бесплатный хостинг php mysql сайтов

Класика

Системи очіщення води
Чёрная икра
Будівельна корпорація
"Альянс Захід Буд"
Косметика
"Спутник" Каналізація.
Водопостачання
Ремикс Буд. Черновцы

Введіть ключові слова для пошуку на сайті


  • Побачене в дорозі

СЕКРЕТИ БАНИЛІВСЬКОЇ БРИНЗИ

Її пробували на смак політики і митці, нею насолоджувався столичний бомонд. Високу оцінку якості банилівської бринзи дав поважний гість цієї полонини - Президент України Віктор Ющенко. А губернатор краю Володимир Куліш (теж під враженням від смакування витонченою продукцією) образно назвав цю місцину столицею буковинського вівчарства та її малою академією для чабанів. Банилівською бринзою ласуватимуть гості, які приїдуть з усіх-усюд на святкування 600-літнього ювілею Чернівців. Її завчасно замовили кращі ресторани обласного центру.
Аби побачити її, треба навідатися в село Банилів-Підгірний Сторожинецького району. Знаходиться вона на його північній околиці. Це урочище називають ще "Панським", оскільки, коли краєм володіла Австро-Угорська імперія, ці землі були власністю місцевого дідича. Потім їх прибрав до рук тамтешній колгосп. Полонини тут не було. Хоча худобу все ж випасали. Але молоко на місці не переробляли: з цією метою його відправляли за межі села. Спідометр автомашини "накрутив" сюди від Чернівців десь кілометрів 75. За нинішніми мірками, це недалеко. Дорогу до полонини перетинає гірський потік. У спокійний час він мирно несе свої води, вливаючись у Серет. А в розповні стихії стає грізним до неймовірності. До пасовиська можна дістатися дерев'яним мостом, а можна - й течією потічка. Це місце ніби вибирав під полонину сам Бог. На крутосхилі, що прилягає до смерекового лісу, розташувався затишний моріжок. Тут ніколи не дують вітри, тому завше панує особливо сприятливий для вівчарства мікроклімат. Місця на царинці вистачає і для розташування полонинських споруд, і для пасовиська. З ранньої весни до пізньої осені на улоговині випасаються корови та коні. Вівці набуваються трав'яними щедротами за кілька кілометрів вище. Для них там - справжній рай, у їхньому розпорядженні - 150-гектарна полонина з чудовою отавою. Тепер вона приватна і перебуває у власності родини Штифюків. Газдують тут батько Михайло Дмитрович і син Дмитро. Їхня отара чималенька - понад 400 овець. Газдують власники з дальнім прицілом. Нижче, на лівому березі потічка, зводиться обширне туристичне містечко, де можна буде відпочити мандрівникам. Невдовзі з'являться тут ресторан, бар і сауна. Всі будівлі зводяться винятково з дерева, в гуцульському стилі. Полонинські продукти - будз, бринза, вурда, жентиця, гуслянка - доставлятимуться сюди в найсвіжішому вигляді. І все це вселяє віру в те, що туристичний комп-лекс матиме постійних відвідувачів. Поряд знаходиться ще одне диво природи - водоспад Гук, де мандрівникам можна буде приймати цілющі ванни.

СТРУНКАРІ СВОЮ СПРАВУ ЗНАЮТЬ

Під вечір отара під бамкання калатал на шиях спускається з пасовища. І одразу ж жива вервечка тягнеться до корит з чистою гірською водицею. Вівці досхочу напиваються й лягають спочити під старими смереками. Потім їх по одній заганяють у стину - спеці-альне приміщення для доїння. Там до діла беруться стрункарі - так по-місцевому називають доярів. У них під руками - спеціальні дерев'яні коновки з товстими днищами. Це для того, аби вівці, брикаючи ногами, не могли перевернути ємності. Цинкові путні для цього не годяться. Вони під час доїння дзеленькотять від дотику овечих ніг і лякають тварин, що є недопустимим, бо після цього молока від них не візьмеш. Інша справа - коновка. Вона не відлякує овець. До того ж молоко в ній краще зберігається. І не так швидко закисає, як у цинковому відрі. Одна вівця дає в середньому по 200-250 грамів молока. Але воно напрочуд цілюще. Та це й зрозуміло, адже вівці харчуються запашним карпатським різно-трав'ям, у якому - комора вітамінів.

ЯК МОЛОКО СТАЄ ВУРДОЮ

Видоєне молоко відносять до спузарні і виливають у великий мідний казан. Тут воно має ви-стоятись після додавання розчиненого шлуночка молочного теляти. Без цього компонента бринзи не буде. Котел (його в позаминулому столітті викували з міді ковалі-цигани) висить на гаку поряд з ватрою, щоби від жару молоко швидше вурдилося.Через кілька годин воно стає ніжним м'якеньким сиром, який місцеві мешканці називають вурдою. Її у великих подолках з віскози прив'язують до спеціальних балок, аби сир позбувся зайвої вологи. А потім, коли він затвердне, його ще раз виминають у солоному розчині і теж кладуть на відстій. Через день-другий бринза готова до вживання. Після цього її закладають у бочки й заливають зверху розсолом. Зберігають бринзу двояко - у вигляді бодзів і розтертою на крупку. Це розраховано на любителя. Адже є такі, що полюбляють вживати бринзу скибками, а іншим подавай подрібнену. Остання, до речі, зручна для ресторанів та барів: її без додаткової обробки можна класти в бануш. Чаклує над виготовленням бринзи батько - Михайло Дмитрович Штифюк. Він, як мовиться, до тонкощів знає свою справу, бо є потомственим вівчарем. Про що мріє цей мудрий буковинський чоловік? Передусім про те, щоби сюди, до полонини в урочищі Панськім, проліг екскурсійний маршрут і щоби процес народження бринзи могли побачити на власні очі молоді люди. А може, комусь із них заманеться стати професійним вівчарем? І це - непросте, сокровенне для Штифюка-старшого питання. Адже в Банилові-Підгірному фактично перевелися вівчарі, а з ними обривається нить древнього ремесла. Але ж хтось має колись замінити метра бринзоробства. ... Вівчарня в урочищі Панському є рентабельною. Обслуговують її всього кілька чоловік - пастух, стрункар та бринзовар. На руки цих людей лягає значне навантаження. Та сільським людям воно по плечу. Недавно полонину відвідав губернатор краю Володимир Куліш. На різних виробничих нарадах він після побаченого ставить літувальників за приклад і натякає, що за такими приватними полонинами - майбутнє. Навіть вівчарам Путильщини не завадило б повчитися у старого Штифюка, як треба організовувати полонинський процес. Побував тут і Президент України Віктор Ющенко. Глава держави перепробував усю продукцію Штифюків і, прицмокуючи при цьому від задовлення, сказав:"Я перепробував усілякої бринзи, але буковинська - най-краща. Захоплений працею Штифюків. Ця родина не дає пропасти давньому ремеслу й дивує відданістю своїй професії. Хай же їй таланить!"
Василь Бабух


Збереженням історичної забудови Чернівців опікуватиметься держава

Державну програму збереження історичної забудови Чернівців доручено розробити міській раді спільно з облдержадміністрацією до листопада цього року. Методичну та консультативну допомогу у розробці цієї програми та винесенні її на розгляд Кабміну надаватиме Мінрегіонбуд. Таке рішення прийнято 4 вересня на другому засіданні оргкомітету з підготовки та відзначення 600-річчя Чернівців з огляду на унікальне архітектурне обличчя міста, сучасний стан його збереження та його туристичні перспективи. Урядовий оргкомітет з підготовки та відзначення 600-річчя Чернівців рекомендував Міністерству транспорту та зв'язку забезпечити виконання робіт, пов'язаних з будівництвом другої черги об'їзної дороги навколо Чернівців (станом на 1 вересня на цьому об'єкті освоєно 50% виділених коштів), до 1 жовтня завершити ремонт будівель Чернівецького залізничного вокзалу та огорожі, відремонтувати відомчі будинки та фасад будівель, що прилягають до вокзалу, вирішити питання реконструкції злітної смуги та світлосигнального обладнання Міжнародного аеропорту <Чернівці> та включення цього об'єкту в мережу аеропортів, які будуть обслуговувати ЄВРО-2012. Міністерству охорони здоров'я доручено завершити ремонт фасаду будівлі лікарні, що на вул. Шевченка, 7, та забезпечити до кінця цього року необхідним обладнанням новий лікувальний корпус міської дитячої лікарні, який зводиться до 600-річчя Чернівців. Міністерство охорони навколишнього середовища природи має у межах відповідної цільової урядової програми вирішити питання щодо розширення та реконструкції господарсько-побутової каналізації Чернівців із збільшенням її продуктивності до 200 тисяч кубометрів на добу , а також передбачити у державній програмі заходи щодо протиповеневого захисту Чернівців. Міністерство житлово-комунального господарства візьме дольову участь у придбанні для Чернівців до 1 жовтня цього року трьох нових тролейбусів, а Держ-комтелерадіо обіцяє посприяти у висвітленні заходів, присвячених 600-річчю міста, вивчити можливість прямої трансляції цих урочистостей. Оргкомітет затвердив попередній план проведення святкових культурно-масових заходів з нагоди 600-річчя Чернівців. В його засіданні взяли участь перший заступник Міністра фінансів Ігор Уманський, заступник Міністра регіонального розвитку та будівництва В'ячеслав Негода, заступник голови Укравтодору Олег Слизконос, директор Департаменту регіонального розвитку Мінекономіки Олена Нижник, представник секретаріату Кабміну Орест Матвіїшин, а також голова ОДА Володимир Куліш, перший заступник голови ОДА Віктор Павлюк, міський голова Микола Федорук, представники галузевих структур ОДА та міської ради.


ПІСНЯ БУДЕ ПОМІЖ НАС

Завершився міський конкурс на створення гімну Чернівців та кращої пісні про місто. У ньому взяли участь не лише буковинці, але й автори з інших міст України. На адресу журі надійшо понад 60 музичних творів різних за рівнем майстерності. Тому з них було відібрано кращі роботи, які і взяла на розгляд художня рада муніципалітету. Арбітрами конкурсу були відомі люди міста, зокрема директор училища мистецтв імені С. Воробкевича, заслужений артист України В.Бобик, народний артист України, завідувач кафедри музики Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича, художній керівник заслуженого Буковинського академічного ансамблю пісні і танцю А. Кушніренко, заступник голови обласного відділення Всеукраїн-ської спілки композиторів України Є. Алексєєв, викладач класу духових інструментів, завідувач відділу духових інструментів Чернівецької музичної школи № 1 Б. Ганін, викладач музичного відділення педагогічного коледжу Чернівецького національного уні-верситету Т. Стінковий викладач відділення музичного мистецтва імені С. Воробкевича Т. Гнюс, головний диригент симфонічного оркестру обласної філармонії Й. Созанський, керівник методичного об'єднання вчителів музичного мистецтва А. Кушнір, професор кафедри музики Чернівецького національного мистецтва, народний артист України Ю. Гіна, начальник управління культури міської ради Г. Волинець та головний редактор газети "Чернівці", куратор конкурсу В. Бабух. У процедурі підбиття підсумків конкурсу взяла участь заступник голови міської ради з питань діяльності виконавчих органів І. Онацька. На конкурс було подано лише один варіант гімну Чернівців, текст якого написав поет В. Васкан, а музику створив І.Дерда. Однак він не був підтриманий. Журі прийняло таке рішення - продовжити в майбутньому конкурс на написання гімну Чернівців із залученням професійних авторів та підкріпити матеріальним і моральним заохоченням його учасників. До визначення переможців буде залучено обласну організацію Національної Спілки письменників України та музичну спілку. За підсумками рейтингового голосування кращою урочистою піснею визнано твір "Чернівці - місто моєї любові" на музику А. Кушніренка та на слова Б. Мельничука. Рекомендовано також до виконання на загальноміських творчих заходах пісню "Чернівці" Н. Марковської та "Пісню про Чернівці" О. Кирилюк. Умови конкурсу на написання гімну Чернівців буде вміщено пізніше в газеті "Чернівці".


  • Голова Шевченківської райради М. Пазюк
    доклав чимало зусиль для розв'язання
    численних проблем реконструкції вулиці

ВУЛИЦЯ ПУМНУЛА СТАЛА ПРЕСТИЖНОЮ

Протягом двох років її реконструкції ціни на житло тут, незважаючи на ветхий стан забудови, зросли в середньому у п'ять разів. Серед причин привабливості цієї місцини - наближеність до центру міста, відносно неактивний транспортний рух, краса ландшафту, а відтепер, що не менш важливо, - і впорядкованість комунікацій. На сьогодні, як поінформував нас Олександр Шумейко - директор департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, що є замовником реконструкції, на вулиці Пумнула повністю оновлено всі водні мережі, а також прокладено побутову каналізацію та дренаж, яких раніше не було. Вжито заходів і для стабілізації на цій території зсувних процесів. Завершальною складовою реконструкції стало мощення дорожнього полотна, а це - понад чотири тисячі квадратних метрів. Матеріалами, залежно від рельєфно-функціональних особливостей тих чи інших ділянок, слугували асфальт і природна та штучна бруківка. Загальна вартість робіт сягнула п'яти мільйонів гривень, з них лише 1/5 частина, що відповідає ціні виготовлення проектної документації, надійшла з держбюджету; решту суми виділили з міської казни. Якість робіт, виконаних генпідрядником "Хмельницькбудінвест", субпідрядними організаціями "Чернівцішляхбуд", "ПМК-76" та ТзОВ "Майна-Віра", і влада, і мешканці загалом оцінили позитивно. Хоча не обійшлося й без локальних претензій з боку останніх. Зокрема, "пумнулівці" нарікають на відсутність тротуарних перил на крутих підйомах вулиці, поганий запах із дренажних отворів, окремі неякісні каналізаційні люки та колодязі (що, до речі, підтвердило й спеціальне обстеження тамтешніх підземних комунікацій, проведене фахівцями Чернівецького водоканалу). Неприємно подивували їх ремонтники, замінивши аварійні фасадні зливові труби на :майже такі ж; фактично незавершеним залишився кінець вулиці, на розвилці із Запорізькою; не відновлено поки що й покриття, пошкоджене під час прокладання колектора з боку Лібавської. Тож, мовляв, проводити урочистості було зарано. Хоча важко не погодитися і з думкою заступника міського голови Миколи Попадюка: скільки б ми їх не відкладали, щоразу знаходитиметься якийсь недолік. Об'єкт же має гарантійний термін, протягом якого виконавці й виправлятимуть допущені помилки. Причому, за власний рахунок. Тим більше, що, за словами начальника міського управління комунального господарства Ярослава Кушнірика, офіційно зазначену вулицю ще не прийнято в експлуатацію і з підрядниками наразі повністю не розрахувалися. Місцева влада вже практикує покарання бракоробів фінансовим батогом. Добре було б іще у такий спосіб навчити любителів, так би мовити, тягти кота за хвіст вкладатися в обумовлені виробничою угодою терміни. Тоді й заплановані до ювілею нашого міста будівельно-реконструктивні заходи, найближчими з яких є здача вулиць Сагайдачного, Ткачука та Бережанської, стануть по-спражньому радісним святом для всіх дотичних сторін.

Валентина КУКУРУДЗ
Фото Володимира БОРИСОВА

Теми дня

Стартував проект ТАCIS <<СПІЛЬНА КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА>>

Нещодавно в Чернівцях відбулась установча конференція проекту <Популяризація спільної культурної спадщини між спільнотами в транскордонному регіоні Чернівці - Сучава>, виграного Чернівецькою міською радою в конкурсі проектів Європейської Комісії за бюджетною лінією ТАСІS. Конференція об'єднала представників місцевої влади Чернівців і Сучави, національно-культурологічних товариств, фахівців та експертів з питань традиційної культури Буковини. Її метою було ознайомлення румунських партнерів із заходами проекту, який передбачається впроваджувати спільно, обмінятись пропозиціями щодо організаційних питань. Перший заступник мера Сучави Віорел Середенчук запевнив робочу групу з виконання проекту в цілковитій підтримці Сучавською міською радою всіх заходів, закликав до подальшого поглиблення співпраці в рамках угоди про побратимство між Чернівцями і Сучавою. Проектні заходи розпочнуться вже в дні 600-ліття нашого міста. В рамках Днів культурного діалогу <Чернівці - Сучава> відбудеться виставка-пленер картин вітчизняних та іноземних художників, присвячена Чернівцям. На площах міста, стилізованих під різні епохи його історії, та біля Польського Дому буде розгорнуто виставку національної кухні етнічних спільнот, що населяють Буковину. Там же виступатимуть учасники яскравого фольклорного дійства - Міжнародного фестивалю <Буковинські зустрічі>. На площі Турецької криниці відбудеться фестиваль <Народні промисли> за участю українських та румунських майстрів. Представники національних спільнот Румунії відвідають народні доми, де матимуть зустрічі з чернівецькими колегами. Їм буде презентовано пересувні виставки історії національно-культурологічних товариств. Під час робочої дискусії обговорювалися організаційні питання проведення днів культурного діалогу в Чернівцях і Сучаві, підготовки фільмів та книг про спільну культурну спадщину, створення і впровадження міжнародного туристичного маршруту <Буковина в культурному розмаїтті>.

З матеріалами проекту можна ознайомитись в туристично-інформаційному центрі за адресою: вул. Головна, 16.


ПЛАН
організаційних та культурно-спортивних заходів щодо відзначення 600-річчя з дня першої писемної згадки про Чернівці вересень 2008 року


1. Вшанування кращих під-приємців року. (Проведено 05.09.2008 р.).
2. Відкриття вул. А.Пумнула після ремонту. (Проведено 06.09.2008 р.).
3. Відкриття вул. П.Сагайдачного після ремонту. 3.09.2008 р.
4. Міжнародна науково-практична конференція <Бібліотеки - центри духовної спадщини>. 13 - 14.09.2008 р., початок о 10.00.
5. Дні Віденської культури. Музично-драматична постановка Нового Віденського музичного театру <Подорож у Старі Мамаївці або ж У Чернівцях найкращі анекдоти>. 15 - 16.09.2008 р., Будинок естетики та дозвілля (вул. Шепетівська, 2). Початок о 19.00.
6. Літературний вечір пам'яті великого сина міста Пауля Целана. 17.09.2008 р., Будинок естетики та дозвілля. (вул. Шепетів-ська, 2.). Початок о 18.00.
7. IV Міжнародний рейтинговий турнір з настільного тенісу. 17 - 21.09.2008 р., ФОК <Олімпія>. Початок о 9.00.
8. Відкриті міські змагання із судномодельного спорту. 20 -21.09.2008 р., Озеро парку <Жовтневий>. Початок о 10.00.
9. Відзначення 20-річчя творчої діяльності дуету <Скриня>. 21.09.2008 р., Літній театр. ЦПКіВ ім. Т.Г.Шевченка. Початок о 19.00.
10. Виставка учнівських мистецьких робіт <Я і моє місто>. 20 - 25.09.2008 р., Палац дітей та юнацтва
11. Пленер художників та скульпторів <Митці України - Чернівцям>. 24.09. - 3.10.2008 р., архітектурно-рекреаційні об'єкти міста. Впродовж дня.
12. Презентація ювілейного бібліотечного покажчика <Чер-нівці-600>. 24.09.2008 р., Обласна бібліотека. Початок о 14.00.
13. Книжкова виставка <Чернівці - шлях з минулого до сьогодення>. Обласна бібліотека 24.09.2008 р.. Початок о 12.00.
14. Форум асоціації учнівського громадського об'єднання <Юні чернівчани>. 26.09.2008 р., Палац дітей та юнацтва. Початок о 15.00.
15. Презентація ювілейного фільму про Чернівці. 26.09.2008 р., ЧНУ ім. Ю.Федьковича. Початок о 18.00.
16. ХІІІ Міжнародний турнір з боротьби дзюдо на призи Данила Тубеншлага. 26 - 28.09.2008 р., ФОК <Олімпія>. Початок о 9.00.
17. Ювілей ЗОШ № 17 (100 років). 28.09.2008 р.. Початок о 12.00.

Оргкомітет


Заява

Чернівецької обласної організації партії <ВО <Батьківщина> з приводу оцінки головою ОДА Володимиром Кулішем ситуації в парламенті

Обласна організація партії <ВО <Батьківщина>, що входить до Блоку Юлії Тимошенко, обурена висловлюваннями голови облдержадміністрації Володимира Куліша, спрямованими проти політичної сили, до якої ми належимо, та особисто проти Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко, яка є лідером партії і Блоку. Для подібних висловлювань чиновник, який працює на високій посаді у виконавчій владі, очолюваній Главою Уряду, не має жодних підстав. Вважаємо за необхідне нагадати голові облдерж-адміністрації, а також громадськості, що наша політична сила не виходила і не має наміру виходити з демократичної коаліції. Фракція БЮТ у Верховній Раді виконує обіцянки, дані виборцям, парламент результативно працює, а стільки кроків назустріч людям, скільки зробив за цей короткий час Уряд Юлії Тимошенко (починаючи від виплат знецінених заощаджень і закінчуючи компенсаціями потерпілим від стихії), не зробив жодний інший уряд за часи незалежності України. У свою чергу рядові члени партії <ВО <Батьківщина>, активісти, депутати, посадовці - як обрані краянами, так і призначені на посади Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України, кожен на своєму місці з честю працюємо на виконання обіцянок, даних мешканцям краю під час виборчих перегонів. Вважаємо неприпустимими подібні звинувачення і висловлювання керівника виконавчої влади краю, оскільки це ображає посадовців, що працюють у підпорядкуванні Уряду, мешканців Буковини, які переважною більшістю голосів обрали БЮТ у різні рівні як представницької, так і законодавчої влади, порушує стабільність і спокій в області. Вимагаємо від голови облдержадміністрації Володимира Куліша надалі дотримуватися об'єктивності у висловлюваннях політичного характеру. Верховна Рада запрацювала на Україну і народ. Закликаємо всіх чітко виконувати чинне законодавство, постанови діючого Уряду і наполегливо працювати під його керівництвом - роботи на місцях вистачає.
Бюро обласної організації партії <<ВО <<Батьківщина>>


Майже 70% учасників анкетування задовільно оцінили якість муніципальних послуг у Чернівцях

67,8% чернівчан задовільно оцінили рівень муніципальних послуг у Чернівцях. 32% виставили незадовільну оцінку. В переліку труднощів, з якими найчастіше стикаються громадяни в процесі отримання послуг - необхідність надання великої кількості довідок та інших документів для вирішення проблемних питань (22,8%), несвоєчасність отримання відповідей (31,8%). 18,2% учасників анкетування пропонують міським службам оперативніше реагувати на звернення громадян, 45,5% - зменшити кількість документів, що вимагаються для вирішення проблемних питань. Анкетування споживачів муніципальних адміністративних, соціальних та комунальних послуг здійснюється відповідно до Системи управління якістю під час відвідування мешканцями громадської приймальні, звернень у департаменти, управління та відділи міської ради. З метою покращання якості муніципальних послуг здійснено аналіз Системи управління якістю за результатами роботи у першому півріччі, проведено п'ять внутрішніх аудитів, зокрема в департаментах економіки, містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради, управліннях соціального захисту населення районних рад. За результатами аудитів рекомендовано у 2009 році збільшити штатну чисельність державних реєстраторів, виділити їм більш просторе приміщення. Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин запропоновано передбачити однією з умов продажу на аукціоні земельних ділянок для будівництва житлових приміщень в мікрорайоні <Руський> розташування в одній з новобудов бібліотеки. При підготовці проектів рішень міськвиконкому з питань реконструкції та використання приміщень пам'яток архітектури замовникам будуть рекомендувати брати дольову участь у виготовленні паспортів об'єктів культурної спадщини. Звернуто також увагу на те, що кількість скарг мешканців на якість послуг водопостачання та водовідведення зменшилася у першому півріччі цього року лише на 2% (при плані 5%), а кількість зовнішньої соціальної реклами зросла лише на 12% (при плані 20%), не виконується у запланованих показниках також програми модернізації та заміни ліфтів, капітального ремонту внутрішньобудинкових та дворових інженерних мереж. Вказано до 1 січня 2009 року вжити коригувальні дії для підвищення результативності цих процесів.


Журналісти перестають бути " сторожовими псами демократії"

Минулого понеділка, восьмого вересня, українські журналісти могли відсвяткувати Міжнародний день власної солідарності. Між іншим, не менш знаковим є ще одне суспільне свято, яке мало би відзначатися того ж таки понеділка, - Міжнародний день грамотності. Власне, її, грамотності, іноді й бракує сучасній журналістиці як такій. І не лише її. Останнє обговорення у мас-медійних колах, організатором якого виступив фонд "Демократичні ініціативи" проанонсував й інші моменти. Предметом самого ж обговорення стала тема щодо готовності українських медіа до внутрішніх та зовнішніх викликів. А також оцінка сучасної політичної кризи в Україні та стану свободи слова самими журналістами. Щодо останньої тези, то журналісти достатньо високо оцінили стан свободи слова у державі. На думку абсолютної більшості, у засобах масової інформації доволі часто представлені різні точки зору, які висловлюють, як правило, опоненти - влада та опозиція. Водночас вони констатували наявність головних загроз у своїй діяльності - тиску грошей та продажність, недбалість і непрофесійність самих служителів пера та мікрофону. Між тим, ніхто з опитаних не вважає свободу слова в Україні такою вже невідворотною. У свободи слова є добрі перспективи, але й певні вияви тиску неможливо відкинути, констатують вони. Також більшість із них цілком згідні із думкою наукового керівника Фонду "Демократичні ініціативи" Ірини Бекешкіної, висловленої нещодавно в одній із телевізійних програм, що поступово журналісти в Україні перетворюються зі "сторожових псів демократії" у цуценят, що служать політикам. Це яскраво продемонструвала й нинішня суспільно-політична криза в країні, підкреслюють вони. До речі, частина опитаних (позиції оцінки поділилися практично навпіл) вважає, що її треба оцінювати саме як суспільно-політичну, інші воліють говорити про політичну кризу і аж ніяк не суспільну. Ще одна частина констатує: криза відсутня, натомість спостерігається "загострення хронічних хвороб української політики". Проте більшість мас-медійників вважає, що певна частка вини за ситуацію, що склалася в країні, все ж таки лежить на ЗМІ. Три найвагоміші складові такого становища, за версією опитаних, наступні: у медіа практично не було глибокого аналізу причин полі-тичної кризи; медіа готові за гроші подавати будь-яку інформацію, і правдива вона чи ні - питання вторинне; і третє - ЗМІ самі стали частиною політичного конфлікту, бо належать власникам із різних політично-бізнесових груп. Чимало журналістів також впевнені у тому, що дострокові вибори до Верховної Ради, про які починають говорити все голосніше, таки матимуть місце. Як і відставка нині діючого прем'єр-міністра Юлії Тимошенко.
За інформаційними матеріалами Лариса АРТЕМЕНКО


  • Консультує спеціаліст
Реєстрація політичних парТІЙ

Право громадян на свободу об'єднання у політичні партії для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів визначається і гарантується Конституцією України. Встановлення обмежень цього права допускається відповідно до Конституції України в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав та свобод інших людей, а також в інших випадках, передбачених Конституцією України. Порядок створення та реєстрації політичних партій врегульо-ваний Законом України <Про полі-тичні партії в Україні> від 5.04.01р. № 2365-ІІІ. Статтею 11 цього Закону визначено вичерп-ний перелік документів, які подаються на реєстрацію політичної партії. Зокрема: статут і програма політичної партії; протокол установчого з'їзду (конференції, зборів) політичної партії із за- значенням дати і місця його проведення, кількості учасників, які проголосували за створення полі-тичної партії; підписи громадян України, зібрані відповідно до вимог цього Закону на підтримку рішення про створення політичної партії та засвідчені особами, які збирали підписи; відомості про склад керівних органів полі-тичної партії; платіжний документ, що посвідчує внесення реєстраційного збору; назва та адреса банківської установи, в якій полі-тична партія відкриватиме рахунки. Реєстрація обласних, міських і районних організацій або інших структурних утворень, передбачених статутом партії, здійснюється відповідними органами юстиції Міністерства юстиції України, якщо інший порядок не передбачений законом, лише після реєстрації політичної партії Міністерством юстиції України. Після реєстрації обласних, міських та районних організацій політичних партій вони можуть набувати статусу юридичної особи, якщо це передбачено статутом партії. Втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їхніх посадових осіб у створення і внут-рішню діяльність політичних партій та їхніх місцевих осередків забороняється, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Олена Морозова, начальник відділу державної реєстрації Чернівецького міського управління юстиції


Місто має бути чистим і охайним

Розпорядженням голови Шевченківської районної ради оголошено про проведення місячника санітарної очистки та благоустрою території району, який триватиме до 3 жовтня 2008 року. До цих робіт будуть залучені підприємства, установи, органі-зації та навчальні заклади, за якими закріплено вулиці, парки, сквери, цвинтарі. Днями голова районної у місті ради Михайло Пазюк провів нараду з керівниками підприємств, установ і організацій району. В її роботі взяв участь перший заступник міського голови Микола Попадюк. Голова ради акцентував увагу присутніх на необхідності своєчасного завершення всіх запланованих заходів та приведення території району в належний санітарний стан. Всіх орендарів та суб'єктів підприєм-ницької діяльності, що знаходяться на території району, зобов'язано прибрати закріплені території та перекопати газони. Керівництво району звернулося до установ і організацій, закладів освіти, орендарів, підприємців та мешканців з проханням активно включитися в проведення осіннього місячника санітарної очистки та благоустрою і докласти зусиль, щоби наше місто стало чистим та охайним напередодні відзначення його 600-річного ювілею.

Міське перехрестя

РОБОТИ НА ПЛОЩІ ТУРЕЦЬКОЇ КРИНИЦІ АКТИВІЗУВАЛИСЯ

Після проведеної кілька тижнів тому на об'єкті виїзної розширеної наради, означеної різкими критичними заувагами міського голови, генпідрядник залучив додаткові виробничі потужності, внаслідок чого темпи реконструкції майдану вдалося дещо прискорити.
На сьогодні практично завершено мощення проїжджої частини, котра проходить під мостом. Могли справитись і раніше, кажуть майстри, але довелось замінювати певні елементи. Вони були пошкоджені через заїзд КРАЗів, що привозили будівельні матеріали і важать загалом до 60 тонн. Гранітна бруківка дещо втратила товарний вигляд, зате вдалося переконатись у міцності бетонної основи, котра анітрохи не просіла. Підходить до кінця процес облицювання пісковиковими плитками сходових маршів та підпірних стін. Ними ж, але іншої текстури, вимощують плац навколо аркади, залишаючи місця для відпочинкових лавок. Їх буде кілька десятків. Наразі привезли зразки цих виробів. Один - пісковиковий, схожий на лавки перед міськрадою, інший - двоелементний (дерев'яне сидіння і вилиті з металу лапи у стилі орнаментальної ковки). Перший варіант абсолютно вписується у загальний дизайн майдану, другий, не поступаючись естетичністю, має і практичні переваги, зокрема наявність спинки, можливість заміни пошкоджених елементів та меншу ціну. Зрештою, на дереві сидіти приємніше й тепліше, ніж на камені. Будівельники схиляються саме до цього зразка, архітектор наразі наполягає на першому. Втім, не виключений симбіоз. На фінішній стадії - і спорудження фонтана. Механічну частину вже встановлено, ретельно перевірено ізоляцію, аби убезпечити механізм від просочування води, облицьовано фонтанну чашу. Відбувається монтаж огороджуючих конструкцій для бювету. Виготовлені з товстого скла, вони не лише захищатимуть колодязі від сміття, а й нестимуть естетичне навантаження. Це буде досить гарна споруда, що також є важливою ланкою художньо-архітектурного образу площі. Біля кожного колодязя встановлюється колонка, тож охочі набрати звідти питної води зможуть вільно це зробити. Днями розпочнеться встановлення зливових решіток та каналізаційних люків виробництва Микулинецького ливарного заводу, що на Тернопільщині. Сподіватимемось на їхню довговічність - як з точки зору якості, так і тривалості перебування на місці встановлення. Тутешні збирачі металобрухту навряд чи зможуть викрасти ці вироби, принаймні самотужки, адже, приміром, вага каналізаційної кришки сягає 100 кілограмів. До того ж на площі вестиметься відеоспостереження. Уже вирівняно грунтові насипи на схилі біля будинку № 32, засіяно газонну траву (за тиждень вона повинна зійти). Протилежний схил готовий до встановлення квіткового годинника. Днями з Києва доставлено його механічну частину. Для надійного закріплення циферблата застосували опорні майданчики розміром 50/50/25 см, 17 штук - під кожний елемент. Попередньо, аби захистити годинник від зливових стоків, які тривалий час ішли з боку ЗНЗ № 14, у горішній повздовжній частині цього схилу викопали 40-метрову траншею, де встановили потужну каналізаційну трубу. Подбали і про стабілізацію зсувних процесів, забуривши на обох схилах по 90 залізобетонних паль. Тож перебування на площі Турецької криниці можна вважати цілком безпечним.
Валентина КУКУРУДЗ


ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ

депутатів Чернівецької міської та районних в місті рад фракцій БЮТ V скликання до Президента України Ющенка В. А.
Шановний пане Президенте України! Беручи до уваги політичну ситуацію, що склалася в країні на початку вересня 2008 р., депутати Чернівецької міської та районних в місті рад V скликання уповноважені заявити:
1. Пане Президенте, будь-які дії спрямовані на розвал демократичної коаліції у Верховній Раді можуть спровокувати масштабну політичну кризу та несуть загрозу всій Українській державності. Не варто повторювати помилок 2005 року, коли Ви безвідповідально відправили у відставку Уряд Ю. В. Тимошенко. Вікторе Андрійовичу, пам'ятайте, що Ви несете повну і безумовну відповідальність за руйнування та знищення коаліції демократичних сил. Хочемо Вам нагадати, що саме завдяки підтримці народу та значним зусиллям Ю. В. Тимошенко Вас було обрано Президентом України.
2. Ми рішуче засуджуємо спроби звалити провину на інших людей чи якісь голі фантазії на кшталт "рук Кремля". Не варто забувати вчинені Вами дії у серпні 2006 року, коли Ви підписали так званий Універсал національної єдності.
3. Хочемо Вас, пане Президенте, застерегти, що директиви про необхідність публічної підтримки місцевою владою прямого президентського правління - фундаментальне порушення Конституції України і перший крок до втягування країни в глобальний громадянський конфлікт. Пане Президенте, ми стверджуємо, що боротьба за персональну владу та концентрація всіх зусиль до наступних президентських виборів являють загрозу національній безпеці України, її територіальній цілісності та суверенітету. Розв'язана Вами війна з Урядом, дискредитація членів Кабінету міністрів, як вдома, так і за кордоном, блокування роботи парламенту, знищення коаліції поставили країну на межу катастрофи. Втім, ми вважаємо, що ще не пізно Вам, Вікторе Андрійовичу, визнати власні помилки, припинити ескалацію конфлікту, забути про наступні президентські вибори і повернутися до коаліції демократичних сил. Так само як Ви увечері 2 вересня 2008 року директивно вимагали від фракції "Наша Україна" вийти з коаліції, Ви зараз повинні порадити фракції НУ-НС повернутися до складу коаліції демократичних сил. Повернутися без шантажу, ультиматумів та абсурдних, заздалегідь невиконуваних вимог. Ми також вимагаємо негайного підписання законів про престижність шахтарської праці, змін до бюджету, єдиної тарифної сітки та інших законів, прийнятих на цій сесії Верховної Ради України. Якщо цей сценарій стабілізації ситуації в країні Ви реалізувати не захочете, або не зможете, то залишається лише один вихід: дострокове проведення виборів Верховної Ради України та Президента України одночасно.
Депутати Чернівецької міської та районних в місті рад фракції БЮТ V скликання

(Оприлюднено на 32 сесії Чернівецької міськради V скликання.)


  • Iніціативи бютівців

МАЛЕЧІ - ІГРАШКИ, БІБЛІОТЕКАМ - КНИГИ

Депутати-бютівці першими в місті розпочали акції "Подаруй дитині іграшку" та "Подаруй книгу бібліотеці".Минулого тижня вони навідалися в дитячі дошкільні заклади №№ 44,4,39 та 47 і вручили їхнім вихованцям набори іграшок. Потім цей добрий почин підтримали депутати Першотравневої районної ради фракції БЮТ Р. Колісник, Д.Паладян, В. Юрій, В. Кушнір, Г. Дев'яткова та Д. Воронка разом з головою районної парторганізації ВО "Батьківщина" М. Крайсом. Вони побували в ДНЗ №44 і теж потішили малечу яскравими сучасними іграшками. З такою ж приємною місією навідалися в ДНЗ № 47 депутати Чернівецької міськради В. Кишлярук, Н. Коцур, О. Редько, депутати Шевченківської районної ради Г. Виноградова та В. Карбашевський, а з ними й бютівці В.Кедь та С. Рожков. І тут їх радісно прийняла й подякувала за щедрі дари дітвора. Депутати фракції БЮТ міської ради та районних у місті рад побували в загальноосвітній школі № 40 у Садгорі, де в рамках акції "Подаруй книгу бібліотеці" презентували школярам набір сучасних популярних видань. Цю місію виконали Н. Коцур та І. Філіпчук.


У Чернівцях зведуть Пам'ятний хрест та встановлять меморіальну дошку австрійському письменнику

Встановити Пам'ятний хрест на перетині вулиць Головної та Заньковецької - неподалік храму св.Параскеви Сербської, на місці, де був розташований престол двох попередніх храмів Параскеви, дозволено Чернівецько-Кіцманській Єпархії УПЦ КП. У зв'язку із закриттям руху по вулиці О.Кобилянської, департаменту ЖКГ міської ради дозволено облаштувати новий заїзд на територію Святодухівського Кафедрального Собору з боку вулиці Вірменської. Провести встановлення Пам'ятного хреста та облаштування нового заїзду до Собору, в тому числі і благоустрій після цих робіт прилеглої території, замовники мають власним коштом відповідно до погодженої в управлінні містобудування та архітектури департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин проектно-кошторисної документації. Встановити меморіальну дошку на честь австрійського письменника Карла Еміля Францоза на фасаді будівлі загальноосвітньої школи №1, де він навчався у 1859-1867 роках, дозволено науково-дослідному Центру Буковинознавства при Чернівецькому національному університеті. Напис на меморіальній дошці буде зроблено українською та німецькою мовами.

Кращим дільничним у Чернівцях дадуть премії та подяки міського голови

Переможці конкурсу з визначення кращого дільничного інспектора у Чернівцях цього року отримають грошові премії та Подяку міського голови. За традицією, кращих дільничних інспекторів нагороджуватимуть до Дня міста. Перше місце у конкурсі на кращого дільничного інспектора у Чернівцях та премію у сумі 2 тисячі гривень здобув майор міліції Шевченківського райвідділу УМВС Олександр Запаранюк. Друге місце та премію у розмірі 1,5 тисяч гривень присуджено молодшому лейтенанту Садгірського райвідділу УМВС Олександру Федоряку, а третє місце та премію у розмірі 1 тисяча гривень - старшому лейтенанту міліції Першотравневого райвідділу УМВС Роману Костинюку. Конкурс на кращого дільничного інспектора у Чернівцях проводиться вже кілька років. Його переможці вже нагороджувалися службовими квартирами та машинами, комп'ютерною технікою.

Для проведення ювілейних масових заходів придбають сто біотуалетів

Під час святкування 600-річчя міста у Чернівцях в місцях проведення масових заходів додатково встановлять 100 біотуалетів. На їх придбання та оренду виділено 100 тисяч гривень. Окрім того, у дні святкування власників кафе, барів, керівників інших закладів , організацій та установ зобов'яжуть забезпечити громадянам безперебійний вхід до вбиралень, виставити інформаційні таблички про їх розташування. Ще 49 тисяч гривень виділено з фонду соціально-економічного розвитку міста на придбання прапорців та флагштоків для їх розміщення. 35 тисяч гривень виділено на проведення ремонту верхнього шару купола над вежею Ратуші, а майже 50 тисяч гривень додатково спрямовано на ремонт кінотеатру < Чернівці>.


Спирт з молдовським присмаком

Прикордонники Чернівецького прикордонного загону припинили спробу незаконного переміщення через україно-молдовський державний кордон партії контрабандного спирту.
На початку вересня прикордонний наряд <Прикордонний патруль> прикордонного поста <Подвірне> відділу прикордонної служби <Мамалига> затримав в 300 метрах від лінії державного кордону 2 мікроавтобуси та легковий автомобіль марки <Мерседес> на молдовських реєстраційних номерах. Транспортними засобами керували троє громадян Молдови. Під час затримання складом наряду було здійснено попереджувальний постріл вгору з АК-74, після невиконання вимог про зупинку. В ході огляду мікроавтобусів було виявлено 27 бочок спирту. Загальна кількість затриманої рідини склала 5490 літрів. Після оформлення відповідних документів вилучений вантаж та транспортні засоби передано співробітникам Кельменецької митниці у відповідності ст. 97 КПК України, для прийняття правового рішення. Начальник Чернівецького прикордонного загону полковник Микола Мацишин зазначив, що даний випадок не є поодиноким. Цього року охоронцями кордону було припинено два випадки незаконного переміщення через державний кордон контрабандного спирту загальною кількістю близько 8 тонн на загальну суму майже 100 тисяч гривень. З початку року прикордонниками Буковини припинено 260 випадків незаконного переміщення через кордон контрабандних товарів на загальну сумму близько 5 мільйонів гривень.
Прес-служба Чернівецького прикордонного загону

Інформація

  • Кримінал
Розкрито ряд резонансних злочинів

Журналісти вжахнулися слайдів, які побачили
Правоохоронці відзвітували днями про розкриття ряду резонансних злочинів, які потрясли регіон в останні півроку. Серед них - убивства, нанесення тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть потерпілих, зухвалі розбійні напади, зґвалтування. Розкрито також ряд злочинів, здійснених у попередні роки: три убивства та один замах. Фахівці твердять: існують певні напрацювання щодо інших тяжких та особливо тяжких злочинів, здійснених в останні двадцять років. " Є сподівання, що у їх розкритті нарешті вдасться поставити крапку. Злочинці понесуть покарання. І лише в інтересах слідства не можемо говорити сьогодні про тонкощі та нюанси розкриття скоєного, а отже і про підозрюваних.", - підсумував керівник міліцейського крайового відомства. Ось що стосується злочинів, які були скоєні в Чернівцях та області в останній час, то говорили про них детально. А для повноти картини (і це було застосовано вперше) коментарі підсилили слайдами. Побачене журналістами, ясна річ, не для слабохарактерних - шокова терапія. Один із епізодів - убивство у ніч на 20 серпня у селі Ошихліби Кіцманського району місцевого підприємця. Скоєне воно із неймовірною жорстокістю. Це констатують навіть бувалі фахівці міліцейської справи. Для розкриття злочину правоохоронцям знадобилося більше трьох тижнів. В оперативних заходах було задіяно більше 600 працівників. Пропрацьовувалися всі версії, вивчалися найменші контакти потерпілого, пошуками та з'ясуванням всіх обставин справи було відпрацьовано повністю територію Кіцманського, Заставнівського та Сторожинецького районів. Згодом правоохоронцям таки вдалося вийти на слід злочинців. Нині групі іосіб вже висунуто звинувачення за статтею 115 Кримінального Кодексу України. Усі затримані перебувають у слідчому ізоляторі. Вони - чернівчани, достатньо молодого віку, раніше судимі. Навідник - мешканець Кіцманського району. Із своєю жертвою познайомився майже випадково. Довідавшись, що чоловік займається підприємницькою справою і має у користуванні ставок, у яких розводить рибу, вирішив "поживитися". Знайшов спільників. Били жертву немилосердно. Побоїв зазнала й дружина потерпілого. Вранці зв'язану, у непритомному стані жінку помітив хтось із сільських людей, що прийшов до будиночка на березі ставка. Злочинці ж тим часом "розжилися" на 900 гривень. Сиротами залишилося двоє дітей. Поставлено крапку і у розкритті ще однієї справи. Наприкінці липня у Пруті було виявлено тіло жінки із глибокою черепно-мозковою травмою. Через добу було встановлено, що це - 20-річна місцева мешканка, яку розшукували рідні. Напередодні зникнення вона пішла до знайомих. А вже звідти - до нічного клубу. Згодом, що називається, як у воду канула. Над розкриттям злочину працювали майже 300 співробітників правоохоронного відомства. Було встановлено, що перед своїм зникненням дівчина сідала до авто з двома молодими людьми. Саме вони і є причетними до вбивства. Обоє вже встигли свого часу понести кримінальну відповідальність за шахрайство та пограбування. Один - мешканець Шевченківського, інший - Садгірського районів. Ще один епізод - нещодавнє убивство пенсіонера у Вижницькому районі. Воно теж було здійснене з особливою жорстокістю. Слайди зафіксували навіть вбиті у тіло цвяхи. Завдання правоохоронців ускладнював той факт, що жив покійний в урочищі, навколо якого немає більше житла, де би мешкали люди. Тримав господарство із майже десяти корів. Тим і заробляв на прожиття. У минулому чоловік трудився на шахті. З хати пенсіонера убивці вийшли із 500 гривнями в кишені. Поінформували у міліцейському відомстві ще про один зухвалий так званий трасовий злочин. Щоправда, для Буковини він не є характерним, так, принаймні, стверджують самі правоохоронці. Йдеться про пограбування мікроавтобуса, який перевозив із-за кордону грошові кошти та посилки від заробітчан. Як правило, здійснюються такого роду злочини за добре відпрацьованою схемою. У транспортному засобі зловмисники проколюють шину, відволікають увагу шофера й супроводжуючих, миттєво викрадають речі, гаманці, барсетки. І - шукай вітра у полі. До таких "пригод", у більшості випадків, причетні представники етнічних груп, які постійно мігрують регіонами України. Злочин, про який йде мова, було скоєно представниками грузинської національності. . Події розвивалися миттєво. А передував їм інший факт. Працівники однієї із транспортних компаній, яка спеціалізується на перевезенні вантажів з-за кордону, звернулися до міліції із заявою про доволі підозрілий кортеж, який супроводжує авто, що належить їхньому підприємству. Оперативна група відразу взялася до роботи. Тепер зловмисники стежили за мікроавтобусом, не підозрюючи, що самі потрапили у зону особливо ретельного стеження. Коли авто зупинилося і водій відійшов убік, до машини підбігли двоє молодих людей у рукавичках з пістолетом й бейсбольною битою. Мить - і начинені євровалютою баретки опинилися у їхніх руках. Ще мить і зловмисники з баретками і "реманентом" - вже у руках співробітників "Беркуту". Нині ведеться ретельне слідство, перевіряється причетність й до інших злочинів: крадіжок, пограбувань, розбійних нападів. Зокрема, вже доведено їхню причетність до крадіжки золотих виробів на суму у сто тисяч гривень, грабіж на 30 тисяч. Документується наразі ще одна крадіжка у 40 тисяч умовних одиниць. У Боянах злочинці "розжилися" на 1470 євро, три з половиною тисячі гривень, а також прихопили з собою теку з документами. Загалом режим роботи, у якому працювали в останній час міліцейські підрозділи краю, керівник УМВС України у Чернівецькій області Георгій Проскурняк під час спілкування з пресою назвав особливо напруженим і через липневу стихію, яка потягла за собою ускладнення криміногенної ситуації (у цілком можливих проявах мародерства), і через здійснення контролю за коштами, які виділялися на допомогу потерпілим. І через розслідування чималої кількості справ в області, пов'язаних із незаконним видобутком пісчано-гравійних ресурсів та використанням лісосічного фонду.
Лариса АРТЕМЕНКО


  • футбол
ВОЛЬОВА ПЕРЕМОГА НАШОЇ ЗБІРНОЇ

Відбулися відбіркові ігри на право участі в першості Європи. У групі F збірна України перемогла казахів з рахунком 1 3. Голи за нашу команду забивали - Назаренко- 45 та 78 хвилини, Шевченко - 53. Один м'яч у господарів відквитав Остапенко - 67 хвилина . Ось у якому складі виступала наша збірна: - Андрій П'ятов, Олександр Кучер, Анатолій Тимощук, Григорій Ярмиш, Андрій Шевченко ( Воронін, 87), Олександр Алієв, Євген Селезньов (Гуменюк, 86), В'ячеслав Шевчук, Євген Шевчук, Тарас Михалик, Сергій Назаренко ( Кравченко, 79). Збірну Фарер з рахунком 1: 3 здолали білоруси. З розгромним рахунком 4 : 1 англійці перемогли хорватів. За підсумками двох матчів максимального результату домоглися збірні Англії та України. У них по 6 очок.


ЗДОЛАЛИ ПОТЕНЦІЙНОГО СУПЕРНИКА

Свою чергову календарну гру "Буковина" провела на виїзді проти "Поділля" з Хмельницького і виграла з рахунком 0:1. Гол на 63- й хвилині забив Максим Клочко. До речі, перед цим на 55 хвилині він вийшов на заміну замість Юрія Максименка. Отже, рокіровку керманича нашої команди Віктора Мглинця слід вважати успішною. "Буковина" виступала в такому складі: Василь Раковіца, Сергій Гамаль, Василь Тофан, Петро Климус, Олександр Тодорович, Олег Керчу, Михайло Рябий, Степан Винник, Максим Ілюк, Юрій Максименко.


  • консультує спеціаліст

НЕЗВИЧНІ ВИПРОБУВАННЯ ДЛЯ НОТАРІУСІВ

Запроваджується нова форма іспитів для претендентів на посаду нотаріуса. Кваліфікаційні іспити проводитимуться за допомогою системи анонімних тестів, яка розроблена згідно зі стандартами, що запроваджені в європейських країнах. Які ж новели буде запроваджено роз'яснює начальник Головного управління юстиції у Чернівецькій області І.Сушинський.
Анонімна система складання кваліфікаційного іспиту має забезпечити об'єктивність, неупередженість членів комісії при оцінюванні відповідей осіб, які складають кваліфікаційний іспит, та запобігти суб'єктивному підходу і корупційним ризикам. Тести, письмові задачі та завдання, що входять до білетів, розроблятимуться Департаментом нотаріату та реєстрації адвокатських об'єднань Міністерства юстиції України окремо до кожного кваліфікаційного іспиту. Білети для іспитів кодуються, заклеюються у конверт та скріплюються печаткою. Після оцінювання відповідей членами кваліфікаційної комісії нотаріату, білети розкодовуються членом кваліфікаційної комісії - представником Міністерства юстиції, після чого ідентифікуються особи, які складали іспит, та оголошуються результати оцінювання відповідей. Попередньо тестова система була випробувана в Автономній Республіці Крим, Вінницькій та Сумській областях.


  • Прес-група Управління СБ України в Чернівецькій області

В'язню совісті повернули його архів

Нещодавно у Чернівецькому регіональному Управлінні Служби безпеки відбулася непересічна подія. Громадянину України Зісельсу Йосифу Самійловичу передано речі, вилучені у нього у середині 80-х рр. радянським КДБ, у якості доказів його антирадянської діяльності. Чотирнадцять найменувань, серед яких, фотокопії книги А.Солженіцина "Архіпелаг ГУЛаг", книги А.Альмаріна "Просуществует ли Советский Союз до 1984 года", А.Солженіцина "Сухая рука", брошура "Помощь политзаключенным в СССР", ксерокопії твору Данила Хармса "Случай", журнали, фотографії, записники та інше в урочистій обстановці передано власнику. Як зазначив начальник відділу захисту національної державності Р.Осколов: "В незалежній Україні немає переслідувань за політичні чи релігійні погляди, що відповідає демократичним принципам, які давно стали основою цивілізованого суспільства. Повернення вказаних речей їх власнику є яскравим свідченням цього." Йосиф Зісельс із неприхованим задоволенням оглядав рукописи, книги, брошури, через які в недалекому минулому двічі був засуджений. А наостанок, в знак подяки, гість подарував колективу Управління Служби безпеки книгу Бориса Хаймовича: "Дело рук наших для прославления. Росписи синагоги Бейт Тфила Беньямин в Черновцах: изобразительный язык еврейского мастера".

Смереки не винні

На виконання вказівки Президента України Управлінням СБ України в Чернівецькій області вживаються додаткові заходи по боротьбі з правопорушеннями у лісопереробній галузі регіону. У регіональному органі створено позаштатну оперативну групу з числа досвідчених керівників та співробітників відділів контррозвідувального захисту економіки, боротьби з корупцією та організованою злочинністю. Нещодавно співробітниками Управління Служби безпеки в Чернівецькій області виявлено грубі порушення лісового та природоохоронного законодавства, а саме, самовільні порубки лісу, на території ряду лісництв Путильського району. Розмір заподіяної шкоди сягає майже 400 тис. грн. Встановлено, що збитки державі завдано внаслідок неналежного виконання службових обов'язків окремими посадовцями ДП "Путильський лісгосп". За матеріалами Управління прокуратурою Путильського району та обласною прокуратурою стосовно винних порушено кримінальні справи за ознаками злочинів передбачених ч.1 та ч.2 ст. 367 КК України. Триває слідство.

Банківські шахраї

У ході здійснення заходів з недопущення правопорушень у кредитно-банківській сфері регіону Управлінням СБ України в Чернівецькій області викрито факт незаконного заволодіння коштами вкладників співробітником однієї із фінансово-банківської установи краю. Зокрема, встановлено, що недобросовісний працівник, використовуючи службову посаду старшого касира-контролера філії банку, впродовж 2006-2007 років фальсифікував та підроблював документи, відкривав фіктивні рахунки громадян внаслідок чого заволодів коштами понад 200 осіб, загальна сума яких становить більше 9 млн. грн. У результаті розгляду матеріалів кримінальної справи Першотравневим районним судом визнано працівника банку винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 191 ч.5 та 366 ч.2 КК України і призначено покарання у вигляді позбавлення волі на сім років і шість місяців з конфіскацією всього майна і позбавленням права обіймати матеріально відповідальні посади строком на три роки. В ході роботи за справою, Управлінням задокументовано факти протиправної діяльності й чотирьох інших працівників цієї банківської установи, через порушення яких банку та його вкладникам завдано збитків на загальну суму 8932 тис.грн. Матеріали СБУ в порядку ст. 97 КПК України передано до прокуратури Чернівецької області.

Акценти

  • З історичних джерел

ПЕРЕДМІСТЯ ЧЕРНІВЦІВ: РОША, МОНАСТИРИСЬКА, КЛОКУЧКА, КАЛІЧАНКА

Жодне місто не може існувати без прилеглих до нього територій: міських сіл та передмість. За словами Р.Ф. Кайндля, передмістя Чернівців згадувалися ще за молдавських часів і вже тоді перебували у тісній взаємодії з містом. Міський статут 1786 року відзначав: "...три села, що знаходяться на землях, приналежних містові Чернівцям, а саме Роша, Гореча та Клокучка, як і інші піддані на Буковині, мають сплачувати свої повинності до міської каси..." У міській книзі рахунків за 1796 рік для Роші, Горечі, Клокучки та Калічанки слугував вираз "Dominium", який зазвичай вживався для позначення поміщицьких володінь. Жителі міських сіл сплачували феодальні повинності та виконували "натуральні роботи". Вони мусили заготовляти та возити дрова, нести сторожову службу, збирати та вивозити з вулиць нечистоти, надавати безоплатно своїх коней для пожежних потреб... Міські села платили десятинний оброк Дирекції державних маєтків. У 1797-1832 роках велися сервітутні конфлікти між цими селами і Дирекцією щодо встановлення розмірів оброку. Декретом Галицького намісництва від 19 вересня 1847 року всі чотири міські села були піднесені до рівня передмість, а їх жителям надавалося таке саме міщанське право, як і мешканцям міста.

* * *

Передмістя Роша заселялося німецькими колоністами вже в перші роки входження краю до складу австрійської держави. Згідно зі звітом комісара Буковини у справах поселенців у 1788 році на Роші було дві сім'ї поселенців, третьою стала родина католицького пастора. Згодом тут поселились ще 15 родин, переважно селян і ремісників. Більшість із них були колишніми солдатами, деякі мешканці переселились з Банату або прибули безпосередньо зі "священної Римської імперії". Незначна частина переселенців отримала земельні наділи. З моменту поселення вони сплачували повинності місту, крім того упродовж року платили контрибуцію. В документах часто зустрічається назва села, згодом передмістя Рошош. Первісно воно звучало як Росош - від слова "розсоха", що за словами відомого дослідника топонімії Буковини Юрія Карпенка означало "місце, де колись був ліс", "вирубаний ліс". Це підтверджує той факт, що Чернівецький магістрат упродовж довгих років надавав ліцензії на право полювання у лісах на Роші. Вихідці зі Швабії та Банату, котрі заселили цю територію, переробили слов'янську назву на більш звучну для них - Rosch. Пізніше назва зазнала впливу румунської мови. В австрійський час існувало три вулиці в яких звучало слово Rosch: Roschergasse (нині вул. М. Гастелло), Roshersteg (нині пров. Гастелло), Roscher Hauptstrasse (тепер не існує, вела від нинішньої вулиці Максимовича через район Канівської на Рошу та йменувалася не просто вулицею (Gasse), а шляхом (Strasse). На Роші мешкали здебільшого німці, проте тут проживали також румуни та невелика кількість українців і представників інших національностей. За характером заняття це були здебільшого селяни та ремісники. На початку 1836 року на Роші налічувалося 530 будинків, в яких проживали 703 сім'ї. А 1843-го тут уже мешкало 900 сімей. Згідно з переписом 1900 року на Роші нараховувався 1241 будинок, де проживали 7453 дорослі особи (3734 чоловічої та 3719 жіночої статі), із них за віровизнанням 2430 осіб були католиками, 3508 - православними, 300 - іудеями, 1215 - належали до інших віровизнань (греко-католики, євангелісти та ін.). Серед мешканців Роші 3356 вважали своєю розмовною мовою німецьку, 473 особи - українську, 3346 - румунську, 77 - інші мови. У цей час на Роші проживали також 200 військових. Кадастрова громада Роші мала 2820 гектарів землі, із яких 1112 га - це були орні землі, 610 - луки, 193 - сади, 356 - пасовища, 428 - ліси. Перед Першою світовою війною населення сягало 9 тисяч (разом із дітьми). Роша мала свої власні церкви: православну і римо-католицьку та 4 школи. Православна церква архангелів Михаїла і Гавриїла збудована з твердих матеріалів у 1900 році. Службу в церкві з моменту відкриття правив протопресвітер Григорій Гостюк. Йому допомагали помічники священика Захарій Перчек, Петро фон Тевтул та дяк Василь Остафі. 2 грудня 1816 року на Роші було відкрито тривіальну школу з румунською мовою викладання, яка на початку ХІХ століття стала чотирикласною. У фонді Чернівецького міського магістрату збереглися оголошення, кошториси та листування про будівництво приміщення школи та її опис, датований 27 вересня 1839 року. Традиційно при школі розташовувалась і квартира її директора. На початку ХХ століття в школі працювали Зельґін Ауґуст, Нойманн Лоренц, Котлекк Віктор, Кандель Ґустав, Ґалєр Міхаель, Хотинчан Ніколаус, Хотинчан Євгенія, Софронюк Василь, Гладюк Єлизавета, Українець Георг. В австрійський час на Роші були розташовані кавалерійські казарми. 28 березня 1899 року в Чернівецькому магістраті розглядалося питання про створення та добудову приміщень міських комунальних шкіл. На цьому засіданні йшлося про побудову чотирикласної комунальної школи на Роші в районі кавалерійських казарм. Школа, крім класів, повинна була мати канцелярію, а також квартири для старшого вчителя (управителя школи) та шкільного вахтера. Новозбудовану школу відкрили 13 вересня 1902 року. Таким чином, Роша збагатилася новою школою з німецькою мовою викладання. Станом на 31 грудня 1913 року в ній вже було 5 систематизованих класів (разом з паралельними - 8). У школі навчалося 365 учнів. Серед них 290 учнів вважали рідною мовою німецьку, 14 - румунську, 30 - українську, 18 - польську, 2 - інші мови. Тут у цей час працювали Брукер Йоганн, Кузмані Александр, Лінкс Антон, Грегорович Вільгельм, Попескул Євгенія, Немец Паула, Блюм Густа та ін. В 1904 році інспектор православної дієцизії Михайло Драчинський в акті перевірки стану викладання релігії в другій школі на Роші зазначав: "друга школа на Роші знаходиться біля мосту, очолює її старший вчитель Михайло Шолтес. Православних учнів тут 54. Заняття проводяться регулярно. Ті діти, що ходять до школи, дуже добре орієнтуються в матеріалі, добре знають молитви. Проте учні, що тижнями, а то й місяцями не ходять до школи, знають набагато менше". На Роші існували також дві двокласні школи з румунською мовою викладання: перша із них відкрита на Цецино у 1891 році, друга - на Роші-Стинці у 1899 році. Передмістя мало також власний цвинтар. На його плані, що зберігся у фонді Чернівецького магістрату, нанесено парцелі римо-католицького, євангелістського та православного кладовищ. В кінці знаходилася парцеля для захоронення мертвонароджених. У 1903-1907 роках міська влада займалася питанням розширення Рошинського цвинтаря. Перед Першою світовою війною в передмісті проводився благоустрій вулиць. При цьому їх вирівнювали, засипали гравієм, для цього магістрату доводилося часом обмінювати земельні ділянки. На жаль, в усі часи (і в австрійський, і в румунський, і в радянський) у передмісті Роша влада обмежувалася тільки частковим благоустроєм вулиць. Тут і до сьогодні не збудували ні водогінної, ні каналізаційної систем. Мешканці, як і сотні років тому користуються водою із криниць. Натомість насолоджуються чистим повітрям в оточенні власних квітників та садів. Більшість вулиць передмістя отримали свої назви в румунський час. З приходом радянської влади в 1944 році у рішеннях Чернівецької міської ради окремими пунктами зазначено перейменування вулиць всіх чернівецьких передмість. Нині на Роші працюють чотири школи, серед яких школа-інтернат на вул. Луковецькій, де навчаються діти-сироти та діти з неблагонадійних сімей. Крім того, тут знаходяться три дитячі садки. Планується нова забудова на території колишнього військового містечка на вулиці Мізюна. Тут на площі розміром 7,5 га планується побудова нового житлового кварталу. Тоді вже, напевно, і з'являться ознаки сучасної цивілізації.

* * *

До Роші прилягало передмістя Монастириська. Воно розташовувалося в районі нинішньої вулиці Сторожинецької. Назва передмістя існувала вже в австрійські часи і походила від слова <монастир>, оскільки ці землі належали монастирю <Гореча>. Монастириська згадується найпізніше з усіх міських передмість. Питання про відокремлення цієї території від Роші порушувалося у першій чверті ХІХ століття. За словами Ф.Р. Кайндля ще в 1820 році окружна управа після деяких вагань погодилася із тим, що немає необхідності відокремлювати Монастириську від Роші. Але значення Монастириської постійно зростало і вже в 1890 році вона вважається самостійною, нарівні з Рошею. Згідно з переписом 1900 року на Монастириській було 487 будинків, де проживали 3654 дорослі особи (1784 чоловічої та 1870 жіночої статі). Серед мешканців передмістя нараховувалося 1953 католики, 854 православних, 488 іудеїв і 359 осіб, що належали до інших віровизнань. 1877 із них вважали розмовною мовою німецьку, 1074 - українську, 349 - румунську, а 331 - інші мови. Передмістя Монастириська мало свою школу, яка за цінами 1886 року оцінювалася в 11 тисяч флоринів. Школа була відкрита 1 вересня 1872 року. Станом на 31 грудня 1913 року в школі було 6 систематизованих класів (всього 14), мовами викладання були німецька, румунська й українська. У школі навчалося 693 учні, серед яких 272 римо-католики, 134 греко-католики, 170 православних, 88 євангелістів, 108 іудеїв. У школі в цей час працювало 16 вчителів. Найдовшою вулицею передмістя була Сторожинецька. Отримала таку назву, тому що вела у напрямку міста Сторожинець. Її забудова припадає на румунський період. На вулиці Сторожинецькій наприкінці румунського періоду було всього вісім будинків, де проживали родини Гессінгів, Баланів, Бекерів, Штернів, Попескулів, Шварців, Заваловських. Довгий час передмістя не мало власної церкви, мешканцям доводилося долати кілометри шляху, добираючись до церков центру міста. Тому закономірним здається намагання жителів околиць збудувати власний храм. 24 лютого 1922 року було відкрито нову парафію, священиком якої було призначено отця Веспасіона Корвіна. Новій парафії примарією міста Чернівці було надано земельну ділянку на розі вулиць Сторожинецької та Ісаческула (нині М. Черемшини) для побудови нової церкви. Земельна ділянка мала 2475 м2. Того ж року на місці майбутнього престолу церкви було освячено хрест. На цьому місці священик Корвін збудував невеличку капличку, де проводив богослужіння для своїх парафіян. Тоді ж розпочали збір коштів для побудови церкви. Понад 50 осіб пожертвували для такої благородної мети по 1000 і більше лей. Пізніше митрополія Буковини висловила подяку особам, які внесли гроші на будівництво храму. Серед благодійників - відомі особистості краю того часу. Політичний діяч Ніку Флондор пожертвував на церкву 90 тисяч лей, 1 кадило, 2 ікони, 1 срібний потир; королівський резидент Георг Алексяну - 5000 лей; професор університету, примар міста Чернівці Димитрій Мармелюк - 3200 лей; депутат Ніку Севяну - 2200 лей; королівський резидент Георг Флондор - 5000 лей; професор з Бухаресту Димитрій Унгуряну - 1650 лей і 2 кадила. Інші парафіяни теж збирали кошти на новий храм. У січні 1936 року було створено будівельний комітет із будівництва церкви. Очолив його Веспасіон Корвін. У 1937 році його замінив священик Михаїл Русу, який безпосередньо зайнявся питаннями будівництва. 24 січня 1937 року на прохання будівельного комітету митрополія Буковини виділила додаткові кошти для спорудження церкви на вулиці Сторожинецькій. Плани та креслення церкви були складені та підписані головним архітектором бюро архітектури митрополії Вірджілом Іонеску. Будівництво церкви велося під контролем архітекторів архітектурного бюро митрополії Буковини, зокрема Іванова та Іонеску. У зведенні церкви брали участь будівельні фірми та організації Чернівців, Бухареста, Ясс, Сигета та інших міст. Матеріали для будівництва були місцевими. Церква діяла певний час навіть у радянські часи. Проте рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради за №185/6 від 29 березня 1963 року Петропавлівську церкву було закрито. Виконком міськради, як це було прийнято в ті часи, "розглянувши постанови зборів робітників та службовців ґудзикової фабрики, громадськості 11-го, 14-го та 16-го домоуправління, батьків 15 та 33 школи, розташованих поблизу церкви, а також заяви членів двадцятки про вихід з неї, прийняв рішення про розірвання договору з релігійною громадою Петропавлівської церкви на право користування церковним будинком". Нині церква знову діє. Поруч із церквою знаходиться дитячий садок. Будівництво споруди дитячого садка-ясел на 140 місць розпочалося 24 листопада 1962 року. Вона зводилася будівельним управлінням № 3 обласного будівельного тресту за типовим проектом №2-04-338  у-8, затвердженим Держбудом УРСР. Акт прийняття в експлуатацію двоповерхової споруди було схвалено рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради №670/21 від 31 жовтня 1963 року із загальною оцінкою "задовільно". Будівля мала 4709 м3, корисна площа склала 1105,3 м2. Це був гарний подарунок малечі та батькам колишнього передмістя Монастириська.

* * *

Передмістя Клокучка (українська назва - Клокічка) існувало вже в часи входження Чернівців до складу Австрії - воно наводиться у першому переліку населених пунктів краю військового управителя Буковини генерала Габріеля фон Сплені. У міському статуті 1786 року зазначалося, що мешканці міського села Клокучки разом зі всіма іншими підданими краю мають сплачувати податки у міську касу. Згідно з указами Галицького намісництва від 19 вересня 1847 року це село було віднесено до передмістя, а його жителі отримали однакові з міщанами права та обов'язки. Нині Клокучка займає територію навпроти залізничного вокзалу і плавно спускається з одного боку до нинішньої вулиці Б. Хмельницького (колишня Святої Трійці), з іншого - до річки Прут. Забудова передмістя була загалом приватною. Вулиці передмістя отримали свої назви наприкінці румунського часу. В радянський час вони були перейменовані здебільшого за назвами сусідніх галицьких міст: Борщівська, Золочівська, Косівська, Корсунська, Надвірнянська, Бережанська. Мешканці передмістя вважають, що свою назву передмістя отримало від правої притоки Пруту річки Клокучки, або Клокучі (тобто, такої, що "клокоче"). Проте деякі краєзнавці (Василь Селезінка, Тетяна Чайка) вважають, що назву річці та передмістю могла дати рослина "клокичка". Колись здавна "клокичка" (кущ чи невелике деревце заввишки кілька метрів) вважалася символом щастя і здоров'я. Коли вона зацвітала у травні, то навкруги розносився п'янкий аромат. Зараз ця рослина (клокичка периста - Staphylea pinnata L.) є рідкісною і занесена до Червоної книги України. Згідно з переписом 1900 року Клокучка охоплювала 771 будинок, де проживали 5542 дорослі особи (2736 чоловічої та 2806 жіночої статі). За віровизнанням переважали католики (2491 осіб) та православні (2099 осіб), тоді як представників інших конфесій було значно менше - 806 іудеїв та 146 осіб інших віровизнань. Із жителів Клокучки 1563 вважали розмовною мовою німецьку, 1675 - українську, 1568 - румунську, 673 - інші мови. Кадастрова громада Клокучки мала 600 гектарів землі, серед них 331 га займали орні землі, 60 - луки, 85 - сади, 57 - пасовища та 16 - ліси. Передмістя Клокучка мало свою школу, яка за цінами 1886 року, вартувала 5 тисяч флоринів. Ця школа з німецькою та румунською мовами викладання була відкрита 1 листопада 1872 року та мала 5 систематизованих класів. Переважна більшість учнів належала до православного віровизнання. Проте серед них були римо-, греко-католики, євангелісти та іудеї. Наприкінці ХІХ століття проводилося врегулювання течії річки Клокучки. Міська влада була стурбована станом моста на Клокучці. Газета "Czernowitzer Zeitung" присвятила кілька публікацій його стану. Зокрема в березні 1889 року вона писала, що міст знаходиться в такому стані, що може завалитися. У фонді Чернівецького міського магістрату збереглися плани, акти і кошториси щодо проведення робіт з урегулювання та упорядкування течії річки Клокучки та прилеглих територій. На засіданні громадської ради міста від 3 травня 1908 року, розглядалося питання про благоустрій вулиць передмістя. Для цього магістрат був вимушений зайнятися обміном земельних ділянок. Збереглися оголошення про благоустрій вулиці від будинків №№122-187 на так званій Вишневій вулиці. Для здійснення благоустрою вулиць жителі мали представити проект, в якому було передбачено ситуаційний план, план викуплених парцелів та їх список. Передмістя мало і свою церкву. Її історія досить цікава. В місті існувала церква Святої Трійці. Вона була збудована коштом Радівецького єпископа Дозитея (Дозофтея) Херескула і його брата - чернівецького старости Іллі Херескула. Вона була знаменита тим, що тут 12 жовтня 1774 року відбулося урочисте богослужіння перед церемонією присяги бояр, шляхти і духовенства Буковини на вірність короні Ґабсбурґів. В 1876 році цю знамениту церкву перенесли на міську околицю Клокучка, а звідти у середині 1960-х років до музею-скансену народної архітектури і побуту у Львові, де й сьогодні вона представляє дерев'яне культове зодчество Буковини. У румунський час тут була збудована ще одна церква (Свято-Троїцька), яка виділяється серед архітектурних споруд Клокучки. У фонді митрополії Буковини збереглися плани, кошториси та листування з питань її побудови. Плани та креслення цієї церкви виготовив архітектор Вірджіл Іванов. Спорудження храму також велося під його керівництвом. Фундамент під майбутню споруду було освячено 22 серпня 1937 року за присутності митрополита Віссаріона та примара Чернівців Димитрія Мармелюка, а також великої кількості віруючих православного віровизнання. Під час будівництва, згідно з проханням митрополита, дещо було змінено форми бань церкви та покрівлі. Попередньо планувалися дерев'яні рами вікон, проте їх виготовили із металу. Віконне скло було виготовлено чернівецькою фірмою Антона Вайнґаста. Це було спеціальне жовте, так зване "кафедральне" скло. Два вагони паркету, який виготовила фірма Камбера, привезли із Бухареста. Електричне освітлення храму провів Еммануїл Бюн. Дерев'яна скульптурна частина вівтаря була виготовлена скульптором Григорієм Думітреску. Іконостас розписав відомий художник Жорж Льовендаль. Після закінчення будівництва на мармуровій плиті фірмою майстра Москалюка було зроблено напис про будівництво Свято-Троїцької церкви на Клокучці. Православне релігійне товариство "Клокучка" було знято з реєстрації в 1964 році. Парафіяни (близько 52 тисяч осіб, із них майже 25 тисяч пенсіонерів) змушені були відвідувати інші церкви, до найближчої із них було 5-6 кілометрів. Майно церкви передали до діючи церков. Зняте з реєстрації культове приміщення тривалий час використовувалося для різних господарських потреб, що викликало незадоволення та нарікання віруючих. У 1988 році виконком Чернівецької міської ради підтримав парафіян: на їх прохання та клопотання Ленінської районної ради про реєстрацію православного товариства у мікрорайоні "Клокучка" церковній громаді було передано в орендне користування зняте з реєстрації культове приміщення храму на вулиці Золочівській, 74. Закінчення в наступних номерах.
Марія Никирса,
науковий співробітник Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича


  • Арт-майдан

До ювілею місто прикрасять кілька тисяч квітів

Надворі вже вересень. До храмового святкування - лічені дні. А роботи у місті - хоч відбавляй. Не бракує її й у працівників тресту зеленого господарства та протизсувних робіт. Там треба посадити, там - пересадити, там - довести до пуття розпочате.
Місця, на яких концентруватиметься посилена увага зелен-трестівців - це Театральний майдан, площі Філармонії, Турецької криниці, невпорядкований насип перед залізничним вокзалом. Попередній забудовник, який намагався перетворити ділянку у готельно-розважальний комплекс завдав місту чимало клопоту. І хтось тепер мусить перетворити потворний насип на квітучу оазу. Аби гості, які ступлять на чернівецький перон, бачили не глуху стіну, тріснуту надвоє, а барвистий килим квітів. Працівники тресту зеленого господарства планують засадити там за ескізним малюнком квітник. На ньому відобразять напис "Чернівці-600". Але сам напис, швидше за все, зроблять з інертного матеріалу. Наразі вже одну тематичну клумбу можна побачити на Театральній площі. На фоні світло-зеленого седуму квітне темно-червоними колеусами напис "600". Такий квітковий килим привертає увагу. Щоправда, рослинам ще треба добре вкорінитися. Далася взнаки цьогорічна рекордна спека. Час від часу грунт на клумбі зволожують. А у центрі майдану вже буяє килимовий квітник з пеларгоній, колеусів та хлорофітумів. У центрі височіють термочаші. Це новинка для наших клумб, закуплена в українській столиці. Вона доволі вартісна. Але навряд чи хтось із любителів легкої наживи зможе скористатися можливістю "позичити" її для власних цілей. Вага однієї термочаші - понад два центнери. Рослини у висаджених у ній горщиках мають постійну вологу, тому краще квітнуть. Малюнок квітника доповнює й декоративна щепа. Підприємство закупило її у трьох кольорах. Зайвим не буде жоден з них, бо використовуватиметься ще на кількох об'єктах. Практично всі квіти, якими планувалося прикрасити площу, вже висаджено. Тепер фахівці мають розробити систему автоматичного поливу. Це має бути зроблено вже найближчим часом. Доведено до ладу й площу Філармонії. Там здійснено підсів газонної трави, оскільки через (знову ж таки!) спеку частина її практично вигоріла. На кованих ліхтарях з'явилися підвісні термочаші, на квітниках додалися нові рослини. Днями зелентрестівці посадили там пеларгонії, стахії та целозії. Доведеться зробити підсадку рослин і на Центральній площі. Квітник у центрі витоптали собаки, тому до кінця вересня (ближче до святкових днів) там садитимуть нові квіти. Наразі майдан перед ратушею милує око квітковим симетричним килимом. На ньому буяють червоні та рожеві бегонії, плектрантуси, стахіси - їх там більш ніж десять тисяч. Лише бегоній двох кольорів висаджено понад шість тисяч рослин. Розміряли та висаджували диво-квітник кілька днів. Не менше часу доведеться витратити й на облагородження площі Турецької криниці. Однією із домі-нант майдану стане диво-годинник. Подібний витвір є лише у російській столиці - Москві, а також у кількох європейських - Відні, Парижі та Брюселі. Передбачається, що ширина флористичного годинника дорівнюватиме восьми метрам. Сам годинниковий механізм замовили на київському заводі. (Коштуватиме він майже сто тисяч гривень.) Годинникові стрілки обертатимуться на фоні барвистих квітів. "Теоретично, як це треба зробити, ми знаємо, - зазначає інженер з озеленення міста тресту зеленого господарства та протизсувних робіт Алла Хомутовська. - Думаю, що впораємося з цим і практично. У яких тонах та кольорах це має бути зроблено, говорити поки що не будемо, бо все залежить від кольорів на самому годинниковому механізмі. Але нашим спеціалістам роботи на цьому об'єкті буде чимало, адже, окрім квітникового годинника, тут висадять багато декоративних кущів, хвойних та вічнозелених рослин",- додає Алла Хомутовська. Тим часом на вулиці Ольги Кобилянської майстри викладають останні метри бруківки. Незабаром у визначених місцях з'явиться грунт, а згодом і саджанці кленів гостролистих кулястої форми. Привезені із Запоріжжя ранньою весною, нині вони ростуть у прикопі у чернівецькому розсаднику. Висадять 24 деревця. Замінять і саджанець, який не прижився. А ось чого не висаджуватимуть цьогоріч, то це троянд. Новими кущами розарії не поповняться - сенсу немає, в один голос кажуть фахівці: крадіжки трояндових кущів не припиняються. Тому окремі розарії замінюватимуть квітниками з однорічних рослин. І хоча зараз троянди все одно не висаджували б, бо триває активний період їх вегетації, але і пізніше робити це теж не будуть. Хай у вандалів "роботи" поменшає.

Лариса АРТЕМЕНКО


Олександр Фортадо каже, що прийшов на естраду надовго

В українському шоу-бізнесі з'явився новий молодий співак, який є нашим земляком.

Виявляється, вокальна студія чернівецького педагога Марії Когос готує не лише професійних виконавців, а й зірок. Вслід за Ані Лорак, Катериною Бужинською та Мартою, ще один її учень планує стати популярним артистом. Олександр Никоряк не так давно зняв у Києві свій перший кліп на пісню <Почему>. Його зйомки бурхливо обговорювалися в інтернеті, адже у цьому відео мав зніматися не хто інший, як сам син президента України Андрій Ющенко, друг початкуючого співака. Щоправда, у новоспеченого 24-річного артиста тепер вже інше сценічне ім'я - Олександр Фортадо. До слова, він виступає на різноманітних коцертах і конкурсах вже не перший рік. Але тепер, зауважує, все всерйоз і надовго.
- Якщо ми вже зняли такий коштовний кліп, вкладаємо кошти, то, звичайно, це не на день-два, - зізнається <Чернівцям> Олександр. - У творчому плані допомагає мій продюсер Ігор Роговой, а у фінансовому - родина, яка має і страхову компанію, і готельний бізнес у Карпатах. Тому плануємо осісти на естраді, надовго. Думаю, моє сценічне ім'я теж цьому сприятиме. Я вибрав собі його тому, що мені дуже подобається співачка Нелі Фуртадо. Але також форте - це сильно, а до - перша музична нота.
- Тільки-но з'явившись на естраді, Ви майже одразу привернули до себе увагу тим, що начебто героєм Вашого дебютного кліпу мав стати син Президента...
- Так, я хотів, щоб Андрій знявся у кліпі. Але він сказав, що не є професійним актором, тому я запросив його як просто свого друга приїхати на зйомки і підтримати мене. З Андрієм ми дружимо вже понад шість років, ще коли його тато не був президентом. Також мав зніматися у кліпі й онук екс-Президента Грузії Георгій Шеварнадзе. Але через сумні події у Грузії він відмовився.
- Бюджет Вашої відеороботи складає 100 тисяч доларів, як пишуть в пресі. А саму пісню хто написав?
- Автор твору <Почему> - Михайло Некрасов, відомий у Києві композитор. Він писав для Тіни Кароль <Ноченьку> та <Выше облаков>. Ми планували презентацію кліпу на мій день народження - 6 вересня. Але вирішили перенести і ще краще допрацювати над роботою. Втім, думаю, що вже зовсім скоро пісня <Почему> з'явиться на музичному каналі М1 та в ефірах радіостанцій.
- Ви згадали канал <М1>, на якому ледь не щодня з'являються нові співаки, яких просто неможливо запам' ятати. Не боїтеся, що теж загубитеся серед них?
- Думаю, що мені вдасться протриматися довго. Але я не згідний, що молоді співаки сьогодні з'являються, а завтра зникають. Я дуже часто спілкуюся у Києві зі співачкою Мартою, яка родом з Чернівців. То вона ніби тримається на естраді, пише пісні, знімає кліпи. Марта, до речі, як і я, вчилася вокалу у Марії Когос. Я спілкуюся з Марією Аронівною і дотепер, бо вона не просто дуже хороший вчитель, ми з нею можемо поговорити про все. З учасником конкурсу <Нова хвиля> Василем Лазаровичем часто зустрічаємося. Він ось недавно записав нову пісню, яку крутять по радіо.
- Ви й надалі будете виконувати росйськомовні пісні?
- Ні. Будуть і україномовні, і англомовні. Також пробую сам щось писати. Збираю зараз на новий альбом.
- Ваша мама колись співала в ансамлі <Смерічка>. Ви не хотіли би взяти до свого репертуару щось із творів тих часів?
- Дуже хотів би. У мене є навіть мрія заспівати зі своєю мамою. Вона мені завжди дуже допомагала своїми порадами і хотіла, аби я став співаком. Але я мріяв про спортивну кар'єру. До того ж мій тато займається вільною боротьбою. Я ходив на футбол, навіть готувався вступати у школу київського <Динамо>. Та потім потрапив у важку аварію, зламав ногу і майже півроку провів у лікарні. Так про кар'єру футболіста довелося забути. А мама зраділа, що я піду її шляхом. І всіляко мені допомагала, розповідала, як колись у <Смерічці> їх всіх учив співати Левко Дутківський. Тому я думаю, що зі співом мені пощастить більше, ніж зі спортом.

Наталка ФЕЩУК
Фото надане Олександром Фортадо


Берлінський "голос"

4 вересня о 18.30 у кафе-театрі "Голос" Центр буковинознавства презентує бенд-проект SQUAKK, офіційний дебют якого відбудеться аж у листопаді на фестивалі в Цюріху.
Цей проект - троє музикантів із Берліна. Їхній приїзд у Чернівці тим цікавий, що ми фактично одні з перших зможемо оцінити цих німців. Музиканти представляють не зовсім академічну, зате дуже промовисту сторону сучасної німецької джазової музики А уже в грудні вийде компакт-диск тріо. SQUAKK це: МІХАЕЛЬ ҐРІНЕР (ударні), КРІСТОФ ТЕВЕС (тромбон) та ЯН РОДЕР ( контрабас). Грінер, до речі, братиме участь у ще одному проекті у Чернівцях, але вже літературному. Міхаель Ґрінер став відомий як імпровізатор та виконавець сучасної класичної музики. У березні 2006 року на Нових німецьких джазових нагородах у Маннхаймі він отримав відзнаку "найкреативніший соліст". На сьогодні грає з такими формаціями, як Квартет Ульріха Ґумперта, BABY BONK, його тріо THEMROC 3 та іншими. Окрім того, Ґрінер викладає джаз та ритміку в Дрезденській консерваторії та джазовій школі у Берліні. Крістоф Тевес працює як тромбоніст, композитор, аранжувальник та викладач гри на інструментах, керує різними ансамблями та музичними проектами - від соло до великого оркестру, які грають у стилі між сучасним джазом, вільною імпровізацією, сучасною класичною музикою та експериментальним роком, фанк- і поп-музикою. З 2000 року він є доцентом по класу тромбона (спеціальність <джаз>) у консерваторії Саарбрюкена. Ян Родер грає на контрабасі. "Monk's Casino" (приз Німецької критики платівок- 2005), "Розчарування", "Soko Steidle", "Місс Концепція" - ось деякі з проектів, якими він зараз займається.
Наталка ФЕЩУК

Ракурс

  • Природні аномалії

"ЦЕЙ ЗАПІЗНІЛИЙ КВІТ - НА ЩАСТЯ ЧИ НА ЗЛО ?"

З усіх куточків Буковини доносяться напівтри- вожні, з нотками подиву повідомлення: у вересні повсюдно почали квітувати фруктові та декоративні дерева. До чого б це, - запитують люди. Такий феномен, як стверджують фахівці, не є несподіванкою. Квітували восени дерева й раніше. Але то були випадки, коли відкривали свої чашечки поодинокі квітки, а цього разу білосніжні бутони спалахнули масово. На Заставнівщині вздовж доріг вкрилися буйним цвітом яблуні. З проїжджаючих автомашин виходять здивовані цим явищем люди, щоби сфотографуватися на фоні осіннього буяння цвіту. Минулого тижня я йшов берегом Дністра поблизу села Дорошівці цього ж району, і раптом перед моїми очима захилиталася черемшинова віть, рясно вкрита гронами квіту: Трохи далі викинула кетяги цвіту дика груша: Ще за кілька кілометрів я натрапив на стару черешню, що теж рясно квітувала.
- Усе це - вибрики природи, - сказав мені відомий буковинський садовод, кандидат біологічних наук Микола Петрович Чорний. - Надмірна кількість тепла спровокувала повторне пробудження плодоносних бруньок і вони по-весняному заквітували. Іншими словами, спрацював закон незнищенності матерії. Та не завше поява цвіту пояснюється тепловими аномаліями. Трапляються й випадки, коли хворе дерево, відчуваючи свою близьку кончину, востаннє викидає цвіт. І тут теж чітко, немов годинниковий механізм, вступає в дію вже названий вище закон. Смерть ще на підході, а дерево мерщій користається моментом і втілює себе в останньому цвіті, аби продовжити родовід. Але втіхи від того мало - плоду з того буяння вже не буде. Поетеса Ліна Костенко написала колись чудовий вірш на цю тему. Лірична героїня прийшла потужити разом зі старим, смертельно хворим деревом, яке подарувало людям своє останнє цвітіння. "Одні приходять в день твоїх щедрот, а я прийшла у день тво-його смутку", - щемливо зізнається вона прощально буяючій кроні: Кілька років тому у Хотинському районі я натрапив на викорчуваний яблуневий сад. Старі дерева трактором постягували у видолинок, що містився поруч. І раптом наприкінці вересня всі вони дружно зацвіли. Змусила їх до цього все та ж жага продовження роду.
... У ботанічному саду національного університету зацвіла магнолія: В Садгорі, на вулиці Учительській, викинув білосніжні бутони старезний каштан: Поблизу психіатричної лікарні прокинулися бруньки молодих вишеньок: Дива та й годі. Моя давня знайома жартує з цього приводу: мовляв, природа салютує ювілеєві Чернівців. Щось є в цьому жарті. Якби ж то так!
Василь Наддністрянець

Офіційно

  • ПРОЕКТ РІШЕННЯ виконкому ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ МІСЬкОЇ РАДИ

Про затвердження Положення про порядок заміни правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна

Відповідно до Законів України <Про місцеве самоврядування в Україні>, <Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень>, <Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності>, Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. за №157/6445, Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Держбуду України від 24.05.2001р. за №127, виконавчий комітет Чернівецької міської ради ВИРІШИВ:
1. Затвердити Положення про порядок заміни правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, яке додається.
2. Рішення набирає чинності з моменту його прийняття і підлягає оприлюдненню в газеті <Чернівці> та на сайті Чернівецької міської ради.
3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на директора департаменту економіки Чернівецької міської ради Степанчук Г.Я.

Чернівецький міський голова Микола Федорук


  • ЗАТВЕРДЖЕНО рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від________2008р. №______

ПОЛОЖЕННЯ

про порядок заміни правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна



І. Загальні положення


1.1 Положення про порядок заміни правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна (далі за текстом - Положення) розроблено відповідно до Законів України <Про місцеве самоврядування в Україні>,<Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень>; Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. за № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. за № 157/6445, Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 р. за № 127, а також інших законодавчих актів.
1.2 Положення регламентує порядок заміни правовстановлюючих документів фізичним та юридичним особам - власникам нерухомого майна.
1.3 Наведені в цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні: квартира - комплекс взаємопов'язаних приміщень, використовуваних для проживання однієї сім'ї різного чисельного складу або однієї людини, який включає (як мінімум): житлову (житлові) кімнату, кухню, ванну кімнату (душову), вбиральню (або суміщений санвузол), передпокій, комору чи вбудовану шафу; допоміжні приміщення - приміщення, призначені для обслуговування та утримання будинку (підвали, колясочні, міжквартирні коридори, сходові клітини, вестибюлі тощо); господарські будівлі та споруди - будівлі і споруди (сараї, дворові погреби та вбиральні, вигрібні ями, криниці, паркани, ворота тощо), що розташовані на земельній ділянці, виділеній або одержаній в установленому порядку для будівництва житлового будинку (будинків) і призначені для його (їх) обслуговування та господарських потреб мешканців; нежитлове приміщення - приміщення в структурі житлового будинку, що не відноситься до житлового фонду. Є окремим об'єктом цивільно-правових відносин; підсобні приміщення квартири - приміщення, призначені для гігієнічних або господарсько-побутових потреб мешканців; квартира спільного заселення - квартира, в якій мешкає двоє чи більше основні квартиронаймачі (відкрито два чи більше особових рахунків). II. Порядок заміни існуючих правовстановлюючих документів

2.1 При продажу житлової кімнати в суміжній квартирі (квартира №1 без однієї кімнати, квартира № 2 + кімната кв. №1) заміні підлягають правовстановлюючі документи власників обох квартир за наявності:

2.1.1 Заяви власника;
2.1.2 Копій паспорта та ідентифікаційного номера власника;
2.1.3 Поверхового плану обох квартир з внесеними змінами;
2.1.4 Рішення виконавчого комітету відповідної районної у місті Чернівці ради про дозвіл на закладання та пробиття отворів для утворення двох ізольованих квартир;
2.1.5 Оригіналів існуючих правовстановлюючих документів;
2.1.6 Висновку бюро технічної інвентаризації.

2.2 При продажу частини квартири іншому власнику заміні підлягають правовстановлюючі документи власників обох квартир за наявності:

2.2.1 Заяви власника;
2.2.2 Копій паспорта та ідентифікаційного номера власника;
2.2.3 Поверхових планів обох квартир з внесеними змінами; 2.2.4 Рішення виконавчого комітету відповідної районної у місті Чернівці ради на обладнання двох квартир (у випадку незначного перепланування) або рішення виконавчого комітету міської ради про затвердження акта державної приймальної комісії про введення об'єкта в експлуатацію із заміною наявного правовстановлюючого документа на частину квартири на свідоцтво про право власності на новоутворену квартиру (у випадку значних перепланувань);
2.2.5 Оригіналів існуючих правовстановлюючих документів;
2.2.6 Висновку бюро технічної інвентаризації.

2.3 При перерозподілі під-собних приміщень між співвласниками квартир спільного заселення з утворенням двох окремих квартир, житлова площа та кількість житлових кімнат яких не змінилась, заміні підлягають правовстановлюючі документи власників обох квартир за наявності:

2.3.1 Заяви власника;
2.3.2 Копій паспорта та ідентифікаційного номера власника;
2.3.3 Копій поверхових планів обох квартир;
2.3.4 Рішення виконавчого комітету відповідної районної у місті Чернівці ради про можливість утворення двох окремих квартир з певними переобладнаннями;
2.3.5 Оригіналів існуючих правовстановлюючих документів;
2.3.6 Висновку бюро технічної інвентаризації.

2.4 При придбанні власником квартири спільного заселення № 1 квартири спільного заселення №2 і утворення однієї ізольованої квартири без проведення будь-яких перепланувань заміні підлягають правовстановлюючі документи за наявності:

2.4.1 Заяви власника;
2.4.2 Копій паспорта та ідентифікаційного номера власника;
2.4.3 Копій поверхових планів обох квартир;
2.4.5. Оригіналів існуючих правовстановлюючих документів;
2.4.6 Висновку бюро технічної інвентаризації.

2.5 При придбанні власником квартири спільного заселення №1 квартири спільного заселення №2 і утворення однієї ізольованої квартири з проведеним переплануванням з прибудовою (надбудовою) без зміни кількості житлових кімнат заміні підлягають правовстановлюючі документи при наявності:

2.5.1 Заяви власника;
2.5.2 Копій паспорта та ідентифікаційного номера власника;
2.5.3 Копій поверхових планів обох квартир;
2.5.4 Рішення виконавчого комітету відповідної районної у місті Чернівці ради про дозвіл на проведення перепланування з прибудовою (надбудовою);
2.5.5 Оригіналів існуючих правовстановлюючих документів;
2.5.6 Висновку бюро технічної інвентаризації.

2.6 При придбанні власником квартири спільного заселення №1 квартири спільного заселення №2 і утворення однієї ізольованої квартири з проведеним переплануванням з прибудовою (надбудовою) із збільшенням кількості житлових кімнат заміні підлягають правовстановлюючі документи за наявності:

2.6.1 Заяви власника;
2.6.2 Копій паспорта та ідентифікаційного номера власника;
2.6.3 Копій поверхових планів обох квартир;
2.6.4 Рішення виконавчого комітету відповідної районної у місті Чернівці ради про дозвіл на проведення перепланування з прибудовою (надбудовою);
2.6.5 Рішення виконавчого комітету міської ради про затвердження акта державної приймальної комісії про введення об'єкта в експлуатацію з послідуючою заміною правовстановлюючих документів;
2.6.6 Оригіналів існуючих правовстановлюючих документів;
2.6.7 Висновку бюро технічної інвентаризації.

2.7 При знятті з балансу житлового фонду комунальної власності територіальної громади м.Чернівців одноквартирних житлових будинків заміні підлягають правовстановлюючі документи за наявності:

2.7.1 Заяви власника;
2.7.2 Копій паспорта та ідентифікаційного номера власника;
2.7.3 Копії інвентаризаційної справи;
2.7.4 Рішення виконавчого комітету міської ради про зняття будинку з балансу житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Чернівців;
2.7.5 Оригіналів існуючих правовстановлюючих документів;
2.7.6 Висновку бюро технічної інвентаризації.

2.8 При знятті з балансу житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Чернівців дво-шестиквартирних житлових будинків заміні підлягають правовстановлюючі документи за наявності:

2.8.1 Заяви власника;
2.8.2 Копій паспорта та ідентифікаційного номера власника;
2.8.3 Копії інвентаризаційної справи;
2.8.4 Рішення виконавчого комітету міської ради про зняття будинку з балансу житлового фонду територіальної громади м. Чернівців;
2.8.5 Нотаріально посвідченого договору про розподіл допоміжних приміщень, господарських будівель та споруд між власниками квартир або рішення суду про визнання права власності на допоміжні приміщення, господарські будівлі та споруди;
2.8.6 Оригіналів існуючих правовстановлюючих документів;
2.8.7 Висновку бюро технічної інвентаризації з розрахунком часток кожного співвласника будинку.

2.9 При набутті нежилим приміщенням статусу окремого об'єкта цивільно-правових угод (за бажанням власника) заміні підлягають правовстановлюючі документи за наявності:

2.9.1 Заяви власника;
2.9.2 Копій паспорта та ідентифікаційного номера власника;
2.9.3 Копії поверхового плану;
2.9.4 Нотаріально посвідченого договору визначення в натурі частки нерухомого майна та припинення спільної часткової власності або рішення суду;
2.9.5 Оригіналу існуючого правовстановлюючого документу;
2.9.6 Висновку бюро технічної інвентаризації.

III. Порядок підготовки та прийняття рішень

3.1 Чернівецьке міське комунальне бюро технічної інвентаризації на підставі заяв власника:

3.1.1 Здійснює технічну інвентаризацію об'єктів нерухомості з оформленням відповідних актів;
3.1.2 Готує висновок про необхідність заміни існуючих правовстановлюючих документів та проект рішення виконавчого комітету міської ради;
3.1.3 Замінює наявні правовстановлюючі документи на свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

3.2 Не підлягають заміні правовстановлюючі документи у разі виявленого при проведенні технічної інвентаризації самочинного будівництва (перепланування).

3.3 Посадові особи, громадяни та юридичні особи при порушенні вимог цього Положення несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Секретар виконавчого комітету міської ради Олександр ВАСИЛЬЧИШИН


Аналіз регуляторного впливу

до проекту рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради <Про затвердження <Положення про порядок заміни правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна>


1. Опис проблеми
Чернівецькому міському комунальному бюро технічної інвентаризації рішенням виконавчого комітету міської ради від 28.11.2003 року за №969/24 делеговані повноваження щодо заміни правовстановлюючих документів. Виконуючи зазначені повноваження, підприємство керується Конституцією України, підпунктом 10 пункту <Б> статті 30 Закону України <Про місцеве самоврядування в Україні>, статтею 15 Житлового кодексу України та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 р. за №6/5, реєстр №66/7387 від 28.01.2003 р. В зазначених документах відсутний перелік випадків, які слугували підставою для проведення заміни правовстановлюючих документів, а також перелік документів, необхідних для її проведення.
2. Визначення мети та завдання регулювання
Метою зазначеного регулювання є встановлення випадків та порядку проведення заміни правовстановлюючих документів.
3. Механізм досягнення поставленої мети
При розробці <Положення про порядок заміни правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна> враховано вимоги зазначених у пункті 1 нормативних та регуляторних документів та практичні напрацювання.
4. Аналіз вигод від впровадження запропонованого регуляторного акта Запропонований регуляторний акт дає змогу фізичним та юридичним особам-власникам нерухомого майна, впорядкувати існуючі правовстановлюючі документи відповідно до вимог чинного законодавства.
5. Альтернативи
Альтернативні способи відсутні. На підставі вищевикладеного можна стверджувати, що прийняття цього регуляторного акта є доцільним.
6. Термін дії регуляторного акта
Термін дії необмежений.
7. Показники результативності
Впорядкування правовстановлюючих документів фізичних та юридичних осіб -власників нерухомого майна.
Тетяна Завадська, начальник Чернівецького міського комунального бюро технічної інвентаризації

Грані життя

ЩЕ РАЗ ПРО МАТЕРІАЛІЗМ ТА ІДЕАЛІЗМ

Все ж таки я городянин! Мені подобається бензи- ново-лоскотний аромат міста, багатовекторний вуличний гамір та хвилююча й принишкла тиша під'їздів чи парків. Мене несе назустріч натовпу, мені до вподоби показувати дорогу приїжджим та допомагати літнім людям її долати. Я люблю поглядом проводжати задні бампери всюдисущих таксі та ошатних городянок, які, причепурившись та одягнувши окуляри від сонця, йдуть із валізами, повними овочів з базарів. Мені подобаються окрилені зграйки гарно вдягнених людей біля церков, костьолів та синагог. Мені імпонує, що в місті майже завжди є світло, вода та газ і будь-коли можна скористатися блискучокнопочним телефоном-автоматом. У місті, задерши голову, що-дня можна дізнатися, яку годину показує старовинний годинник на ратуші. Мене гостро надихає, коли він старанно відбиває у дзвін кожні прожиті містом п'ятнадцять хвилин. На міських вулицях можна вітатися лише із знайомими перехожими, а можна, особливо не напружуючись, зробити вигляд, що людину вперше бачиш. У місті важко порахувати всіх мешканців, бо цифра ця щохвилини змінюється: сумлінно працюють всі види транспорту (крім метро), що невпинно підвозить з усіх боків охочих побувати тут. Люди приїздять сюди з різних причин, і це зазвичай, також подобається. Чим більше нас, городян, тим більше додається в світі науки, техніки, гарних манер, мистецтв та надходжень у міську казну. Приїжджих у місті переважно цікавить можливість пройтися магазинами, що не може не викликати глибокого й радісного задоволення. На другому місці за задоволенням стоїть бажання здобути різноманітні знання у розгалуженій системі міських навчальних закладів. А на третій - що місто безперечно є тим місцем, де можна заробити гроші. Відвідування музеїв, театрів (навіть вовкуново-академічних), бібліотек скотилося тепер, правда, на останні місця і майже не впливає на кількість гостей міста. Натомість охочим до красивого та розумного городянам можна вільно їх відвідувати. А ще місто формує переважно впертий матеріалізм, на відміну від села, де народжується м'який, як коров'ячі млинці, ідеалізм. Не випадково всі класики марксизму-ленінізму, включаючи самого Володимира Ульянова, походять з малих та великих міст, а всі президенти нашої держави, відповідно, - із малих та великих сіл. Як тільки-но село в силу малоз'ясованих причин позбавили можливості більш-менш сприйнятливо виживати, селяни, виховані в традиціях піддатливого ідеалізму, кинулися до міста за суворим матеріалізмом хліба й м'яса, за стрункими стосунками ринку. Що, безперечно, відразу позначилося на соціальних співвідношеннях в місті та викликало перетворення урбаністичної складової у пришлий ідеалізм. З міста поволі витікає виключно міська романтична принадливість, яка все впевненіше набуває рис слабкого й хиткого ідеалізованого романтизму. Хоча власний, міський романтизм завжди мав чітко відмінні й автентичні риси: це не були цілком безпечні парне молоко, пахучі сіновали чи безтурботний випас худоби (корів, коней, кролів чи баранів), а це щедроадреналінові - можливість вилізти по непевній драбині на дах п'ятиповерхового будинку жодного разу не впавши з неї, скочити на ходу з трамваю за мить до зупинки, просковзнути повз контролерку з вусами на кіносеанс без квитка тощо. Тепер романтизм позначається у сумбурній суміші ідеалізму старого й набутого: наприклад, помочитися вночі, а то й серед білого дня у фонтан, не знімаючи штанів; не відкриваючи рота лузати сонях у тролейбусі чи маршрутці безпосередньо на підлогу; не стулюючи рота, голосно розмовляти в магазині, ніби всі довкола глухі чи когось дуже цікавить предмет вашої розмови; ширше застосовувати у нашій солов'їній мові вишукані матюки у спілкуванні між собою та із старшими і так далі. Але все ж таки я люблю місто. Тут немає потреби вставати вдосвіта, аби випустити курей, подоїти худобу чи споряджати її на далеке пасовисько. Рано-вранці тут встають лише відверті гурмани оздоровлюючої гімнастики, двірники, яких у селах іще немає, бомжі та двоногі компаньйони великих домашніх псів. У місті можна підвестися перед самим обідом, не з тієї ноги, попоїсти або й ні, й знову лягти на інше ліжко чи диван, вкрившись ковдрою із головою. У місті є такі місця, яких точно не може бути в селі. Наприклад, пункти прийому склотари, значення яких у бутті знову впевнено зміцніло. Вони завжди були проявами щасливого міського життя та кузнею міського матеріалізму. Це витіюватий механізм отримання городянами подвійного задоволення: спочатку від випитого, а потім - від отримання невеличких грошей за це. І чим більше ти випив напередодні, тим більше грошей ти за це отримав потому. Дещо псувала настрій обтяжлива процедура попереднього здирання етикеток, яка була запроваджена рідною партією та не менш рідним урядом десь у 70-ті роки минулого століття аби збити з пантелику занадто щасливих городян та примусити їх більш наполегливо боротися за побудову комунізму на кожній порожній пляшці. Проте й ця процедура не змогла здолати невмирущий потяг жителів міста до сумлінного засвоєння азів матеріалізму. Городянки вперто виходили заміж за представників найбільш утаємниченої професії (ніхто ніколи не бачив їхніх облич!) - приймальників склотари й були безмежно щасливими від відчуття обраності та шляхетності, а молоді різноробочі продуктових магазинів мріяли потрапити на таку роботу, а тому майже не вживали портвейну до 11-00. А ще можна любити місто за калейдоскоп облич на його вулицях. Такого ніколи не побачиш на запилених сільських шляхах, хіба лише біля сільради в період розпаювання чи звірки трудоднів. Обличчя городян завжди складаються з декількох важливих частин. Це головним чином - чоло, очі, носи, роти й підборіддя. На чолах мешканців міста добре проглядається якась спільна велика таємниця, буцім усі одночасно вчилися в одній і тій же академії генштабу на заочному відділенні. У зморшках міських лобів завжди віддзеркалюється стурбованість спільними комунальними негараздами, гостре бажання кредитного реваншу й звичайна міська захопленість взагалі. Чола від цього морщаться. В очах городян, як правило, блищать завершеність прямих вулиць, казуїстика черги, бухгалтерія втоми, свідоме щоденне волання лазні та галактики зупинок громадського транспорту. Носи свідчать про національність, роти й підборіддя - про спосіб життя. Часом можна помилуватися й вухами городян. Вони стерильні, як біде в санепідемстанції, бо, аби мешкати в місті, треба насамперед добре чути, щоб не потрапити у якусь цілком матеріалістичну халепу. Приємно, що раніш городян не називали гарним іноземним словом <електорат>. Тому вони жертовніше, по 99,9 відсотка ходили на всілякі вибори. Це продовжилося в селі і майже щезло в місті, тому викликає легітимну урбаністичну гордість. Місто, як ніякий інший населений пункт, подобається мені наявністю пристроїв на ім'я світлофор. Мені до вподоби, що у міського світлофора саме три кольори, а не чотири, десять чи п'ять. Неймовірне задоволення тому отримуєш в місті від споглядання процесу перетину перехрестя, обладнаного такими-от світлофорами. Тобто так званого регульованого перехрестя, якого по селах ще немає, бо там регулювати рух не потрібно. Загальновідомо, що биків дуже сильно дратує червоне світло. Тому ті з них, які опинилися в місті, намагаються скоріше проскочити на жовтий, який блимає. Однак більш за все я люблю місто тому, що в ньому на квадратний метр площі припадає рекордна кількість чарівних жінок. Це неймовірно: жінки - менеджери, жінки - корупціонерки, жінки - поповнювачки рахунків мобільних телефонів, жінки - спонсори, жінки - прем'єр-міністри, жінки - водії, жінки - матері! Куди лише вони не потрапили! Саме в місті жодній жінці не вдавалося ще зробити з чоловіка ідіота без його активної допомоги! Жінки в місті є авторками кількох вікопомних винаходів, які негайно взяла на озброєння недолуга решта людства. Скажімо, якщо на тренажері крутити педалі в зворотному напрямку, то можна потовстіти! Манікюр, педикюр, обережний оздоровчий спорт, секс-шопінг та найекзотичніші дієти - ось далеко не повний перелік того, як досягається прагматична й матеріалістична міська чарівність. Є, правда, в місті й такі жінки: пришиє тобі вішалку до пальта, а потім буде говорити, що віддала тобі молодість. Але це - рудименти похмурого родового ідеалізму, що залишилися в спадок окремим міським жінкам від бабусь-негородянок: Я люблю місто за стрімку можливість вільно тинятися його вулицями, у будь-якому напрямку та за будь-якої погоди. В місті завжди знайдеться можливість сховатися від дощу, навіть якщо ти забув удома парасольку або взагалі її загубив. Місто ніколи не замете з головою снігом взимку, в місті сусіди ближче, а вороги - подалі, на іншій вулиці: місто - це місце концентрації друзів, стосунки тут складніші, проте складаються вони швидше. В місті існують балкони, тому ти завжди можеш з одного із них зазирнути далеко в майбутнє. Можливо, колись на світі залишаться лише міста, малі й великі. Але тоді нам буде не вистачати ідеалізму.
Володимир Килинич


  • незбагненне

ЩО ТАМ, У ЗАДЗЕРКАЛЛІ?

Один з невід'ємних атрибутів нашого побуту - дзеркало - здавна викликає... забобонний острах. А з-поміж різноштибних чарівників воно взагалі стало обов'язковим культовим причандаллям, посередництвом якого здійснюються ворожіння, віщування, ясновидіння й сила-силенна інших "підсвідомих" дійств. Чи ж мають вони під собою реальну основу?

ПРО БАБУСИНІ ПОРАДИ, НІЧНІ ЖАХИ ТА ПСІ-ОПРОМІНЕННЯ...
Є дані, що довкола матеріальних об'єктів, особливо живих організмів, існує певна "тонка" субстанція, названа біополем. І воно по-різному реагує на контактування зі сторонніми предметами. Зосібна, перед шорсткими поверхнями це поле "пухке" і добре поглинає зовнішню енергію. Натомість у твердих і блискучих площин воно дуже щільне, здатне майже повністю відбивати найтонші порухи почуттів, думок, емоцій (по-науковому - псі-випромінювання) та космічну енергію. Бачиться, не такими вже й темними були наші предки, носячи на грудях маленькі люстерка від прокльонів та наврочень. А в Іспанії їх і досі прикріплюють дітям на рамена, вважаючи, що дзеркальця відіб'ють та відвернуть заздрісні чи злі погляди. То чи ж варто ігнорувати бабусині поради щодо видалення зі спальні непевного чепурувального обладунку, який чомусь особливо притягує низькохвильовий, негативний енергетичний спектр? Адже коли верцадло повернуто до ліжка, його "брудний реактор", найбільш активний саме вночі, починає опромінювати тих, хто спить. Як наслідок - регулярні нічні жахи, хронічне недосипання, відчуття дискомфорту. Недарма у багатьох народів побутує звичка завішувати трюмо на ніч... А ось ще один спосіб самозахисту. Здавна у Китаї до ліжка прикріплювали маленькі й обов'язково круглі люстерка, повернуті назовні. Вважається, що злі духи, уздрівши своє відображення, лякаються і втікають. Схоже, це не таке вже й наївне вірування: фізики добре знають, як гасяться радіохвилі відбитим сигналом. Далі: жінкам часто дорікають, що вони забагато крутяться перед дзеркалом, через те, мовляв, і старіють скоріше від чоловіків. Знову ж таки в цьому "щось є": з наукових позицій наша власна енергія, відбита у такий спосіб, не підсилює, а навпаки - нейтралізує й поглинає власну захисну ауру. Ось і виходить, що об'єкт уваги, гейби вампір, витягує людську живильну силу. І чим довше ми милуємося собою, тим більше її втрачаємо, натомість часом набуваючи чужих негараздів. Недарма сумнозвісний Іван Грозний вимагав, щоб дзеркала у покоях його дружини Марії Нагої виготовляли тільки сліпі майстри: безжальний тиран боявся наврочень, які могли перейти через чарівне скло. Українська ж народна традиція забороняла жінці дивитися у люстерко під час місячних, вагітності та деякий час після пологів. А в Німеччині його взагалі виносили з дому в останній період вагітності...
ОБМИНАЙМО ПАТОГЕННІ ЗОНИ!
Повсюдно упереджене ставлення до, здавалось би, безневинної складової вбиральні наводить на серйозні роздуми. Бачиться, вона не тільки механічно відбиває, але й частково поглинає та запам'ятовує отриману інформацію. Відтак при переповненні своєрідного банку енергетичних даних починається зворотний - віддавальний - процес. Тому парапсихологи рекомендують підходити до дзеркала з усмішкою, не дивитися у нього під час хвороби чи перевтоми. І в жодному разі не сваритися в присутності такого пильного індикатора. Бо згодом старі негаразди несподівано "вискочать" з нього і боляче вдарять по сімейному життю. Народне повір'я також радить після візиту неприємних осіб повитирати в домі всі дзеркала і навіть віконне та сервантне скло, а ще краще - вимити їх свяченою чи бодай джерельною водою. Опісля поводити перед ними запаленою свічкою. Загальновідомо, що розбите свічадо - поганий знак. Навіть тріснуте скло не варто тримати в помешканні. Підстава? Будь-яке пошкодження в кристалічному матеріалі ризикує стати джерелом шкідливого випромінювання. За своєю суттю воно подібне енергетичному лезу, підсиленому відбиттям од стінок тріщини. Із вельми сумними наслідками: над розломами земної кори - патогенними зонами - найчастіше трапляються авіакатастрофи, а над зовні прихованими - автомобільні аварії. Зведені ж там житла стають у повному розумінні слова проклятими: недуги, в тому числі найважчі, так і липнуть до мешканців, стаючи джерелом незліченних переказів про чортів, домовиків, злих духів. Як не прикро, поки що цей, цілком об'єктивний, фактор практично не враховується при будівництві як житлофонду, так і виробничо-адміністративних приміщень. А шкода! Чимало проблем вдалося б уникнути, уважніше прислухалися та придивлялися б ми до підказок матінки-природи...
ВІКНО ДО КРАСИ ЧИ ДВЕРІ В ПОТОЙБІЧЧЯ?
Насамкінець, усім відомий прадавній і поспіль розповсюджений звичай - завішувати або повертати до стіни дзеркала, коли в домі є небіжчик. Чи ж не тому, що його душа, як стверджує езотерика (вчення про потаємні сили), може вільно проходити в обидва боки цими своєрідними дверима у потойбічний світ? І доки покійник у домі, вони залишаються незачиненими. Тому в оселю ризикують потрапити небезпечні - неприкаяні - астральні сутності. Більше того, душа померлого, зайшовши у незавішене люстро, може зостатися в ньому назавжди, ніби у пастці. Як її розпізнати? За пронизливо холодною поверхнею незалежно від температури в приміщенні, затуханням піднесених упритул церковних свічок, насамкінець - нічим не вмотивованим страхом при наближенні до неї. Оптимальний вихід - розбити жахливу "в'язницю" і тим самим звільнити полонену душу. Фантазія? Вирішуйте самі. Але помічено: залишені в кімнаті старі дзеркала, що були свідками драматичних подій, пригнічують психіку переселенців, котрі не мали до тих колобродь жодного стосунку. Тож у новий дім - з новими люстерками!
За матеріалами науково-популярних видань - Юрій СКИБА

Реклама

дизайн сайту: Олександр Лиходід