РЕЗЕРВНИЙ САЙТ
http://chvgazeta.naxx.ru
бесплатный хостинг php mysql сайтов

Класика

Системи очіщення води

Чёрная икра

Будівельна корпорація
"Альянс Захід Буд"

Косметика

"Спутник" Каналізація.
Водопостачання

Ремикс Буд. Черновцы

Введіть ключові слова для пошуку на сайті


  • Mи – чернівчани

Роман петришин: «Аби досягти чогось у житті, треба працювати довго, наполегливо, інколи виснажливо»

Днями стали відомі імена лауреатів Державної премії України в галузі науки і техніки 2008 року. Ця нагорода - престижна, почесна і, як правило, заслужена. Для її отримання науковцю доводиться працювати навіть не кілька років, а швидше – десятиліть. П’ятнадцять літ тому її удостоївся колишній декан фізичного факультету Чернівецького державного університету Микола Дмитрович Раранський. Минулоріч – Степан Васильович Мельничук у складі авторського колективу за цикл наукових праць у галузі фізики. У списку ж лауреатів 2008-го - представник Чернівецького національного університету, доктор фізико-математичних наук, професор Роман ПЕТРИШИН. І хоча сьогодні науковець обіймає посаду першого проректора університету й на викладацьку діяльність залишається не так багато часу, однак на лекційне спілкування зі студентами та практичну роботу над науковими темами час знаходить.

- Романе Івановичу, не так давно інший представник вашого вузу, фізик-оптик Олег Ангельський був удостоєний високої міжнародної відзнаки за низку досліджень у галузі оптики – премію Галілео Галілея. Нині нагороду отримав математик Петришин. Це підтверджує той факт, що у Чернівецькому університеті - сильна фізико-математична школа. Тому, напевно, варто згадати тих, хто стояв біля її витоків.
- Безперечно. Загалом математика як наука у нашому вузі почала серйозно розвиватися наприкінці 50-х - на початку 60-х років. Це був час, коли на математичному факультеті блискуче викладали Самуїл Давидович Ейдельман, Василь Павлович Рубеник. Згодом їхніми послідовниками стали Михайло Іванович Матійчук, Степан Дмитрович Івасишин, Микола Іванович Нагнибіда та інші. Саме ці люди закладали підвалини науки і створювали власні школи. Особливо потужними нині є школи з диференціальних рівнянь і математичного аналізу. Чимало науковців, котрі сьогодні працюють на факультеті, мають вагомі наукові здобутки.
- Якби довелося складати рейтинг здобутків математичних факультетів серед усіх вузів країни, на якому місці опинився би наш, чернівецький?
- Якщо порівнювати з вузами західного регіону, то, напевно, - на одному з перших, якщо з центральними, то, звичайно, різниця є. Ще один штрих: школа фізики у Чернівцях значно сильніша, ніж школа математики. І це можна пояснити. Адже фізика як наука розвивалася значно динамічніше завдяки тому ж таки оборонному комплексу. Ми добре знаємо: частина місцевих підприємств працювала у минулому саме на цю галузь. З розвитком математики ситуація була дещо іншою.
- Чи сприяють її розвитку реформи в освітянській галузі?
- На жаль, послідовної, цілісної картини не проглядається. Так, у школах різко зменшилася кількість годин викладання математики. Я вже не кажу про фізику, де ситуація ще катастрофічніша. І, може, це було би не так небезпечно, якби на місці цих предметів були б інші наукові дисципліни, які не менш активно розвивали б у дітей логічне мислення. Однак нічого нового запропоновано не було. Отже, посиленої уваги до освітянської галузі не спостерігається. Втім, як і зростання рівня освіти самих учнів та студентів. Ми отримуємо слабких абітурієнтів, котрі згодом стають слабкими студентами, а потім і викладачами. У перспективі останні готують таких же слабких учнів. Коло замикається, і про майбутнє освітянської галузі та її досягнення якщо й доводиться говорити, то дещо в інших тонах. Скажімо, багато років на спеціальність “математика” ми мали сто місць державного замовлення, нині - шістдесят. Але разом із тим різко збільшилася кількість охочих опанувати комп’ютерні спеціальності. На нашому факультеті, зокрема, студенти навчаються на напрямах “інформатика” та «прикладна математика». Діє також факультет комп’ютерних наук, де вивчаються комп’ютерні спеціальності, у тому числі й математизовані.
- Питання реформ – це питання не одного дня. Зрештою, й не одного експерименту. Але що робити батькам, діти котрих змушені навчатися у період змін?
- Я вам так скажу: коли був учнем шостого класу (ріс у селі на Івано-Франківщині), мій батько пішов на навчання у вечірню школу і закінчив її з відзнакою. Його ніхто не примушував, не ставив перед ним жодних завдань. Але татові було цікаво вчитися. І мені теж. Я залюбки розв'язував математичні задачі, читав підручники. Батьки не примушували мене, а лише вимагали шанобливого ставлення до вчителів і книжок, а ще залучали до звичної сільської роботи. У міру, звичайно, моїх дитячих сил. І саме цим вони допомагали мені зрозуміти: аби чогось досягти у житті, треба працювати. Довго, наполегливо, інколи виснажливо. Згодом, коли я досяг своїх перших результатів, зрозумів ще одну річ: таланти відбуваються лише завдяки устремлінню й саморозвитку.
- Чого вартувала Вам нинішня відзнака?
- Тридцять років наукових дос-ліджень. Отримав її у номінації - цикл наукових праць “Нові якісні методи нелінійної механіки та її застосування для аналізу багаточастотних коливань, стійкості та проблем керування”. Підставою для отримання премії стала монографія “Математичні аспекти теорії нелінійних коливань”. Написана вона у співавторстві з моїм науковим консультантом, директором Інституту математики Національної академії наук, академіком Анатолієм Михайловичем Самойленком. Загалом премію цьогоріч отримали 18 колективів науковців (у минулому році, наприклад, 15). Усього до завершального голосування в Комітеті з державних премій України в галузі науки і техніки було допущено 29 проектів. Велися жваві дискусії. Знаю, що на роботу були відгуки з Росії, Словаччини, Китаю. У процесі обговорення наш колектив (а це - математики й механіки, котрі запропонували нові методи аналізу різних процесів у науках, що їх представляють) за рейтингом посів п’яте місце. Так ми увійшли до списку цьогорічних лауреатів. Указ про відзначення низки науковців підписав глава держави Віктор Ющенко першого грудня. Я так розумію, це було зроблено до відзначення 90-річчя діяльності Національної академії наук України.
- Романе Івановичу, Вам доводиться поєднувати викладацьку роботу з адміністративною, адже працюєте на посаді першого проректора. Добігає кінця 2008-й навчальний рік. Якими віхами він вписався в історію уні-верситету?
- Найперше, тим, що на базі нашого навчального закладу відкрито кілька нових спеціальностей, зокрема напрями «будівництво» та «архітектура», а на базі інженерно-технічного факультету – напрям “видавничо-поліграфічна справа”. Укладено ряд важливих міжнародних угод з навчальними закладами інших країн. Університет практично завершує перехід на Болонську кредитно-модульну систему. До слова, в цьому є свої плюси і мінуси. Позитив у тому, що студент змушений ретельно готуватися протягом усього навчального року, основний негатив - під цю систему вузи намагаються “підігнати” всі напрями й спеціальності. А це не дуже добре. Продовжує успішно діяти аспірантура і докторантура. У цьому році маємо студентів, які заявили про себе достатньо голосно на різноманітних всеукраїнських і міжнародних олімпіадах та конкурсах. І, напевно, це тішить найбільше.
- Кажуть, щоби створити щось геніальне, митець має бути голодним. Який голод для науков-ця є найстрашнішим?
- Коли ти відчуваєш, що та наука, яку ти робиш, нікому не потрібна. Велика біда, коли ти не маєш учнів, послідовників. Тішуся, що мене це оминуло. Я - представник теоретичної науки. Іншими словами, напрям, в якому працюємо, у процесі може стати закритим. Але потім на його основі з'явиться нагода побудувати новий, який у перспективі принесе значні результати й величезні відкриття, у тому числі в інших точних науках. Не доводиться говорити, що плоди нашої праці можна бачити вже сьогодні, проте переконаний: у майбутньому вони будуть обов'язково.

Лариса АРТЕМЕНКО

Теми дня

  • Aктуально

Пріоритети соціального партнерства

Співпраця виконавчого комітету міської ради, профспілок та роботодавців з питань регулювання виробничих та соціально-трудових відносин, розвитку соціально-побутової сфери та охорони праці регламентується угодою, укладеною між Чернівецьким міськвиконкомом та президією Чернівецької обласної ради профспілок і міською організацією роботодавців на 2007-2009 роки.
Контролює і координує хід виконання угоди міська тристороння соціально-економічна рада, яка діє на засадах соціального партнерства і рівноправності сторін. Адже кожна з трьох сторін - міська рада, профспілки, роботодавці - в раді представлена на паритетних засадах. Відповідно, і керують роботою тристоронньої ради троє співголів: перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської Ради Попадюк Микола Петрович, голова обласної організації Всеукраїнської профспілки працівників і підприємців торгівлі, громадського харчування та послуг, заступник голови обл-профради Мельник Степан Миколайович та генеральний директор АТВТ "Трембіта" Станкевич Стелла Омелянівна. Третього грудня 2008 року в міській раді відбулось чергове за-сідання тристоронньої ради, на якому проаналізовано стан виконання розділу 3 угоди щодо забезпечення зайнятості населення та оплати праці, а також визначено напрями діяльності тристоронньої ради з подолання кризових явищ на ринку праці міста. З одного боку, виступаючі, зокрема директор міського центру зайнятості Л.В. Березовська й автор цих рядків, відзначили позитивні тенденції, характерні для січня- жовтня 2008 року. Як свідчить аналіз, у місті зафіксовано стійку тенденцію зростання заробітної плати. Так, середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника за січень-жовтень 2008 року становила 1493 грн, що на 33,6% більше відповідного показника 2007 року та на 8,8% - середнього рівня заробітної плати по області (1372 грн). У порівнянні з розміром мінімальної заробітної плати цей показник більший у 2,8 раза. Станом на 01.11.2008 р., за даними моніторингу, загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати з урахуванням економічно активних підприємств та підприємств-банкрутів у місті склала 733,0 тис. грн, що на 120,7 тис. грн, або на 14,1% менше, ніж на початок минулого року. Під пос-тійною увагою міської ради - со-ціальний захист малозабезпечених чернівчан. У місті забезпечено виконання доведених завдань по створенню нових робочих місць. Проводиться робота щодо розвитку соціального партнерства, удосконалення колективно-договірного врегулювання соціально-трудових відносин, підвищення ролі колективних договорів, регіональної угоди. Рівень зареєстрованого безробіття станом на 01.11.2008 року становив лише 0,6%. Впродовж 10 місяців цього року за сприяння міського центру зайнятості знайшла роботу 3051 особа, охоплено професійним навчанням 484 особи. Вживалися заходи щодо забезпечення зайнятості безробітних за рахунок організації оплачуваних громадських робіт, залучення їх до індивідуальної трудової діяльністі. З метою організації власної справи 32 безробітним надано одноразову допомогу по безробіттю на загальну суму більше 192 тис. грн. На підприємствах міста за рахунок дотацій працевлаштовано 65 безробітних. Міським центром зайнятості активно впроваджуються такі форми сприяння працевлаштуванню, як проведення ярмарків вакансій, днів відкритих дверей із залученням незайнятого населення міста та районів області. Однак основна увага членів тристоронньої ради була зосереджена на існуючих проблемах, негативному впливі економічної кризи на ринок праці в Чернівцях. А проблем названо чимало. Порівняно високі темпи зростання заробітної плати все-таки не є достатньо високими, внаслідок чого рівень заробітної плати працівників в Чернівцях за підсумками 9 місяців 2008 року був на 298 грн нижчим від середнього рівня в Україні і становив лише 83,2% від загальноукраїнського показника. Незважаючи на високі темпи приросту (24,7%), рівень заробітної плати працівників готелів та ресторанів не перевищував 50% від середнього показника в цілому по економіці міста і склав 729 грн. Низьким є і рівень середньомісячної заробітної плати пра-цівників у сфері з надання комунальних та індивідуальних послуг, культури і спорту, який склав 1139 грн. А у працівників охорони здоров’я та надання соціальної допомоги показник середньомісячної заробітної плати зафіксовано лише на рівні 1065 грн. Тенденцією останніх місяців є зростання звернень у міський центр зайнятості по допомогу незайнятого населення з довгостроковим перерваним трудовим стажем. Це свідчить про скорочення на неформальному ринку праці, яке торкнулося громадян, котрі працювали в тіні, отримуючи зарплату в конвертах. Учасниками засідання була ви-словлена критика на адресу професійно-технічних училищ, які, укладаючи угоди на підготовку спе-ціалістів робітничих професій, не вивчають попит роботодавців на ринку праці і не несуть відповідальності за працевлаштування випуск-ників. Турбує членів тристоронньої ради і відсутність дієвої пропаганди робітничих професій. Як наслідок, підприємства промисловості відчувають гострий дефіцит робочих кадрів основних професій (швея, термообробник, слюсар-ремонтник, сантехнік, ремонтник та інш.). Представники роботодавців, зокрема генеральний директор АТВТ "Трембіта" С.О. Станкевич, директор ВАТ "Трикотажна фірма "Арніка" Т.М. Козлова, з тривогою говорили про складності роботи промислових підприємств в умовах постійних цінових коливань на енергоносії. Податковий тягар у вигляді нарахувань на заробітну плату для сплати внесків у Фонди соціального страхування не дозволяє підвищувати заробітну плату, збільшує собівартість продукції. На думку роботодавців, одним з резервів підвищення заробітної плати є вдосконалення законодавства щодо оплати листків непрацездатності, а саме - відміна оплати підприємствами перших п'яти днів лікарняних листків. Законодавчо закріплена норма оплати учбових відпусток (від 2 до 4 місяців на рік) в більшості випадків використовується працівниками для отримання освіти, яка не відповідає про-філю діяльності підприємства. Потребує вдосконалення система професійно-технічної освіти, оскільки сьогодні жодне з профтехучилищ не готує спеціалістів для текстильної галузі. В той же час система навчання робочих кадрів на робочих місцях стримується порядком отримання дозволів, ліцензій. Як серйозну проблему відзначили члени тристоронньої ради практично відсутність профспілкових організацій у приватному секторі економіки, що значно погіршує соціальний захист найманих пра-цівників. Викликає занепокоєння, що в умовах фінансової кризи виникають такі  загрози та ризики, як   загострення соціальної напруженості внаслідок  затримок заробітної плати; падіння життєвого рівня працівників;  зростання трудових конфліктів; суттєве підвищення рівня структурного безробіття; масове відправлення працівників у безстрокові неоплачувані відпустки;  погіршення ситуації на ринку праці у зв’язку з поверненням трудових мігрантів на Україну; зниження заробітної плати, погіршення умов, охорони та організації праці, зростання інтенсивності та експлуатації праці. Після зацікавленого і предметного обговорення цих проблем три сторони соціально-економічної ради вирішили в наступному році продовжити роботу з виконання зобов’язань регіональної угоди, проаналізувати надані інформації та виробити спільні дії щодо вирішення поданих пропозицій. Оскільки на загальнодержавному рівні прогнозується зменшення зайнятості та підвищення рівня безробіття, що створить додаткове напруження на ринку праці міста, особливого значення набувають взаємодовіра між найманим працівником та роботодавцем, їхня взаємна відповідальність. Формувати таку взаємодовіру зобов’язались учасники засідання. З метою мінімізації та упередження негативних наслідків фінансової кризи, збереження робочих місць, своєчасної та повної виплати заробітної плати, захисту со-ціальних стандартів для населення міська тристороння соціально-економічна рада рекомендувала органам місцевого самоврядування здійснювати всебічну підтримку розвитку малого та середнього бізнесу; забезпечити підтримку виробників товарів, життєво необхідних для населення, у т. ч. продуктів харчування; не допускати затримок виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери; при формуванні та затвердженні бюджету міста на 2009 рік не допускати скорочення витрат на соціальну сферу та необґрунтованого зменшення фонду оплати праці; при наданні дозволів і ліцензій суб’єктам підприєм-ницької діяльності враховувати виконання ними обов’язків роботодавців. Обласній раді профспілок рекомендовано у разі проведення роботодавцями дій, не узгоджених з профспілками, особливо з питань, урегульованих трудовим законодавством, генеральною, галузевими, регіональними угодами та колективними договорами, використовувати механізм колективно-трудового спору, залучати органи державного нагляду, виконавчої влади, засоби масової інформації до сприяння вирішення ситуації, що склалася; задіяти всі наявні правові та організаційні важелі для недопущення або мінімізації негативних наслідків при масових звільненнях працівників, запровадженні без-оплатних відпусток, зниженні рівня заробітної плати працівників; несвоєчасній виплаті заробітної плати і пенсій; організувати, у разі необхідності, захист прав та інтересів працівників у судах. Міській організації роботодавців доручено забезпечити розробку та виконання плану дій по виходу підприємств з кризи, в т.ч. посилити контроль та підвищити відповідальність керівників за своєчасність виплати заробітної плати, порушення умов трудових угод і колективних договорів; не допускати звільнень працівників, особливо бюджетоутворюючих підприємств, а у випадках їх невідворотності – вживати упереджувальні заходи щодо мінімізації негативних наслідків, погоджені з профспілками. З метою запобігання конфліктної ситуації у трудових колективах підприємств міста рекомендовано усі рішення щодо негативних явищ зі звільнення, скорочення робочого часу, затримки виплати заробітної плати, призупинення діяльності підприємства проводити з урахуванням думки трудових колективів. Запровадити практику спільних скоординованих дій з профспілковими комітетами підприємств (установ, організацій) по недопущенню погіршення соціально-економічного становища працівників внаслідок необґрунтованого перегляду зменшення зобов’язань колективних договорів; зобов’язати керівників підприємств, установ та організацій міста незалежно від форм власності та підпорядкування подавати міському центру зайнятості статистичні дані про наявність вільних робочих місць. Засобам інформації, і в першу чергу газеті «Чернівці», міська тристороння соціально-економічна рада пропонує висвітлювати співпрацю міської влади, профспілок з роботодавцями в напрямі підвищення вартості найманої робочої сили та закріплення персоналу через вжиття заходів щодо мотивації до праці; активізувати роз’яснювальну та просвітницьку роботу щодо впровадження нових прогресивних і безпечних технологічних процесів на робочих місцях, попередження травматизму і професійної захворюваності, пропагувати робітничі професії.
Аліна КРУГЛЕЦЬКА,
начальник управління праці та соціального захисту населення міської ради

Міське перехрестя

  • Mилосердя

Бізнес розпочали з доброчинності

Вперше за багато років Чернівецький міський пологовий будинок № 1 отримав солідну спонсорську допомогу. Найсучаснішу апаратуру для інтенсивної терапії недоношених новонароджених, вартість якої сягає 50 тисяч гривень, подарував банк “Діамант”. Керівництво установи запевняє, що до такого кроку колектив спонукало цілком природне бажання – у час Різдвяного посту проявити дієве милосердя.
Блок інтенсивного лікування Multisystem 2051 - LDR Table Unit, як поінформував нас головний лікар закладу Дмитро Манчуленко, розроблено за найсучаснішими медичними технологіями, з урахуванням вимог безпеки. Обладнання оснащене інфрачервоним кварцовим обігрівачем, який завдяки захисному екрану забезпечує рівномірний розподіл тепла у кювезі. Воно також постійно контролює відповідність температури тіла дитини та інтенсивності нагріву лампи; ці дані виносяться на табло блоку. Не допустити перегріву чи переохолодження маляти дозволяє й спеціальна система сповіщення. Установка фототерапії Billispot 006 BB/ 006 BP, призначена для лікування жовтяниці новонароджених, зменшує і відсоток випадків необхідності замінного переливання крові, що не є безпечним для організму новонародженого. Подарунок виявився вельми доречним. Реанімаційні прилади, використовувані у пологовому будинку досі, було придбано за кошти міського бюджету протягом 2003 -2006 років. Їхній експлуатаційний термін, у серед-ньому складаючи 5 років, поступово добігає кінця. Тож оновлення матеріально-технічної бази відділення залишається актуальним і надалі. За словами завідувача неонатального відділення вищезгаданого закладу Іллі Кошурби, майже 10 відсотків діток, котрі народилися у нашому місті протягом 2008 року, потребували застосування оживлюючих заходів та інкубаторного догляду. Втім, раніше цей показник був набагато вищим, а зменшився він завдяки впровадженню системного підходу до проблеми недоношеності, зокрема скрупульозного спостереження за внутрішньоутробним розвитком плоду, ранній діагностиці вроджених вад (що складають найчисленніший вид неонатальної патології), новацій у методиці пологів та удосконалення догляду за новонародженими. Поліпшенню ситуації, на думку начальника міського управління охорони здоров'я Валентини Тарасюк, посприяла також діяльність школи відповідального батьківства, маминої школи, практикування партнерських пологів (тобто, за присутності чоловіків породіль), зокрема в індивідуальних пологових залах, з подальшим перебуванням у палатах поліпшеного типу. З іншого боку, продовжує посадовець, турбує несерйозне ставлення значної кількості вагітних до рекомендацій лікарів. Вийшовши із жіночої консультації, вони нехтують порадами медиків щодо здорового способу життя, завдаючи непоправної шкоди майбутній дитині. На сьогодні у блоці інтенсивної терапії та реанімації міського пологового будинку №1 перебуває 6 недоношених новонароджених, у тому числі двійня. Ці крихітки з'явилися на світ на 29-36-му тижнях внутрішньоутробного розвитку. Вижити вони зможуть лише у спеціалізованих умовах.
Валентина КУКУРУДЗ


Вдале турне «будівельника»

Черговий тур наші земляки проводили в Ужгороді проти місцевого "Закарпаття". І перший, і другий дні виявилися для гостей вдалими. Вони здолали суперника з однаковим рахунком 3:0 . 6 грудня перебіг партій був таким: 25:14, 25:14, 25:19; 7 грудня – 25: 23, 25:20 та 25:17. Турнірну таблицю зараз очолює харківський «Локомотив» з 15 очками. У київських залізничників – друге місце, хоча за кількістю очок вони зрівнялися. “Будівельник” посідає третю сходинку, проте у нього на дві гри більше, аніж у лідерів та найближчих переслідувачів. Наступну гру “Будівельник” проведе у рідних стінах 10 та 11 січня наступного року проти київ-ського “Локомотива”.


Hаших помічають

Трирічний контракт із харківським "Металістом" підписав вихованець буковинського футболу, нині гравець київ-ського "Арсеналу" Денис Олійник. Сума цього трансферу не розголошується. Запрошення до прогресуючого клубу вищого українського футбольного дивізіону – це ви-знання майстерності молодого гравця. У “Металісті” він ви-ступатиме під одинадцятим номером.


Борги віртуальні: фіктивні й реальні

Аби їх уникнути, частіше навідуйтеся до постачальників житлово-комунальних послуг для звірки показників.
Впроваджуючи нову форму оплати за електроенергію, чернівецький міськРЕМ мав на меті упорядкувати цю процедуру. Однак першим наслідком заходу стало загальне обурення місцевого населення появою у квитанціях інформації про …борги. Від 10-ти до кількох сотень гривень. Зваживши на попередження контролерів “відрізати світло”, якщо не сплатити до вказаної дати, тобто у межах кількох днів, люди масово рушили до абонвідділів вищеназваної організації, аби отримати роз’-яснення. Тож їхні працівники змушені були не тільки працювати без обіду, а й витримувати емоційні атаки відвідувачів, налаштованих вельми агресивно. Причому, небезпідставно. У більшої їх частини борги були фіктивними. А з’явилися вони, за поясненнями відповідальних осіб, через збої у комп’ютерній системі зазначеної установи. Авторка цих рядків, теж потрапивши до категорії “потерпілих”, стала свідком того, як оператори розбиралися з кожним випадком індивідуально: скрупульозно здійснювали повторні розрахунки, звіряли із записами абонкнижки, відтак – на пред’явленій квитанції записували правильну суму. Сплатити можна було тут же, у касі. Особам, які не погоджувались із перерахунками та заявляли, що й надалі платитимуть за абонкнижками на основі особисто знятих показників, відповідали: у цьому немає сенсу, бо розрахунок вестиметься лише за квитанцією, виданою контролером міськРЕМу. І це - не забаганка. На бланку квитанції міститься штрих-код, в якому концентрується вся необхідна інформація і згідно з яким відбувається ідентифікація даних (з одного боку - знятих контролером показників, чинного тарифу та номера розрахункового рахунку, зафіксованих у ком-п'ютері, а з іншого - представлених на квитанції, котру пред’являє абонент). При цьому, навіть припустивши, що абоненту вдасться здійснити проплату в пункті прийому комунальних платежів за книжкою, на ньому все одно “висітиме” віртуальний борг, подовжуючи термін конфлікту. Тому краще спокійно розібратися в ситуації, з’ясувавши можливі корені непорозуміння, і врешті вийти на чистий рахунок. Загалом же, як нам пояснили у відділенні міськРЕМу на вулиці М. Глінки, причини тут бувають різні. Найчастіше виникають проблеми у стосунках із пільговиками. Приміром, якщо ветеран війни споживає електроенергії за місяць до 75 кВт, вони є для нього безоплатними, понаднормові витрати – платні. (І платити треба щомісячно. Адже держава компенсує енергетикам ви-трати на пільговиків теж помісячно: якщо нема проплат, не буде й компенсації. Як наслідок, підприємство терпітиме збитки.) Дехто з абонентів цієї категорії думає, що у нього пільга стовідсоткова, незалежно від кількості спожитої електро-енергії. Тому й не платить. А нарахування відбуваються. Наступна категорія "прив'язується" до старого тарифу: одні - внаслідок непоіформованості, інші - свідомо, прагнучи зекономити. Хтось, навпаки, платить наперед, мовляв, поки є гроші й час. Але коли відбувається зміна тарифу (зрозуміло, зростання), на час звірки показників "зайві" кіловати обраховуються за новою ціною. Тож абоненту необхідно доплачувати. Певна частина абонентів, з огляду на низькі доходи, допускає систематичні недоплати. Наприклад, нагоріло 900 кВт, а платять лише за половину. Дехто неправильно записує показники, тобто не всі необхідні цифри. На сьогодні в екс-плуатації перебувають електролічильники різних модифікацій, з різною значимістю. Щодо їх особливостей треба консультуватися у спеціаліста РЕМ. Трапляється, правда, що й сам контролер помиляється. Але ці випадки дуже нечисленні в порівнянні з вищевикладеним. Головне ж – бути чесним у намірах, дисциплінованим у проплатах і налаштованим на цивілізовані способи порозуміння. Чого, на жаль, сучасному сус-пільству так бракує…
Наталія ГОЛОВАТЮК

Інформація

  • Рішення 34 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 27.11.2008 року №744

Про затвердження проектів відведення, технічних паспортів, умов продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення та права їх оренди на аукціоні

Відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Чернівецька міська рада ВИРІШИЛА:
1. Затвердити проекти відведення та технічні паспорти земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що підлягають продажу на аукціоні, відповідно до переліку, зведеного в додаток 1.
2. Затвердити проекти відведення та технічні паспорти земельних ділянок несільськогосподарського призначення, право оренди яких підлягає продажу на аукціоні, відповідно до переліку, зведеного в додаток 2.
3. Внести зміни в пункт 1 додатку 2 до рішення 32 сесії міської ради V скликання від 11.09.2008 р. №683 “Про затвердження проектів відведення земельних ділянок, які продаватимуться або надаватимуться в оренду на аукціоні та відміну рішень” в частині за-твердження проекту відведення земельної ділянки на вул.Прутській, біля №16 площею 0,1477 га для влаштування автостоянки в оренду доповнити графою “термін оренди – до 01.01.2018 р.” в зв’язку з технічною помилкою.
3. Затвердити умови продажу земельних ділянок:
3.1 Протягом двох років з дня отримання Державного акта на право власності на земельну ділянку та його державної реєстрації отримати дозвіл на виконання будівельних робіт.
3.2 Проектом будівництва об’єкта передбачити граничний термін введення його в експлуатацію відповідно до діючого законодавства.
3.3 Взяти пайову участь в розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Чернівців у розмірі 5% від загальної вартості будівництва об’єкта містобудування. Пайовий внесок сплатити не пізніше одного місяця до планової здачі об’єкта містобудування в експлуатацію.
4. Інформацію про хід виконання цього рішення надати відділу з питань контролю міської ради до 01.05.2009 р.
5. Організацію виконання рішення покласти на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів, директора департаменту містобудівного ком-плексу та земельних відносин міської ради Бойка І.В.
6. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань земельних відносин, архітектури та будів-ництва.
Чернівецький міський голова Микола Федорук


  • Tаїна

«Літаючі тарілки» – знову наші гості?

Проблема НЛО (нерозпізнаних літаючих об'єктів) здавна будить уяву світової громадськості та стимулює пошуки достовірних підтверджень реальності цього інтригуючого явища, відомого із сивої давнини (відповідні згадки містяться навіть у вавілонських та давньоєгипетських хроніках). Однак і досі, попри безліч задокументованих, навіть зафіксованих на фото- й кіноплівку свідчень, суть феномену залишається нерозгаданою: чи це звичайнісінькі природні вибрики (шарові блискавки, ретроспекція сонячного світла, атмосферні електростатичні аномалії тощо), чи людські творіння (супутники, ракети, літаки, повітряні кулі), чи то й справді ознаки "зондування" нас космічними братами по розуму.
Зо півтора десятка літ тому чернівецька спільнота також нібито зацікавила таємничих прибульців: тутешня преса наввипередки розписувала “безпрецедентні висадження НЛОнавтів” то в районі Садгори, то на Цецино, то аж під Валя Кузьмина. Однак після нетривалого сплеску “контактів із позаземними цивілізаціями” місцеві терени надовго залишилися осторонь інтересів вселенських зайд. Аж до... минулого тижня, коли наша співробітниця Раїса Яковлєва разом зі своїм чоловіком та їхніми знайомими не зіткнулися із чимось схожим на “літаючі тарілки”. Ось як те було: “У суботу, 6 грудня, біля п’ятої години вечора, мені зателефонувала приятелька: “Подивись-но на небо, у бік Годилова. Там з’явилися дві надзвичайно яскраві зірки...” Спочатку на новину лише іронічно посміхнулася: мовляв, у мене не бракує й суто земних проблем. Але коли почула, що вона зацікавила також чоловіка подруги – офіцера у відставці, котрий за родом своєї військової спеціальності звик мати справу з оптичними ефектами, поспішила до вікна. Дійсно, на південно-західній частині горизонту виділялися дві надзвичайно яскраві цятки різної величини на відстані приблизно в сім-вісім сантиметрів одна від одної, трохи нижче Чумацького Шляху. Новоявлені космічні “ліхтарики”, не рухаючись, загадково виблискували рівномірним, якимсь ніби штучним, промінням. Про всяк випадок, аби ніхто не засумнівався в правдивості сказаного, ми зробили кілька знімків цифровою фотокамерою. При збільшенні отриманого зображення виразно позначилися різко контрастуючі із довколишнім зірковим “покривалом” жовтогарячі вогники. Через години півтори-дві раптом зникло менше з них, а за декілька хвилин – більше. Нічого подібного раніше ми не бачили. Може, це НЛО?” А й справді, маємо всі ознаки "нерозпізнюваності": раптова поява і таке ж несподіване зникнення світлоносних об'єктів у ділянці небосхилу, де відсутні потужні зіркові скупчення; незвичний спектр випромінювання; незмінність тривалого розташування, що виключає техногенне пояснення (реактивні літальні апарати або їхні рештки). Чи не спо-стерігав змальоване хтось із наших читачів? Було би цікаво порівняти враження і, в разі масового підтвердження вартого наукової уваги прецеденту, надати фахівцям поживу для ретельного аналізу. Хто зна, чи не з'явився, нарешті, вагомий привід для переведення багато в чому надумано сенсаційного галасу в серйозне русло? А відтак - і солідний сюжет для вітчизняному рімейку гучного фільму-дослідження про можливий вплив космітів на розвиток людської цивілізації знаменитого швейцарського письменника-уфолога (від UFO - англійського відповідника НЛО) Еріха фон Денікена "Спогади про майбутнє"...
Юрій СКИБА
Фото Раїси ЯКОВЛЄВОЇ

Акценти

  • Держгірпромнагляду України – 50 років

Піввіку на варті людського життя

30 травня 1958 року Постановою Ради Міністрів УРСР був створений Державний комітет з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничого нагляду Ради Міністрів УРСР (Держміськтехнагляд УРСР), а Постановою Уряду від 10 грудня 1958 року були визначені його основні завдання, обов’язки та права, з чого, власне, і почалася діяльність Комітету.
Після утворення Держміськтехнагляду на нього були покладені функції державного нагляду в галузях і на об’єктах підвищеної небезпеки, а саме: у вугільній, гірничо-рудній і нерудній, нафтогазовидобувній промисловості, котлонагляду, при експлуатації підіймальних споруд і посудин, які працюють під тиском, за належною експлуатацією родовищ корисних копалин і охороною надр, а також за виробництвом, зберіганням та використанням вибухових матеріалів. У 1993 році починається принципово новий етап в історії органів державного нагляду, обумовлений прийняттям 14 жовтня 1992 року Закону «Про охорону праці». Україна стала першою серед країн СНД, яка ухвалила такий Закон і виконала вимоги Міжнародної організації праці про створення незалежного державного нагляду з охорони праці. У 1994-1995 рр. в Україні були розроблені і в основному виконані перші національні, галузеві, регіональні і виробничі програми поліпшення достатку умов, безпеки праці і виробничого середовища. Створено Національний науково-дослідний інститут охорони праці. У цьому році Держгірпромнагляду виповнюється 50 років, тому в Україні з'явилася окрема державна структура, в обов'язки якої входив контроль над створенням безпечних і здорових умов праці для всіх трудящих. Незважаючи на цілий ряд реорганізацій, Держгірпромнагляд зберіг не тільки структуру, традиції та спадкоємність кадрового потенціалу, а й набув нового досвіду і тепер успішно реалізує державну по-літику у сфері промислової безпеки, охорони праці, здійснює державний гірничий нагляд, нагляд за поводженням з вибуховими матеріалами промислового призначення, впроваджує світові норми промислової безпеки. На території Буковини спочатку діяла Чернівецька обласна газотехнічна інспекція, що входила до Львівського округу Держ-гірпромнагляду, а в листопаді 1996 року створено самостійне територіальне управління, підпорядковане безпосередньо Державному Комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду. В сучасних умовах державний інспектор діє не тільки як суворий контролер, а в першу чергу як помічник, котрий сприяє роботодавцю зберегти найвищу соціальну цінність нашої держави - життя і здоров’я працюючих. Завдання, яке стоїть перед управлінням, надзвичайно складне і важливе - змінити ставлення громадян до власної безпеки на виробництві. Реагуючи на ситуацію, що склалася з використанням газу в побуті, Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням уповноважив Держгірпромнагляд проводити в установленому порядку технічне розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов’язаних з використанням газу в побуті. Звичайно, роботи додалося, але ми твердо переконані: завдяки встановленню реальних причин виникнення надзвичайних подій, аварій посилено інформаційно-роз’яснювальну роботу та вжиття відповідних заходів, від чого населення області отримає лише користь. Відрадно відзначити, що на сьогодні маємо позитивну тенденцію до зниження травматизму. Кількість смертельно травмованих працівників за останні три роки складає: 2006 р. - 12 осіб, 2007 р. - 10 осіб, 11 місяців 2008 р. - 6 осіб. Це, як і в країнах Європи, за міжнародним класифікатором відповідає допустимому рівню: один смертельний випадок на 20 тис. працюючих. Разом з цим залишається ще високим травматизм у будівництві, лісовому господарстві та соціально-культурній сфері. Про результати цієї роботи свідчать деякі цифри. За 11 місяців 2008 року посадовими особами теруправління проведено 2293 обстеження стану промислової безпеки та охорони праці на підприємствах області. Теруправлінням проведено 40 перевірок умов праці неповнолітніх та жінок. Не залишається поза увагою інспекторського складу хід готовності підприємств до осінньо-зимового періоду 2008-2009 рр.та інші важливі напрями безпечної життєдіяльності населення краю. За результатами проведеної роботи видано приписи щодо обов’язкового усунення виявлених порушень та 2411 розпоряджень на заборони, зупинки, обмеження експлуатації обладнання та виконання робіт підвищеної небезпеки. Матеріали перевірок, де порушення створили реальну загрозу життю і здоров’ю людей направлялися у правоохоронні органи. Упродовж 11 місяців поточного року з метою негайного усунення недоліків в органи прокуратури направлено 140 матеріалів. Крім цього, за порушення законодавчих і нормативно-правових актів, не дивлячись на лібералізацію співпраці з роботодавцями, притягнуто до адмінвідповідальності 1066 працівників, в тому числі 485, або майже 45%, - перших керівників. Сума штрафів склала 83,468 тис. грн, що на 2,3 % більше відповідного періоду минулого року. Всі кошти надійшли на рахунок Державного бюджету. Пріоритетом своєї роботи надалі вважаємо поглиблення співпраці з органами місцевого самоврядування, влади та правоохоронними органами. Особлива увага інспекторського складу спрямована на безпеку виконання робіт з ліквідації наслідків повені, що мала місце 23-27 липня 2008 року. Також важливим є нагляд за охороною надр та їх ефективного використання. Станом на 01.12.2008 року на території області наявні 300 родовищ 23 видів корисних копалин, у тому числі нафти і газу, піску та глини, вапна і гіпсу, підземних мінеральних вод. 87 родовищ отримали ліцензії на розробку, а решта є резервним фондом області. За 11 місяців поточного року теруправлінням видано погодження на отримання спеціального дозволу на користування надрами 19-ом юридичним особам. Позитивним є той факт, що низка населених пунктів Вижницького району використовує газ, що добувається на Лопушнянському та Чорногузькому родовищах. Крім цього, законсервовано дві газові свердловини у Красноїльській низині, що в перспективі дасть можливість газифікувати села Сторожинецького району. Пд належним контролем тер-управління експлуатуються об’єкти підвищеної небезпеки, більшість яких характеризуються високим ризиком виникнення аварій. Це підприємства хімічного виробництва, автозаправні станції, обладнання, в будівельній галузі, енергетиці, в галузевому комплексі, лісовому господарстві. Не залишається поза увагою державного нагляду підприємства машинобудування, транспорту, легкої промисловості, агропромислового комплексу та соціально-культурної сфери, де працює понад 150 тис. чоловік. Варто відзначити роботу інспекторів, для яких повага до людей і до закону є глибоким внутрішнім переконанням, зокрема головного державного гірничо-технічного інспектора І.Палагнюка, головних державних інспекторів з охорони праці: О. Курика, І. Тодорюка, В. Продана, С.Синогача, В. Гапонюка, державного інспектора з охорони праці І.Бербенюка. Особливо хочеться відмітити самовіддану працю при ліквідації наслідків повені державних інспекторів В. Кушнірука та С. Перепелицю. Рівень промислової безпеки значною мірою залежить від технічного стану основних фондів, які використовуються на виробництві. Сьогодні в області працює 56534 машини, механізми, транспортні засоби, з них 2695 не відповідають нормативним актам з охорони праці, понад 30% вичерпали передбачений ресурс роботи. Питання експертизи та діагностики обладнання підвищеної небезпеки набувають особливого значення, бо якість проведення цих робіт має безпосередній вплив на загальний рівень травматизму та аварійності. Тому теруправління постійно співпрацює з іншим підрозділом Держ-гірпромнагляду України - Чернівецьким експертно-технічним центром, який здійснює науково-технічний супровід нашої діяльності щодо охорони праці. Цього року центр відзначив своє 10-ліття. Фахова експертиза - це запорука створення безпечних робочих місць та успішного розвитку бізнесу. Треба засвідчити, що підприємством знайдено достойне місце на ринку праці. Минулоріч проведено експертизу 866 одиниць проектної та конструкторської документації, підготовлено на курсах з охорони праці понад 1250 працівників. Нині ці та інші показники діяльності підприємства продовжують зростати та які-сно поліпшуватися. Чернівецьке теруправління Держгірпромнагляду плідно співпрацює з органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, основним завданням якого є проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих та небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням, сприяння умов для відновлення здоров’я і працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків. За період діяльності з 2001 року Фондом ССНВ у Чернівецькій області профінансовано та здійснено профілактичні заходи виробничого травматизму на суму понад 200 тис. грн. У зв’язку з 50-річчям утворення Комітету необхідно відзначити позитивний розвиток відносин з профспілками. Маємо гарні результати роботи з виконання угоди про співпрацю. Ми вдячні профспілкам за діяльність щодо виявлення прихованих нещасних випадків, активну участь у роботі комісій спеціальних розслідувань, за підтримку інтересів потерпілих працівників. Сподіваємося, що здійснення профспілками громадського контролю за охороною праці стане більш вагомим, актуальним і створить атмосферу недопущення порушень безпеки праці. Спільно із соціальними партнерами нами розроблено обласну Програму поліпшення стану промислової безпеки, охорони праці та гігієни виробничого середовища на 2008-2011 роки, яка позитивно сприйнята в обласній раді.

Іван ЛУГОВИЙ,
начальник теруправління Держгірпромнагляду по Чернівецькій області


До уваги платників податку на прибуток!

Pозпізнай «податкову яму»

Державна податкова інспекція у м. Чернівцях нагадує, що, відповідно до п. 22.13 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР та пп. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 3акону України «Про порядок погашення зобо-в’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III платники податку за результатами одинадцяти місяців 2008 року зобов’язані подати декларацію не пізніше 22 грудня 2008 р. Декларація з податку на прибуток за 11 місяців 2008 р. заповнюється як звичайна, але з урахуванням того, що її показники слід розраховувати за 11 місяців 2008 р. - за період з 01.01.2008 р. по 30.11.2008 р. Тобто, складену за правилами, встановленими для повного податкового періоду, з урахуванням приросту (збитків) матеріальних запасів за одинадцять місяців 2008 року, суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали та двох третин амортизаційних відрахувань четвертого кварталу поточного року. Сьогодні податкова служба приділяє значну увагу викриттю «податкових ям». «Податкова яма» – це суб’єкт господарської діяльності, який використовується іншими платниками для одержання «податкової вигоди» у вигляді ухилення від сплати податків, незаконного відшкодування ПДВ з бюджету. Іншими словами, це – підприємство з ознаками фіктивності, яке, виписуючи податкові накладні, надає можливість своїм контрагентам формувати затратну частину і податковий кредит, при цьому не декларує валового доходу і податкових зобов’язань та не сплачує їх до бюджету. Зазвичай, «податкові ями» мають статус діючих підприємств з відсутністю основних засобів, мізерним статутним фондом. Засновником, директором та головним бухгалтером на таких підприємствах, як правило, є одна і та ж малозабезпечена особа. Реєструються такі підприємства в різних регіонах України. За юридичною адресою реєстрації знаходиться так званий представник підприємства, котрий виконує лише функцію секретаря та подає до органів державної податкової служби заповнені і підписані звітні документи, а посадові особи вказаного підприємства уникають явки до податкових органів, переховуються від слідчих та оперативних працівників. «Податкові ями» виявляються майже в режимі он-лайн завдяки запровадженій у квітні поточного року системі автоматизованої розшифровки податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ платників податку у розрізі контрагентів. Для того, щоб сумлінні платники податків мали змогу перевірити своїх постачальників, ДПА України на сайті www.sta.gov.ua оприлюднила списки суб’єктів підприємницької діяльності з ознаками «податкових ям». Скористайся зазначеною інформацією – розпізнай «податкову яму»!
Відділ масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян ДПІ у м. Чернівцях


  • Kонсультує спеціаліст

Pозірвання шлюбу засудженими

Міністерство юстиції розробило тимчасовий порядок реалізації засудженими особами, котрі відбувають покарання у виправних установах, права на розірвання шлюбу та повторний шлюб. Міністром юстиції підписано відповідний наказ «Про тимчасове врегулювання питання реєстрації розірвання шлюбу осіб, засуджених до позбавлення волі». Наказ спрямовано на врегулювання нині існуючої проблеми щодо реалізації деякими особами, які відбувають покарання у виправних установах, свого права на розірвання шлюбу і, відповідно, в разі потреби, права на повторний шлюб. Згідно з наказом відділи реєстрації актів цивільного стану громадян (РАЦСи) уповноважено проводити за заявою засу-дженої особи реєстрацію розірвання шлюбу безпосередньо в установі, де особа відбуває покарання. Дана норма стосується шлюбів, розірваних у судовому порядку.
Тетяна Кошкер,
заступник начальника Чернівецького міського управління юстиції


Індекс інфляції в листопаді

За даними Держкомстату України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) по Україні за листопад 2008 р. до попереднього місяця становив 101,5%, з початку року - 119,8% (у 2007 р. - 102,2% та 114,2% відповідно). У Чернівецькій області за листопад 2008 р. - 100,5%, з початку року - 116,1% (у 2007 р. - 101,8% та 115,1% відповідно).

Ракурс

  • Oбереги духовності

Kомпас книжкового відродження

Продовжуємо знайомити наших читачів з видавничими новинками. А їх у нинішньому році з’явилося чимало. Приємно, що серед меценатів книговидання фігурують владні гілки, зокрема облдержадміністрація, обласна та міська ради. Деякі з книг були представлені на всеукраїнських виставках і відзначені за високу видавничу культуру. Приємно констатувати, що цей процес останнім часом прогресує. Буковинська книга впевнено займає свою колишню втрачену нішу.

СВІЖЕ СЛОВО ПРО АРХІТЕКТУРНІ ПЕРЛИНИ

Вийшла у світ непоказна, на перший погляд, книжечка під емоційною назвою “Серце моє – Чернівці…”А присвячена вона будинкам-ювілярам 2008 року. Як відомо, муніципальна бібліотека імені Анатолія Добрянського презентувала цьогоріч свій цікавий проект “Історія вулиць та її жителів” за участю наукового співробітника Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Марії Дмитрівни Никирси. Його матеріали й увійшли до згаданої вище книжки. Ідеться в ній про архітектурні перлини Чернівців, котрі в 2008 році були ювілярами. У виданні подаються короткі історичні відомості про них та людей, котрі доклали рук до їхньої побудови. Це додає книзі науково-пізнавального характеру. У видання є свої почесні батьки – Чернівецька міська рада, міське управління культури та муніципальна бібліотека імені Анатолія Добрянського. Віддруковано книгу у видавництві “Книга – ХХІ”. Одночасно вийшли у світ і невеличкі буклети-метелики, присвячені функціонуванню муніципальної бібліотеки. В них подано інформацію про фонди закладу та послуги, які він надає читачам. Не кожна бібліотека може похвалитися такими пізнавальними матеріалами. Ось які послуги надає, зокрема, відділ літератури та інформації муніципальної бібліотеки:
- бібліотечне обслуговування усіх категорій читачів;
- робота з інформаційними джерелами таких тематик – загальна техніка, сучасні технології та обладнання виробництва у різних галузях народного господарства, економіка підприємств;
- широкий асортимент тематичних періодичних видань на традиційних носіях та CD, DVD;
- різноманітні енциклопедії, довідники, навчальні посібники, підручники, монографії, буклети, проспекти та інші за тематикою відділу;
- виконання тематичних бібліографічних довідок;
- оперативне інформування про нові надходження літератури та періодичних видань;
- консультаційна допомога спеціалістам різних галузей виробництва, студентам та учням;
- огляди розгорнутих тематичних та проблемних книжкових виставок;
- видача літератури із фондів відділів “нічний абонемент” (послуга платна згідно з діючим прейскурантом). Крім того, бібліотека організовує:
- різноманітні заходи з популяризації інформаційних джерел виробничого профілю (круглі столи, зустрічі з творчими людьми, дні відкритих дверей, дні спеціаліста, презентації, виставки нових надходжень та тематичні книжково-ілюстративні виставки, тематичні прес-досьє);
- підтримує інформаційні зв’язки з товаровиробниками підприємств та підприєм-цями Буковини;
- встановлює комунікаційні зв'язки з громадськими об’єднаннями міста, засобами масової інформації. Для читачів-інвалідів увесь спектр бібліотечних послуг безкоштовний.

МАНДРІВКА МУЗЕЯМИ БУКОВИНИ

Про цю книгу роками мріяли краєзнавці та історики. І ось вона нарешті з’явилася на прилавках книгарень. Щоправда, в дуже мізерному тиражі – всього 500 екземплярів. Але й за те слід подякувати авторові видання – відомому фахівцеві Чернівецького краєзнавчого музею Євдокії Антонюк-Гаврищук. Це – книга-путівник музеями буковинського краю. Вона подає відомості про історичні скарбниці в усіх районах області, про скарби, зосереджені в них. У виданні навіть знайдете контактні телефони музеїв, з допомогою яких можна замовити сюди персональну екскурсію. Окремий розділ становить перелік та короткий опис експозицій музеїв міста Чернівці. А їх у столиці Буковини нараховується 24 – 9 державних та 15 громадських. Книга щедро проілюстрована й належно оформлена. Вийшла вона накладом у видавничому домі “Букрек”. Матеріальну підтримку надала авторові облдержадміністрація.

ПАМ’ЯТІ КОМПОЗИТОРА-ВІРТУОЗА

Побачив світ черговий, уже п’ятий за рахунком, випуск хрестоматії “Музичне крає-знавство Буковини”, започаткований у Чернівецькому національному університеті. Воістину це унікальний видавничий проект небайдужих до мистецтва людей. Про його цінність свідчить бодай той факт, що всі книги серії рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальні посібники для студентів вищих навчальних закладів. П'ятий том присвячено творчості видатного буковинського композитора ХІХ століття зі світовим іменем Кароля Мікулі. До нього уві-йшли шедеври митця, зокрема вокальні твори у супроводі фортепіано на слова різних тогочасних авторів, вокальний твір у супроводі органу, фортепіанні твори, написані під впливом україн-ського та румунського музичного фольклору, етюди для фортепіано і фісгармонії, балада для фортепіано та скерцино для трьох скрипок. Укладачем унікального видання є відомий буковинський музикознавець, співро-бітник Чернівецького національного університету О. Залуцький. Під час підготовки автор скористався німецькими, вірменськими, румунськими, польськими, російськими та українськими джерелами. Видання адресовано студентам і викладачам навчальних закладів, учителям загальноосвітніх і музичних шкіл, музикознавцям, широкому колу шанувальників національної музичної культури. Випустило книгу видавництво “Книги-ХХІ”. Приємно, що серед меценатів видання є і Чернівецька міська рада.

СЛІД НА ЗЕМЛІ

Постать журналіста, багаторічного редактора газети “Радянська Буковина” Кузьми Макаровича Демочка, поза всяким сумнівом, уві-йшла в контекст буковинської культури. Ще в часи тоталітаризму він відкрив для нас затушовані імена велетів духовної ниви краю, створив пантеон їхньої слави. Дві його книги “Мистецька Буковина” та “Музична Буковина” примусили нас вдатися до переоцінки цінностей, по- новому осягнути культурну спадщину минулого. І ось маємо нове видання цих праць, здійснене сином Кузьми Макаровича – Віктором. Воно є об’єднаним ва-ріантом вищеназваних книг, до якого додано нарис про відому оперну співачку з села Бабин Кельменецького ра-йону Л. Липківську та спогади колег про К. Демочка. Цей томик – вияв високої поваги до неординарного пошуковця та першовідкривача мистецьких пластів минувшини. Віддруковано працю у видавництві “Книга -ХХІ”.

НЕБО НАД ЧЕРНІВЦЯМИ. ПОГЛЯД КРІЗЬ РОКИ

А ця книга, як мовиться, ще пахне друкарською фарбою, оскільки вийшла кілька тижнів тому. Назва видання – “Небо над Чернівцями”. У ньому широко подаються історія та сьогодення Чернівецького аеропорту, якому днями виповнилося 75 літ. Книга рясніє рідкісними фотографіями, на котрих зафіксовано моменти становлення аві-ації на Буковині, її участь у бо-йових операціях під час Першої і Другої світових воєн. «Небо над Чернівцями» благословив у дорогу до читачів міський голова Микола Федорук. У своєму передньому слові він, зокрема, зазначив: “Це серйозна дослідницька робота, яка, безперечно, буде високо оцінена як фахівцями, так і пересічними читачами“. Створив цікаве видання авторський колектив у складі В. Яценка, Ф. Белевського та Б. Ільків, а надрукувало його видавництво ТОВ ВПК “Черемош”.

НЕБО НАД ЧЕРНІВЦЯМИ. ПОГЛЯД КРІЗЬ РОКИ

А ця книга, як мовиться, ще пахне друкарською фарбою, оскільки вийшла кілька тижнів тому. Назва видання – “Небо над Чернівцями”. У ньому широко подаються історія та сьогодення Чернівецького аеропорту, якому днями виповнилося 75 літ. Книга рясніє рідкісними фотографіями, на котрих зафіксовано моменти становлення аві-ації на Буковині, її участь у бо-йових операціях під час Першої і Другої світових воєн. «Небо над Чернівцями» благословив у дорогу до читачів міський голова Микола Федорук. У своєму передньому слові він, зокрема, зазначив: “Це серйозна дослідницька робота, яка, безперечно, буде високо оцінена як фахівцями, так і пересічними читачами“. Створив цікаве видання авторський колектив у складі В. Яценка, Ф. Белевського та Б. Ільків, а надрукувало його видавництво ТОВ ВПК “Черемош”.

ЮВІЛЕЙНІ ПОШТІВКИ ЗНАЙШЛИ СПОЖИВАЧА

До 600-ліття з часу першої писемної згадки про Чернівці журналіст Василь Бабух видав серію експериментальних поштівок власного дизайну. Відтиражовано їх у друкарні “АНТ-ЛТД” на високоякісній поліграфічній машині нового покоління. Першу партію поштівок швидко розкупили чернівчани та гості міста. Була серед них і листівка із задуманої автором серії “Шедеври старих Чернівців”, присвячена вітражам церкви Серця Ісусового. В ній – заклик до буковинської влади спішно рятувати ті раритети, оскільки через неналежне зберігання вони можуть безслідно зникнути. Поштівки ще можна придбати в магазині “Українська книга”, що на Центральній площі.

***

Про книжкові новинки ми інформуватимемо і надалі. Проте чекаємо повідомлень і від вас, шановні читачі. Пишіть нам про книги буковинських авторів, котрі виходять у районних друкарнях. Адже через певні обставини ми не в змозі прослідкувати за ними. Можна подавати не лише інформаційні матерали про нові видання, а й рецензувати їх, критично оцінювати в разі потреби. Прохання: писати стисло і по суті.


  • Mісто і люди

Мій театре, я перед тобою!

2 грудня на сцені Чернівецького академічного музично-драматичного театру ім. О. Кобилянської - моновистава на одну дію "Емілі" за участю заслуженої артистки України Лідії Вовкун. Вистава благодійна, кошти від якої підуть потерпілим від повені. Якщо ви прихильник тихої і камерної вистави, то поетичний спектакль “Емілі” – для вас. Влітку цього року його прем’єра відбулася на сцені Київського академічного Молодого театру, акторкою якого, власне, і є Лідія Вовкун. Колишня актриса нашого театру (дружина міністра культури та туризму України Василя Вовкуна) своє дітище показує зараз і в інших містах України. Чернівці, звісно, оминути теж не змогла.

З Чернівецьким театром Лідію Вовкун (яку тут більше знають як Лідію Жук) пов'язує майже 20-річна творча діяльність. Адже працювала вона тут з початку 80-х і до кінця 90-х років, зігравши на чернівецькій сцені не один десяток ролей. Проте найяскравішою роботою акторки й досі залишається моновистава "Моя любове, я перед тобою!" за поезією Ліни Костенко (режисер-постановник - Василь Вовкун). Прем'єра спектаклю відбулася саме на сцені нашого театру, а вже потім Лідія грала її в Києві. І ось тепер - друга моновистава за поезією американської поетеси ХІХ століття Емілі Дікінсон.

У світі я - ніхто. А ти?
Ти теж ніхто, мабуть?
Отож собі помовчимо удвох.
Бо ще нас проженуть.
Але ж бо нудно бути кимсь!
Як жаба, день при дні
Знай кумкати своє ім’я
В шановнім цім багні!
Ці та інші вірші звучатимуть у спектаклі. Вони короткі та влучні і змушують замислюватися над земним життям. Лідія Вовкун передаватиме зі сцени думки і переживання Емілі Дікінсон своєму співрозмовнику – глядачу. Її героїня – реальна 50-річна поетеса, дивна і чужа для оточуючих. Вона – не така, як усі, та й товаришує не з людьми, а з пташками і деревами. Словом, “біла ворона”. Глядач знайомиться з Емілі у час, коли її неспокійна юність вже далеко позаду. Їй 50-ть, і життя вщент заповнене творчістю і спогадами. Емілі вже давно не чекає від людей розуміння. Та й має вона значно приємніших для себе співбесідників – батьків, які вже відійшли у той світ, і платонічного коханого – священика з Філадельфії Чарльза. Актриса зізнавалася, що не одразу взялася за даний матеріал. Проте додає: цю виставу зробила для того, аби розповісти про те, що болить й особисто їй. Тож хто насправді ця Емілі Дікінсон? Поетеса народилася у 1830 році в Амхерсті (штат Массачусетс). Навчалася в жіночій семінарії, а згодом - в академії рідного міста. Її батько був відомим по-літиком, конгресменом США. У віці 25-ти років по дорозі до Філадельфії Емілі знайомиться з відомим священиком Чарльзом Водсвуртом. Закохується в нього і довгі роки вони листуються. З того часу починає писати. Коли Емілі було вже далеко за 40, вона добровільно ув'язнила себе у стінах власного дому, вдягаючись тільки у білі сукні та спілкуючись з обмеженим колом людей. Емілі Дікінсон створила близько двох тисяч віршів, з яких за її життя було надруковано лише кілька. Перша книга вийшла друком через чотири роки після її смерті, а слава до Емілі прийшла у середині ХХ століття. На думку літературознавців, майже 50 творів Дікінсон можна зарахувати до світових шедеврів. Вистава "Емілі" - повністю жіноча, адже над її постановкою працювали представниці слабкої статі. Режисер - Олена Шапаренко, художник-постановник - Лариса Чернова, пластику поставила Таміла Петрощук, а музику написала Леся Тельнюк. До слова, Леся Тельнюк уже має досвід створення подібних проектів. Вона була автором музики до спектаклю "У.Н.Б." (Український буржуазний націоналіст), поставленого на сцені Львівського академічного музично-драматичного театру ім. М.Заньковецької. А ще разом із сестрою Галиною написала музику до літературного вечора "Гойдається вечора зламана віть...", присвяченого творчості Василя Стуса. Під ліричні мелодії вірші поета читала Раїса Недашківська. І, звичайно ж, добре відомий проект сестер Тельнюк "Вітер століть", в якому вони разом із гуртом "Кому вниз" виконують власні пісні на вірші українських поетів-класиків. Та, певно, жіночність моноспектаклю - не лише у творчому складі. Адже Емілі у виконанні Лідії Вовкун постає перед глядачами насамперед жінкою - вразливою і ніжною, котра, не знайшовши підтримки у таємно коханого чоловіка, знаходить все це у поезії...
Довідка “Чернівців” Лідія Вовкун у 1982 році закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого. З 1982-го по 1999-й – актриса Чернівецького музично-драматичного театру ім. О.Кобилянської, де зіграла понад 35 ролей. Згодом викладала сценічну мову в Київському державному університеті культури і мистецтв. Зараз вчить техніки мови журналістів телеканалу “Тоніс”. У Київському академічному Молодому театрі працює з 2000 року. Чоловік Василь Вовкун – нині міністр культури і туризму України, а в минулому – теж актор Чернівецького театру. Лідія і Василь Вовкуни одружені вже майже тридцять років, у них є син, а тепер ще й онук. Київський академічний Молодий театр був заснований у 1978 році. Серед його перших акторів варто назвати Тамару Яценко, серед режисерів, котрі тут працювали, - Леся Танюка... Саме у Молодому театрі були поставлені спектаклі за творами Юрія Андруховича "Перверзія" та "Московіада". Зараз у театрі працює 60 акторів, серед яких можна віднайти і знайомі обличчя. Це - Олексій Вертинський (фільм "Помаранчеве небо"), Станіслав Боклан (серіал "Серцю не накажеш"), Ірма Вітовська (серіал "Леся + Рома"), Римма Зюбіна (актриса, котра знімалася у багатьох фільмах Оксани Байрак), Наталія Васько (нова ведуча телепрограми "Ранок з "Інтером").
Алла Ткач,
методист методкабінету управління освіти Чернівецької міської ради

  • З історичних джерел
    (Закінчення. Поч. у 49-му номері)

Bулиця Oльги Kобилянської

Неподалік кав’ярні „Габсбург” знаходилася ще одна аналогічна відпочинкова установа – „Європа”. У 1883 році, обставлена з комфортом і смаком, вона складала окрасу вулиці, справляла приємне враження і також була місцем зустрічей та приємного спілкування городян. Тут до їхніх послуг – велике зібрання тогочасних анг-лійських, французьких, румунських, польських, угорських та інших газет. Ось як описував недільний день на вулиці Панській Георг Дроздовський: „Під час недільної променади по корсо (головна вулиця – авт.) на Герренґассе в Чернівцях можна було захоплено й критично споглядати елегантних дам, вершки нашого міста, які, шляхетно киваючи, їхали фіакрами на ґумових колесах зі своїми обмундированими чи цивільними кавалерами, викликаючи заздрощі тих, які після церковної служби прогулювалися пішки або спрямовували свої кроки до чудової кондитерської Кухарчика, не дбаючи особливо про лінію талії – тоді її ще не виділяли. Волосся Лорелеї метрової довжини, як в Анни Чіллаґ, було добре укладене або заплетене і викликало зачудування. Там знали собі ціну, коли пальцями і вістрями виделок підносили до незмовкаючих уст фірмові ласощі кондитера”. Навпроти кафе „Габсбурґ” знаходився спеціальний торговий дім під назвою „Дермер і Вебер” із цілковито модерним вбранням до вінчання і модними товарами ручної роботи. Торговельний девіз цього дому був наступним: „Солідне викінчення та дешеві ціни”. Далі по вулиці знаходилася низка магазинів і салонів, власники яких намагалися заманити до придбання обнов вибагливих чернівецьких модниць. Так, наприклад, на Панській, 10-А продавали чоловіче та жіноче взуття, ґумові плащі, пелерини. Уже на початку ХХ століття, перед Різдвяними святами, чернівецькі газети рясніли оголошеннями про розпродаж: розпродували скатертини, велюрові покривала гарного дизайну, килими, жіночі капелюшки, біжутерію та інші товари. Мова йшла про дуже знижені, подекуди смішні ціни. Перша буковинська фабрика копченостей Памула і Грекула торгувала свіжими ковбасами, які завозилися двічі на день, натуральними нижньоавстрійськими, угорськими та французькими винами, коньяками, лікерами, шнапсом, ромом, есенціями для пуншу найвідоміших світових фірм. Тут також продавали каву, чай, південні фрукти, цукати, кондитерські вироби, рибні, м’ясні, фруктові та овочеві консерви. Усе це можна було купити в будинку № 12. Там же продавали грамофони – найпопулярнішу на той час родинну розвагу. У будинку № 26 працювала майстерня кравця чоловічого одягу Домініка Кобусевича, де клієнтам пропонували найкращі місцеві та закордонні тканини, шили одяг за англійським кроєм, а також спеціально для священиків. У будинку №19 розташовувалася взуттєва майстерня Ярослава Кроподри. Вона виготовляла спеціальне ортопедичне взуття. В оголошенні зазначалося: „...все виготовляється скоро, солідно, елегантно і дешево”. У будинку №3 знаходився зубопротезний кабінет Кароля Йозефа Піцінгера. А у партері власної оселі (№39) – приватна майстерня придворного фотографа Івана Кшаковського. Той фотограф мав найвищі відзнаки: його цісарської апостольської величності архикнязя Євгена і архикнязя Леопольда Сальватора, був премійований на багатьох світових виставках золотими і срібними медалями та почесними дипломами. Фотографічних справ майстром пропонувався комфорт для найвибагливіших, помірковані ціни та новинка – „вживання електричної сили та виготовлення замовлення впродовж 24 годин”. На цій вулиці працювало кілька фірм, які допомагали буковинцям у пошуках кращої долі за межами краю та держави. Серед таких були Генеральне агентство Буковини (Панська, 16) та інтернаціональне туристичне бюро "Цепелін" (прилягало до кафе "Європа"). Тут продавали квитки на пароплави до Канади, Америки, Палестини, Аргентини, Бразилії та гарантували своїм клієнтам пряме, без пересадок, сполучення на пароплавах із Гамбурга до Нью-Йорка та Ла-Плати. Звідси дуже багато буковинців і, зокрема, чернівчан вирушило в далекі краї. Зрештою, на вулиці Панській чернівчани наприкінці 1899 року вперше познайомилися з кінематографом. А вже наприкінці румунського періоду тут розташовувалися три кінотеатри „Капітоль” за адресою: Янку Флондор, 40, „Корсо” і Реґаль” – Янку Флондор, 47. Також відомим для українського населення краю став будинок №35, в якому розташувалася крамниця українського купця Ігнатія Власюка. Газета „Буковина” часто рекламувала його товари: „Вже прийшов руський (йдеться про російський) чай каравановий весняного збору від найбільшого торговельного дому чайного Василя Перлова і синів, заснованого 1787 року в Москві. Ціна як найдешевша – руським крамарям одвітний рабат (скидка – авт.) поручає Ігнатій Власюк, руський (в розумінні український – авт.) купець у Чернівцях, вулиця Панська, 35”. Власниками будинку № 19, що спричинив у наш час багато проблем новим господарям, розсипавшись, як іграшковий, були поважні чернівчани – брати д-р Мендель та д-р Хаїм Кінсбрунери. Споруда на вулиці Панській, №30 належала дирекції Православного релігійного фонду Буковини. Православний релігійний фонд Буковини створено в 1786 році згідно з Духовним регламентом від 29 квітня того ж року. Згідно з ним на Буковині ліквідовано 267 монастирів і проведено секуляризацію монастирських земель. З цих коштів і створили основний капітал фонду. Його доходи використовувалися на утримання церков, духовенства та шкіл. Підпорядковувався фонд Міністерству вірови-знань та освіти Австрії. Питання про будівництво нового приміщення дирекції православного релігійного фонду Буковини розглядалося у 1875 році. Газета „Czernowitzer Zeitung” повідомляла, що з цією метою буде придбано земельну ділянку у пана Воляна на вулиці Панській, неподалік кафедрального собору. Для будівництва вже виділено 58 тисяч флоринів. Скоро приступлять до розробки планів, і місто збагатиться ще одним архітектурним шедевром. Будинок зведено у 1878 році. Він мав два входи: з вулиці Панської та вулиці єпископа Гакмана. У документах Державного архіву області існують плани цієї споруди. Крім того, в кадастрових книгах Чернівецького змішаного суду збереглися записи про його власників. Пізніше, а точніше, в 1956 році, приміщення передано під Чернівецький краєзнавчий музей, який і сьогодні розташовується тепер уже на вулиці Ольги Кобилянської. У фондосховищах музею зберігається значний музейний доробок – понад 80000 експонатів. Серед них є колекція стародруків, велика, вдало підібрана колекція етнографічних матеріалів, зразки писанкарства, нумізматики, предметів побуту, а також експонати рослинного та тваринного світу Буковини. У грудні 1962 року в Чернівцях створено Палац щастя (нині Палац урочистих подій). Для нього вибрали будинок №29 на вулиці Ольги Кобилянської, споруджений у 1878 році. Для обладнання палацу, зокрема на придбання твердого та м'якого інвентаря, згідно з рішенням виконкому Чернівецької міської ради № 709/30 від 14 грудня цього ж року, було виділено 7 тисяч карбованців. У приміщенні, згідно з архітектурно-планувальним завданням, облаштували вестибюль, кімнати записів актів громадянського стану, кімнати наречених, зал урочистих церемоній та інші службові кабінети. Розроблялися також розкішні інтер'єри всіх приміщень. Палац урочистих подій щодня гостинно відчиняє свої двері, а щасливі пари молодят, виходячи з нього, кружляють у вальсі і, щиро радіючи незабутній події, випускають в небо білих голубів. До 600-річчя першої писемної згадки про Чернівці вулицю Ольги Кобилянської відремонтовано, і вона набула ошатного вигляду.
Марія Никирса,
науковий співробітник Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича

Офіційно

  • Калейдоскоп

Симпатик британського українства

У Музеї буковинської діаспори розгорнуто виставку, привезену з Туманного Альбіону під назвою “Українці у Великій Британії”. Вона подає розгорнуту картину життя наших співвітчизників у цій країні. Прикметно, що багато світлин на цю тему подає не українець за походженням, а корінний британець Тім Сміт. Він є незалежним фотографом, який поєднує редакційну та видавничу роботу. На його рахунку – понад десять книг на різноманітну тематику. І майже в кожній із них фігурують українці Велико-британії, їхні звичаї та побут. А почалося все з того, що Тім, працюючи в архіві міста Бредфорд, де мешкає, натрапив на документи про заснування тамтешньої української громади. З того часу журналіст і поринув у цю тематику. У 1991 році британець здійснив подорож до України, яка ставала на шлях незалежності. Ці доленосні часи закарбувалися в сотнях фотографій, зроблених тоді Тімом. У 1997-му він знову навідався на українську землю, аби простежити за становленням незалежної нації. Світлини, привезені з цих поїздок, лягли в основу його книги під назвою “Заборонена історія України”. Багато з них склали основу пересувної виставки, яка експонувалася у багатьох містах Великобританії й викликала величезний інтерес. У Чернівцях фотограф експонує світлини, зроблені між 1985 та 2008 роками. Знімав він українське населення, котре проживає у Бредфорді та Манчестері. Багато фотографій відображають важку працю українців на текстильних підприємствах, адже в цих містах переважає згадана галузь. Та була в цьому і своя специфіка. Коли українці, інтерновані до Британії (а це були переважно колишні вояки УПА), отримали право поселятися в цій країні, їм було дозволено працювати лише в трьох виробничих галузях – сільському господарстві, вугледобувній та текстильній промисловостях. Але дискримінації українство не злякалося – на всіх роботах вони показали себе з найкращого боку. Цей пласт життя виразно відображено на світлинах небайдужого до наших співвітчизників британця Тіма Сміта. За своє лояльне ставлення до українців він заслуговує найвищої похвали. Огляньте сповнені любові й поваги світлини, зроблені талановитою людиною! Вони – частка нашої історії, хоча створив їх чужоземець.

Василь Наддністрянець


Куди їдеш, хлопчику?

Часто переглядаю цю, не зовсім веселу, світлину. І хоча давно по-збувся сентиментальності, проте сумні очі хлопчика продовжують ятрити душу. Зробив я це фото на хуторі Дунавець Сторожинецького району, що є віддаленою околицею села Банилів-Підгірний. Навесні місцеві лісники заготовляють тут березовий сік. Час підганяє їх, бо сокозаготівля скороминуща – триває близько двох тижнів. Для мешканців хутора – це чи не єдиний спосіб поповнювати сімейний бюджет. Тому на соко-збиральну вахту стають старі, молоді і навіть діти. Малюки допомагають дорослим, чим можуть: бездоріжжям носять відра з соком до цистерн, правлять кіньми, підвозячи бідони з цілющим напоєм. І ніхто їм не робить поблажок. Мій фотогерой – теж не виняток. Його руки рясно вкриті коралями мозолів. Він полуднує шматком мамалиги на ходу, присівши на хвильку на торець підводи. І знову береться за відра. Заняття в школі, ясна річ, під час соко-збирання не відвідує. У лісі дитина складає суворий трудовий екзамен. Жодна освітня установа не в силі дати йому такої практики! Хлопчик о цій порі майже не посміхається. На його брудному обличчі гніздяться легкий смуток і задума.. Він – дитя своєї епохи. В поті чола заробляє на шматок хліба. Економічна криза не жаліє нікого.
Василь Бабух


  • Kрок за кроком

Усі таланти – на подіум! Фестиваль-конкурс «Міні-світ краси Буковини-2008» став двадцять восьмим проектом дитячої модельної агенції та торгової марки “Step by Step”.

Місце зустрічі маленьких красунь, як завжди, було незмінним - Чернівецький драмтеатр. Саме у його залі і зібралися дітки, їхні мами і просто поціновувачі фестивалю краси і талантів. За звання найкращої змагалося двадцять двоє дівчаток у трьох вікових категоріях: 4-6 років, 7-9 років та 10-13 років. До речі, більшість конкурсанток з вересня навчаються у школі модельної агенції "Step by Step".
Дитячому святу передували два тижні підготовки. Маленькі красуні щодня по дві години брали участь у репетиціях, навчаючись професійно дефілювати по сцені та вдосконалюючи власний творчий номер. Перший вихід - традиційний, у колекційних сукнях фестивалю. Потім учасниці з'являлися на сцені і в народних костюмах, і в спортивному одязі, і в бальних сукнях: А ще приміряли костюми казкових персонажів: кожна хотіла найяскравіше представити себе та продемонструвати свої таланти. А вони, як і, власне, захоплення дівчаток, - найрізноманітніші. Ось, приміром, 4-річна Анастасія Бучинська полюбляє грати в шахи та старанно вивчає англійську мову. 9-річна Ірина Вишиван є учасницею театру світлової анімації. Її однолітка Каріна Паскар вишиває, і займається спортивно-бальними танцями та вокалом у студії <Перлина>. 13-річна Тетяна Миронюк професійно займається лижним спортом, народними танцями та спортивним орієнтуванням. 10-річна Інна Горбатюк захоплюється грою на саксофоні. За всім, що відбувалося на сцені, ретельно стежило профе-сійне журі, у складі якого були й діти. Це - володарка гран-прі фестивалю <Міні-світ краси Буковини- 2007> у категорії 5-7 років, моделька телепроекту <Фешинка> Анна Ватаманюк із Чернівців, учасниця фестивалю <Міні-світ краси України-2008> Світлана Лицюк із Ковеля, володарка гран-прі фестивалю <Міні-світ краси Буковини-2007> та призу <Глядацькі симпатії> фестивалю <Міні-світ краси України-2008> у категорії 8-10 років, моделька телепроекту <Фешинка> Катерина Зрибнєва з Чернівців, володарка гран-прі фестивалю <Міні-світ краси України-2008> у категорії 5-7 років Амалія Кримська із Сімферополя, володарка гран-прі фестивалю <Міні-світ краси України-2008> у категорії 8-10 років Яна Калин з Івано-Франківська, володарка гран-прі фестивалів <Міні-світ краси Буковини-2007> та <Міні-світ краси України -2008>, ведуча рубрики <Музична скринька> у програмі <Міні-мікс> Ольга Демяновська. До речі, у перерві між сценічними виходами глядачі могли оцінити пісенні й танцювальні виступи переможців згадуваних фестивалів. Як завжди, фестиваль-конкурс <Міні-світ краси Буковини> не обійшовся без постійних спонсорів, з якими модельна агенція "Step by Step" співпрацює вже багато років. Цього разу генеральним партнером фестивалю виступила будівельна фірма <Інтергалбуд>. Жодна учасниця свята не залишилася без подарунків і номінацій. Журі визначило найфотогенічнішу, найнеповторнішу, найчарівнішу, найромантичнішу, найелегантнішу: Дівчаток задарували квітами, подарунками, фестивальними кубками, іграшками, DVD-магнітофонами, караоке, телевізорами. А організатор конкурсу - дитяча модельна агенція та торгова марка "Step by Step" - запросила 16 дівчат на зйомки у 2009 році в телевізійному проекті "Фешинка". Головні ж титули фестивалю-конкурсу «Міні-світ краси Буковини-2008» розподілилися наступним чином. Першою принцесою у віковій категорії 4-6 років стала Анастасія Бучинська. У віковій категорії 7-9 років - Олександра Коханюк. А у віковій категорії 10-13 років - Вікторія Гнатів. Симпатії залу викликала Ірина Вишиван, котру, окрім того, ви-знано найдружелюбнішою учасницею. Гран-прі фестивалю здобули: Анастасія Любчинська (4-6 років), Вероніка Кушнір (7-9 років) і Тетяна Миронюк (10-13 років). Саме ці троє дівчаток у березні представлятимуть наш край на всеукраїнському фестивалі-конкурсі «Міні-світ краси України-2009» у Києві, організатором якого вже третій рік поспіль є дитяча модельна агенція та торгова марка “Step by Step”.

Грані життя

  • Захоплення

Як відчиняються двері до храму пізнання

Я запросив до редакції людину, яка весь свій вільний час присвячує колекціонуванню значків. Таких диваків помежи нами подибується багато. І цим, як мовиться, нікого не здивуєш. Але Юрій Михайлович Мисько помітно вирізняється з-поміж них: він збирає значки на буковинську й чернівецьку тематику. При цьому може виникнути запитання: чи не надто вузький напрям, обраний збирачем?
Спершу я теж так міркував. Та після ознайомлення із тим, що вже встиг зібрати Юрій Михайлович, змінив свою упередженість на здивування. Колекція цього невтомного збирача налічує близько 500 значків, які безпосередньо торкаються історії нашого буковинського краю та його столиці Чернівців. Багато з того, що він встиг уже настарати, належить до розряду рідкісного. Адже ці речі поглинув час, і вони зникли в його плині. Залишилася лише дещиця, за якою й “полює” Юрій Мисько. В його колекції немає давніх значків, приміром доби, коли край входив до складу Австро-Угорської імперії чи королівсько-боярської Румунії. Усі вони датуються минулим і нинішнім століттями. Не надто висока й їхня мистецька вартість. Колекція насичена значками, на перший погляд, малоцінними – зі скла та пластику. Але головне не в цьому, а в тому, чому вони присвячені. Знайдіть у Чернівцях чи на Україні людину, яка володіє значками, присвяченими фестивалю “Червона рута”. Фестивалю, що відбувся у 1989 році і навернув нас до відчуття свободи, вперше примусив задуматися, хто ми і якого роду. Юрій встиг зібрати по крупинці все, що вийшло тоді у світ, хоча зробити це було непросто. Адже окремі значки були випущені підпільно, до того ж малими тиражами. Підпільно вони й поширювалися. Тоді за такий промисел можна було потрапити до буцегарні... Особливо цінними є значки із зображенням Володимира Івасюка. Вони мали шалений попит. Юрій Михайлович став власником ще одного свідка тих подій – знайшов значок Зеленого Руху Буковини, громадської організації, з-під крила якої вибрунькувалися майбутні по-літичні сили нашого краю. Смішним і дещо наївним ви-глядає значок з написом “Голосуй за Кияка”, випущений під час виборів до Верховної Ради України. Але на той час це був нестандартний атрибут претендента на нардепівське крісло. Ми починали вчитися азів демократії. Чи не найчисельнішими у колекції Юрія Михайловича є значки, причетні до історії флагмана тодішньої "оборонки" виробничого об'єднання "Кварц". І це невипадково - згадане підпри-ємство розжилося на відповідне обладнання для виробництва цієї продукції. Його послугами скористалося багато заводів і фабрик, організацій і партійно-радянських установ. Значки з клеймом "Кварцу" - це помітна сторінка в історії буковинського колекціонування. Вони розійшлися великими тиражами по всьому колишньому Радянському Союзу. Мати власні значки тоді було справою престижною. Кожне підприємство замовляло їх на “Кварці” за ескізами місцевих художників. Ними нагороджували кращих працівників. Звісно, що тоді ця продукція мала ідеоло-гічне забарвлення. Але для історії – то не суть. Значки - її документальні свідчення, котрі здатні пролити світло на те, чим жила епоха, і чи не були хибними та фальшивими її орієнтири. Будуючи майбутнє, цими атрибутами теж не можна нехтувати, аби не повторити помилок минулого. Юрій Мисько “полює” за значками кварцівського виробництва кілька літ і встиг їх зібрати вже чимало. Але усвідомлює, що то – лише дещиця. Тому і не згортає пошуку. Йому також вдалося зібрати чимало значків, які випустили гумовзуттєвий завод, трест “Чернівцібуд”, об’єднання “Гравітон”, “Кварц”, “Легмаш” і Кельменецький цукрозавод. Чільне місце в колекції посідають значки на спортивну тематику. Свої жетони мали, приміром, жіноча футбольна команда “Ніка” Чернівецького державного університету , байдарочники, члени клубу “Черемош” та різні туристичні клуби. Набули цінності й значки сьогочасні. Особливо ті, що приурочені 600-літтю з часу першої писемної згадки про Чернівці. Чимало з них вийшли поза рамки офіціозу і були видані підприємливими людьми, котрі переслідували корисливу мету - заробити на цій справі. Багатьом це, до речі, вдалося. Слід визнати, неофіційні значки вирізнялися оригінальністю й небуденним змістом. Дехто з майстрів при цьому скористався логотипами, розробленими буковинськими художниками, які не стали переможцями загальноміського конкурсу. Приміром, на підпільні значки потрапили мініатюри роботи знаного Чернівецького художника Ореста Криворучка. Митець на такі запозичення не ображається – значки, бодай у такий спосіб, пропагують його витвори. Юрій Михайлович за освітою - історик. Але своїм дипломом не скористався, бо під тиском обставин взявся за підприємництво. Та дух колекціонування, дотичний до історії, у його єстві постійно нуртує. Член громадської організації “Колекціонер Буковини”. Мріє про ті часи, коли влада візьме збирачів старожитностей під своє крило, виділить їм пос-тійне приміщення, а не триматиме в пасинках. А ще Юрій Мисько просить звернутися через газету до батьків, щоби вони приводили своїх дітей у середовище колекціонерів і запалювали в них потяг до збирання свідчень історії. Так молодь можна уберегти від пагубного вуличного впливу і ввести до храму пізнання.

Василь Бабух

Реклама

дизайн сайту: Олександр Лиходід