бесплатный хостинг php mysql сайтов

Класика

Системи очіщення води
Чёрная икра
Будівельна корпорація
"Альянс Захід Буд"
Косметика
"Спутник" Каналізація.
Водопостачання

Введіть ключові слова для пошуку на сайті


  • Час збирати каміння

ВИХОДИМО З ЕПОХИ БЕЗГОЛОВ'Я...

Нещодавно на старому цвинтарі, що по вулиці Зеленій, на мої очі потрапили давні надгробки, котрі багато літ перебували в плачевному стані. У роки тотального безбожжя над ними поглумилися вандали. Але тепер чиїсь добрі руки дбайливо відреставрували їх і вони знову засяяли своєю пер-вісною красою. Біля одного з пам'ятників стояв ангел. Крилатого посланця неба теж не пощадили басаврюки. Йому було відбито голову та руки. Коли відновлювали надгробки, то янголу повернули обличчя й кінцівки, і тепер він знову дивиться добрими очима на наш грішний світ. Проте далеко не всім херувимам й архангелам вдалося повернути голови. Епоха безголов'я, яка тривала десятки літ, наламала тут, як мовиться, багато дров. І хоча персонал кладовища взявся за наведення порядку на цвинтарі, проте ще довго бовванітимуть у місці вічного спокою безголові й безрукі янголи, святі та звичайні земні люди, відбулі у потойбічний світ. Недавно помер мій земляк, котрий багато літ служив цвинтарним сторожем. Ми часто зустрічалися, вели мову про життя-буття. За рік до смерті, ніби передчуваючи власну кончину, дідусь розповів мені те, про що боявся вести мову в часи тоталітаризму, аби не поплатитися за розголошену таємницю. Як з'ясувалося, після війни тодішні органи влади, точніше її ідеологічні цербери, надсилали на цвинтар міських хуліганів та інших покидьків, додаючи їм хоробрості алкоголем, щоби вночі вони глумилися над пам'ятниками, встановленими на могилах знатних чернівчан. Діставалося передусім тим надгробкам, на котрих стояли ангели або апостоли. Тодішні доморощені хунвейбіни трощили молотками кам'яні витвори, створені кращими ску-льпторами та каменотесами. Так відбувалася чистка цвинтарів від релігійної атрибутики. Наглядачу в цей час наказали не виходити зі своєї сторожки. Для більшої певності він дав працівникам НКВС підписку про нерозголошення цієї таємниці. А ще мій земляк розповів: свого часу під час зйомок фільму "Буковина - земля слов'янська" на цвинтар навідався режисер Олександр Довженко. Сторож особисто спілкувався з кіномитцем і показував могили Ольги Кобилянської та Юрія Федьковича. Після цього на цвинтарі з'явився незнайомець і поцікавився в мого земляка, про що вів мову кіношник, чи не пахло в його розмові націоналізмом. Кілька років тому в журналі "Архіви України" було розсекречено матеріали стеження за Олександром Довженком у Чернівцях. В одному з донесень ішлося про те, що митець застерігав владу від нищення національних святинь та архітектурних пам'яток минулого. В одній з місцевих газет було вміщено матеріал офіцера-визволителя, в якому він насміхався над буковинськими селянами, котрі носять вишиванки та білі штани. Пізніше Довженко критично висловився про цю недолугу публікацію. Про це теж поспішив поінформувати кого слід приставлений до великого митця місцевий стукач. Тривала епоха безголов'я. Гупали по головах ангелів та апостолів молотки невігласів: Нині на чернівецьких цвинтарях янголам повертають крила та потрощені лики. Але на це потрібен не один рік. До ювілею цвинтар невпізнанно оновиться. Вже сьогодні розчищаються забуті пам'ятники, вирубуються дерева, необачно посаджені над могилами предків. На єврейському кладовищі можна побачити волонтерів із дальнього зарубіжжя, які згрібають сміття й очищають від мурави старі надгробки: Настав час, за висловом пророка Еклезіаста, збирати каміння:

Позаду кров, руїни і розруха,
Минувшини кістляві вітражі:
Виходимо з епохи безголов'я,
Причалюєм до берега душі.

Змиваєм чорну фарбу із палітри.
Малюєм днину барвою світань.
Виходимо з епохи безголов'я,
П'ємо гірку цикуту сповідань.

Зриваєм грати з власного
сумління,
Свободи напинаєм стремено:
Виходимо з епохи безголов'я,
Надії й віри сіємо зерно.

За нами - уселенське
кладовище.
У ті часи ти хочеш вороття?!
Виходимо з епохи безголов'я,
Вступаємо в епоху каяття.  

Василь Бабух

Більш ніж половина підтоплених криниць уже продезінфіковано

Внаслідок стихійного лиха у Чернівцях було підтоплено та забруднено 1028 криниць, з яких 86 - громадських, 942 - приватні. Як повідомив начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міської ради Володимир Самолюк, станом на 10 серпня очищено 82 громадські криниці, 56 з них продезінфіковано. Із 942 приватних криниць відкачано воду й продезінфіковано 485. Роботи з відкачування води із підтоплених криниць, їх санітарної обробки тривають. У цей період мешканців буде забезпечено підвезенням питної води автоцистернами.

Теми дня

Міська рада стала переможцем у конкурсі проектів ТАСІS Європейського Союзу

На теренах буковинського прикордоння вже кілька років поспіль діє Програма сусідства Румунія - Україна за підтримки Європейської Комісії. В рамках цієї програми в Румунії активно реалізуються проекти транскордонного співробітництва, які фінансуються Європейським Союзом за бюджетною лінією Phare. На жаль, більшість цих проектів хоч і мають транскордонний характер, але їхній вплив в Україні є обмеженим. У 2007 - 2008 роках відбувся довгоочікуваний конкурс проектів в Україні за бю-джетною лінією TACIS (Technical Aid to CIS countries - технічна допомога країнам СНД). Нещодавно міська рада підписала контракт з Представництвом Європейської Комісії в Україні як переможець цього конкурсу грантів. Вона перемогла в пріоритеті 3: <Фонд малих проектів: Люди - людям>. Треба зазначити, що формулювання <малі проекти> є відносним: на реалізацію проекту міської ради <Популяризація спільної культурної спадщини між спільнотами в транскордонному регіоні Чернівці - Сучава> Європейська Комісія виділяє 261 тисячу євро. Доля міської ради в загальному бюджеті проекту становить 10%, тобто гривневий еквівалент до 26,1 тисячі євро протягом двох років реалізації. Нині відповідне рішення щодо виділення понад 70 тисяч гривень на фінансування заходів проекту в 2008 році вже прийнято сесією міської ради при внесенні змін до міського бюджету. Проектні заходи - це цілий комплекс культурологічних і народномистецьких подій, направлених на збереження, відродження і популяризацію фольклорних традицій поліетнічної Буковини. Причому, як північної, так і південної. Так, у жовтні 2008 року відбудуться Дні культурного діалогу <Чернівці - Сучава>, які значно прикрасять святкування міського ювілею. В місті й навколишніх селах виступатимуть українські, румунські, польські, словацькі, угорські фольклорні колективи у рамках традиційного фестивалю <Буковинські зустрічі>. Відбудеться виставка народних промислів за участю українських та румунських народних майстрів. Порадує гостей і виставка національної кухні культурологічних товариств краю. В народних домах Чернівців діятимуть розгорнуті пересувні виставки, які розповідатимуть про історію цих уні-кальних осередків різних культур на Буковині. Під час презентацій зустрічатимуться представники національних громад Чернівецької області та Сучавського повіту й обговорюватимуть перспективи розвитку культурологічного туризму. Такі ж Дні культурного діалогу планується провести в грудні 2008 року в Сучаві. Проект передбачає й підготовку фільмів про культурну спадщину Чернівецької області і Сучавського повіту та їхню трансляцію по обидва боки кордону. Буде випущено книгу про традиційну культуру транскордонного регіону в його етнічному розмаїтті. Влітку 2009 року відбудуться міжнародні культурні обміни: фольклорні колективи та народні майстри з Чернівецької області представлятимуть Україну на 20-му Міжнародному фольклорному фестивалі <Буковинські зустрічі> в м. Кимпулунг Молдовенеск Сучавського повіту Румунії, а ми прийматимемо сусідів на виставках народного мистецтва на нашому традиційному Петрівському ярмарку. Коли ж Чернівці святкуватимуть свою 601 річницю, вони прийматимуть ювілейний, 20-й, фольклорний фестиваль <Буковинські зустрічі>, народних умільців з Румунії, котрі проведуть тут виставки й майстер-класи. В День міста відбудеться міжнародний культурний форум національних меншин, під час якого презентуватимуться книги й фільми, присвячені спільній культурній спадщині Буковини. Кінцевим результатом цих заходів, спрямованих на поширення міжлюдських контактів і взаєм-не духовне збагачення, буде створення міжнародного туристичного маршруту <Спільна культурна спадщина: Україна - Румунія>, який складатиметься з двох компонентів: <Буковина в культурному розмаїтті> та <Дорогами буковинських народних промислів>. Перший напрям об'єднає народні доми Чернівців і Сучави як центри культурної діяльності національних товариств, унікальні архітектурні та культурні пам'ятки, осередки фольклору, де туристам будуть представлені традиційні обряди та дійства поліетнічної Буковини. Другий напрям прокладе дорогу народного мистецтва між Україною та Румунією; він включатиме музеї, майстерні народних умільців, де туристи зможуть не лише спостерігати, як творяться народні шедеври, а й спробують зробити їх своїми руками. Таким чином проект значно пожвавить приток вітчизняних й іноземних туристів до Буковини як колиски міжнаціональної толерантності, осередку багатої традиційної культури; об'єднає буковинців по обидва боки кордону в розумінні необхідності мирного співіснування та збереження рідкісного духовного спадку, залишеного нам предками.
Тетяна Татарчук,
головний спеціаліст відділу міжнародних відносин та зв'язків з громадськістю міської ради


  • Інформують податківці
15 серпня - термін сплати податку за землю з фізичних осіб

Плата за землю в Україні стягується відповідно до Закону України <Про плату за землю>, яким встановлено порядок сплати, ставки земельного податку, а також пільги. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки. Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності сплачується рівними частками до 15 серпня і 14 листопада. Телефони, необхідні для звернень Шановні громадяни! Податківці міста з метою виконання конституційного права громадян на звернення до органів державної влади повідомляє номери телефонів державної податкової служби. Попередній запис на прийом до начальника інспекції та першого заступника здійснюється за телефоном 54-60-00; першого заступника начальника відділу податкової міліції - 54-60-01. Телефон громадської приймальні - 54-60-24. За номером 54-56-63 телефонуйте у випадку порушення при оформленні трудових відносин або з питань виплати зарплати в конвертах. Отримання оперативних консультацій і компетентних відповідей на запитання з будь-якого напряму оподаткування: контакт-центр Інформаційно-довідкового департаменту державної податкової служби - 8-800-501-00-70 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів з 8.00 до 20.00, крім суботи та неділі); відділ масово-роз'яснювальної роботи та звернень громадян ДПІ у м. Чернівцях - 54-20-71; інформаційно-довідкова служба - 007. Відповіді на запитання щодо порядку подання звітності в електронному вигляді, підписування податкової звітності, переліку акредитованих центрів сертифікації ключів тощо звертайтеся за консультаціями до фахівців управління інформатизації процесів оподаткування за телефонами: 54-56-61 або 54-56-41. Також необхідну інформацію щодо практичного застосування податкової звітності в електронному вигляді можна знайти під рубрикою <Платникам податків про електронну звітність> на сайті ДПА України за адресою: www.sta.gov.ua Якщо ви володієте інформацією про протиправні чи корупційні дії працівників державної податкової служби, звертайтеся за телефонами довіри: відділу по боротьбі з корупцією ДПА в Чернівецькій області - 54-56-14 (працює цілодобово для звернень громадян стосовно неправомірних дій працівників податкових органів області); Державної податкової адміністрації України - (044) 272-24-89 (цілодобово), адреса: м. Київ, Львівська площа, 6.
Відділ масово-роз'яснювальної роботи та звернень громадян ДПІ у м. Чернівцях


Допомогу підприємцям, які втратили майно під час стихії, виплачуватиметься у сумі 5 тисяч гривень на одну сім'ю

Допомога у зв'язку зі втратою майна фізичним особам-підпри-ємцям, які мали відведені в установленому порядку місця для торгівлі на організованому ринку і фактично здійснювали реалізацію товарів на таких ринках, виплачується в сумі 5 тисяч гривень на одну сім'ю, до складу якої входять фізичні особи-підприємці, незалежно від кількості місць, які були відведені в установленому порядку на ринку. Такий порядок надання допомоги підприємцям затверджено постановою уряду №707 від 6 серпня цього року. Міська робоча комісія з надання допомоги потерпілим від стихії підприємцям Калинівського ринку на своєму засіданні 10 серпня вирішила розробити порядок здійснення обстеження втраченого майна, який 12 серпня пропонуватиметься для затвердження міськвиконкомом. Акти обстежень складатимуть спеціальні комісії, до складу яких рекомендовано включити представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, державної податкової служби, правоохоронних органів, фінансового управління, депутатів міської ради, а також представників постраждалих підприємців та громадськості. Обстеження здійснюватимуться посекторно за участю керуючих секторами та представників підприємців цього сектора. Список фізичних осіб- підприємців, яким надаватиметься допомога, затверджуватиме виконавчий комітет міської ради на підставі актів, складених спе-ціальними комісіями. Список формуватиметься за формою, ухваленою Мінпраці. Вже затвер-джений список підприємців, яким надаватиметься допомога, буде оприлюднено на сайті міської ради без зазначення конфіден-ційних даних підприємця. За бажанням одержувача допомога виплачуватиметься у відділеннях державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" або Ощадбанку. Міська робоча комісія з надання допомоги потерпілим від стихії підприємцям доручила підприємцю Емілю Павлюку як члену урядової комісії з цього питання клопотати про прискорення початку роботи урядової комісії, ініціювати її спільне засідання з міською комісією, порушити проблему надання допомоги підприємцям, які не перебували у договірних відносинах з МТК <Калинівський ринок>, але практично здійснювали на ньому торговельну діяльність.


Сформовано комісії для обстеження майна, втраченого підприємцями внаслідок стихії

Склад спеціальних комісій для здійснення обстеження майна, втраченого підприємцями внаслідок стихійного лиха, затвердив 11 серпня міськвиконком. Комісії сформовано для кожного із семи секторів МТК <Калинівський ринок> та для ринку <Фортуна>. До складу комісій включено податківців, правоохоронців, депутатів та працівників виконавчих органів міської ради, завідувачів торгових секторів, представників підприємців та громадських організацій. Рішенням міськвиконкому за-тверджено також Порядок обстеження на ринках майна, втраченого підприємцями внаслідок стихійного лиха та форму акта обстеження втраченого майна. З формами цих документів можна ознайомитися на сайті міської ради. Визначено, що спеціальні комісії здійснюють обстеження втраченого майна в присутності його власника або в установленому порядку уповноваженої ним особи. Обстеження комісії проводитимуть на підставі поданої з метою отримання допомоги заяви про включення до реєстру осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність на території ринку. Акт обстеження підписується всіма членами спеціальної комісії та фізичною особою-підприємцем як власником майна, який при підписанні акта надає комісії інформацію (відомості) щодо понесених ним збитків та зазначає спосіб виплати допомоги. Міськвиконком також прийняв рішення оприлюднити список потерпілих від стихії підприємців, яким надаватиметься допомога за рахунок коштів державного бю-джету, без зазначення конфіденційних даних. Громадським організаціям, депутатам міський голова Микола Федорук порадив активніше захищати права малих підприємців Калинівського ринку, реалізаторів, з якими власники контейнерів та товару відмовляються укладати угоди оренди, договори найму, позбавляючи їх соціального та правового захисту, допомогти їм у створенні дієвої профспілки.


ЧИ ПОСТАНЕ ХРЕСТ БІЛЯ ЦЕРКВИ СВЯТОЇ ПАРАСКЕВИ?

Митрополит Буковинський і Кіцманський Данило звернувся до містобудівної ради з проханням розглянути питання про відновлення хреста, який стояв колись на місці вівтаря старої церкви, яка була попередницею храму Святої Параскеви. Спершу там височів дерев'яний хрест, а пізніше його замінили на кам'яний. У радянські часи він був демонтований і знищений. І ось тепер святиню хочуть повернути на її законне місце. До речі, збереглися старі фотографії та гравюри, з котрих добре видно місцину з тим давнім хрестом. По ній можна буде легко відновити і святиню, і вівтарне місце старого храму. Містобудівна рада, взявши до уваги згадані аспекти, вирішила вивчити це питання і зробити свій висновок стосовно до-цільності відновлення хреста біля церкви Святої Параскеви. Перепон для цього не існує.



Реєстр буде електронним і відкритим
Митрополит Буковинський і Кіцманський Данило звернувся до містобудівної ради з проханням розглянути питання про відновлення хреста, який стояв колись на місці вівтаря старої церкви, яка була попередницею храму Святої Параскеви. Спершу там височів дерев'яний хрест, а пізніше його замінили на кам'яний. У радянські часи він був демонтований і знищений. І ось тепер святиню хочуть повернути на її законне місце. До речі, збереглися старі фотографії та гравюри, з котрих добре видно місцину з тим давнім хрестом. По ній можна буде легко відновити і святиню, і вівтарне місце старого храму. Містобудівна рада, взявши до уваги згадані аспекти, вирішила вивчити це питання і зробити свій висновок стосовно до-цільності відновлення хреста біля церкви Святої Параскеви. Перепон для цього не існує.
СВЯТИНЮ ПОВЕРНУТЬ НА МІСЦЕ
Колись біля площі Турецької криниці на монументальній підставці височів хрест, що тривалий час стояв поряд з церквою Успіння Богородиці. Його встановили тут після перенесення храму. У радянські часи святиню знищили, а на її місці збудували невиразну бетонну декоративну чашу. У зв'язку з реконструкцією цього майдану вирішено відновити знак, на якому височів хрест. Він стане однією з його архітектурних домінант. Опис пам'ятки та її історичне обґрунтування зробила автор проекту реконструкції площі Турецької криниці архітектор Лариса Вандюк.
Партія регіонів - потерпілим від стихії буковинцям
Як повідомляє прес-служба обласної організації Партії регіонів, вдруге надійшла гуманітарна допомога від регіоналів жителям Чернівецької області, потерпілим від стихійного лиха. Цього разу за сприяння народного депутата України від Партії регіонів Яна Петровича Табачника буковинцям виділено продукти харчування першої необхідності: борошно, олію, рис, цукор, крупу гречану, макаронні вироби на суму 250 тис. грн, а також грошову допомогу у сумі 80 тис. грн. Буковинці висловлюють щирі слова подяки за турботу і співчуття. Незалежно від партійних кольорів, наші краяни об'єднуються і допомагають один одному у важкий для регіону час.

Міське перехрестя

ПРАВІ ЗАСУДИЛИ АГРЕСІЮ РОСІЇ ПРОТИ ГРУЗІЇ

Інформаційний пікет-протест проти дій російського агресора в Грузії провів 12 серпня у Чернівцях на Центральній площі біля пам'ятника Тарасу Шевченку Блок Національних Сил Буковини. Його учасники прийняли звернення на підтримку грузинського народу та спалили на знак протесту прапор Росії. Інформаційний пікет-протест у Чернівцях проходив під гаслами: <Грузини! Борітеся й поборете!>, <Грузія! Ми з тобою!>, <Тбілісі і Київ - разом>, <Сьогодні - Грузія, завтра - Україна>, <Геть російського окупанта з території Грузії!>, <Геть Чорноморський флот з Криму!>, < Росія - імперія зла, євроазійський окупант>. У пікеті взяли участь понад 100 активістів та симпатиків Блоку Національних Сил Буковини під державними та партійними прапорами НРУ, УНП, УРП <Собор>, КУНу, ВО <Свобода> та Уна-Унсо. До участі в акції приєдналася також облорганізація НСНУ, зокрема голова цієї організації, заступник голови ОДА Борис Баглей. Не брали участі у цій акції представники БЮТу. Учасники пікету вимагали від української влади продемонструвати принципове ставлення до подій у Грузії, звернутися до Міжнародного суду із вимогою засудити дії російського агресора, заборонити базування військового флоту Росії в Криму та заходити російським військовим кораблям в українські порти, заборонити в Україні Комуністичну партію та комуністичну ідеологію, припинити скорочення української армії та збільшити видатки на її утримання, прийняти рішення про вихід України з СНД і до-класти максимум зусиль до вступу України в ЄС та НАТО. Вони закликали українців не бути байдужими, підтримати грузинський народ, а українських політиків припинити внутрішні чвари та інтриги, натомість об'єднавшись задля зміцнення обороноздатності України, захисту територіальної цілісності та державного суверенітету.


НОВИЙ КЕРМАНИЧ СОКИРЯНЩИНИ

Президент України Віктор Ющенко своїм указом призначив виконуючим обов'язки глави Сокирянської райдержад-міністрації Олександра Кістругу. Він знаний у Сокирянському районі підприємець. У 2006 році був обраний депутатом Сокирянської районної ради від НСНУ. Очолює в районній раді фракцію <Нашої України>.


У САДГІРСЬКОМУ РАЙОНІ ЗНОВУ НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ

9-10 серпня від сильної зливи знову постраждав Садгірський район. Ураганним вітром пошкоджено покрівлю ЗОШ №31. Поруч частково зруйновано дах житлового будинку та перекриття прибудови до нього. Місцеві рятувальники тимчасово перекрили пошкоджену частину покрівлі школи поліетиленовою плівкою. Про це повідомили у прес-центрі міської ради. Крім того, злива і шквальний вітер повалили дерева та електроопори, що призвело до чисельних обривів проводів на ЛЕП-0,4. Зламаним деревом пошкоджено й зовнішній газопровід на вулиці Хотинській. Під час грози також сталося аварійне відключення від електропостачання водозабору <Рогіз-на>. Було відключено зовнішнє освітлення Садгірського району, до розчистки доріг від повалених дерев залучалися рятувальники ГУ МНС України в Чернівецькій області, аварійні бригади ДП <Укргазмережа>, ВАТ <Чернівцігаз> та міськРЕМ. Електропостачання вулиць, де сталися обриви мереж, а також водозабору <Рогізна>, відновлено. Тривають ремонтні роботи на пошкодженому газопроводі на вул. Хотинській.


У першу чергу відбудовуватимуть житлові будинки та об'єкти, які забезпечують життєдіяльність міста

Перелік об'єктів, які потребують першочергового відновлення або капітального ремонту і фінансуватимуться з коштів, виділених на ліквідацію стихійного лиха, має бути сформовано вже сьогодні, - повідомив міський голова Микола Федорук. Він формуватиметься на базі реєстру, до якого занесено об'єкти міської інфраструктури, житлові будинки, господарські та допоміжні споруди, сільгоспугіддя, що зазнали підтоплення та пошкоджені в результаті повені. За даними реєстру, у Чернівцях було підтоплено 846 домогосподарств, пошкоджено 310 будинків, 12 шкіл, 13 дитячих дошкільних закладів, 4 медичні установи. Один житловий будинок не підлягає відновленню, 35 - потребують капітального, а 275 - поточного ремонту. Перелік об'єктів, де роботи з відновлення вестимуться у першу чергу, затвердив 12 серпня міський виконавчий комітет. Міський голова Микола Федорук наголосив на тому, що у першу чергу зусилля буде зосереджено на відбудові об'єктів, які забезпечують життєдіяльність міста, а також житлових будинків, що потребують капітального ремонту. Поставлено завдання завершити роботи на цих об'єктах до опалювального сезону.


МІСЬКИЙ ГОЛОВА РОЗКРИТИКУВАВ ОРГАНІЗАЦІЮ РОБІТ НА ПЛОЩІ ТУРЕЦЬКОЇ КРИНИЦІ

На розширеній нараді з керівниками всіх дотичних підрозділів, що проходила цієї середи з виїздом на будову, Микола Федорук сказав, що такими повільними темпами реконструкція завершиться хіба лише наприкінці року. В той час як обумовленим в угоді строком є 18 вересня. І тепер, мовляв, є більша впевненість у вчасній здачі в експлуатацію вулиці Ольги Кобилянської, аніж цієї площі. Хоча ще 2-3 тижні тому ситуація виглядала з точністю до навпаки. У зв'язку з цим генпідряднику - БФ "Буковинаекоінвест" рекомендовано активізувати залучення субпідрядних організацій, вивільнивши їх із менш термінових об'єктів. Сам генпідрядник в особі директора фірми Валерія Руснака мотивує відставання від графіка проблемою матеріалозабезпечення, обумовленою, у свою чергу, неналежним фінансуванням: рідко хто з постачальників пого-джується давати в борг великі партії товару, причому з неви-значеними часовими рамками його погашення. (Навіть незважаючи на вельми позитивне реноме зазначеної фірми та особисто її керівника). У відповідь Микола Федорук повідомив, що днями на рахунок генпідрядника з міського бюджету перераховано 647 тисяч гривень, їх можна буде використати на часткове погашення заборгованості за матеріали. Невдовзі будуть кошти і на зарплату робіт-никам. Якщо ж відповідальні особи не здадуть об'єкт вчасно, зірвавши тим самим один із найважливіших заходів до ювілею міста, то це передусім позначиться на їхній діловій репутації. У чому міська влада не зацікавлена жодним чином. Тож, підсумовуючи аналіз стану справ на площі Турецької криниці, міський голова дав конкретні доручення кожному підрозділу будівництва з метою якнайшвидшого виправлення ситуації. Нам вдалося дізнатися і про іншу причину затримки реконструктивного процесу. Вона пов'язана зі спротивом, який чинять мешканці будинку № 32 щодо їхнього переселення в інше житло, оскільки ця будівля, згідно з архітектурним планом, входитиме до складу майбутнього готельного комплексу, що розташовуватиметься у правобічній (від мосту) частині площі. За словами Василя Полякова, представника фірми "Граніт Плюс", яка виступає замовником будівництва готелю, людям пропонували кілька хороших варіантів обміну, навіть готівку (причому в сумі, значно більшій, ніж реальна вартість зазначеної будівлі), але вони все одно не погоджуються. Їхня позиція не піддається жодному логічному поясненню, не кажучи вже про патріотичні мотиви. Якщо протягом тижня домовитися сторонам таки не вдасться, справою займеться Першотравнева райрада, яка має для таких випадків відповідні повноваження і важелі знаходження порозуміння.
Валентина КУКУРУДЗ


Епідеміологічна ситуація контрольована

Фактів епідемій та епізоотій на територіях міста, які зазнали затоплення, станом на 8 серпня не зареєстровано. Про це повідомив головний державний санітарний лікар міста Юрій Кудрявцев. У період з 31 липня до 7 серпня зареєстровано 30 випадків захворювань гострими кишковими інфекціями, з яких 14 - це діти до 14 років. Двоє хворих дітей останні два місяці перебували у селі Станівці Кіцманського району. Серед дорослих, які захворіли, тільки 4 працюють, решта - не працюють або є пенсіонерами. Із 30 хворих 28 проживають у Першотравневому та Шевченків-ському районах, 2 - у Садгорі. У жодного з них житло не було підтоплено. Міський голова Микола Федорук звернув увагу головного санітарного лікаря на необхідність посилення контролю за ситуацією на Калинівському ринку, роботу якого призупинено для проведення санітарної очистки території, але спостерігається присутність на ринку відвідувачів. МіськСЕС зареєструвала факти торгівлі харчовими продуктами невстановленого походження та сумнівної якості в павільйонах №91,131,143,692,569-А,63. Їхніх власників та керівника торгового сектору №4 притягнуто до адміністративної відповідальності. Микола Федорук доручив встановити на території Калинів-ського ринку до відновлення нормального функціонування громадських вбиралень необхідну кількість біотуалетів, а в подальшому привести у відповідність кількість громадських вбиралень ринку до кількості працюючих і відвідувачів. Вказано посилити контроль за вивезенням та утилізацією сміття, а також активізувати роз'яснювальну роботу серед мешканців щодо правил поведінки населення в умовах зони екологічного лиха.


  • Oплески

Чернівецький музично- драматичний став академічним

Новий театральний сезон Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської розпочинає у новому статусі. Наказом Міністерства культури і туризму України наприкінці липня йому присвоєно звання академічного, й відтепер він іменуватиметься Чернівецьким академічним обласним музично-драматичним театром імені Ольги Кобилянської. Про це творчому складу театру повідомили керівники обласного управління культури, які, власне, й прийшли привітати колектив з визнанням. Натомість художній керівник театру Людмила Скрипка зауважила, що цей статус чернівецький театр міг отримати ще шість десятиліть тому, коли на його сцені творили корифеї українського театрального мистецтва, а трупою керував не хто інший, як Василь Степанович Василько. "Таке визнання, безумовно, приємне, але водночас - це подвійна відповідальність, адже новий статус зобов'язує. Ми не маємо жодного права опустити високу творчу планку", - додала Людмила Скрипка. Й запевнила, що творчих планів у колективу чимало. Незабаром глядач побачить прем'єрну виставу "Сон літньої ночі", маленького глядача артисти театру потішать постановкою нової казки. Працюють над відкриттям так званої малої сцени. Виношується задум і про постановку за твором відомої української письменниці Оксани Забужко "Казка про калинову сопілку". Проте говорити кон-кретніше про це ще зарано, адже творчий проект - лише на рівні ідеї. А ось що цілком реально, так це гастролі трупи театру (вже у якості академічного) до Києва. Чернівецькі актори працюватимуть у столиці на сцені театру імені Івана Франка. Гастролям передуватиме певний репетиційний цикл "Солодкої Дарусі" (саме цю виставу покажуть київським глядачам). Ще з однією виставою, яку мають включити до гастрольної афіші, наразі визначаються. Керівництво театру стверджує, що столицею гастрольний графік не обмежиться. Трупа Чернівецького академічного поїде зі своїми виставами й до інших міст України. До яких саме, поки що невідомо. Відомо тільки (й інформація ця не втішить поціновувачів театрального мистецтва), що цьогоріч фестиваль комедії "Золоті оплески Буковини" не відбудеться. У зв'язку з катастрофічними наслідками повені, яка нещодавно полонила буковинський регіон, в краї скасовано усі міжнародні фестивалі, серед яких - "Букова віть" та Гуцульський міжнародний фестиваль. Тепер до списку додалися й "Золоті оплески Буковини". Натомість колектив театру прийняв солідарне рішення про внесення власної лепти на допомогу потерпілим від повені, перерахувавши на ці цілі свою одноденну заробітну плату.
Лариса АРТЕМЕНКО

Інформація

  • З історичних джерел
НАРОДНІ ДОМИ ВУЛИЦІ ПАНСЬКОЇ

За словами Карла Еміля Францоза, на елегантній вулиці Панській (нинішня - Ольги Кобилянської) щільно один до одного стояли будинки окремих етнічних груп, центри національно-культурного життя і місця духовних зустрічей: Німецький дім - масивна чотириповерхова споруда з еркерами і гострими арками, Польський дім - стара адаптована споруда, оздоблена творами відомих митців. Обидва народні доми були споруджені в перші роки ХХ століття. І сьогодні вони гуртують у своїх стінах мешканців міста польської та німецької національностей. На час приєднання Буковини до Австрії кількість поляків у краї була незначною. Австрійська влада заохочувала їхнє переселення на Буковину, цьому також сприяло приєднання у 1786 році Буковини до Галичини в якості округу і перебування у її складі до 1849 року. Серед польських переселенців було чимало селян, які прибули на Буковину, рятуючись від непосильної панщини. Були також і політичні біженці, переважно вихідці з Поділля. За період із 1846 по 1910 рік кількість поляків на Буковині зросла більш ніж у дев'ять разів. Особливо швидко поповнювалося польське населення у Чернівцях. Соціальна структура буковинських поляків виявилася досить розмаїтою. Серед них була група великих землевласників, які сформували свої володіння в часи Молдавського князівства та в перші роки приєднання краю до Австрії. Частина з них мала вірменське походження, але після прийняття католицької віри вважала себе поляками. Тому в ті часи для цієї категорії населення була поширена назва вірмено-поляки. Володіючи значними земельними ресурсами і будучи одними з найбагатших у краї, великі польські землевласники мали значний вплив на політичне життя Буковини і Чернівців. Швидкий ріст чисельності польського населення, а також підтримка з боку сусідів-галичан сприяли швидкій політичній та національно-культурній консолідації чернівецьких поляків. Уже в 1869 році було за-сновано перше національне об'єднання "Товариство польське братньої помочі у Чернівцях і читальні польської", яке винаймало в готелі "Під золотим ягням" приміщення для читальні, бібліотеки та редакції газети. Товариство займалося культурно-освітньою діяльністю і потребувало власного приміщення. В одній із справ Чернівецького змішаного суду зберігся запис, згідно з яким "Товариство польської братньої помочі і читальні польської" в 1904 році купило будинок у Чернівцях на вулиці Панській, 40. 2 червня представники Товариства звернулися до Чернівецького міського магістрату з клопотанням про надання дозволу на перебудову придбаної споруди та побудову в ній великої зали. "Зала планувалася на ґрунті двору і саду на двох парцелях на 600 осіб і 240 посадочних місць. З південного боку планувалось два входи. Вхід з боку саду, на південному схилі, мав утворити високу рампу розміром 5,3 м2. У глибині зали планувався музичний павіль-йон загальною площею 240,3 м2". У документі йшлося також про те, що збудована зала служитиме не тільки потребам товариства, але використовуватиметься для проведення театральних вечорів, концертів і вистав. У документах збереглися висновки будівельного департаменту міста від 12 липня 1904 року. Вони складалися з восьми пунктів, в яких правління товариства зобов'язали забезпечити протипожежну безпеку, встановити відповідне освітлення та забезпечити вентиляцію згідно з розпорядженням Крайового президента Буковини. Проектом перебудови Польського дому керував відомий архітектор Франц Сковрон, оздобленням великого залу займався Конрад Гурецький. Представники Закопанської школи Скварницький та Герасимович виконали різьбу по дереву. Перебудову приміщення Товариства завершили у 1905 році. В документах примарії міста зберігся загальний вигляд Польського дому в Черні-вцях. Розміри парцелей, на яких була розташована перебудована споруда, складали 1960 м2. У її оформленні брав участь художник Станіслав Качор-Батовський та скульптор Марковський. Над сходами примістили барельєф Адама Міцкевича. На урочисте відкриття й освячення Польського народного дому 2 і 3 грудня 1905 року зі Львова міською радою було відряджено шість представників. Газета "Czernowitzer Allgemeine Zeitung" видрукувала оголошення про цю подію, в якому повідомляла, що свято розпочнеться о 8 годині вечора святковим спектаклем у новій споруді. В оголошенні зазначалася і програма свята: музична капела 41-го піхотного полку виконуватиме твори польських композиторів, потім - промова президента "Товариства польської братньої помочі і читальні польської" д-ра Тадеуша Мішке, згодом - змішаний хор та опера Станіслава Монюшка "Галка". Далі до відома городян доводилася інформація про святкову урочисту службу в римо-католицькій церкві о 10.30 третього грудня та освячення Народного Дому о 12-й годині, збори делегацій, а також про вечірню виставу. Умовою участі у святі були бальні туалети або ж національне вбрання. Квитки можна було придбати у пана Држемінського. Газета подала і ціну квитків, яка коливалася від 44 корон до 1 корони 10 гелерів. 5 грудня це ж видання опублікувало статтю про освячення Польського товариського дому, яке перетворилося на велике національне свято буковинських поляків. <Збудований у стилі Закопане будинок приймав вишукане товариство, яке складали як елегантні дами в туалетах, оздоблених коштовностями, так і чоловіки у чорних святкових костюмах. Деякі одягли національне вбрання>. Освячення будинку провів прелат Шмід. Голова Товариства Тадеуш Мішке вітав численні делегації та гостей, що зібралися на свято. Потім виступали представники делегацій із Буковини та Галичини. Від єпископів Теодоровича та Більчевського, міст Кракова, Львова та багатьох інших надійшли вітальні телеграми. Після обіду, о 4 годині, на дружню розмову зібралися представники делегацій та господарі новоосвяченого будинку. У перебудованій споруді розташувались польські товариства: політичне - "Сокіл", академічне - "Огніско", "Бурса польська реміснича імені Яна Килинського", "Товариство польських вчителів Буковини", "Товариство друзів польської сцени" та інші. Польський дім став центром культурного життя польського населення краю і залишався ним аж до приходу радянських військ. У радянський час приміщення використовувалося як кінотеатр, пізніше його було передано під музичну школу. Сьогодні у цьому будинку працює Товариство польської культури імені Адама Міцкевича, якому передали в користування кілька кімнат у лівому крилі споруди. Тут, як і колись, збираються мешканці міста і краю польської національності для спілкування, відзначення свят. Для молодого покоління поляків такі зібрання є школою, оскільки тут можна долучитись до польської культури, історії, пізнати своє коріння. При товаристві працює прекрасний оркестр, який зачаровує всіх, хто його слухає. Неподалік від Польського народного дому розташовувався Німецький народний дім. Німці з'явилися на Буковині ще в епоху середньовіччя, проте їхня кількість була дуже незначною. Із входженням краю до складу Австрії перші управителі намагалися заохотити переселення німців на Буковину. Патентом про переселення були визначені немалі пільги для переселенців: звільнення на 50 років від рекрутчини, на 19 років - від податків, заміна панщини угодами із землевласниками, чия земля надавалася в користування, деяка фінансова та матеріальна допомога з боку держави. Першими німецькими переселенцями були службовці військових і цивільних установ. Поступово на Буковину почали прибувати промисловці і ремісники, які поселялися переважно у містах. Німці стали першими професійним ремісниками: слюсарями, годинникарями, ювелірами, чинбарями, кушнірами, каретними майстрами, бляхарями, столярами, теслярами, броварями, каменярами. Перші готелі з ресторанчиками також збудували німці. У Чернівці переселилися німецькі чиновники, вчителі, священики, лікарі, котрі склали значну частину еліти. Перші спроби об'єднатися у національні товариства спостерігалися уже в 70-х роках ХІХ століття. Центром культурної організації німців стало створене у 1897 році "Товариство християнських німців". 30 березня 1908 року воно звернулося до Чернівецького міського магістрату та Буковинської крайової управи з проханням про надання дозволу на будівництво приміщення Німецького народного дому за планами, розробленими ар-хітектором Густавом Фрічем. Будівельний департамент Буковинської крайової управи після детального розгляду в основному схвалив проект, але зазначив у відгуку: у зв'язку з тим, що будинок зазначено як житловий з офісами для товариств та роз-кішною концертною залою, варто змінити ширину сходів, розміри вікон і дверей, розташування квартир, сцени. Два роки німецькі товариства проводили внутрішнє облаштування будинку. 5 червня 1910 року часопис "Czernowitzer Allgemeine Zeitung" подав інформацію про закінчення будівництва Німецького народного дому, зазначивши, що 4 червня є великим святом для всіх буковинських німців, адже в цей день вони поклали останній камінь у споруду власного Народного дому. На свято зібралися німецька громада краю, представники влади, численні гості. Багато мовилося про історію німців Буковини, про їхній історичний шлях. Газета підкреслила, що "... гордий будинок, у який вселяються німці краю, залишиться на довгі десятиліття символом німецької єдності, німецької культури, а також твердинею миру та єдності всіх народностей та національностей, що проживають на Буковині". В цьому ж номері подано статтю "Останній камінь споруди Німецького дому": <У святі взяли участь депутати німецького парламенту: колишній міністр Шрайнер, д-р Штьольцель, Гуебер; депутат австрійської Палати послів з Відня Едуард фон Странскі, колишній голова товариства християнських німців на Буковині д-р Рудольф Шаріцер з міста Грац. Гостей зустрічали і сердечно вітали уже на Чернівецькому вокзалі. Усі вони взяли участь у святі урочистого відкриття Німецького народного дому. Це будівля в середньому чотириповерхова, частково - п'ятиповерхова, в деяких частинах - двоповерхова (приміщення для студентів). Центральний двір об'єднує прибутковий будинок з розташованими позаду спорудами. Частини будинку з'єднані між собою. В партері розташовується Німецький торговий дім, на другому поверсі - Райфанзенська каса, на третьому - Крайова спілка, на четвертому - Товариство християнських німців, на п'ятому - товариства "Шларафія" та "Прутана". Коли входиш через головні дубові двері, прикрашені жовтим церковним склом, по ліву руку відкривається вид на кафе, широкими маршами можна піднятися до сходинок, що ведуть до зали. Одразу ж відчувається затишок. Справа і зліва від входу - білі стіни з цілком простими, скромними прикрасами з дерева. Вони передбачені для виставок творів членів товариства Дюрера. З верхнього, центрального двору досягаємо ресторану і його святкової зали. Тут два кегельбани: звичайний і закритий.> Відкриття Німецького народного дому мало великий резонанс серед німців не тільки Буковини, Галичини, всієї Австро-Угорщини, але й далеко за межами держави. Заступник крайового маршалка Зальцбурга, депутат австро-угорського парламенту Штьоцль так оцінив відкриття Німецького народного дому в Чернівцях: "Особливо приємне враження на відвідувачів із Заходу справило те, що Німецький дім у Чер-нівцях збудований у старонімецькому стилі, він співзвучний із сигнатурою Сходу. При спогляданні прикрас великої зали не можна не згадати, що подібним способом прикрашені розкішні житла наших предків. Високо можна оцінити досягнення німців у політиці і народному розвої. З радістю спо-глядають східні німці на те, що буковинські німці залишилися вірними німецькому духові, що вони стали прекрасними синами нової красивої Вітчизни". За словами наукового співробітника Федерального управління охорони пам'яток у Відні Маргарет Віорел-Чапки, Німецький дім збудований під впливом геометризованого стилю віденської сецесійної архітектури. "П'ятиповерхова споруда зі своїми загостреними арками колонадної архітектури партеру, але насамперед майже постмодерною цитатою старонімецького бюргерського будинку у формі ступінчастого даху і фахверкового еркеру демонструє своє німецьке походження... У святковій залі Німецького дому з'являється відчуття, яке нагадує ранні інтер'єри виставкового павільйону "Віденської Сецесії", зокрема інтер'єр 14-ї виставки 1902 року, виконаний Йозефом Гофманом". Німці краю збудували власну домівку, чим засвідчили тут своє перебування і показали, чого вони досягли у мирній і дружній співпраці з представниками інших національностей Буковини. Пізніше при експлуатації споруди вони теж виявили господарський підхід, адже частина квартир здавалася в оренду, що постійно приносило неабиякий дохід. Невдовзі Німецький народний дім став центром національно-культурного життя німців Буковини. Останні знали, що, коли б вони не прибули до Чернівців, вони завжди будуть бажаними гостями. Тут вони могли знайти місце для відпочинку і поділитися своїми прикрощами та радістю. На Панській, 47 проводилися численні вечори відпочинку за різноманітною тематикою. Консультації досвідчених юристів допомагали у розв'язанні правових проблем. У святковій залі проводилися бали, в яких брала участь вся чернівецька світська публіка на чолі з представниками крайової та міської влади. Тут також відбувалися святкові вечори, концерти, вистави. В залі Німецького народного дому, крім місцевих акторів, виступали й закордонні. Поряд із найрізноманітнішими заходами, які сприяли гарному відпочинку, Німецький дім був місцем проведення цілої низки важливих національних заходів, які піднесли його значення як центру національного руху німців Буковини на значно вищий рівень. Але Німецький народний дім використовувався не тільки німцями Буковини, він був доступний для проведення різноманітних заходів та урочистостей представниками інших націй і народностей краю. Зокрема, українські товариства "Жіноча громада", "Товариство православних русинок" та Українське академічне товариство "Союз" у січні 1913 року влаштували в Німецькому домі свято Маланки у музичному супроводі капели 41-го піхотного полку. Неодноразово тут також відзначалися Шевченківські роковини. Так, наприклад, 12 квітня 1913 року "Товариство для розвитку української пісні, музики і драматичної штуки в Чернівцях" відзначало тут 52-гу роковину смерті Тараса Шевченка. Після переселення німців до Німеччини у 1940 році будинок було пристосовано до потреб нової влади. Уже в січні 1941-го прийнято рішення "Про ремонт Чернівецької дитячої музичної школи", в якому йшлося про те, що для переобладнання переданого дитячій музичній школі приміщення на вул. Кобилянської, 47 (колишній Німецький дім) необхідно терміново перевести приватних мешканців в інші приміщення та фінансувати ремонт у розмірі 20770 карбованців у межах капітального плану витрат першого кварталу на мистецтво. Зі здобуттям Україною незалежності поступово відродилися національні традиції національних меншин краю, в тому числі й німців. І сьогодні, як майже сто літ тому, німецькомовні гості з усіх куточків світу добре знають споруду Німецького народного дому в Чернівцях. Нині тут працює Товариство австрійсько-німецької культури "Відродження", де спілкуються, де відзначаються традиційні німецькі свята, влаштовуються концерти, переглядаються фільми про історичну Батьківщину. І де часто звучить німецька мова, до якої долучається молоде покоління буковинських німців. Як і раніше, знову відчинені для гостей двері святкової зали, котра сьогодні носить ім'я видатного чернівчанина, відомого авст-рійського письменника Георга Дроздовського. І сьогодні Німецький народний дім, розташований у будинку оригінальної архітектури, безперечно, є однією з найкращих споруд, що визначають обличчя нашого міста. І, без сумніву, це - одна з його візитних карток.
Марія Никирса, науковий співробітник Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича


НОВІ ПОШТІВКИ З ЮВІЛЕЙНИМ ЗАБАРВЛЕННЯМ

Журналіст Василь Бабух до ювілею рідного міста видав серію художньо-публіцистичних поштівок. Започатковує її листівка "Шедеври старих Чернівців", на якій подано вітражі Храму Серця Ісусового. Це - рідкісної краси витвори сакрального мистецтва, якими церква була оздоблена ще у 1894 році. На жаль, через недбале збереження вони опинилися на грані знищення. Адже у приміщенні храму відбувається коливання температурного режиму, через що псуються вітражні компоненти. Тож автор у супроводжуючому тексті звертається до влади із за-кликом недопустити втрати цих шедеврів. До речі, серію "Шедеври старих Чернівців" буде продовжено і в наступних листівках. Тим часом Василь Бабух готує до друку набір поштівок під назвою "Птахи Буковини". Усі вони проілюстровані анімалістичними фотографіями, зробленими автором у різних куточках нашого краю. Чільне місце в згаданій серії відведено листівкам, присвяченим птахам, які занесені до Червоної Книги України. В текстівках до них автор закликає земляків оберігати від винищення ці зникаючі види пернатих.


Hа площі філармонії СПІВАТИМЕ ВАСИЛЬ ГЕРЕЛЛО

Далеко світами розлетілася слава про нашого талановитого земляка, соліста Маріїнського оперного театру Санкт-Петербурга, народного артиста Росії, баритона Василя Герелло. Народився він у селі Васловівці Заставнівського району, музичну кар'єру розпочинав у Чернівцях. Ще під час навчання в тодішній Ленінградській консерваторії був запрошений до Маріїнського театру. Зараз співак практично не виступає на сцені "Маріїнки", а дає гастрольні концерти в провідних оперних театрах світу, з якими уклав творчі контракти. 24 серпня о 18 годині на площі Філармонії чернівчани матимуть змогу вперше почути золотий голос Василя. Він дасть для своїх земляків сольний концерт. Співатиме маестро в супроводі симфонічного оркестру філармонії. В ювілейних урочистостях Василь Герелло участі не братиме, за чим, звичайно, жалкує. У цей час у нього чергові зарубіжні виступи, обумовлені контрактом.

Акценти

  • Cусід сусіду руку подає

ЧУЖОГО ГОРЯ НЕ БУВАЄ

До редакції нашої газети днями завітав кремезний чоловік у військовому камуфляжі. Представився чітко, за армійськими вимогами:
- Старший офіцер відділення виховної роботи 1-го гвардійського об'єднання залізничного загону майор Михайло Навуличний. З теки прибульця виглядав екземпляр нашого часопису.
- Придбав його спеціально для нашого підрозділу, - повів мову майор. - Нехай військовослужбовці знають, чим живе ваше місто, як готується до 600-літнього ювілею. Було б добре, якби ваша газета вмістила розповідь про будні рятувальників, про те, як вони ліквідовують наслідки повені на Буковині, як несуть нелегку вахту в складних польових умовах. Агітувати нас за появу такої публікації довго не довелося. Отож ми засіли з майором Навуличним, аби поговорити про його підрозділ. 1-ше гвардійське об'єднання залізничного загону під командуванням полковника Геннадія Анатолійовича Руденка дислокується на Львівщині. На Буковину його підлеглі прибули в екстреному порядку для ремонту залізничного мосту на ділянці Завалля - Вижниця. Під час проходження паводкових вод зазнала пошкодження його центральна несуча опора. Тому рух на цьому відрізку було терміново припинено. Рятувальники одержали завдання відвести русло ріки та прибрати рештки опори й пошко-джених конструкцій. А потім полагодити й сам міст. Приїхали вони на Буковину минулого тижня. Отаборилися на відкритій місцевості за сто метрів від поста. Живуть рятувальники в наметах. Тут же й харчуються. Годує їх кухар-контрактник сержант Андрій Мочульський. Годує смачними стравами, приготовленими в котлах солдатської кухні. Під руками завжди свіжі продукти, якими забезпечує харчоблок начальник продовольчої служби майор Василь Денисюк. Міст відновлює військова частина Т 0410 1-го гвардійського об'єднаного залізничного загону під командуванням майора Андрія Геннадійовича Вітушка. Інженерні роботи здійснюються під керівництвом майора Петра Миколайовича Гордєєва. Рятувальники передислокували на берег Черемошу потужну землерийну техніку. З її допомогою русло ріки вже найближчим часом буде відведено вбік. Працюють хлопці за ущільненим графіком - з раннього ранку до пізньої ночі. День будівельника підрозділ зустрів у польових умовах. З цієї нагоди відбулися короткі урочистості. Наказом міністра транспорту та зв'язку України Йосипа Вінського за героїзм та мужність, виявлені під час ліквідації наслідків повені, ряд рятувальників було нагороджено спеціальними відзнаками. Майору Петру Миколайовичу Гордєєву вручено нагрудний знак "Почесний праців-ник транспорту України". Цих відзнак вони удостоїлися за участь у рятувальних роботах під час повені в місті Старий Самбір Львівської області. Хочеться вірити, що на Буковині львів'яни продемонструють таку ж високу виправку та майстерність. І дочекаються нових нагород. Бо живуть вони за принципом - чужого горя не буває, твоє лихо - моє лихо. Колись потерпілій від стихійного лиха Львівщині надала невідкладну допомогу Буковина, а тепер настала черга й галичанам, засукавши рукави, віддячити їй.
Василь Наддністрянець
Фото майора
Михайла Навуличного

Ракурс

ЗАМІСТЬ ПИВНИХ СТОЛИКІВ - ФОНТАН

Це і очам приємно, і здоров'ю - на користь. Кардинальне переоблаштування скверика на розі вулиць Головної та Шкільної нашого міста має й, так би мовити, етичне підгрунтя. Адже розташовується він біля ЗНЗ № 41 та костьолу Воздвиження Чесного Хреста, закладів із високим духовним наповненням. І "статус" його повинен бути відповідним. Такою є принципова позиція міської влади. Цією заувагою керувався й автор проекту реконструкції скверу, чернівецький архітектор Лариса Вандюк. До речі, досліджуючи архівні документи, дотичні до зазначеної території міста, вона з'ясувала, що на початку ХІХ століття тут стояв пам'ятний хрест, встановлений на згадку про дерев'яну церкву євангельської громади.
Судячи з комп'ютерної візуа-лізації образу майбутнього скверу, це буде чудова, затишна місцина. Посеред виокремленої у формі овалу центральної частини майданчика розкидатиме свої кришталеві бризки фонтан, до якого вестимуть четверо сходів з усіх сторін світу. Фонтанна чаша діаметром близько 4 метрів виготовлятиметься на місці із залізобетонного моноліту й облицьовуватиметься зовні пісковиком, а зсередини - мозаїчною керамічною плиткою. Матеріалом для мощення долівки майдану слугуватиме натуральний камінь-пісковик. У горішній частині, повернутий "лицем" до римо-католицького храму, вабитиме зір пам'ятник 600-літтю Чернівців, виконаний відомим скульптором Зурабом Церетелі і подарований місту його прославленим сином Яном Табачником. Проектом також передбачено встановлення у цьому сквері 18 світильників у старовинному стилі. Вони концентруватимуться біля сходів та пам'ятника з метою акцентування цих ключових точок. Буде тут і достатньо лавок для відпочивальників. Їх комфортному перебуванню також сприятиме зелена зона - красиві газони з клумбовими вкрапленнями, розбиті по периметру майданчика, та густе віття дерев, які є свідками подій минулого століття. З цієї причини не зноситимуться навіть два велетні, які ростуть посеред скверу. До того ж вони цілком вписуються у чинний архітектурний план. Дерева біля 41-ї школи тільки відділять бордюрами. На жаль, довелося викорчувати три дерева з боку Головної, які перебували на місці, де має встановлюватися вищезгаданий пам'ятник. Хоча через кіоски, які заважали їхньому нормальному розвитку, невдовзі вони все одно мали би всохнути. Натомість їхня надто розгалужена коренева система тепер створює проблеми для робочих, котрі на тому місці роблять рів для підпірної стіни. Копають вручну, бо чимало комунікацій не нанесено на карту, тож техніка може їх пошкодити. А це - зайва втрата часу. Втім, будівельники налаштовані здати об'єкт в обумовлені терміни, тобто через півтора місяця. На сьогодні фахівці ВАТ "ПМК-76", призначеного генпідрядником на цьому об'єкті, виконали вже досить великий обсяг робіт. За словами майстра дільниці № 8 Юрія Войнаровського, протягом кількох тижнів здійснено і демонтаж предметів попереднього облаштування скверу, і наладку каналізування та водовідведення, і прокладання електрокабелів. Завершується будівництво підпірних стін, що обрамлюють майданчик. Невдовзі їх почнуть облицьовувати піщаником.
Валентина КУКУРУДЗ


  • Погляд

ЯК СТАТИ "ГРАНТОЇДОМ"?

За більш ніж скромних державних вливань у некомерційні суспільні сфери винесене в заголовок питання стає все нагальнішим. Що наочно довело проведене в Чернівецькому прес-клубі реформ підбиття підсумків II конкурсу міні-ґрантів для підтримки громадських ініціатив у Чернівецькій області. Цей захід, украй потрібний нидіючим у безгрошів'ї місцевим неурядовим формуванням, зорганізовано Буковинською партнерською агенцією в рамках проекту "Регіональне партнерство у Східній Європі" за фінансової підтримки Фонду імені Стефана Баторія (Польща). Як і торік, БПА цілком слушно зробила наголос на фінансовій підтримці ідей, спрямованих на розв'язання "гарячих" гризот територіальних громад. І хоча порівняно з попереднім конкурсом, також ви-світленим нашою газетою, число переможців зменшилося з п'яти до чотирьох (при дев'яти претендентах), проте у півтора раза зросла його матеріальна складова - з десяти до п'ятнадцяти тисяч гривень. На підставі рішення незалежної експертної комісії кращими визнано наступні проекти: "Пізнаємо світ разом" облорга-нізації Українського товариства сліпих (керівники розробки - Іван Фестрига, Віталій Лукін, Валентина Репчук), "ВІЛ-позитивні люди - працівникам засобів масової інформації" Чернівецького міського благодійного фонду "Життя заради життя" (Тамара Ліпатова, Володимир Антонюк, Любов Краснюк), "Інформаційний прорив фольклорно-етнографічного гуцульського фестивалю-ярмарку "Захарецький Гарчик" однойменного обласного благодійного фонду (Людмила Чередарик, Тетяна Онуфрейчук) та "Чернівці Je t'aime" облосередку Всеукраїнської громадської організації "ПОРА!" (Назар Тимощук, Крістіна Боргес, Юрій Хорунжий). Критерій відбору - наявність у них соціальної спрямованості, економічності, практичності, оригінальності та інноваційних підходів.

ГРОМАДЯНИ БЕЗ... ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
Це - про нас. Судіть самі: як було заявлено на прес-клубі, з понад 800 зареєстрованих у краї громадських організацій реально діє... менше півсотні, тобто всього декілька відсотків! Решта ж існує суто віртуально. Одне з двох: або тутешні активісти виявилися геть відірваними від дійсності мрійниками, або навпаки - хаповитими заробітчанами, що надміру розплодилися у розрахунку на "підживлення" з боку крутих спонсорів на тлі їхніх ко-н'юнктурних політико-ідеологічних забаганок. Можливий і третій варіант - про всяк випадок. Мовляв, таке формальне "засвічування" грошей не просить, а в майбутньому, за сприятливих умов, обіцяє принести чималий зиск тим, хто першим застовпить відповідну суспільну ділянку. І буковинці у цьому хитромудрому громадсько-організаційному пасьянсі - аж ніяк не виняток. За свідченням члена експертної комісії вищезгаданого конкурсу, голови Чернівецького міськцентру захисту прав підприємців та підприємств малого бізнесу Ігоря Кухарчука, аналогічно невтішна ситуація склалася і в наших сусідів-хмельничан. То куди ж ми прямуємо зі своєю "паперовою" демократією? Адже в омріяній отчим політикумом Західній Європі структурована громадськість багаторівнево пронизує тамтешню спільноту, визначаючи не лише функціонування місцево-провінційних органів самоврядування, а й потужно впливаючи на верховну владу. Досить згадати хоча би втрату своїх посад популярними політиками минулого - англійською прем'єркою Маргарет Тетчер або американським президентом Ричардом Ніксоном, котрі були змушені подати у відставку під тиском громадськості, обуреної вельми незначними за нашими мірками огріхами. Їхня ж українська посестра, схоже, ще не скоро виросте зі своїх нинішніх коротких штанців... Зі слів директора БПА Володимира Зав'ялова та члена правління агенції, координатора означеного проекту Лідії Анциперової, сказане найперш стосується райцентрів та сіл, де брак чисто громадських організацій (без політико-ідеологічних, національних, релігійних доважків) відчувається особливо гостро. Чи ж не тому всі переможці виявилися чернівчанами? Хоча й, за прикладом "Захарецького Гарчика", нерідко працюючими на розвій суспільних ініціатив у місцевій глибинці.
КОЛИ Ж ДОРОСТЕМО ДО СВОЇХ БЛАГОДІЙНИКІВ?
Друге, що впадає у вічі в ґрантовій історії, так це нелогічні адресати доброчинства. Можна зрозуміти, коли йдеться про високорозвинені, багаті країни на кшталт США, Великобританії чи Німеччини: їм, як мовиться, сам Бог велів допомагати слабшим. І зовсім інша справа - недавні "брати" по соцтабору, котрі ще півтора-два десятки літ тому перебували на одному рівні з нами, а то й нижче. Зосібна, ті ж поляки. Згадаймо, як вони табунами "паслися" на чернівецьких торговицях наприкінці вісімдесятих років, змітаючи все з тутешніх полиць. Відтоді ролі докорінно змінилися: вже ми, бучні й геть бездіяльні відродженці, скопом рвемося добровільно наймитувати до своєї колишньої метрополії та старцювально простягаємо долоню стрімко, без зайвого галасу прогресуючим синам Речі Посполитої. Як же нам не соромно?! Хоча, звісно, це аж ніяк не означає докору БПА: її керівництво робить винятково потрібну крайовому загалу справу, залучаючи для місцевих потреб кошти з усіх можливих джерел.
Юрій СКИБА


ДОБРОЧИННА ПІДМОГА ШЕВЧЕНКІВЦІВ

Цьогорічна повінь не обминула Садгори, і найбільше постраждав мікрорайон Ленківці. Марною затією була спроба людей врятувати своє майно. Ночували на горищах, у сусідів, друзів. З наслідками сліпої стихії боролися дружно. Зараз свій домашній крам сушать у дворах... Працівники усіх підрозділів Шевченківської районної у місті ради з розумінням поставилися до обставин, в яких опинилися їхні колеги та мешканці сусід-нього Садгірського району і вирішили надати їм посильну допомогу. За сприяння голови Шевченківської районної у місті ради Михайла Пазюка та голови профспілкової організації Ірини Лукіної було зібрано понад 7000 гривень (кожний співробітник переказав на ліквідацію наслідків стихії свій одноденний заробіток). Садгірці визначили адреси найбільш потребуючих допомоги мешканців. Зібрані кошти кожному потерпілому вручили заступник голови райради, начальник фінуправління Микола Шмигельський та заступник начальника управління з праці та соцзахисту населення цього ж району Віра Савєльєва. У потерпілої Світлани Кірілюк - восьмеро дітей, п'ятеро з них - школярі (див. фото). Гроші для цієї сім'ї - не зайві. У домі Лариси Франків від повені - тріщини в стінах будинку та інших споруд. Вода на цьому обійсті не спадала три дні! До цього часу сімейство спить на горищі: Довелося зірвати підлогу. Вологістю вкриті стіни. А господиню, до речі, мучить астма: І за цих обставин хвороба тільки ускладнюється. Цікаво, бодай цього року, розмірковують члени сім'ї, одержать вони квартиру, на яку чекають багато літ?.. Оселя Стефанії Михайлюк - видовище не з приємних. Вона побудована із саману. Колись син обшив її пластиковими панелями, і виглядала вона, як лялечка. А тепер: діри у стінах заткнуті ковдрами, стеля тримається на підпорках. Усі мешканці були щиро вдячні працівникам Шевченківської райради за підтримку та допомогу у важку хвилину.
Галина Погоржельська,
депутат Шевченківської райради (член фракції БЮТ)


Бютівці Чернігова допомагають однопартійцям боротися з наслідками повені

Стихійна повінь завдала значних матеріальних збитків мешканцям Садгірського та Першотравневого районів м. Чернівців. У такий скрутний момент бютівці усієї України допомагають своїм однопартійцям та постраждалому від повені населенню західних областей України. Одним із проявів такої взаємопідтримки і благодійності став візит до м. Чернівців делегації від Чернігівської міської партійної організації <ВО <Батьківщина> 13 серпня 2008 року. Делегація у складі депутатів Чернігівської міської та районних у місті Чернігові рад фракції БЮТ на чолі з головою Чернігівської міської партійної організації <ВО <Батьківщина> Ігорем Миколайовичем Льодовим особисто відвідали найбільш постраждалий Садгірський район і залишили потерпілим від лиха благодійну допомогу у вигляді продуктів харчування, побутової хімії, медикаментів загальною вагою 5 тонн. Ініціатором такої акції виступив народний депутат України фракції БЮТ Валерій Дубіль, який надав 15 тис. грн власних коштів на закупівлю необхідного. В рамках візиту відбулася зустріч голови Чернівецької міської партійної організації <ВО <Батьківщина> В'ячеслава Васильовича Кишлярука з однопартійцями з Чернігова. Чернівецька міська партійна організація <ВО <Батьківщина> висловлює щиру подяку колегам з Чернігова за надану матеріальну допомогу та моральну підтримку.

Грані життя

СПОРТИВНЕ СВЯТО

У Чернівцях на Соборній площі в день відкриття Олімпійських ігор у Пекіні теж відбулося спортивне свято з цієї поважної нагоди. До присутніх звернулися керівники області та міста. Побажав успіху нашим олімпійцям та учасникам змагань з маунтінбайку, які проводилися в Чернівцях, міський голова, член НОК Микола Федорук. Кращі спортсмени та тренери підняли над площею Державний прапор України і знамено Олім-пійського комітету. Потім на майдані відбулися імпровізовані змагання серед дітей, які займаються велоспортом. Переможцям (і тим, що програли, теж) вручено призи та подарунки. А потім у парку імені Юрія Федьковича відбулася республіканська першість серед майстрів маунтінбайку.


<<БУКОВИНА>> ОЧОЛИЛА ТУРНІРНУ ТАБЛИЦЮ

Свій черговий матч чернівецька <Буковина> провела на виїзді проти команди <Десна - 2> (Черні- гів). На початку гри господарі створили кілька небезпечних моментів і навіть мали можливість лідирувати в рахунку. Проте гості теж не відсиджувалися в обороні, а вели наступ широким фронтом. І це принесло бажаний результат: на 40 хвилині Василь Тофан здобув право пробити штрафний. Зробив він це майстерно - м'яч за-тріпотів у сітці господарів. У другій половині під натиском <Десни-2> <Буковині> довелося діяти від оборони. Проте інколи наші земляки сміливо контратакували і мали змогу подвоїти результат. Але до кінця гри на табло утримався переможний рахунок 0:1. Завдяки цьому висліду наші земляки очолили турнірну таблицю. <Буковина> виступала в такому складі: Василь Раковіца, Олександр Маковійчук, Сергій Гамаль, Петро Климус, Єгор Копилов (Олег Стафійчук, 85), Василь Тофан, Михайло Рябий, Олег Керчу (Олександр Тодорович, 86), Олександр Семенюк (Степан Винник, 80),Юрій Максименко (Максим Клочко, 60), Максим Ілюк (Олександр Георгійчук, 73). Результати інших матчів: <Рось> (Біла Церква) - <Нива> (Вінниця) - 1:2, <Верес> (Рівне) - <Арсенал> (Біла Церква) - 0:1, <Карпати - 2> (Львів) - <Єдність> (Плиски) - 2:1, цска (Київ) - <Нива> (Тернопіль) - 0:0, <Дніпро> (Черкаси) - <Поділля -Хмельницький> - 2:1, <Нафком> (Бровари) - ФК <Коростень> - 1:1, <Бастіон> (Іллічівськ) - <Оболонь - 2> (Київ) - 2:2, <Княжа - 2> (Щасливе) - МФК <Миколаїв> - 0:1. Лідери: <Буковина>, <Арсенал>, <Нива> (в.), <Дніпро> - по 10, <Нива> (т.) - 8.


ОЛІМПІАДА-2008: Є ПЕРША МЕДАЛЬ!

Лише на четвертий день змагань українська олімпійська збірна змогла здобути першу нагороду. Виборов її срібний призер Афін-2004 івано-фран-ківський дзюдоїст Роман Гонтюк. У категорії до 81 кг українець розпочав боротьбу з Коуамі Денаньо (Того), після якого здолав колумбійця Маріо Валлеса та британця Юена Бартона. Зупинив нашого найтитулованішого дзюдоїста у півфіналі новоспечений олімпійський чемпіон Оле Бішоф з Німеччини, проте Гонтюк ще мав право на боротьбу за бронзову нагороду. Сутичка проти монгола Нуамху Дамдінсурена була напруженою. Спочатку Роман впевнено провів кидок та повів у рахунку, але до кінця бою монгол практично зрівнявся із українцем. За одинадцять хвилин до кінця сутичка була зупинена через кровотечу з носа у Романа. У цьому епізоді рефері навіть зробив українцю зауваження за затримку бою. Проте Роман зміг відстояти свою перевагу і за очками переміг суперника з рахунком 110:100. До речі, Роман Гонтюк (а родом він з Коломиї) неодноразово брав участь у змаганнях, які відбувалися у Чернівцях. Тут він має багато друзів та шанувальників.


ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ОГОЛОШУЄ відкритий КОНКУРС З ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕВІЗНИКІВ ПАСАЖИРІВ НА МІСЬКИХ АВТОБУСНИХ МАРШРУТАХ


1. Інформація про конкурс
1.1 Замовник на перевезення пасажирів - виконавчий комітет Чернівецької міської ради.
1.2 Організатор відкритого конкурсу (далі конкурс) - МКП <Міський центр організації пасажирських перевезень>, контактні телефони: 55-14-04; 55-37-40.
1.3 Учасники конкурсу - су-б'єкти підприємницької діяльності (фізичні або юридичні особи), які є власниками або користувачами транспортних засобів.
1.4 Мета конкурсу - визначення переможців на право перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування.
1.5 Плата за участь у конкурсі для всіх претендентів становить 850 грн за об'єкт конкурсу.
І.6. Для участі у конкурсі претендент подає:
1.6.1 Заяву встановленого зразка на участь у конкурсі та пропозиції претендента (у запечатаному конверті);
1.6.2 Анкету претендента для кваліфікаційного відбору;
1.6.3 Копії документів, що підтверджують право власності (технічний паспорт) чи користування (тимчасовий реєстраційний талон) транспортними засобами;
1.6.4 Копію ліцензії на право виконання пасажирських перевезень (завірену нотаріально) та копії ліцензійних карток на транспортні засоби;
1.6.5 Копію свідоцтва про державну реєстрацію.
1.6.6 Довідку державної податкової інспекції про відсутність заборгованості по сплаті податків, зборів та інших обов'язкових платежів, для фізичних осіб - свідоцтво про сплату єдиного податку;
1.6.7 Документи що підтверджують забезпечення проведення медичного контролю та необхідних інструктажів водіїв, технічного контролю, обслуговування, ремонту та зберігання транспортних засобів та наявність його резерву.
1.6.8 Документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі.
1.7 Документи на участь у конкурсі приймаються до 29 серпня 2008 року МКП <Міський центр організації пасажирських перевезень> за адресою: 58000 м. Чернівці, вул. Вірменська, 17-А, тел. 55-14-04.¦
3. Основні умови конкурсу
3.1 Технічний стан рухомого складу, використання на маршруті більш комфортабельних автобусів відповідного класу.
3.2 Наявність виробничої бази або можливості для підтримання належного технічного та санітарного стану рухомого складу.
3.3 Наявність резерву автобусів для заміни рухомого складу на автобусних маршрутах загального користування у разі виходу їх із ладу.
3.4 Наявність умов для здійснення контролю за станом здоров'я водіїв, їх передрейсового та післярейсового медичного огляду.
3.5 Стаж роботи претендента на перевезенні пасажирів.
3.6. Забезпечення регулярності руху на маршруті не менше 95%.
3.7 Врахування конкурсних пропозицій інших претендентів.
4. Додаткові умови конкурсу (подаються претендентом згідно з п. 1.6.1)
4.1 Надання учасником конкурсу пропозицій спрямованих на розвиток інфраструктури пасажирських перевезень міста:
4.1.1 Влаштування заїзних <кишень> на зупинках громадського транспорту;
4.1.2 Встановлення павільйонів очікування на зупинках громадського транспорту.
4.2 Наявність у перевізника-претендента транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями.
4.3 Згода на перевезення пільгових категорій громадян без відшкодування втрат з будь-яких джерел.
4.4 Пропозиції перевізника - претендента щодо застосування нижчого тарифу на перевезення пасажирів від граничного встановленого Замовником.
4.5 Участь перевізника-претендента в опробуванні маршруту, вивчення пасажиропотоку, наявність позитивних відгуків щодо організації та якості транспортного обслуговування під час опробовування маршруту. Конкурс проводиться відкритим способом для всіх претендентів, які на підставі поданих документів допущені до участі у конкурсі, що відбудеться 3 вересня 2008 року в 11.00 в міській раді за адресою: м. Чернівці, Центральна площа, 1, кім. 202. За додатковою інформацією та для отримання необхідних бланків звертатись за адресою: вул. Вірменська, 17-А, каб. № 9 (тел: 55-14-04; 55-37-40). .
Конкурсний комітет


ПОБАЧЕНЕ В ДОРОЗІ

Серпень-маківка літа. Проте природа вже налаштовується на осінь. Напнули на калинових кущах свої перші ятері павуки. Лелеки вже зробили пробний виліт над Садгорою. Почали готуватись до передвесільних боїв олені. Запахло медовим Спасом... Серпень - стартовий майданчик для осені.

КОМУ ПОВІНЬ, КОМУ САДОК РИБИ ПОВЕН...
Цього чоловіка я зустрів після повені неподалік від його хати в .-Рогізній. Стихія обминула цю домівку, оскільки, будуючи її кілька років тому, він обачно подбав про високий фундамент для неї, а також про глибокий обвідний рів довкола ._3авдяки цьому паводкові води прошуміли мимо чоловікового обійстя. Під час паводку він спав спокійно. Від стихії по той бік рова залишилися чималенькі балти. Коли чоловік подався на моріжок, аби накосити трави для корови, то побачив, що в них плюскочетьея риба. Цей щедрий дар зробила господареві обійстя повінь. Рибу принесло сюди крізь порвані греблі з навколишніх ставків. У балтах плюскалися відбірні - на кілограм і більше - коропи. Були серед них і ситі товстолобики та ваговиті карасі. Чоловік зібрав оте рибне розмаїття у велику балію. А ще він розповів мені, що вночі щось чалапало біля балт з рибою. Коли він вийшов з ліхтариком і присвітив, то побачив тварину темної масті з довгим хвостом. У зубах вона тримала великого коропа. Здогад підказав, що то була видра. їх у цих болотистих місцях не бракує. Та найбільше подибуються вони у водоймах - відстійниках Чернівецького водоканалу.
ТАЄМНИЦЯ ХОВАЛАСЯ ПІД ГЛЕЧИКОМ
Осиних гнізд у своєму житті я набачився багато. Мостять їх ці прадавні комахи у найнесподіваніших місцях. Використовуються для цього переважно затінені куточки - старі горища, піддашшя, острішки, дупла дерев, розколини в скелях. Та не гребують оси й стеблами рослин, якщо поряд не має ніяких будівель. При цьому їх не обходить, що довкола дмуть вітри, січуть дощі чи нестерпно палить сонце. Все їм ні по чому, бо править ними невідворотна жага продовження роду. Недавно на батьківському обійсті в селі Вікно Заставнівського району я натрапив на осине гніздо, розміщене в місці, здавалося б, ніяк не непридатному для облаштування домівки. Біля літньої кухні зазвичай у нас висів на кілку старий глечик. Ним давно вже ніхто не користувався, тому занаходився він тут, як мовиться, для антуражу. Та, проходячи мимо, я почув дивне гудіння під глечиком. Коли підняв його, то побачив на округлості кілка соти, дуже схожі на бджолині. Але ж бджоли у такий спосіб не гніздяться, та й вощину витягують із воску, а не з деревних волоконець. З протилежного боку соти були обліплені осами. Фотографуючи їхню домівку, я побачив крізь оптику, що у кожній коморці зберігалося щось кулясте, запечатане зверху. Коли придивився ближче, то збагнув, що то були личинки майбутнього осиного поповнення. Оси, які обліпили соти, - це сторожові комахи. Наближатися до них близько - ризикована справа. Тому я обачно натягнув на голову пасічницьку маску, а на руки - рукавиці, й спокійно зробив серію знімків. Оси - сторожі, побачивши мене, кинулися в атаку, намагаючись відігнати непроханого гостя від своєї домівки. Проте я не реагував на те, бо був надійно захищений від їхніх гострющих жал. Коли закінчив фотозйомку, знову накрив соти глечиком. Хоча можна було вчинити й по- іншому - палицею чи скребком знешкодити небезпечне гніздо. Але жорстокість тут недоречна. Нехай живе собі осине плем'я поряд з нами. Тим більше, що ніякої шкоди людям воно не завдає. Тож будьмо добрими і терплячими сусідами.
ГРИБНИЙ БУМ
Давно вже серпень не дарував буковинцям таких грибних щедрот. Спостерігаються вони практично в усіх регіонах області. Переповнені грибами ліси Хотинщини. Заставнівщина теж перенасичена ними. В Сторожинецькому районі гриби з'явилися навіть у придорожніх лісосмугах. А що вже казати про Вижниччину! Козарі, білі гриби, сироїжки (і навіть гордубани) підняли свої голівки у тих місцях, де їх до цього ніколи не бачили. Моє село Вікно грибним не назвеш. Але цьогоріч їх тут збирають повсюди. За грибними трофеями не треба далеко ходити - повиростали вони навіть на сільській околиці. У колишньому колгоспному саду - море печериць. У наддністрянських хащах - розмай боровиків, козарів та лисичок. Очікується й наступна грибна хвиля. Але трапляється й аномалії. Подекуди люди знаходять вже й опеньки, не моховики, правда, а ранні осінні - з широкополими капелюшками. Старожили натякають, що це на швидку зиму. Може й так. Поживемо - побачимо.
Василь Бабух Фотографував автор

Реклама

дизайн сайту: Олександр Лиходід