символом життя - порівняло Чернівці молоде покоління з гімназій № 3, 4, ЗНЗ № 3, 5,14, 31, а квітковим салютом проводжали гостей учні гімназії № 7, ЗОСШ № 27, ЗОШ № 25, 27. Кольорова феєрія не залишила байдужим нікого з відвідувачів цієї площі. Подарунок освітян рідному місту до ювілею виглядав достойно. …Квіткове місто милувало око. І дуже хотілося, щоби так було завжди.
Галина ПОГОРЖЕЛЬСЬКА


Коли зникають кордони...

Не секрет: просто неможливо спокійно пройти повз пісенний чи танцювальний гурт, який виконує запальні, мелодійні румунські наспіви. Навіть коли невпинно періщить холодний осінній дощ. У чому наочно пересвідчилися учасники й глядачі-слухачі свята цієї невід'ємної гілки пишного етнокультурного дерева під назвою "Буковина".
Попри негоду, як тільки пролунали динамічні, знайомі з дитинства акорди, довкола пересувних підмостків на Соборній площі хутко зібралося чимало чернівчан та гостей міста. І недарма: на сцені ніби яскраво спалахнуло незриме звукове світло, геть полонивши душі до нитки змоклих, але задоволених розгорнутим дійством перехожих. Калейдоскоп чудово, з вогником виконуваних номерів, схоже, нікого не залишив байдужим! Важко когось виділити із цього розмаїття талантів – ще зовсім юних і вже сивих. Та все ж ризикну хоча би побіжно згадати виступи, які найбільш запам’яталися: хорового колективу “Драгош воде”, юних зірочок Аліни Босович (попурі з молдавських народних пісень), Анастасії Флоря («Пісня про маму»), дуету братів Адріана та Ігоря Костя, Крістіни Флоря (буковинська хора), їхнього трохи старшого колеги – студента ЧНУ Григорія Германа (“Луна”), танцювального ансамблю “Мерцишор”. Цілком гідним також стало творче привітання від української громади фольклорним колективом “Оберіг” із Заставни. Та найбільше вразили високою професійністю гості з Румунії. Надто учасник XIX Міжнародного фольклорного фестивалю “Буковинські зустрічі” – танцювально-хоровий колектив “Трандафірул” (“Троянда”). Відчувається, що наші південні сусіди, гейби зіницю ока, бережуть і плекають витоки свого прадідівського мелосу. Варто добряче придивитися до тамтешнього досвіду... Одразу ж по тому на площі Філармонії порадували безпосередністю й дзвінкими голосочками вихованці дитячої студії “Казковий світ”. Юні аматори мужньо витримали випробування настирливою зливою та пронизливим вітрюганом, довівши прямо-таки недитячу відданість пісенно-танцювальній музі. Шкода, що, окрім рідних уболівальників – тат та мам, так мало сторонніх краян зважилося протистояти натиску небесної купелі. Проте віриться: у Настусі Рошки, Надійки Семикіної, Юлечки Кравчук, Христинки Аткалюк, Андрійка Гнатюка та багатьох їхніх друзів – усе ще попереду. І перемоги, і невдачі. А головне – щемотна радість особистої причетності до чарівного світу мистецтва...
Юрій СКИБА


  • Iмпреза

«Герметична» єврейська культура привідкрилася

для мешканців Чернівців завдяки музею, що днями почав працювати в одному з приміщень Центрального палацу культури (який свого часу був збудований, власне, як Єврейський народний дім). Це – дарунок містові-ювіляру від місцевої єврейської громади та діаспори. Музей не лише урізноманітнив експозиційну сферу столиці Буковини, а й засвідчив актуальність єврейської тематики: над його створенням зацікавлено працювали чимало людей різних національностей.
Навіть якби на вхідних дверях музею не було пояснювального напису, з перших кроків одразу розумієш, що це - музей єврейської історії та культури. Такий ефект забезпечують, передусім, декоративні талеси. Великі білі рушники з чорно-полосатою крайкою - збільшені копії ритуальних покривал - прикрашають 12 експози-ційних стендів, чиє число відповідає кількості місяців року. Вони складають середній рівень експозиції і містять інформацію про національні єврейські свята, реліквії та видатних осіб. Верхній рівень являє собою серію фотографій із зображеннями будівель, зведених у місті Чернівцях в минулому столітті за кошти єврейської громади. Загалом їх майже триста - чи не вся вулиця Барбюса, значна частина Садгори, а також локальні вкраплення на вулицях, які тепер носять імена Ю. Гагаріна, Б. Хмельницького, Лесі Українки, Н. Яремчука, Л. Кобилиці, М. Заньковецької та інших. З них більша частина слугувала приміщеннями для синагог чи інших ритуальних закладів, у решті розташовувались лікарні (окремо для дорослих і дітей), сиротинці, притулки для престарілих, бідних та бездомних євреїв, їдальні, в тому числі для студентів, школа івриту, ремісниче училище, клуби шевців і будівельників. Нижній рівень заповнили предмети: годинники, друкарські машинки, фотоапарат, ковані підсвічники, менори, мініатюрні чарочки, письмове та ремісниче приладдя: Є тут навіть елемент надгробної плити. Притягують погляд репродукції старовинних фото, де зображено цілі єврейські родини, та книги світської єврейської літератури. Особлива ж гордість музею - фрагмент Тори, виконаної на пергаменті у I половині XX століття, а також сторічний Талмуд. На їх експонування потрібен був спеціальний дозвіл вищого священства. Стриманий, спокійний інтер'єр експозиції налаштовує на роздуми і дозволяє проникнутися побаченим. Загалом ауру цього музею, як справедливо зауважив його дизайнер - львівський архітектор Роман Батіг, можна порівняти з молитвою, котра ніколи не набридає. Сприятиме цьому, певно, й освячення приміщень музею, здійснене рабином Менахемом Менделем Гліценштейном. Музей займає дві кімнати. У першій відображено прадавню історію єврейського народу, у другій - нову, суто чернівецьку. Остання потребувала скрупульозних досліджень місцевих архівів, цим займалися краєзнавці Марія Никирса і Наталія Шевченко. Документальні матеріали з приватних колекцій надавали також представники земляцтв чернівецьких євреїв у Великобританії, Ізраїлі та США. Зв'язок із ними забезпечувала Уляна Шумейко. Наукові розробки єврейської теми здійснювали, зокрема, викладачі ЧНУ Петро Рихло, Олег Суровцев і Микола Кушнір. Важко переоцінити фінансову та матеріальну допомогу, надану місцевими підприємцями Яковом Шварцманом, Святославом Померанцевим, а також головою Генеральної ради Євроазійського єврейського конгресу Йосифом Зісельсом (на фото внизу), автором ідеї створення зазначеного музею та одним із його засновників. Щира вдячність – і Раймонду Гугенхайму, який виділив кошти й організував поїздку чернівчан до аналогічного музею у Швейцарії. Отриманий досвід став у нагоді. Незважаючи на значну кількість зібраних експонатів, адміністрація музею називає його теперішній стан першою борозною на цілині. Наразі матеріал носить узагальнений характер. На думку Наталії Шевченко, цікаво було би зайнятися темою відбиття образу міста в особистих долях чернівчан-євреїв. А редактор газети благодійного фонду "Хесед Шушана" Шая Клейман, який подарував музеєві старовинний єврейський буквар, запропонував у якості експонатів виставляти і спогади чернівчан про життя міста у минулому столітті. Це - аспекти перспективного розвитку музею.
Валентина КУКУРУДЗ


Польські споткання

У неділю у Польському домі, що на вулиці Ольги Кобилянської, було людно. Тут пахло незвичними стравами, а діти ходили у різнобарвних національних костюмах.
Дощова погода змусила перенести місце свята польської культури та кухні. Замість співів і танців на вже ошатній вулиці Ольги Кобилянської чернівецькі поляки і їхні гості веселилися у невеликій залі Польського народного дому. І хоча тут було трохи тісно, зате всі почувалися щасливими. Польська громада гарно підготувалася до свята. Серед почесних гостей можна було бачити, зокрема, першого радника Посольства республіки Польща у Києві Ольгу Гнатюк, яка приїхала до Чернівців на святкування 600-річчя, незмінного директора фольклорного фестивалю "Буковинські зустрічі" Збігнєва Ковальського. Він, до речі, брав активну участь майже у всіх танцювальних номерах. - Пан Ковальський у нас частий гість, - каже голова Польського національного товариства ім. А. Міцкевича у Чернівцях Владислав Струтинський. - Тут він почувається, як удома. Такі польські споткання, тобто зустрічі, у нас відбуваються часто. Ми приходимо сюди, на Кобилянську, щонеділі, після служби Божої у костелі. Тут збирається наша молодь і люди старшого віку. Зараз у Чернівцях можна налічити до двох тисяч поляків - тих, хто має коріння у сусідній з нами країні. Але чимало їхніх дітей та онуків уже не знають польської мови, тим не менше, із задоволенням приходять на всі вечори нашої культури. Того дня двері Польського дому були відкриті для українців, румунів, євреїв... Сюди завітав прославлений фольклорний колектив "Родина" із села Ревно на чолі із своїм керівником Марією Яворською, ансамбль "Южинецькі молодички" з Кіцманщини, колектив "Ехо Буковини" із польського міста Любень. Для гостей співав відомий місцевий колектив "Ехо Пруту", що діє при Польському домі. Він - незмінний учасник багатьох міських заходів, у тому числі Петрівського ярмарку. Власні вірші про Чернівці читала викладач польської мови гімназії №3 Люція Ушакова. Після пісенної програми гості змогли посмакувати традиційними польськими стравами, особливо пончиками із трояндовим джемом. Господині, котрі готували щедрий стіл, розповіли, які страви полюбляють чернівецькі поляки: "Перше - це червоний борщ, що готується на буряковому квасі (буряк нарізається, додається чорний хліб, і все це має "побродити"). Потім вариться бульйон, куди додається морква, селера, петрушка, пастернак, проціджується і заправляється буряковим квасом. Добре також відварити і додати у борщ сушені білі гриби. М'ясо, на якому варився бульйон, перемелюється, додаються гриби, і з цього готується фарш до налисників. Подають їх до борщу. Важко уявити наш стіл без бігоса - з капусти, м'яса та копченостей. Причому, м'ясо має переважати. Дуже оригінальні наші здобні пончики із трояндовим джемом. Ще до чаю можна подавати бісквіт з горіхами, курагою, родзинками, варенням із суниці або медові пряники в шоколаді.
Наталка ФЕЩУК
На фото автора: покоління, яке теж береже польські звичаї і традиції.


Зіркам – прямий ефір, глядачам – дощовики

Концерт відомих буковинців разом із чернівчанами дивилася вся Україна.

Чи не вперше популярні буковинські артисти виступили разом в одному збірному концерті. І привід для того був вагомий: привітати Чернівці із 600-річчям. Велике пісенне свято під назвою «Феєрія любові» відбулося на стадіоні «Буковина». Навіть сильний дощ йому не завадив.
Концерт планувався на вечір, коли, власне, в телепрограмі і був заявлений прямий ефір на Першому національному телеканалі. Але потім організатори перенесли його на дві години раніше. В результаті глядачі, котрі прийшли вчасно, добряче намерзлися під дощем, адже <Феєрія любові> раніше так і не розпочалася... До Чернівців із пісенними подарунками приїхали всі наші великі і зіркові: Дмитро Гнатюк, Софія Ротару, Павло Дворський, Марія Миколайчук, Ян Табачник, Ауріка Ротару, Микола Мозговий, Катерина Бужинська, Іво Бобул, Ані Лорак, Аліна Гросу. Разом із ними на сцену виходили і місцеві співаки - дует <Писанка>, Ольга Добрянська, Іван Дерда. Негода не змусила пустувати сектори стадіону, вони були заповнені людьми під парасольками. Правда, при вході чернівчанам роздавали і дощовики. Вели свято Василь Ілащук і Марися Горобець. Але, як завжди, основний текст ведучих був за Василем. Телекамери в основному транслювали тільки те, що відбувалося на сцені. І лише епізодично показували глядачів. Завдяки Софії Ротару. Зі словами <Дощ нам не завада> і під акорди пісні <Одна калина> знаменита буковинка пішла дощовим стадіоном, а коли повернулася на сцену, міський голова Микола Федорук вручив їй медаль <На славу Чернівців>. Гала-концерт завершився <Червоною рутою> у виконанні Ані Лорак. Своїм землякам співачка представила власну версію цієї пісні. Правда, багатьом нова інтерпретація не сподобалася. «Феєрія любові» увінчалася великим феєрверком, який відлунював далеко-далеко за межами стадіону «Буковина».
Наталка ФЕЩУК

Акценти

  • Затверджено рішенням Чернівецької міської ради V скликання від року №

Положення про порядок розгляду питань, пов’язаних із самочинним будівництвом у м. Чернівцях

(Продовження. Поч. у №39 від 26.09.2008 р.)

1.5 Для усунення самочинно здійсненого (здійснюваного) нового будівництва, розширення, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, влаштування, встановлення, будівництва малих архітектурних форм, елементів благоустрою (далі – Будівництво) фізична особа, фізична особа-суб'єкт підприємницької діяльності, юридична особа незалежно від форми власності, повинні звернутися у виконавчий орган міської чи районної у місті ради з заявою та надати необхідні документи у встановленому цим Положенням порядку для отримання дозволу. Перелік документів та матеріалів визначається відповідним виконавчим органом міської ради залежно від виду здійсненого будівництва згідно з п. 6.2 цього Положення.
1.6 Розгляд питань з самочинних добудов, надбудов, перепланувань, реконструкцій квартир (будинків), допоміжних і нежилих приміщень державного, комунального, відомчого та приватного житлового фонду, належних до них господарських будівель і споруд, капітальних гаражів у приватному секторі забудови (будинковолодінні) належить до повноважень районних у місті Чернівцях рад.
1.7 Для забезпечення всебічного розгляду питань, пов’язаних з самочинним будівництвом міською радою створюється пос-тійно діюча комісія з питань самочинного будівництва (далі – Ко-місія).
1.8 Фізичні особи, фізичні особи-суб’єкти підприємницької діяльності, юридичні особи, які здійснили (здійснюють) самочинне будівництво, незалежно від інших обов’язкових платежів вносять кошти до спеціального фонду міської ради на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Чернівці.
1.9 Внесення коштів, передбачених цим Положенням та Договором «Про погодження самочинного будівництва» проводиться забудовником:
1.9.1 За наявності у забудовника правовстановлюючих документів на землю до видачі йому витягу з рішення виконавчого комітету міської ради про надання дозволу на будівництво і виготовлення проектної документації:
1.9.2 У випадку відсутності у забудовника правовстановлюючих документів на землю до видачі витягу з рішення сесії міської ради про надання йому земельної ділянки в оренду або продаж.
1.10 Розмір внесків визначається у відсотках від вартості будівництва:
1.11 Вартість об’єкта самочинного будівництва встановлюється:
1.11.1 відповідно до проектно-кошторисної документації;
1.11.2 за даними інвентаризаційної оцінки бюро технічної інвентаризації згідно з технічним паспортом на об’єкт з врахуванням фізичного зносу;
1.11.3 експертною оцінкою закінчених будівництвом об’єктів суб’єктами, які мають ліцензію на проведення оцінки нерухомості (майна).
1.12 Розподіл коштів, що на-дійшли до спеціального фонду міської ради від забудовника самочинного будівництва здійс-нюється таким чином:
- 40 відсотків передаються у фонд соціально-економічного розвитку міста;
- 20 відсотків - районній у місті раді, на території якої здійснено (здійснюється) самочинне будівництво;
- 40 відсотків – департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради.
1.13 Районні у місті ради використовують кошти на фінансування робіт із знесення об’єктів самочинного будівництва. У випадку невикористання до 1 квітня наступного року коштів на знесення об’єктів самочинного будів-ництва ці кошти направляються на благоустрій території району.
1.14 Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради використовує отримані кошти на утримання і матеріальне забезпечення відділу оперативного реагування на самочинне будівництво при департаменті.
2. Основні терміни, що вживаються в цьому Положенні
2.1 Об’єкт – окремий будинок, споруда з інженерним обладнанням, інженерні мережі та комунікації, а також їх комплекси з визначеними будівельними, функціональними та виробничими показниками і призначенням (нове будівництво, розширення, реконструкція, капітальний ремонт, реставрація або консервація), на будівництво якого розробляється окрема проектно-кошторисна документація і надається дозвіл на виконання будівельних робіт.
2.2 Будівля – будівельна система, яка складається із несучих та огроджуючих або суміжних (несучих і огороджуючих) конструкцій, утворюючих наземний замкнутий об’єм, призначений для проживання або перебування людей в залежності від функціонального призначення і для виконання виробничих процесів різних видів.
2.3 Споруда – об’ємна, площина або лінійна наземна, надземна чи підземна будівельна система, яка складається з несучих, а в окремих випадках і огороджувальних конструкцій і призначена для виконання виробничих процесів різних видів, зберігання матеріалів, виробів, обладнання, для тимчасового перебування людей, пересування людей та вантажів і т.п.
2.4. Нове будівництво – будівництво комплексу об’єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення новостворюваних підприємств, будинків, споруд, а також філій і окремих виробництв, що здійснюється на вільних площах з метою створення нової виробничої потужності або надання послуг, які після введення в експлуатацію будуть знаходитись на самостійному балансі.
2.5 Розширення будівель та споруд - будівництво на існуючих майданчиках додаткових приміщень до існуючих приміщень, будівель, споруд, що будуються в межах єдиного комплексу за окремим проектом, яке веде до збільшення будівельних габаритів об’єкта та (або) поліпшення його техніко-економічних показників.
2.6 Реконструкція – перебудова існуючих об’єктів виробничого та цивільного призначення, пов’язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості продукції, яка виробляється, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність , функціональне призначення, геометричні розміри).
2.7 Капітальний ремонт - комплекс ремонтно-будівельних робіт, пов'язаних з відновленням або поліпшенням експлуатаційних показників будівлі, із зміною або відновленням несучих або огороджувальних конструкцій, інженерного обладнання та обладнання протипожежного захисту без зміни будівельних габаритів об’єкта та його техніко-економічних показників.
2.8 Мала архітектурна форма функціонального призначення (для здійснення підприємницької чи господарської діяльності) – невелика споруда площею забудови до 30 кв.м, яка виконується із збірно-розбірних полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без улаштування фундаментів.
2.9 Мала архітектурна форма декоративно-технологічного призначення – невелика споруда, що зводиться під час благоустрою території для організації міського середовища та забезпечення необхідних експлуатаційних характеристик і вимог (навіси на зупинках громадського транспорту, фонтани, світильники, підпірні стінки, альтанки, конструкції зовнішньої реклами, обладнання дитячих і спортивних майданчиків, об’ємно-просторові елементи міського дизайну, декоративні скульптури і композиції, лавки тощо.
2.10 Реставрація – сукупність науково обґрунтованих заходів щодо укріплення (консервації) фізичного стану будівлі або споруди, розкриття найхарактерніших ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів об’єктів культурної спадщини із забезпеченням збереження їхньої автентичності.
2.11 Консервація – комплекс будівельних робіт, призначених для збереження об’єкта, на якому припинено, або не ведеться будівництво на визначений час, які виключають тимчасові та постійно діючі або конструктивні заходи, що запобігають його руйнуванню.
2.12 Консервація пам’ятки – сукупність науково обґрунтованих заходів, які дозволяють захистити об’єкт культурної спадщини від подальшого руйнування і забезпечують збереження їхньої автентичності з мінімальним втручанням у їхній вигляд.
2.13 Замовник (забудовник) - інвестор або інша юридична (фізична) особа, яка за дорученням інвестора видає замовлення на виконання проектно-вишукувальних робіт і будівництво об’єкта, укладає договори (контракти), контролює хід будівництва, здійснює технічний нагляд, приймає закінчені роботи (послуги), проводить розрахунки та здає об’єкт в експлуатацію.
2.14 Уповноважений орган – структурні підрозділи міської, районних у м. Чернівцях рад:
- відділ контролю за об’єктами містобудування,
- відділ оперативного реагування на самочинне будівництво, сектор пам’яток архітектури управління містобудування та архітектури,
- відділ землеустрою управління земельних ресурсів департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради;
- управління житлового (житлово-комунального) господарства,
- відділ з питань благоустрою і санітарно-екологічного стану,
- відділ з питань благоустрою , санітарії та екології районних у місті рад.
2.15 Ознаки і класифікація самочинного будівництва, розширення, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, перепланування, переобладнання, охорони і використання пам'яток культурної спадщини, влаштування малих архітектурних форм для притягнення до адміністративної відповідальності
3.1 Проведення будівництва, влаштування постійної огорожі, наявність будівельних матеріалів на земельній ділянці, яка не знаходиться в користуванні на умовах оренди або не належить на правах власності фізичній або юридичній особі (ст. 53-1 КпАП України).
3.2 Капітальний ремонт, розширення (надбудова), реконструкція, переобладнання приміщень та будинків, віднесених у встановленому порядку до па- м’яток культурної спадщини (ст. 92 КпАП України).
3.3 Нове будівництво, розширення (надбудова) об’єктів, влаштування малих архітектурних форм у зоні охорони пам’ятки культурної спадщини без дозволу виконавчого органу міської ради, або без належно затвер-дженої проектної документації, або з істотними відхиленнями від проекту (ст. 92 КпАП України).
3.4 Нове будівництво, розширення будинків (добудова, надбудова) або споруд без дозволу виконавчих органів міської чи районної у місті ради, без належно затвердженої проектної документації, без дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт (ст. 97 КпАП України).
3.5 Виконання будівельних або реставраційних робіт без дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю чи затвердженого проекту або з відхиленням від нього (ст. 96 КпАП України).
3.6 Виконання робіт з перепланування та переобладнання житлових будинків чи жилих приміщень за виключенням робіт з демонтажу перегородок, комор, перенесення печей, камінів, грубок, засклення балконів, лоджій, улаштування прорізів у внутрішніх некапітальних стінах, перестановки обладнання в межах призначених приміщень, без дозволу виконавчого комітету районної у місті ради, або без належно затвердженої документації, або з істотними відхиленнями від неї (ст. 150 КпАП України).
3.7 Влаштування (встановлення, будівництво) малих архітектурних форм без дозволу виконавчого комітету міської ради, або без належно затвердженої документації, або з істотним відхиленням від проекту (ст. 152 КпАП України).
4. Виявлення та реєстрація фактів самочинного будівництва
4.1 Виявлення об’єктів самочинного будівництва може здійснюватись за інформацією, наданою органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадянами. Звернення, що надійшли на адресу міської та районних у місті рад, їх виконавчих органів і в яких міститься інформація про об’єкти самочинного будівництва підлягають розгляду структурними підрозділами міської чи районної у місті ради для організації відповідного реагування.
4.2 У разі виявлення об’єктів самочинного будівництва відділом оперативного реагування на самочинне будівництво при департаменті містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради, а у випадках самочинної реконструкції житлових будинків (квартир) управліннями житлового (житлово-комунального) господарства районних у місті рад за участю представника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області складається акт-попередження (додаток 1), в якому фіксується місце розташування такого об’єкта, його характеристика, ступінь готовності, інформація про особу, що здійснює самочинне будівництво. Копія акта-попередження направляється до органів внутрішніх справ для вирішення питання про порушення кримінальної справи за статтею 197-1 Кримінального кодексу України.
4.3 Відповідальність за своєчасне виявлення, попередження і вжиття заходів щодо припинення самочинного будівництва покладається на уповноважені органи міської, районних у місті рад, які здійснюють постійний контроль за дотримання правил користування і експлуатації житлового і нежитлового фонду незалежно від форми власності.
4.4 При створенні перешкод правопорушниками у виконанні службових обов’язків представниками уповноважених органів, виявлення, попередження і вжиття заходів з припинення самочинного будівництва здійснюється за участю представників управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області.
4.5 Посадові особи уповноважених органів міської, районної у місті ради мають право у встановленому порядку вимагати від забудовників, підрядних організацій, власників нерухомості (майна) представлення дозволів міської, районних у місті рад на здійснюваний вид будівництва, проектно-кошторисну документацію, погоджену у встановленому порядку, дозволів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, сектору пам’яток архітектури управління містобудування та архітектури на виконання будівельних робіт, документи на право власності або користування земельною ділянкою, договори та інші документи на підключення інженерних мереж до об’єкта.
4.6 При виявленні фактів підключення об’єктів самочинного будівництва до міських інженерних мереж, уповноважений орган письмово повідомляє про це відповідні служби міста (ВАТ ЕК «Чернівціобленерго», ДКП «Чернівціводоканал»), які зобо- в’язані забезпечити їх невідкладне відключення і притягнути порушника, який здійснив самовільне підключення, до відповідальності згідно з чинним законодавством.
4.7 У випадках самочинного будівництва складається протокол за:
- ст. 53-1 - представником державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Чернівецької області;
- ст. 92 - представником сектору пам’яток архітектури управління містобудування та архітектури департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради;
-ст. 96; 97 - представником інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Чернівецькій області;
-ст. 150; 152 - представником структурного підрозділу районної у місті ради.
5. Накладання адміністративних стягнень за самочинне будівництво
5.1 Адміністративне стягнення за самочинне будівництво може бути накладено не пізніше як через 2 місяці з дня його виявлення.
5.2 Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за :
- ст. 53-1 – начальником державної інспекції з контролю за використання та охороною земель у Чернівецькій області;
- ст. 96; 97 – начальником інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області;
- ст. 92; 150; 152 – адміністративною комісією при виконавчому комітеті районної у місті Чернівцях ради протягом 15 днів з дня одержання протоколу та інших матеріалів.
5.3 Притягнення до адміністративної відповідальності не звільняє фізичну особу від притягнення до цивільної і кримінальної відповідальності.
5.4 Одночасно із накладенням адміністративного стягнення на посадову особу інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області або сектором пам'яток архітектури управління містобудування та архітектури здійснюється накладення стягнення на юридичну особу у порядку, визначеному Законами України <Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» «Про охорону культурної спадщини», Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року №244 та іншими документами.
6. Розгляд питань, пов'язаних із самочинно збудованим нерухомим майном або розпочатим будівництвом
6.1 Громадянин, фізична особа – суб'єкт підприємницької діяльності або юридична особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, не пізніше як через один місяць з дня складання акта-попередження повинна звернутись із заявою на ім'я міського голови або голови районної у місті ради (у випадках, обумовлених пунктом 1.6. цього Положення) щодо розгляду самочинного будівництва.
6.2 До заяви додаються наступні документи, які виготовляються за кошти забудовника:
6.2.1 документи, які підтверджують притягнення забудовника до відповідальності за правопорушення земельного законодавства та у сфері містобудування;
6.2.2 проектна документація (технічний висновок) ліцензованої проектної організації щодо відповідності стану будівельних конструкцій державним будівельним нормам і правилам;
6.2.3 висновки державних установ, які здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, правил охорони праці та інших вимог у сфері містобудування;
6.2.4 викопіювання з генерального плану земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, з нанесеними «червоними лініями», видане управлінням містобудування та архітектури департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради;
6.2.5 Документ, що посвідчує право власності основного об'єкта, споруди, майна (у випадках виконання будівельних робіт з його розширення, реконструкції, капітального ремонту тощо);
6.2.6 документ на право користування земельною ділянкою (державний акт на право власності на землю чи право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі);
6.2.7 інші документи та матеріали в залежності від здійсненого (здійснюваного) самочинного бу-дівництва.
6.3 За результатами огляду будівництва на місці і розгляду наявних документів управління містобудування та архітектури і відділ контролю за об'єктами містобудування департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради або міжвідомча комісія при виконавчому комітеті районної у місті ради готує технічний висновок про відповідність або невідповідність архітектурно-будівельним, протипожежним і санітарним (для об'єктів з виробництва продукції – екологічним) нормативним вимогам самочинного будівництва, встановлює наявність істотних відхилень від проекту, надає рекомендації щодо технічної можливості продовження будівництва, експлуатації будівлі чи споруди, або перебудови, або зносу, зазначається чи виявлені порушення при самочинному будівництві суперечать суспільним інтересам або порушують права інших громадян, фізичних чи юридичних осіб.
6.4 Управління містобудування та архітектури і відділ контролю за об'єктами містобудування висновки на об'єкт самочинного будівництва подають на розгляд постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва.
6.5 Постійно діюча комісія з питань самочинного будівництва, виконавчий комітет районної у місті ради може прийняти по кожному конкретному випадку з самочинного будівництва одне з таких рішень:
6.5.1 щодо можливості погодження самочинного будівництва за наявності позитивних висновків, договору «Про погодження самочинного будівництва» (додаток 2), укладеного особою-порушником з міською радою щодо внесення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфра-структури міста Чернівців. У цьому випадку управління містобудування та архітектури на підставі погодженого містобудівного обґрунтування готує проект рішення міської ради щодо можливості збереження самочинного об'єкта та надання дозволу на підготовку матеріалів попереднього погодження для складання проекту відведення земельної ділянки для експлуатації об'єкта або для завершення будівництва. На підставі погодженого проекту щодо відведення земельної ділянки управління земельних ресурсів готує проект рішення міської ради про надання земельної ділянки в оренду або її продажу. Якщо самочинне будівництво здійснено (здійснюється) на земельній ділянці, що належить забудовнику, то після прийняття виконавчим комітетом міської ради або виконавчим комітетом районної у місті ради рішення щодо погодження самочинного будівництва і укладання забудовником договору «Про погодження самочинного будівництва» забудовник зобов`'язаний у встановленому законом порядку отримати дозвіл на будівництво, розробити і погодити проектну документацію, отримати від інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області дозвіл на виконання будівельних робіт та ввести об`єкт в експлуатацію.
6.5.2 Про передачу матеріалів до суду на предмет визнання за територіальною громадою міста в особі Чернівецької міської ради права власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на земельній ділянці, що знаходиться у комунальній власності, якщо це не порушує права інших осіб. У разі визнання права власності за територіальною громадою міста особа, яка вчинила самочинне будівництво має право на відшкодування витрат на будівництво.
6.5.3 Про передачу матеріалів до суду у разі істотного відхилення будівництва від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, або істотного порушення будівельних норм і правил з відповідним позовом про зобов'язання проведення особою, що здійснила (здійснює) будівництво, відповідної перебудови. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
6.5.4 Про знесення самочинного будівництва особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок, у разі неможливості виділення земельної ділянки для цього будівництва.
7. Знесення нерухомого майна проводиться відповідною державною виконавчою службою у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» на підставі рішення суду, що набрало законної сили.
8. Об'єкти самочинного будів-ництва, по яких прийнято рішення міської ради або виконавчого комітету районної у місті ради про погодження будівництва, у всіх випадках після завершення будівництва підлягають прийняттю в експлуатацію у встановленому чинним законодавством порядку. Право власності на таке нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації.
9. Рішення міської ради про відмову у наданні в оренду або у продажі земельної ділянки під уже самочинно збудованими або такими, що будуються об'єктами є запереченням проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво відповідно до частини 4 статті 376 Цивільного кодексу України.
10. Заключні положення.
10.1 Усі рішення, дії або бездіяльність органів місцевого самоврядування міста Чернівці, їх посадових осіб, громадян, фізичних і юридичних осіб, пов'язані із виконанням вимог цього Положення, можуть бути оскаржені у суді відповідно до чинного законодавства України.
Секретар міської ради Троян Єремічук

Ракурс

Подих Антарктиди – на дарах Буковинського земляцтва

Під час урочистого прийому в ратуші члени делегацій одна за одною засвідчували свою повагу до нашого міста цінними й водночас оригінальними дарами. Приємно вирізнялася на цьому фоні делегація Буковинського земляцтва в Києві, котру очолював голова цього поважного об’єднання Валерій Цибух. Він вручив Миколі Федоруку предмети, котрі побували в далекій Антарктиді, зокрема герб Чернівців і вимпели земляцтва та Буковини, а також свідоцтво, підписане керівництвом антарктичної станції.
Свого часу газета “Чернівці” писала про цікаву акцію, зініційовану буковинськими повпредами в Києві. Це вони доручили переправити в Антарктиду згадані символи членові льодової експедиції, нашому краянину, випускникові фізичного факультету, кандидатові фізико-математичних наук Чернівецького національного університету Ігорю Гвоздовському, куди він відбув на українську антарктичну станцію “Академік Вернадський”. То було в лютому нинішнього року. І ось, пройшовши гарт у вічній мерзлоті, ці речі повернулися до Києва, а звідти члени “Буковинського земляцтва” привезли їх до Чернівців й урочисто вручили на святі з нагоди 600-ліття першої писемної згадки про наше місто. Згодом вони стануть найціннішими експонатами міського музею. Здійснив льодову одіссею і конверт із зображенням першого космонавта України, зоряного сина Буковини Леоніда Каденюка. По дорозі слідування нашої антарктичної експедиції він зробив дві зупинки в Ісландії та Аргентині. У цих країнах на конверті поставили відповідні штампи. Останнє погашення відбулося уже в Антарктиді. В святкові дні конверт повернувся до Чернівців як унікальний експонат Всеукраїнської філателістичної виставки, приуроченої 600-літтю першої писемної згадки про Чернівці. Тут на очах громадськості, в присутності представників "Буковинського земляцтва" і брата космонавта Володимира Каденюка відбулося його погашення спеціальним штемпелем. Тепер цей конверт є філателістичною рідкістю. Його зберігатимуть буковинські поштовики, які планують невдовзі відкрити музей своєї галузі. Наш давній автор, активний член Буковинського земляцтва Віктор Носов передав редакції газети “Чернівці” унікальні фотознімки, на яких зафіксовано історичні моменти перебування згаданих експонатів на далекій Антарктиді. Є серед них і світлина, що, як мовиться, бере за душу. На ній сфотографовано пінгвінів, котрі розглядають конверт із зображенням космонавта Леоніда Каденюка. Цей знімок ми зберігатимемо до кращих часів, коли спробуємо створити музей свого часопису. Симпатичні пінгвіни з цікавістю роз- глядали й примірник газети “Чернівці”, що теж побував в Антарктиді. Цей експонат па- м’ятний і для нас. За це ми вдячні Буковинському земляц-тву, яке допомогло нам здійснити таку цікаву акцію.


Віхи XI національної філателістичної виставки

На фото: спецпогашення конверта, присвяченого польоту в космос першого космонавта України, Героя України Леоніда Каденюка. На філателістичній виставці було виділено окремий день під девізом “Україна – космічна держава”. Спецпогашення здійснювали директор дирекції “Видавництво “Марка України” УДППЗ “Укрпошта” Валентина Худолій та директор Чернівецької дирекції УДППЗ “Укрпошта” Ярослав Цюпак.

3 жовтня – урочисте відкриття філателістичної виставки. В цій церемонії взяли участь міський голова Микола Федорук та голова облдержадміністрації Володимир Куліш. Відбулося введення в обіг марки філателістичної виставки та її погашення спеціальним штемпелем “Перший день”. Миколі Федоруку вручено іменну марку.
4 жовтня – введено в обіг поштову марку “600 років Чернівцям”. Відбулося її погашення спе-ціальним штемпелем “Перший день”.
5 жовтня – на виставці проведено спецпогашення на теми: “День колекціонера”, “Тиждень листа” та “Буковина мистецька”.
6 жовтня – тематичне спецпогашення на тему “Україна – кос-мічна держава”.
7 жовтня – день юнацької філателії.
9 жовтня – почала діяти гелікоптерна пошта за маршрутом “Чернівці – Хотин”, а також відбулося спецпогашення поштової продукції на летовищі Чернівецького аеропорту.

Офіційно

Як я став власником іменної марки

Окремий куток філателістичної виставки було відведено для надання спеціальної послуги – виготовлення іменних марок. Нею міг скористатися кожен пересічний чернівчанин чи гість свята. Послуга платна. Вартість блоку марок з десяти штук - 88 гривень. Я засумнівався, чи справді марку може мати кожен бажаючий, тому вирішив перевірити на собі цю послугу. І що ви думаєте? Через п’ятнадцять хвилин мені подали в красивій папці з емблемою філателістичної виставки марку із моїм зображенням, виконану на високому полігра-фічному рівні. Спершу мене сфотографували, потім моє зображення перенесли в комп’ютер, підправили знімок у фотошопі і видрукували на принтері. Так я став власником персональної марки. Після цього напрошується запитання: а чому б не орга-нізувати таку послугу й нашим поштовикам?

Василь Бабух, початкуючий філателіст


  • Дарунки

Побожні люди – побожним чернівцям

Серед подарунків чернівецькій громаді є й церковна атрибутика, зокрема ікони. Деякі з них мають високу мистецьку якість.

Зокрема оригінальну ікону із зображенням архангела Гавриїла подарував Київський міський голова Леонід Черновецький. Виготовлено її з емалі та дорогоцінних металів. До ікони додано й щиросердечне віншування київського міського очільника. В ньому є такі рядки: “Ваша благословенна, квітуча земля, зігріта сонячними променями, оспівана поетами та художниками, має давню і славну історію. Упевнений, що розквіт Чернівців, який відбувається останнім часом, став можливим завдяки компетенції, багатому досвіду й креативному таланту керівництва міста, а також завдяки щоденній, самовідданій праці мешканців, які реалізували свій інтелектуальний та виробничий потенціал, сприяють процвітанню регіону та роблять свій вагомий внесок у справу розбудови рідного краю, мальовничої Буковини. Бажаю всі мешканцям міста міцного здоров’я й процвітання, наснаги і натхнення, щастя і добробуту, значних здобутків та подальших успіхів на благо нашої Батьківщини-України! Сподіваюсь що й надалі дружні, ділові стосунки та плідна співпраця між нашими містами зміцнюватимуться і розвиватимуться на благо їх жителів”. Вручив ікону міському голові Миколі Федоруку заступник голови Київської міської державної адміністрації Олександр Рудик, до речі, наш земляк. Разом із ним до Чернівців прибуло ще кілька чиновників столичної мерії, вихідців із Буковини. Отже маємо в київській міськраді своє владне крило. Ікону Богоматері Тихвінської подарував місту Кабінет міністрів України з ініціативи Юлії Тимошенко.

Грані життя

  • Pепортаж з VIP-ложі
Tото Кутуньо: трішки Італії у центрі Чернівців

Легендарна зірка італійської естради стала головним подарунком для чернівчан.

Минулий суботній вечір був на Соборній площі особливим: тут зібралася рекордна кількість глядачів. Тих, хто прийшов послухати так довго засекречену зірку світової естради. Чернівецькі мами навіть ризикнули взяти у неймовірний натовп маленьких дітей... На площі ніде було яблуку впасти, а перед сценою, де для VIP-персон звели спеціальну ложу - вільно, можна навіть танцювати. Та про танці трохи пізніше. Сюди поволі підходять почесні гості та місцевий бомонд. Зрозуміло, що, так би мовити, простих смертних сюди не пропускають. Навіть журналістам вхід суворо заборонений. Отож спершу нам довелося складати компанію охоронцям біля сцени. Скромно і непомітно зайшов у почесну ложу мер Чернівців. Натомість чимало інших VIPів самовпевнено прямували до своїх місць, нікого не помічаючи довкола. Охоронці прискіпливо контролювали, аби хтось не потрапив сюди без спеціального запрошення. Цікаво, що спершу вони навіть не пропускали секретаря міської ради, який цього запрошення (певно, випадково) не мав із собою. Сам Тото Кутуньо підійшов буквально за кілька хвилин до свого виступу. Звичайно, з охороною, але без зайвого ажіотажу. І перед тим, як піднятися на сцену, зупинився біля сходів, де неподалік стояли діти, погладив кожного з них по голівці, і аж потім вийшов до глядачів. Чернівчани нарешті дочекалися зустрічі з легендарною іта-лійською зіркою, пік слави якої припадає на 80-ті роки вже минулого століття. Тому не дивно, що чимало чернівецької молоді зовсім нічого не знала про Кутуньо. Зате для людей старшого покоління цей співак уособлює все найкраще, що було у їхньому житті у той період. До того ж красунчик Тото із розкішною чорною шевелюрою та притаманним лише йому тембром голосу, не залишав байдужою жодної жінки. Зараз співаку 65, його скронь торкнулася сивина, але він все такий же цікавий. Білі штани і сорочка, жилет темного кольору, поверх - куртка теж білого кольору. Таким співак вийшов на чернівецьку сцену. Ну справжній італієць, тобто italiano vero! ... Про велику любов італійців до Тото Кутуньо, а також про його скромність і людяність я вперше почула два роки тому, коли була у Мілані, де, власне, і живе маестро. Знайома італійка так і сказала: <Ми, звичайно, любимо дуже популярного нині Ероса Рамазотті, але Тото Кутуньо - це Тото Кутуньо, рівних йому немає>. А вже безпосередньо перед візитом автора справді безсмертного шлягера "L'Italiano" (або "Lasciate mi cantare") до Чернівців перечитала майже всі його інтерв'ю. І жодне з них не виклало негативної думки про співака! Якщо коротко, то артиста можна охарактеризувати так: багатий і простий. Уже багато років Кутуньо живе таким собі відо-кремленим від світу життям. Він не любить богемних тусовок і фактично не дає інтерв'ю на тему особистого життя. Тото має кілька звукозаписувальних студій, до десятка авто, віллу біля моря... Але він завжди каже: найважливіше за все це - здоров'я. Єдиним недоліком італійця, за його ж словами, є любов до жінок, бо дуже вже часто він закохується. Але це не завадило йому вже майже 40 років(!) перебувати у шлюбі зі своєю єдиною дружиною Карлою. Тото добивався її руки і серця майже 4 роки. І коли вони нарешті побралися, незадовго у них мали народитися близнята. Проте пологи могли закінчитися для сеньйори Кутуньо трагічно, тому лікарі заборонили їй народжувати.... З тих пір вона не могла більше бути матір'ю. Коли її чоловік став популярним, преса довго обговорювала цей факт, від чого Карла важко страждала. Аби захистити дружину, Тото навіть заявив журналістам, мовляв, це через нього у їхній сім'ї немає дітей. Для співака це питання завжди було болючим, тим більше, що він дуже любить дітей. Але Кутуньо таки став батьком: 17 років тому у нього народився позашлюбний син Ніко, який зі своєю матір'ю живе у Римі. Дружина пробачила Тото зраду. Якось співак зізнався: його син закінчив звичайну школу з релігійним нахилом. А взагалі у нього принцип: хай сам обирає собі професію. Аби всі могли побачити світову зірку, на Соборній встановили два великі екрани. Однак це не завадило декому вилазити на дерева і виходити на балкони сусідніх будинків. Після двох-трьох пісень італійця нам, кільком журналістам, все ж таки вдалося опинитися у VIP-ложі, ближче роз-гледіти співака та поспостерігати, як під музику маестро танцюють деякі поважні глядачі. Та уважно придивившись до Кутуньо, ми помітили, що його погляд був скерований на пересічних чернівчан. Здавалося, на VIP-ложу він поглядав лише час від часу. За якийсь час артист і сам це підтвердив. Спустився на майданчик біля сцени, підійшов до кількох жінок, котрі сиділи тут на інвалідних візках, кожну поцілував і подарував квіти. Одна з них настільки була зворушена тим, що біля неї стоїть сам Тото Кутуньо, що ледь не задихнулася від щастя. У прямому розумінні цього слова. А обходячи довкола VIP- ложу, артист щиро тиснув руки усім глядачам, котрі стояли у натовпі. До слова, в одному зі своїх інтерв’ю зірковий італієць якось сказав: “Коли я йду в кафе чи ресторан, завжди повинен бути готовим, що до мене підходитимуть прихильники, фотографуватимуться зі мною і проситимуть автографи. І я не повинен дратуватися, адже це - нормальне для артиста явище”. Тото Кутуньо виконав для чернівчан майже всі свої хіти. І не тільки свої. Власне, багато глядачів, які слухали артиста на Соборній площі, дивувалися, чому італієць співає пісні Джо Дассена і Адріано Челентано. Бо мало хто з них знав, що саме він, Кутуньо, є автором щирих, задушевних шлягерів, які полюбилися людям у виконанні вже згадуваних артистів. Тото Кутуньо написав для французького співака Дассена, зокрема, такі незабутні хіти, як , , "Lette Indien"... Для Челентано створив , , ... Але це ще не все. Бо зірковий італієць писав для Мірей Матьє, Даліди, його пісні з'являлися у репертуарі знаменитого оркестру Поля Моріа... Тож чернівчани можуть пишатися тим, зірку якого рівня вони слухали. До того ж безкоштовно. (Спонсором концерту виступила фірма "Ніко"). Тим більше, що Кутуньо співав наживо і більше запланованого часу. Одна із перших ліричних пісень маестро зігнала зі стільця одного з VIPів - телеведучого і новоспеченого доктора історичних наук Данила Яневського. З дамою, яку він запросив до танцю, Яневський кружляв перед всією ложею. Під інші пісні він водив тут хороводи з дітьми. Добре, що журналісти і фотографи не зайняли проходи біля сцени, а то панові Данилу не було б де розкрити себе ще й у танці... До речі, під кінець концерту у танок пустилися й інші поважні глядачі, але вже там, трохи подалі від сцени. А під запальні ритми нових пісень артиста підтанцьовував увесь народ. Натомість сам Тото на сцені лише стояв або ж сидів. "Недавно я грав у футбол зі своїм сином і пошкодив собі ногу", - пояснив він. Благо, ніщо не завадило йому говорити гарні слова на адресу наших жінок. Романтичний італієць кілька разів повторив фразу на кшталт, що всі представниці прекрасної статі мають бути сексі. "Уявімо собі, що ми знаходимося в найромантичнішому місті світу - Венеції, на площі Святого Марка, - звернувся співак до глядачів, - і нехай кожен обніме свою другу половинку". Така ремарка була до однієї з нових пісень Тото Кутуньо. Цікаво, що, незважаючи на свою популярність як співака, Кутуньо і досі всім доводить: перш за все він - композитор. Італійський вечір у Чернівцях завершив найромантичніший хіт запрошеної зірки - пісня "Африка" або як її ще називають "Індійське літо". Саме з неї, 33 роки тому, співак і композитор Тото Кутуньо почав свій творчий шлях. Хоча, певно, успіх артиста визначила його ще юнацька пісня, яку він чомусь вважає невдалою. А називалася вона символічно: "Дорога любові". ...Покидаючи Соборну площу, маестро Кутуньо тиснув руки мало не всім своїм прихильникам. А в цей час чернівчани могли спостерігати незабутнє лазерне шоу. “Мабуть, я вперше, зустрів зірку такого рівня, котра водночас є дуже людяною і простою, - розповів “Чернівцям” Олег Сандуляк, організатор концерту Тото Кутуньо. – Дивує, що співак навіть не надіслав нам побутового райдера. Тобто, йому було, скажімо, все одно, штори якого кольору будуть у його готельному номері. Співак жив у найдорожчому номері готелю “Буковина”. Ще до свого виступу артист познайомився з Миколою Федоруком. А до концерту він з готелю нікуди не виходив: відсипався, а потім плавав у басейні. Вечеряв зі своїм колективом. Їли український борщ, сало з чорним хлібом. Тото Кутуньо спочатку скуштував трішки нашого самогону, а потім перейшов на італійське вино. Думаю, окремим співакам треба багато чому повчитися у такої зірки, як Кутуньо”. Через місяць легендарний італієць знову приїде в Україну: у київському палаці “Україна” він дасть концерт, присвячений 35-літтю своєї творчої діяльності. А щодо Чернівців, то Кутуньо сказав: якщо запросять сюди ще раз, обов’язково приїде.

Наталка ФЕЩУК

Реклама

дизайн сайту: Олександр Лиходід