РЕЗЕРВНИЙ САЙТ
http://chvgazeta.dax.ru/

Класика

Системи очіщення води

Чёрная икра

Будівельна корпорація
"Альянс Захід Буд"

Косметика

"Спутник" Каналізація.
Водопостачання

Ремикс Буд. Черновцы

Пошук по сайту:


Досьє на резиденцію помандрувало у штаб-квартиру Юнеско

Наш часопис уже повідомляв про те, що Чернівецький національний університет готує документацію на представлення колишньої митрополичої резиденції кандидатом до спадщини ЮНЕСКО. Почалася підготовка відповідного досьє на архітектурну перлину в липні 2007 року. Працювала над цим робоча група на чолі з ректором університету Степаном Мельничуком. Крім того, долучилися до цього провідні науковці вузу. І ось днями п’ять масивних томів презентаційного досьє було відвезено до Києва. Там їх вивчили й погодили з Міністерством культури і туризму та національним комітетом з питань ЮНЕСКО Міністерства закордонних справ України. Невдовзі вони вирушать до штаб-квартири ЮНЕСКО, де ними займуться фахівці цієї авторитетної організації. Після цього до Чернівців прибудуть експерти, котрі й винесуть остаточний вердикт – заносити нашу архітектурну перлину до спадщини ЮНЕСКО чи ні. До цієї відповідальної роботи долучилися й відповідні служби облдержадміністрації та міськради. Використано також матеріали, надані буковинськими телевізійниками. Про це поінформувала редакцію проректор Чернівецького національного університету Тамара Марусик.


Учні вчилися розподіляти бюджет та економити

У чернівецьких школах відбувся урок ощадливості. Перший, але не останній – переконують у міському управлінні освіти. Віяння часу й неоднозначних ринкових перетворень змушують підкориговувати шкільну програму: вчити за-ощаджувати там, де можна. “Економно жити – себе й країну збагатити” – ось тема уроку. Почали з найсуттєвішого – можливості економії енергоресурсів, життєвонеобхідних благ людини: електроенергії, газу, води.
…Вікторія Герасимчук, учениця 10-Б класу, була єдиною, хто прийшов на відкритий урок у загальноосвітній школі №1 минулої п’ятниці з підручником “Економіка” і калькулятором. Пізніше з’ясувалося: до цього списку слід додати ще й неймовірне хвилювання десятикласниці, оскільки, окрім школярів та педагогів, в аудиторії були присутні й численні гості, зокрема міський голова Микола Федорук, керівник міського управління освіти Валентина Малишевська, місцеві журналісти. Згодом школярка зізналася, що рахувати гроші й економити вона вміє, але інших цьому ще тільки слід навчати.
- Вікторіє, щось мені підказує: майбутнє ти спробуєш пов’язати з економікою… - звернулася я до дівчини, коли урок завершився і за останнім гостем зачинилися двері.
- Це справді так. І хоча мені до душі гуманітарний блок предметів, але я вирішила вступати на економічний факультет Чернівецького національного університету, оскільки вважаю: фах економіста - у числі провідних, - розповіла учениця.- А ще переконана: хто б що сьогодні не говорив, знання завжди були, є і будуть необхідними. Тому я намагаюся почерпнути їх якомога більше. Мені набагато цікавіше довідатися додатково про, ска-жімо, переселенців із Нової Гвінеї, аніж позичати у сірка очей, коли не можеш відповісти на питання домашнього завдання. А щодо теми нинішнього уроку, то, на мою думку, кожен повинен замислюватися над тим, чого вартуватиме нам надмірне використання енергоносіїв. Адже тут ідеться не лише про матеріальні ресурси, а й про навколишнє середовище. Сприятлива екологія – здорові люди, - підсумовує Вікторія Герасимчук.
- Ми ставили собі за мету кілька завдань – розповідає співавтор уроку, вчитель фізики Фаїна Григорівна Кобилянська. - Насамперед змусити дітей замислитися, як правильно економити, яку користь від цього матиме і кожен окремо, і суспільство в цілому. Особисто для мене тема енергозбереження стала близькою ще три роки тому. Саме тоді я долучилася до написання навчального посібника з питань енергозбереження для українських шкіл. Моя науково-дослідницька робота отримала на конкурсі друге місце. (Фаїна Кобилянська демонструє нам збірник, який школа отримала у якості презентаційного матеріалу.) - Тому надалі я активізую свою дослідницьку діяльність і обов’язково залучатиму до цього процесу учнів. Передбачається, що уроки такого плану у міських загальноосвітніх закладах проводитимиться щомісяця. До того часу, доки відбудеться наступне заняття, у школах проведуть експеримент із впровадження енергозаощадливих заходів. За результатами енергоаудиту визначать, яка ж школа зекономила найсуттєвіше. Переможці отримають заохочення, а саме додаткові кошти на шкільні потреби – придбання нового обладнання. Це підтвердив на зустрічі і міський голова Микола Федорук. А ще зізнався: із задоволенням сів би за шкільну парту. Водночас він нагадав школярам, що найбільші видатки міського бюджету йдуть на освітню галузь, отже, це інвестиції у майбутнє. Тому тим, хто сьогодні користується цими інвестиціями – сьогоднішнім школярам, не варто марнувати часу, підкреслив міський голова. А ще додав: “Уроки такого плану готують до серйозного дорослого життя. То лише у казках буває легко й просто, у реальному житті все інакше. А ще хотів, аби ви запам’ятали: від того, як будемо господарювати, берегти й економити залежить рівень нашого життя і наші нематеріальні витрати. Тому, коли хтось розмальовуватиме стіну відреставрованого будинку витворами у стилі “графіті”, чи нищити виставлені у центрі нові лавиці, контейнери для сміття, треба порахувати і те, скільки вони коштують, і те, скільки людської праці вкладено.”

Лариса АРТЕМЕНКО
Фото Володимира БОРИСОВА


Лічильниками води користуються 77% споживачів

На сьогодні у Чернівцях встановлено 49766 квартирних лічильників споживання холодної води 43135 абонентам, що становить 77% від їх загальної кількості (56213 абонентів). Газовими лічильниками обладнано квартири 47894 (або 60%) абонентів. Досягненню таких показників сприяла Програма поступового оснащення житлового фонду міста приладами обліку та регулювання води, газу і теплової енергії, прийнята ще у 2002 році. Вона передбачала надання городянам безвідсоткового кредиту на оснащення житла приладами обліку енергоносіїв та води на 6 місяців, а для малозабезпечених сімей – на 18 місяців. Цією програмою скористалися мешканці 3292 квартир, які шляхом отримання безвідсоткового кредиту встановили 3366 лічильників споживання води та газу на суму 780 тисяч гривень. 109 лічильників для малозабезпечених сімей встановлено безкоштовно. Районним у місті радам рекомендовано продовжити роботу з оснащення житлового фонду Чернівців приладами обліку та регулювання води, газу і теплової енергії.

Теми дня

70% перевірених підприємств харчової промисловості порушують санітарні норми

Спеціально створена робоча група позапланово, за розпорядженням міського голови Миколи Федорука, перевірила у грудні 67 об’єктів харчової та переробної промисловості Чернівців. Під час обстеження об’єктів перевірено санітарний стан виробничих приміщень, дотримання санітарних вимог при виготовленні хлібобулочних, кондитерських, ковбасних виробів, кулінарної продукції, напівфабрикатів, безалкогольних напоїв, інших продуктів харчування, своєчасність проходження працівниками медогляду. Встановлено: майже на 70 відсотках підприємств технологіч-не обладнання, інвентар не промарковано, а промарковані робочі столи використовуються не за призначенням, бракує деззасобів для обробки рук, не створено належних побутових умов для персоналу, виявлено порушення санітарних вимог у виробничому процесі, відсутні санітарні висновки на початок роботи та затверджений асортиментний перелік видів продукції, яку дозволено виробляти на існуючих площах та потужностях. На окремих об’єктах (міні-пекарня ПП С.Ключука на вул. Комарова,1, кондитерський цех ПП О. Піпінашвілі на вул. В.Винниченка, 20, цех хлібобулочних виробів ПП Д. Кадельника на вул. Нагірній,7) виробничі приміщення перебувають в антисанітарному стані – сипеться штукатурка зі стелі та стін, повзають таргани, технологічне обладнання використовується не за призначенням, столи для приготування тіста мають негігієнічне покриття. Незважаючи на постанову Головного державного санітарного лікаря м.Чернівців від 05.12.2008 р. №405 про тимчасову заборону з 8.12.2008 р. експлуатації міні-пекарні на вул. Нагірній, 7 для проведення поточного ремонту приміщення, на момент перевірки, 10 грудня, з міні-пекарні проводилося відвантаження хлібобулочних виробів. Потребують негайного проведення санітарних заходів, ремонту виробничих приміщень, посилення заходів дезінфекційного режиму міні-пекарні ТОВ «Маркон» (вул. Липнева, 30), ПП Мочарного М.В. (вул. Паризької Комуни,1), ТОВ «Чернівецькі хлібобулочні вироби» (вул. Одеська, 1-А), кондитерські цехи ПБП «Кліпсідра» (вул. Ф.Полетаєва, 6-В) та ВККФ «Мігро» (вул. Буковинська,1-Ф), цех з виготовлення карамельних цукерок ПП Курчака Д.В. (вул. В.Кочубея, 33-А), цех розливу олії соняшникової ТОВ «Рітас» (вул. Севастопольська, 18-А), цех з виготовлення ковбасних виробів ТОВ «Струмінка» (вул. Коломийська, 9-Д), пекарня ТОВ «Садгірський хлібозавод Садгірського РСТ» (завулок 1-й С.Галицького, 3). Робоча група склала акти за фактами виявлених порушень та зобов’язала суб’єкти господарювання зробити наступне:
- ТОВ «ВК Чернівці» (вул. Руська, 248-Е) - заборонити проведення обробки риби та м’яса в одному приміщенні кулінарного цеху;
- ТОВ «СТМ – сучасні торгівельні мережі» (вул. Коломийська,13-А) - забезпечити окремі умови зберігання м’ясної та рибної продукції, провести ремонт морозильної камери;
- кулінарний цех ПП Терешкіна В.В. (вул. Декабристів, 12) - до впорядкування виробничих площ, згідно з діючими вимогами, призупинити виготовлення та реалізацію м’ясних напівфабрикатів;
- цех розливу олії соняшникової ПП Аміхалакіоає Д.Г. (вул. Авангардна, 1-А) - забезпечити обладнання ділянки фільтрації олії соняшникової, укласти угоду на проведення деззаходів та вивезення сміття з території цеху;
- ТОВ «Західно-українська торгова компанія «Продторг» (пров. Складський, 3) – забезпечити окреме зберігання у морозильних камерах м’яcа птиці, свинини, яловичини та субпродуктів, тимчасово, до усунення порушень санітарних вимог, призупинити роботу кулінарного цеху, розмежувати процеси переробки сировини та виготовлення готової продукції, окремо обладнати побутове приміщення для персоналу виробничих цехів, суворо дотримуватися термінів реалізації готової продукції;
- цех з виготовлення вафельних коржів ПП Пашняка О.Д. (вул. Миколаївська, 38) - забезпечити персонал санітарним одягом, а також маркування готової продукції та належні умови її зберігання;
- цех з виготовлення карамельних цукерок ПП Шалигіна С.М. (вул. Нагірна, 7) - забезпечити дотримання санітарних вимог щодо зберігання готової продукції, дезрежиму. Щодо проведення позачергового медичного огляду, який було рекомендовано пройти працівникам усіх підприємств харчової промисловості міста у зв’язку з ускладненням епідемічної ситуації після повені, станом на 23.12.2008 року, за інформацією МКМУ «Госпрозрахункова поліклініка про-філактичних оглядів», проведено медичний огляд працівників лише 45 підприємств харчової та переробної промисловості. Оглянуто 803 особи, що становить 61,3% від загальної кількості осіб, котрі підлягали позачерговому медичному обстеженню. Від проведення позачергового медогляду відмовилися такі підприємства, як ТОВ «Галс-2000» (150 осіб), ТОВ «Наладка-комерц» Лтд (20 осіб). З різних причин не забезпечено проходження медогляду працівників ВККФ «Мігро» (28 осіб), ВАТ «Чернівецький хлібокомбінат» (220 осіб). За результатами обстеження, Чернівецьку міську санітарно-епі-деміологічну станцію зобов’язано забезпечити постійний контроль за роботою підприємств харчової та переробної промисловості і посилити його дієвість, впорядкувати базу даних цих підприємств за напрямами їх діяльності, роз-глянути можливість усунення подвійного контролю за роботою підприємств виробничої сфери на території міста (з боку міської та обласної санітарних служб), що має негативні наслідки, забезпечити усунення виявлених на підприємствах робочою групою недоліків.

На пішохідній вулиці заборонять тютюнопаління

Розробляється положення про надання вулиці О.Кобилянської статусу вулиці високої культури та зразкового порядку. За пропозиціями чернівчан, однією з вимог цього положення є внесення пішохідної вулиці до переліку місць, де заборонено тютюнопаління. Відповідний регуляторний акт з цього приводу готує департамент ЖКГ. Його буде винесено на обговорення громадськості у І-ІІ кварталі цього року.

Обід у школі коштуватиме не більше 7 гривень

Вартість обіду, який пропонуватимуть підприємства, що забезпечують харчування учнів міста, з урахуванням націнки у 2009 році становитиме не більше 7 гривень, а сніданку – не більше 3 гривень. Таке рішення прийняв міськвиконком. Приватним підприємцям, котрі забезпечують організацію харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів Чернівців на підставі укладених договорів, граничну націнку на продукцію громадського харчування на 2009 рік погоджено у розмірі до 100% щодо ціни закупки на сировину та продовольчі товари, а міському комунальному підприємству харчування учнів – у розмірі до 110%. Бюджет міста у 2009 році становитиме 549 мільйонів гривень. Він аскетичний, але дає можливість вижити Проект міського бюджету на 2009 рік майже одностайно схвалила 15 січня сесія Чернівецької міської ради. Із 45 присутніх на сесії депутатів 44 проголосували «за», один депутат не голосував. Бюджет міста Чернівці на 2009 рік буде бездефіцитним, загальний обсяг його доходів становитиме 548,7 млн грн, у т.ч. обсяг доходів загального фонду – 444,8 млн грн, спеціального фонду – 103,9 млн грн. Як повідомив заступник міського голови, начальник фінансового управління міської ради Євген Прокопець, обсяг І кошику міського бюджету у цьому році становить 217,7 млн грн, що на 9,2 млн грн менше, ніж у 2008 році. Зменшення цих доходів спричинено очікуванням зменшення надходжень податку на доходи з фізичних осіб у зв’язку зі скороченням під час кризи фондів оплати праці та штатів. Обсяги ІІ кошика міського бюджету цьогоріч становлять 81,2 млн грн, що на 58 млн грн більше, ніж у 2008 році. Місцевих податків та зборів очікується зібрати на 23,5 млн грн, що на 7 млн грн більше, ніж торік. Зокрема, прогнозується, що надійде понад 50 млн грн плати на землю. Обсяг спеціального фонду бюджету становитиме 80,6 млн грн, в т.ч. бюджету розвитку лише 50,4 млн грн, що значно менше, ніж торік (у 2008 році до бюджету розвитку надійшло 81,2 млн грн). У нинішньому році очікується скорочення до 5,3 млн грн надходжень від відчуження комунального майна у зв’язку зі скороченням бази приватизації (торік було отримано 28,9 млн грн). Від продажу землі заплановано отримати 39 млн грн. Для погашення заборгованості за виконані торік роботи на об’єктах до 600-річчя міста планується передати 6,1 млн грн із загального фонду бюджету до бюджету розвитку. Передбачено також на 20% скоротити видатки на оплату бюджетними установами енергоносіїв. На зарплату бюджетникам міста у 2009 році передбачено 243,7 млн грн, що на 13% більше, ніж торік. Питома вага заробітної плати у видатках бюджету становить майже 55% (в освіті – 81%, охороні здоров’я – 82%, культурі – 80%, фізкультурі і спорту – 82%). Голова депутатської комісії з питань економіки, бюджету та фінансів Володимир Пронін заявив, що дохідна частина бюджету Чернівців у 2009 році зважена та реальна до виконання, а видаткова частина – аскетична, але дає можливість вижити. Депутати визначили бюджетні пріоритети на цей рік. Вони мають намір протистояти кризі усі-ма можливими засобами, дотримуючись жорсткої економії видатків у всіх сферах, забезпечити першочергове фінансування со-ціальної сфери та підтримку со-ціально незахищених категорій населення, погашення боргів перед підрядниками за виконані до 600-річчя міста роботи, залучення прямих іноземних інвестицій у промисловий сектор економіки Чернівців, збереження міської інфраструктури, зокрема підтримку роботи тих підприємств, які забезпечують життєдіяльність міста.
Прес-центр міської ради


Депутати просять збільшити розмір штрафів за порушення правил благоустрою

Звернення до Президента, Прем’єр-міністра та Верховної Ради України з проханням переглянути статтю 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення з метою збільшення розміру штрафу за порушення правил благоустрою прийняли 15 січня на сесії депутати Чернівецької міської ради. Депутати вважають: діючі розміри штрафних санкцій за порушення Правил благоустрою є недостатніми, не відповідають вимогам сьогодення і не стимулюють мешканців та підприємців до забезпечення чистоти і порядку. Мізерні розміри цих штрафів навіть не покривають витрат на усунення завданих у результаті недотримання правил благоустрою збитків. На їхню думку, збільшення штрафів за порушення правил благоустрою надасть змогу поповнювати міські бюджети та спонукати суб’єкти господарювання належним чином виконувати правила забезпечення у населених пунктах чистоти і порядку.


Чернівці просять 138 мільйонів цільової субвенції з держбюджету

Звернення до Верховної Ради та Кабміну з проханням внести зміни в окремі статті Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» прийняли 15 січня депутати Чернівецької міської ради. Вони пропонують при розподілі додаткової дотації на ви-рівнювання фінансової спроможності місцевих бюджетів передбачити не менш як 25% містам обласного значення. При цьому субвенції з держбюджету передбачати безпосередньо містам, а порядок використання цих субвенцій місцевим бюджетам за-тверджувати одночасно із за-твердженням закону про Держбюджет. Для міста Чернівці просять передбачити у 2009 році цільові субвенції з держбюджету на наступні видатки:
•вирівнювання фінансової спроможності для галузей со-ціально-культурної сфери у сумі 10 млн грн, з яких на освіту – 6,0 млн грн, охорону здоров’я – 1,7 млн грн, фізичну культуру і спорт – 1 млн грн, культуру – 0,8 млн грн, інші галузі – 0,5 млн грн;
•завершення робіт з ліквідації наслідків липневої стихії – 66 млн 253 тис. грн;
•заходи з енергозбереження, у т.ч. оснащення житлових будинків засобами обліку води і тепла, ремонт і реконструкцію теплових мереж та котелень, будівництво газопроводів на умовах співфінансування – 7 млн грн;
•соціально-економічний розвиток Чернівців, в т.ч. для завершення розпочатих до 600-річчя міста об’єктів та розрахунків за вже виконані роботи – 75 млн грн. Депутати міської ради звертають увагу, що у Держбюджеті на 2009 рік не передбачено субвенції на соціально-економічний розвиток територій, заходи з енергозбереження, збереження пам’ятників історії та архітектури ні бюджету Чернівців, ні обласному бюджету, а доведений місту обсяг видатків не забезпечує бюджетними ресурсами виконання делегованих місцевому самоврядуванню повноважень на належному рівні внаслідок надзвичайно низьких фінансових нормативів бюджетної забезпеченості на одного учня, дитину дошкільного віку, одного мешканця. У результаті на виконання цих повноважень місто змушене збільшувати видатки за рахунок самостійно зароблених коштів, які, у першу чергу, повинні спрямовуватися на місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрій.


За недодане тепло у грудні городянам зменшили оплату майже на 1,5 млн грн

За надані не в повному обсязі послуги з централізованого опалення в грудні МКП «Чернівцітеплокомуненерго» зменшило нарахування всім категоріям споживачів на 1 млн 459 тис. грн. Про це повідомив директор підприємства Олександр Меленчук. Виставлені до оплати за тепло у грудні рахунки зменшено населенню на 1 млн 254 тис. грн, бюджетним організаціям – на 130,5 тис. грн, іншим споживачам – на 74,3 тис. грн. Із загальної суми перерахунків левова частка - на 1 млн 385 тисяч гривень - здійснена з огляду на те, що середньомісячна температура грудня цього року була більшою за нормативну. Загалом у 2008 році МКП «Чернівцітеплокомуненерго» за надані не в повному обсязі послуги з централізованого постачання зменшило споживачам оплату на 7 млн 750 тис. грн, в т.ч. населенню – на 6 млн 770 тис. грн. Обсяг перерахунків, зроблених відповідно до метеоумов, становив 6 млн 953 тис. грн.


  • Kримінал

Грабували іноземних студентів

До Першотравневого райвід-ділу міліції днями звернувся громадянин Індії, студент Буковинського медичного університету, аби повідомити, що на розі вулиць Руданського-Чехова троє невідомих заволоділи його сумкою та гаманцем, завдавши шкоди на 410 гривень. Цього ж дня 24-річний громадянин Гани, теж студент-медик, звернувся до райвід-ділу міліції із заявою про те, що на розі вулиць Кармелюка – Буковинської невідомі намагалися скоїти стосовно нього пограбування, однак йому вдалося втекти. У ході проведення оперативно-розшукових заходів співробітники управління карного розшуку УМВС області за скоєння грабежів встановили та затримали двох 16-річних та 17-річного місцевих жителів. Як повідомила начальник сектору управління карного розшуку УМВС України в Чернівецькій області, капітан міліції Олеся Кузьменко, затримані – студенти коледжів та училищ міста. Вони скоювали злочини заради легкої наживи, а викрадені кошти витрачали на розваги, хоча самі із забезпечених сімей. Злочини вчиняли переважно у вечір-ній час. Також встановлено, що 8 січня цього року підозрювані біля одного з чернівецьких барів силоміць заволоділи 50-ма гривнями громадянина Індії. За даним фактом порушено кримінальну справу за статтею Кримінального кодексу України – грабіж. Проводиться перевірка на причетність затриманих до скоєння інших злочинів. Про це повідомив сектор зв’язків із громадськістю УМВС у Чернівецькій області.

Міське перехрестя

Підтримка ветеранів – за будь-яких обставин

Пріоритетність цього питання у діяльності чернівецького муніципалітету вже вкотре підтвердив його очільник Микола Федорук під час традиційної зустрічі з делегатами 75-ти первинних ветеранських організацій нашого міста. Відповідаючи на письмові запити учасників зібрання, що стосувалися не лише їхніх побутових проблем, а й загальногромадських, міський голова запевнив: кожну конкретну ситуацію буде розглянуто і вжито всіх можливих заходів для її розв’язання. Хоча є випадки, коли орган місцевого самоврядування не має належних важелів впливу на ситуацію. Зокрема, через відсутність певних законодавчих актів, реалізацію яких повинна забезпечити держава. Тут особливої актуальності набуває волонтерський ветеранський рух, чиї активісти на власних плечах несуть тягар повсякденної турботи про своїх однолітків – постарілих, самотніх, немічних, позбавлених засобів до існування і забутих адміністрацією підприємств, які вони піднімали з повоєнних руїн надривною працею… Чернівецькі волонтери – серед кращих в Україні. Успіх їхньої діяльності базується на співпраці з дотичними структурами: міськими управліннями соціального захисту, охорони здоров’я, житлово-комунального господарства, осередком Червоного Хреста та іншими організаціями гуманітарного спрямування. Втім, не менш важливий фактор особистий. Активна громадянська позиція ветеранів-волонтерів, сформована в умовах особистісної боротьби з режимом сталінського тоталітаризму, та від природи добре, милосердне серце не дозволяють їм егоїстично насолоджуватися перевагами пенсійного віку. Монотонний спокій – не для них. Життя, вважають, повинно бути наповнене доброчинними справами, інакше у ньому нема сенсу. Відкидаючи на другий план власні недуги й побутові клопоти, ці люди починають і закінчують день турботою про сторонніх, які врешті стають чи не найближчими. І навіть єдине слово подяки чи просто скупа сльоза зворушення в очах їхніх підопічних додають сил на подальші звитяги. Мозок і двигун чернівецького волонтерського руху ветеранів – його керівник Анатолій Мельник, який, окрім того, протягом 5 років є заступником голови міської ради ветеранів. Його плідну громадську роботу достойно оцінили в ратуші, відзначивши медаллю “На славу Чернівців”.

Валентина КУКУРУДЗ
Фото Володимира БОРИСОВА


Програма є, але грошей на розвиток нема

Бюджетна епопея у Чернівцях завершилася, по суті, так і не розпочавшись. Основний фінансовий документ, за яким громада житиме увесь нинішній рік приймали без зайвих емоцій і коментарів. І не тому, що зауважень до його формування не було. Звичайно, були, але, очевидно, здоровий глузд та й виключна ситуація, про яку напередодні раз по раз говорили вищі посадові особи у коментарях на брифінгах зробили своє: документ затвердили, але з надією на можливість підкоригувати вже у першому півріччі. Наступного дня, коли міський голова Микола Федорук відвідував відкритий урок з енергозбереження у ЗОШ №1 у лаконічному коментарі мас-медійникам, назвав прийнятий напередодні фінансовий план “бюджетом виживання” й підтвердив сподівання на зміни у ньому. “Маємо надію, що так буде,”- коротко підрезюмував він. Коментуючи обговорення фінансового плану, голова депутатської комісії з питань економіки, бюджету та фінансів Володимир Пронін вкотре назвав ситуацію, у якій він приймався непростою, а сам бюджет “бюджетом компромісу”. “ Ми слідували принципу: краще такий, аніж ніякий. Тим більше, що треба зважити у яких надскладних умовах доводиться сьогодні жити. Мали фінансову кризу, яка переросла в економічну, а економічна, як правило, переростає у бюджетну, - зазначив Володимир Пронін. - А що таке бюджетна криза? Це недоотримання дохідної частини, яка є передумовою скорочення видатків. Що ж стосується дохідної частини міського бюджету-2009, то вона є зваженою, а статті видатків – аскетичними.”
- Пройшов внутрішній перерозподіл у структурі бюджету – ось коментар заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів, начальник фінансового управління Євгена Прокопця.- Маємо значне зменшення бюджету розвитку – у межах 35%. Водночас його загальний фонд зріс на 11%. І цей факт дозволить забезпечити усі захищені статті – фонд заробітньої плати (він зріс на 13%), видатки на закупівлю медикаментів, харчування дітей, енергоносії. Словом, поточне утримання міської інфраструктури забезпечено повністю.
- Яким в ідеалі мав би бути бюджет? – поцікавилися “Чернівці”.
- Співвідношення між бюджетом поточного споживання й бюджетом розвитку мало би виглядати наступним чином: 60-55% - поточні витрати, 40-45% - бюджет розвитку, - відповів керівник фінансового управління.- Суми ж бюджету розвитку 2009-го йтимуть на погашення боргів. Жодних капітальних видатків ні на спорудження нових об’єктів, ні на реконструкцію будівель, які того потребують, наразі не передбачається. Загалом впродовж останніх трьох років місто скерувало у бюджет розвитку більше трьохсот мільйонів гривень, - додав Євген Прокопець. Однак, незважаючи на такі не надто й райдужні перспективи, депутатський корпус все ж таки затвердив інший не менш важливий документ – Порограму економічного й соціального розвитку Чернівців на 2009 рік. Фахівці стверджують, що у минулому 2008-му місто розвивалося доволі інтенсивно. На це вказує ряд ознак, зокрема, нарощення випуску промислової продукції у семи галузях виробництва, активне зростання роздрібного товарообороту у сферах торгівлі та ресторанного господарства, збільшення пасажирських перевезень, приріст платних послуг населенню, та й загалом певну активізацію підприємницької діяльності. Серед інших ознак також зростання обсягу іноземних інвестицій, збільшення потоку туристів та забезпечення й збереження мережі закладів охорони здоров’я, освіти, культури, спорту. Цілі та завдання програми на 2009 рік більше, аніж зрозумілі. Однак досягати їх місто й громада змушені у дещо інших умовах. Якщо зважити, що працювати впродовж року доведеться не з бюджетом розвитку, а таки з бюджетом виживання.
Лариса АРТЕМЕНКО


Чернівці – 2009: з електротеплом і зарплатою

Принаймні бюджетники матимуть її точно
Такі перспективи вималювались днями під час прес-конференції, зорганізованої місцевими депутатами-бютівцями з метою інформування населення про особливості цьогорічного міського бюджету та результати нещодавніх українсько-російських газових домовленостей. Називаючи останні абсолютним позитивом, представники найвпливовішої фракції Чернівецької міської ради вважають, що середньорічна ціна 228,8 доларів за тисячу кубів дасть бюджету нашого міста можливості для суттєвої економії коштів; адже видатки на проплату за енергоресурси займають у ньому досить велику частку. Паралельно економитиметься й саме блакитне паливо – усіма категоріями споживачів. І хоча наразі не йдеться про дефіцит газу для Чернівців, муніципальна влада планує переходити – поступово, але однозначно – на альтернативні джерела енергії. Ставка робиться, головним чином, на електрику. Будемо повертатися до електроплит і камінів. Цей процес, власне, розпочався ще кілька років тому, коли централізоване постачання гарячої води у столиці Буковини стало недієздатним і її мешканці почали масово встановлювати у своїх квартирах електробойлери. Зрозуміло, що за такої ситуації необхідно буде оновити наші електромережі, зробити їх більш потужними. Оплатити цю трудомістку й дороговартісну роботу можна у спосіб дольової участі – держави, муніципалітету та населення. Для чого мешканцям багатоповерхівок слід утворити об’єднання співвласників, яке необхідне й у випадку облаштування індивідуального газового опалення. До речі, зараз розробляється тарифна сітка, згідно з котрою для споживача врешті буде однаково – що платити за централізоване опалення, що за індивідуальне. Єдиний плюс останнього полягатиме в можливості коригувати температуру та вимикати/вмикати прилад на власний розсуд. Враховуючи ту обставину, що величезні втрати тепла стаються на ділянці теплотрас, міська влада планує продовжити практику встановлення у житлових багатоповерхівках, виробничих та офісних будівлях комунальної власності міні-котелень.
Наш кор.


Про рік минулий і прийдешній

На традиційній щорічній зустрічі міської влади із четвертою владою Чернівецький міський голова Микола Федорук коротко окреслив основні питання, над якими міська влада працювала минулоріч і над якими в умовах кризи буде працювати цьогоріч. Зокрема, міська влада цього року працюватиме над стратегічними для міста питаннями: завершенням другої черги обїзної дорорги, будівництвом другої нитки газопроводу, модернізацією «Чернівцітеплокомунтранс» і т. д. Потім Микола Трохимович відпоів на ряд запитань журналістів. Окремі з них – подаємо нижче.

Що твориться в нас газом і чи не відключать йогодля міста?
- На сьогоднішній день газ до міста постачається стабільно. Тиск в газопроводах для нинішньої температури навколишнього серидовища нормальний, 1 кг на см кв., на станції ГРС Шубранець 3,6. Це достатній тиск. Однак, зауважив міський голова, все залежатиме від проплат. Буде проплата – буде газ. На сьогодні всі житлові будинки, дитячі садки школи, лікарні опалються повністю.
- З водоканалом і тепломережею питань з обслуговування немає. Коли буде наведений лад із обленерго? Ми над цим питьанням працюємо. Ряд питань за минулі ріки вирішили. Зокрема, водоканал відповідає до «крана в квартирі», а « «Чернівцітеплокомунтранс» – до батареї в квартирі». На жаль, енергетики нам не підпорядковуються. Однак працємо з ними для того, щоб рівень послуг, які вон и надають, були на належному рівні.
- Які успіхи були минулоріч і розчарування»
- Розчарування були в тому, що обсяг замовлених робіт під обіцяні урядом для міста кошти так і не були виділені. Однак роботи були виконані. Хоча, зауважу, на це жодної копійки з міського бюджету не пішло. Та попри це хотів би подякувати уряду за своєчасне виділення коштів на подолання нанесених стихією збитків.Додам, що над забезпеченням безпеки від повеней МТК «Калинівський ринок» і Садгори зроблено перші кроки: уже виготовлено проект, який передбачає створення деятикілометрової дамби, кількох накопичувальних для води ставків і т. д.
- Що зробила і робитиме міська влада по впроваджденню енергозберігаючих технологій? Минулоріч на ці цілі витрачено близько 5,5 млн. грн. Замінено кілометри труб на утеплюючі, переобладнано ряд котелень ,які значно економніші за попередні, утеплено ряд панельних багатоповерхівок. На жаль, із світовою фінансово-економічною кризою цьогоріч питання енергозбереження бюджетно не зможемо забезпечити. Але шукатимемо можливості, що цю роботу продовжити.
- На дорогах, зокрема, вул. Герцена, кришиться плитка. Чи буде наведений лад з неякісним виконанням робіт?
- Вуиця Герцена робилася років 8 тому. Тоді це були перші експерементальні зразки плитки. Нині технології удосконалися і поитка виговляється нормального гатунку. На вул. Герцена, за угодою, виконавець виправить за власний кошт неякісні місця.
-Коли ж нарешті курсуватимуть тролейбуси вул. Воробкевича?
-Вулиця Воробкевича для руху автотранспорту відкрита. Однак для повного її завершення потрібно ще десь до 5 млн. грн. Бюдет нинішнього року на ці цілі грошей не передбачає. Але, думаю, за підсуцмками роботи першого кварталу, буде можливість продовжити завершення робіт на вул. Воробкевича, щоб запустити по ній рух тролейбусів.
- Чи не час місту мати свій гелікоптер? Річ для міста потрібна і необхідна. Колись в місті був такитй підрозділ в аеропорту. Однак з часом бів ліквідований. Все залежить від грошей. Думаю, ачом місто матиме свій гелікоптер.
-Як місто долатиме фінансово-економічну кризу?
- Скажу відверто, бюджет 2009 року такий, що не дасть можливості шикувати.Однак, зауважу, кожен підрозділ міськради виживе і вповні виконуватиме свої обовязки. До речі, платня працівників міської і районних у місті рад буде зменшена. Не в питаннях ставки, а в питаннях окремих доплат. Насамкінець міський голова побажав представникам четвертої влади побажав успіху і оптимізму.

Інформація

  • Рішення 34 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 27.11.2008 року №744

Про затвердження проектів відведення, технічних паспортів, умов продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення та права їх оренди на аукціоні

Відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Чернівецька міська рада ВИРІШИЛА:
1. Затвердити проекти відведення та технічні паспорти земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що підлягають продажу на аукціоні, відповідно до переліку, зведеного в додаток 1.
2. Затвердити проекти відведення та технічні паспорти земельних ділянок несільськогосподарського призначення, право оренди яких підлягає продажу на аукціоні, відповідно до переліку, зведеного в додаток 2.
3. Внести зміни в пункт 1 додатку 2 до рішення 32 сесії міської ради V скликання від 11.09.2008 р. №683 “Про затвердження проектів відведення земельних ділянок, які продаватимуться або надаватимуться в оренду на аукціоні та відміну рішень” в частині за-твердження проекту відведення земельної ділянки на вул.Прутській, біля №16 площею 0,1477 га для влаштування автостоянки в оренду доповнити графою “термін оренди – до 01.01.2018 р.” в зв’язку з технічною помилкою.
3. Затвердити умови продажу земельних ділянок:
3.1 Протягом двох років з дня отримання Державного акта на право власності на земельну ділянку та його державної реєстрації отримати дозвіл на виконання будівельних робіт.
3.2 Проектом будівництва об’єкта передбачити граничний термін введення його в експлуатацію відповідно до діючого законодавства.
3.3 Взяти пайову участь в розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Чернівців у розмірі 5% від загальної вартості будівництва об’єкта містобудування. Пайовий внесок сплатити не пізніше одного місяця до планової здачі об’єкта містобудування в експлуатацію.
4. Інформацію про хід виконання цього рішення надати відділу з питань контролю міської ради до 01.05.2009 р.
5. Організацію виконання рішення покласти на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів, директора департаменту містобудівного ком-плексу та земельних відносин міської ради Бойка І.В.
6. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань земельних відносин, архітектури та будів-ництва.
Чернівецький міський голова Микола Федорук


  • Tаїна

«Літаючі тарілки» – знову наші гості?

Проблема НЛО (нерозпізнаних літаючих об’єктів) здавна будить уяву світової громадськості та стимулює пошуки достовірних підтверджень реальності цього інтригуючого явища, відомого із сивої давнини (відповідні згадки містяться навіть у вавілонських та давньоєгипетських хроніках). Однак і досі, попри безліч задокументованих, навіть зафіксованих на фото- й кіноплівку свідчень, суть феномену залишається нерозгаданою: чи це звичайнісінькі природні вибрики (шарові блискавки, ретроспекція сонячного світла, атмосферні електростатичні аномалії тощо), чи людські творіння (супутники, ракети, літаки, повітряні кулі), чи то й справді ознаки “зондування” нас космічними братами по розуму.
Зо півтора десятка літ тому чернівецька спільнота також нібито зацікавила таємничих прибульців: тутешня преса наввипередки розписувала “безпрецедентні висадження НЛОнавтів” то в районі Садгори, то на Цецино, то аж під Валя Кузьмина. Однак після нетривалого сплеску “контактів із позаземними цивілізаціями” місцеві терени надовго залишилися осторонь інтересів вселенських зайд. Аж до... минулого тижня, коли наша співробітниця Раїса Яковлєва разом зі своїм чоловіком та їхніми знайомими не зіткнулися із чимось схожим на “літаючі тарілки”. Ось як те було: “У суботу, 6 грудня, біля п’ятої години вечора, мені зателефонувала приятелька: “Подивись-но на небо, у бік Годилова. Там з’явилися дві надзвичайно яскраві зірки...” Спочатку на новину лише іронічно посміхнулася: мовляв, у мене не бракує й суто земних проблем. Але коли почула, що вона зацікавила також чоловіка подруги – офіцера у відставці, котрий за родом своєї військової спеціальності звик мати справу з оптичними ефектами, поспішила до вікна. Дійсно, на південно-західній частині горизонту виділялися дві надзвичайно яскраві цятки різної величини на відстані приблизно в сім-вісім сантиметрів одна від одної, трохи нижче Чумацького Шляху. Новоявлені космічні “ліхтарики”, не рухаючись, загадково виблискували рівномірним, якимсь ніби штучним, промінням. Про всяк випадок, аби ніхто не засумнівався в правдивості сказаного, ми зробили кілька знімків цифровою фотокамерою. При збільшенні отриманого зображення виразно позначилися різко контрастуючі із довколишнім зірковим “покривалом” жовтогарячі вогники. Через години півтори-дві раптом зникло менше з них, а за декілька хвилин – більше. Нічого подібного раніше ми не бачили. Може, це НЛО?” А й справді, маємо всі ознаки “нерозпізнюваності”: раптова поява і таке ж несподіване зникнення світлоносних об’єктів у ділянці небосхилу, де відсутні потужні зіркові скупчення; незвичний спектр випромінювання; незмінність тривалого розташування, що виключає техногенне пояснення (реактивні літальні апарати або їхні рештки). Чи не спо-стерігав змальоване хтось із наших читачів? Було би цікаво порівняти враження і, в разі масового підтвердження вартого наукової уваги прецеденту, надати фахівцям поживу для ретельного аналізу. Хто зна, чи не з’явився, нарешті, вагомий привід для переведення багато в чому надумано сенсаційного галасу в серйозне русло? А відтак – і солідний сюжет для вітчизняному рімейку гучного фільму-дослідження про можливий вплив космітів на розвиток людської цивілізації знаменитого швейцарського письменника-уфолога (від UFO – англійського відповідника НЛО) Еріха фон Денікена “Спогади про майбутнє”...
Юрій СКИБА
Фото Раїси ЯКОВЛЄВОЇ

Акценти

Марія миколайчук: «Приємно, що мене пам’ятають»

У списку нагороджених ювілейною медаллю “На славу Чернівців” – ім’я народної артистки України Марії Миколайчук. Відзнака опинилася у руках пані Марії минулої п’ятниці. Вручив її міський голова Микола Федорук у міській ратуші. На аудієнцію до мера народна співачка прибула разом із племінницею. Згодом у спілкуванні з пресою вона зауважила, що відзнака стала абсолютно несподіваною, а тому вдвічі приємнішою.
- Втішає, що пам’ятають: я є і я щось роблю, - зізналася співачка.- І намагаюся робити це непогано. А як воно виходить, вже судити людям. І повірте: моя творчість – це Буковина, мій Іван і буковинська пісня. А якщо хочете, це – моя суть. І невидима пуповина, що єднає з малою бать-ківщиною, яка для мене насправді є великою. Тому свою нову роботу – компакт-диск старовинних буковинських пісень, запис якого здійснювала тут, у Чернівцях, я присвячую Іванові, його родині і, звичайно ж, Володі Івасюку. Свого часу він подарував мені низку буковинських старовинних народних пісень. Записував їх Володя по всій Буковині. І тепер з великою радістю я їх співаю. Компакт-диск ось-ось має вийти. Він так і називається – “Буковино”. Наразі на своїй малій-великій батьківщині Марія Миколайчук перебувала на гостинах. І встигла не лише поколядувати і відвідати свою численну родину, а й побути на Переберії у Вашківцях та наслухатися запальних мелодій місцевих музик, яких назвала не інакше, як самородками.

Лариса АРТЕМЕНКО
Фото Володимира БОРИСОВА


Квітнучий вогонь

Віталій Колодій. З вогню і квітів. Книга перекладів. – Чернівці: Букрек, 2008. – 360 с.

Було б неприродно, якби Віталій Колодій не перекладав. «Тільки у поганого поета – все своє. У доброго обов’язково має бути і щось запозичене», – мовив колись Гете, спостерігаючи підйом потужної хвилі романтичної творчості, творці якої прагнули перш за все самовираження. Переклади – це якраз і є сфера осягнення «чужого». Це – навчання у класиків, це – спосіб побачити свою мову наче збоку, крізь призму іншої. Це – шляхетне змагання з автором, якого перекладаєш. Перекладати – важко. Колись Валерій Брюсов назвав працю перекладача «фіалки у печі»: як зберегти неповторну ідіоматику іншої мови, інше авторське бачення, тендітний аромат чужого шедевра при перекладанні? Мені вже не раз випадала радість писати про оригінальну творчість Колодія, який подарував нам три немаленьких томи власної поезії, прози та драматургії. Відтак ще й солідний том перекладів. Звертає на себе, по-перше, увагу перекладацька географія книги. Із західноєвропейських мов – тільки німецька (якою, знаю, п. Віталій володіє бездоганно). І представлено тут зірок першої величини, на зразок П. Целана, який так і не пережив трагічної розбіжності: він почував себе невід'ємним від мови Гете, та не міг почувати ані найменшого зв’язку з тією Німеччиною, що знищила його життя:

золото кос твоїх Маргарет
попіл кос твоїх Суламіф

Перекладання з численних інших мов: абхазької, болгарської, вірменської, литовської, російської, румунської, угорської. Усе – Східна Європа, що видає певну установку В. Колодія. Це – наше культурне середовище, зі своїми власними цінностями і проблемами. Ми – в географічному центрі Європи, і так від неї усе ще далекі. Культура в цих регіонах – це надія і виправдання Східної Європи перед історією. Не техніка, не впорядкування соціального життя, не зовнішня цивілізація. Поетичне слово М. Емінеску, Й. Кіша, В. Брюсова, Г. Шенгелі, А. Малдоніса та ін. – ось з чим поки що приходить Східна Європа на Страшний суд історії. І тут їй є чим пишатися. Блискуче передано у перекладах цю загальну східно-європейську жагу правди і культури, яка є виправданням існування кожного з нас. «Візьмемося за руки, друзі!» – ось підтекст цієї збірки.
Семен Aбрамович


CВІТ ЛЮБОВІ MАРІЇ ПРИЙМАЧЕНКО

У Центральній міській дитячій бібліотеці спільно з учнями ЗОШ №6 бібліотекарями читального залу і бібліографом О. Колядко було проведено інформаційну годину «Світ любові, мудрості, фантазії», присвячену 100-річчю від дня народження народного художника України, лауреата Державної премії України ім. Т.Шевченка Марії Приймаченко. До читальні завітали восьмикласники з класним керівником Наталією Дмитрів-ною Гаврилюк. Мета організованого заходу – виховання у дітей естетичного смаку, духовної культури, а головне, збереження і поцінування спадщини українського народного мистецтва. Згідно з Указом Президента України В. Ющенка «Про відзначення 100-річчя від дня народження М. Приймаченко» було організовано книжкову виставку за матеріалами періодичних видань і книжки-альбому про життя та творчість народної майстрині. Виступаючи перед присутніми, бібліограф О. Колядко зазначила: «Марія Приймаченко залишила неоціненний спадок - дивовижний світ добра, мудрості, фантазії, освячений всеохоплюючою любов'ю великого серця. Цей світ в її неповторних малюнках вабливий, хвилюючий, дивовижний, як усе справжнє. І кожній небайдужій душі хочеться поринути у неї». Ось такий феномен дарованого Богом таланту самобутньої художниці. Величний гімн квітці, намальованій Приймаченко, залишив у своєму поетичному слові Павло Тичина: «Був на виставці. Це великий талант. Особливе поєднання кольорів. Це щось надзвичайне. Ці кольори є скрізь. Є квіти ласкавиці і ромашки. Ми їх всі знаємо. Але вона так несподівано їх поєднує, що виходить соната... Відчувається мелодія звучання у поєднанні кольорів. Це великий майстер. Це велика художня сила». Марія Приймаченко – явище самобутнє, неповторне. У неї все з душі – і слово, і квітка, і пісня. Марія Приймаченко – диво ХХ століття – про свою творчість говорила так: «Дарую вам, люди, свої картини на радість, на щастя. Служіть, мої діти, нашому народу, святій землі та сонцю».


БУКОВИНЦІ ЗАСВІТИЛИСЯ НА «KАРПАТІЇ»

17 січня 2009 року учасники художньої самодіяльності обласного Будинку вчителя на базі вокального гурту „Козацька Берегиня”, учителів гімназії №5 та товариства українських студентів-католиків на запрошення мистецького об’єднання „Остання Барикада” м. Києва взяли участь у ІІІ Всеукраїнському фестивалі вертепів „Карпатія” у місті Івано-Франківськ (єдиний колектив з Буковини). На великій сцені у центрі міста запрезентували своє мистецтво вертепу найрізноманітніші колективи з усієї України. Ця безпрецедентна імпреза викликала резонанс громадськості та мас-медіа. Її яскравою родзинкою, окрім народних колективів, став „Зірковий вертеп”, в якому взяли участь відомі письменники, актори, музиканти, політики. Спеціально написаний сценарій вертепу дав можливість кожному виступити від свого імені та від імені свого персонажа. У складі „Зіркового вертепу” продемонстрували свої таланти І. Пелех, Р. Чайка, О. Глівинський, О. Лірник, О. Доній, В. Ар’єв, Ю. Луценко та інші. Поїздку було здійснено за спри-яння обкому та міськкому профспілки працівників освіти і науки.
Ольга Pузинська, директор обласного Будинку вчителя

Ракурс

  • Hаше місто

Історія вулиці Івана Франка

Нинішня вулиця Івана Франка до 1918 року мала назву Лілійна (Liliengasse), до 1940 року – Костянтина Бранковяну. Згідно з рішенням виконкому Чернівецької міської ради №253 від 24 серпня 1944 року вона була перейменована на честь українського письменника Івана Франка. На сьогодні більшість споруд вулиці, зокрема парні – Франка, 2-16, 20-26 та непарні номери – Франка, 7, 15 та 23, згідно з розпорядженням представника Президента України №161 від 23 березня 1994 року, постановою уряду №128 від 18 червня 1986 року, належать до пам’яток архітектури місцевого значення. Серед них – приміщення гімназії, австро-угорського банку та промислового музею, решта – житлові та прибуткові будинки. На вулиці проживали родини Вендерів, Наґелів, Тутманів, Ельґісерів, Ліхтенфельдів, Ходроверів, а також усі ті, що проживали на парній стороні вулиці Ратушної. Першою публічною спорудою вулиці стало приміщення цісарсько-королівської гімназії. До 1774 року Буковина була занедбаним, економічно відсталим краєм із вкрай низьким рівнем освіченості населення. Після відкриття кількох початкових шкіл у Чернівцях наприкінці ХVIII століття постало питання про відкриття навчального закладу, який міг би готувати молодих буковинців до здобуття вищої університетської освіти. З усіх типів середніх шкіл, що існували на той час у Австрії, найбільшим авторитетом користувалися класичні гімназії, що надавали своїм випускникам право вступу на всі факультети університетів. У серпні 1805 року австрійський цісар Франц І підписав указ про створення на Буковині навчального закладу для „піднесення загального рівня освіти та культури”. 10 січня 1808 року об’єднана Богемсько-австрійська надвірна канцелярія оголосила наступне розпорядження: „Його Високість із батьківською турботою та милістю піклується про занедбаних мешканців Буковини, про піднесення їх до рівня справжніх освічених християн і громадян держави і зазначає, що стан освіти на Буковині не може залишатися в теперішньому вигляді, треба негайно йти вперед надійним шляхом. В цьому краї панують не тільки забобонні звичаї, але й розгул. Тільки шляхом освіти можна піти вперед і дати народу порядні звички та досконалість, крок за кроком просуватися до своєї мети”. Навчальний рік планувалося розпочати в 1808 році щонайменше з одним учителем класу інфіма. Йшлося про те, що фахові вчителі направлятимуться до Чернівців постійно, допоки не буде створено шестикласну гімназію. Подальшим розпорядженням Галицького намісництва було призначено перших ви-кладачів гімназії. 16 грудня 1808 року в одній винаймленій кімнаті розпочався навчальний рік для учнів 1-го класу цісарсько-королівської першої гімназії міста Чернівці. До нього було зараховано 24 учні, котрі мали закінчену початкову освіту. Навчання велося латинською мовою. У травні 1811 року гімназія отримала з Відня для природознавчих занять 400 зразків різних мінералів, проте не вистачало підручників, а необхідні формуляри, журнали тощо вчителі виготовляли самі. 9 грудня 1812 року гімназія отримала зі Львова 29 томів підручників, які були занесені в гімназійний інвентар. Згідно з цісарським указом для Галичини та Буковини, яка в цей час входила до її складу, навчання в гімназії тривало з 1 вересня до 15 липня, а для останнього класу гімназії канікули тривали до 15 жовтня. У 1812/1813 навчальному році гімназія стала п’ятикласною. В ній уже навчалося 73 учні. Поступово зростала матеріально-навчальна база. Вона вже мала фізичні прибори: електростатичну машину та повітряний насос. Вперше у 1813 році дирекцією гімназії порушено питання про надання кращим учням стипендій. З цією метою до Галицького намісництва було надіслано клопотання про надання загалом 45 стипендій по 66 флоринів за успіхи у навчанні та зразкову поведінку для учнів без огляду на віровизнання. У відповідь на це клопотання було надано стипендію 15 учням. Уже через рік стипендію збільшили до 100 флоринів через подорожчання товарів, виснажливу війну та несприятливі погодні умови. У 1815 році на базі 5-класної гімназії почав працювати дворічний філософський інститут. Навчання тривало два роки, а після його закінчення випускники могли навчатися на теологічному, філософському, правовому чи інших факультетах австрійських університетів. Питання про власне приміщення виникло відразу ж після відкриття гімназії. Необхідно було будувати власну споруду навчального закладу. При виборі місця особлива увага зверталася на те, що територія для будівництва не повинна була знаходитись далеко від центру, проте водночас мала би бути абсолютно тихою. Цим вимогам якраз і відпо-відало місце поблизу Рибної площі (нині – Театральна). Тут ще не було жодної забудови. Висновки про вибір місця були зроблені інженером Бангольцом і схвалені адміністрацією гімназії. Через хворобу Бангольца подальшу роботу над підготовкою плану будови і складанням кошторису перебрав на себе крайовий інженер Духослав. Він розтягнув її на два роки і тільки після втручання Галицького намісництва, власне після видання у 1814 році циркуляра про початок будівництва, справа зрушила з місця. Гроші на будівництво виділялися нерегулярно, частками, адже в цей час у місті споруджували ще й приміщення суду та тюрми, і фінансувати дві споруди було непросто. Наприкінці 1816 року до Чернівців зі Львова було надіслано з перевіркою стану будівництва і, відповідно, його кошторису будівельного ад’юнкта Маркеля, який зазначив в акті перевірки, що виділені суми вже перевищені, а будівництво не закінчено. І тут в нагоді стала подія непересічної ваги – відвідини Чернівців австрійським цісарем Францом І. Крайова влада всіма силами намагалася закінчити будівництво першого крила споруди гімназії до прибуття високого гостя. Зусилля увінчалися успіхом, і в 1817 році, ще до моменту відвідин краю високим гостем, гімназія зі споруди старої казарми перебралася у новобудову. Під час перебування у Чернівцях цісар відвідав гімназію. Він заходив у класи, щиро та привітно розмовляв із гімназистами, цікавився їхніми успіхами, навчальним процесом, кількісним і національним складом гімназії. Учні мали змогу поспілкуватися з високим державцем, відчути його турботу про моральну і наукову освіту. Після огляду класів увесь учительський колектив гімназії запросили на святкову аудієнцію до голови Буковинської окружної управи. У 1817 році, в зв’язку зі смертю інженера Духослава, крайовим інженером став Ля Мотте. Він перебрав на себе функцію спорудження південно-східної частини будинку гімназії. Будівництво майже три роки просувалося дуже повільно. В цей час Галицьке намісництво почало вимагати введення в експлуатацію другого флігеля гімназії. Для цього в 1820 році для новобудови було ви-ділено 162 тисячі флоринів. Загалом побудова приміщення гімназії тривала десять років і тільки в жовтні 1824 року, через 7 років після зведення першого крила гімназії, споруджено друге. Останні мулярські роботи виконував муляр Отт. Будівля мала два входи. Тут, крім навчальних класів і канцелярії, також знаходилася квартира префекта (директора гімназії). У будь-якій класичній гімназії основним навчальним предметом були класичні мови. Не стала винятком із цього правила і Чернівецька гімназія, де більше 50% навчального часу присвячувалося латинській та грецькій мовам. Латинська мова була метою і засобом навчання. Крім класичних мов, учні ви-вчали релігію, географію, природознавство, арифметику та ін. Оцінки виставлялися за старанність і моральну поведінку. З 1823 року було оновлено навчальні посібники, з якими працювали гімназисти. Зокрема, введено вивчення розширеної латинської граматики для 3-го та 4-го граматичного класу, другого розділу грецької граматики для гуманітарних класів, а також новий опис світу для І-го граматичного класу, історію стародавнього Риму для 3-го граматичного класу, новий підручник грецької мови та нову розширену хрестоматію для 4-го граматичного класу. Було також прийнято рішення про присутність на екзаменах із релігії представників релігійних культів, а саме: прелата Кунца призначено комісаром від Львівської католицької єпископської консисторії, єпископа Даніїла Влаховича – від Буковинської православної консисторії та асесора Бен’яміна Захаровича – від греко-католицької консисторії. У 1822-му гімназія стала шестикласною. У цей час у гімназії навчалися 191 римо-католик, 80 православних, 7 протестантів та 2 іудеї. У 1823 році австрійський цісар Франц І вдруге завітав до гімназії разом із російським царем Олександром. Революція 1848 року внесла свіжий струмінь у життя Чернівецької гімназії. Тут за рахунок зменшення годин латинської мови та корегування навчального плану запроваджуються національні мови. Вводяться уроки румунської та української мов. Першим ви-кладачем української мови в гімназії став відомий на Буковині церковно-культурний діяч Яків Воробкевич, який був референтом єпископа Євгена Гакмана. Пізніше українську мову викладали Л. Семигинович, В. Іліцу, Т. Блажевич, С. Носієвич, О. Бурачинський. У „Щорічниках” гімназії публікувалися теми класних та домашніх письмових робіт із україн-ської мови та літератури. Наприклад, у „Щорічнику” за 1875 рік подано цікаві теми, що стосуються історії Української держави, зо-крема пов’язані з діяльністю княгині Ольги, Ярослава Мудрого, історією православної віри тощо, а також завдання за поемою „Слово о полку Ігоревім”, творчістю Івана Котляревського, Георгія Квітки-Основ’яненка, Григорія Сковороди, Тараса Шевченка та інших. У гімназії панував культ науки. Навчальний процес проходив на високому науковому та методичному рівні. Професори і викладачі були надзвичайно вимогливі до своїх вихованців. Контингент гімназистів складали, здебільшого, місцеві діти, проте траплялися вихідці з Галичини, Румунії і навіть самого Відня. До відкриття другої цісарсько-королівської гімназії з українськими паралельними класами тут навчалося чимало українців. Кількість гімназистів з кожним роком зростала. Якщо в 1808-му їх було 24, через рік – 17, то в 1849/1850 навчальному році їх було 476, у 1903/1904 – аж 1167. Після цього загальна кількість учнів зменшувалася у зв’язку із відкриттям другої та третьої цісарсько-королівських гімназій із українськими та румунськими паралельними класами у Чернівцях та українських гімназій у Вижниці та Кіцмані. За підрахунками Ромуальда Вурцера за сто років діяльності навчального за-кладу в гімназії навчалася 11191 особа. Перший випуск повної восьмилітньої гімназії відбувся у 1849/1850 навчальному році. Матуру здали понад 2,5 тисячі осіб. Через велику кількість учнів уже в середині 60-х років ХІХ століття гімназії не вистачало приміщень. Знову виникла необхідність орендування в сусідніх із гімназією будинках кімнат для проведення занять. Після відвідин гімназії міністром віровизнань та освіти Австрії Карлом Штремайєром директор Чернівецького вищої цісарсько-королів-ської гімназії Штефан Вольф склав клопотання до міністерства про необхідність термінового розширення площі основної споруди. На жаль, в проханні було відмовлено. Хоча міністр Штремайєр у листі-відповіді втішав директора гімназії, що настануть кращі часи і до цього питання обов’язково повернуться. Через 5 років ці часи настали. Для гімназії було виділено 10 тисяч флоринів, які одразу ж почали використовувати для розширення приміщення. Перш за все, було зменшено ширину красивих світлих бічних коридорів, за рахунок чого збільшено площу класних кімнат. До речі, квартиру директора також перебудували під класи. 1 жовтня 1891 року для розширення гімназії було подаровано земельну ділянку, що прилягала до основної споруди, а вже в листопаді – закладено наріжний камінь добудови. Добудовували обидва флігелі приміщення, їх розширювали на південь. Згодом збудували спортивний зал, освячення якого відбулося 19 листопада 1894 року. Ось як описувала цю подію газета „Буковина”: „Величаве торжество відбулося у залі Чер-нівецької гімназії. Серед гостей були присутні крайовий президент граф Ґоес, генерал Марнеґґ, ректор університету Гандль, д-р Залозецький, архимандрит Репта, священик Костецький. Об 11-й годині управитель школи Мор привітав усіх, подякував представникам крайової і міської влади та будівельникам за те, що замість старих вузьких і майже запущених мурів тепер постав красний величний новий будинок для потреб шкільної молоді. Далі співав хор під управою професора Сидора Воробкевича, потім виступав професор А. Микулич, який говорив про те, який поступ зробила гімназія за останній час”. Хоча у гімназії навчалися представники різних конфесій, у гімназійних стінах панував дух злагоди, взаємоповаги та взаєморозуміння. Викладачами гімназії були найбільш кваліфіковані та авторитетні спеціалісти. Серед них – Штефан Вольф (викладач латинської мови), Йозеф Кольбе (професор фізики та математики, згодом – викладач вищої технічної школи у Відні), Ернст Рудольф Нойбауер (професор історії та географії, який підтримував дружні стосунки з діячами української культури Сидором Воробкевичем та Юрієм Федьковичем), Йоганн Георг Обріст, Арон Пумнул, Іон Сбієра, Володимир Репта та інші. Багато для гімназії зробив Штефан Вольф, котрий очолив її у 1859 році. Він народився 12 серпня 1823 року в Шьонштейні. Закінчив Ольмюцький університет, де вивчав філософію, педагогіку, класичну філологію та юридично-політичні науки. В 1859 році був призначений на посаду директора Чернівецької гімназії та обіймав її до 1887 року. Штефан Вольф – автор підручника з латинської мови, монографії „Ретроспективна історія Чернівецької вищої гімназії за 1850-1872 роки”. За його редакцією видавалися „Що-річник” гімназії та навчальні програми. Він був членом Крайової шкільної ради, де брав активну участь в обговоренні питань педагогіки та навчального процесу. За невтомну працю на ниві просвіти Штефан Вольф нагороджений рицарським хрестом ордена Франца Йосифа. Помер 27 лютого 1898 року в Чернівцях. Після його смерті директором гімназії став його син Карл, який обіймав цю посаду до 1918 року. Зі стін Чернівецької гімназії вийшла майже вся буковинська інтелігенція: священики, юристи, літератори, художники, урядовці, викладачі гімназій і шкіл. Серед випускників гімназії – брати Воробкевичі: Сидір і Григорій. Обидва склали матуру (екзамен на атестат зрілості) в цісарсько-королівській гімназії у Чернівцях в 1856 році, Сидір – у 21-річному віці, Григорію було 19. У гімназії також навчалися майбутні відомі буковинські художники Епамінонда Бучевський і Євген Максимович – автори багатьох жанрових картин та пейзажів. Обидва брали участь у розписі фресок резиденції митрополитів Буковини і Далмації. Випускниками гімназії були також відомі музиканти та композитори, серед яких – композитор Євсебій Мандичевський; піаніст, диригент, викладач і директор Львівської консерваторії Кароль Мікулі, церковний діяч, публіцист, доктор теології, митрополит Буковини Володимир Репта; відомі діячі культури брати Гормузакі: Георгій, Євдоксій та Александр, знамениті хірурги та дослідники Йоганн Микулич Радецький та Володимир Залозецький. Учнем гімназії був і майбутній великий румунський поет, публіцист і громадсько-культурний діяч Михай Емінеску, який з перервами навчався у Чернівецькій гімназії у 1860-1866 роках. Він почав писати вірші, ще навчаючись у гімназії. Серед випускників гімназії – Карл Еміль Францоз, автор бага-тьох цікавих новел, оповідань та романів; Костянтин Томащук, доктор права, депутат австрійського парламенту, Буковинського сейму, перший ректор Чернівецького університету; Раймунд Фрідріх Кайндль, австрійський історик, видатний буковинознавець, етнограф, фольклорист і педагог. Наприкінці ХІХ століття на Буковині був вихований прошарок місцевої інтелігенції, і в цьому величезна заслуга 1-ї Чернівецької вищої цісарсько-королівської гімназії, що діяла до 1918 року, до розпаду Австро-Угорської імперії. Після цих подій гімназія не зникла, вона продовжувала працювати і далі, проте вже в дещо іншому статусі. Із входженням Буковини до складу Румунії 25 грудня 1918 року цей навчальний заклад було перейменовано в німецьку гімназію з німецькою мовою викладання. В такій якості заклад проіснував недовго. Вже 30 грудня 1921 року його реорганізовано у ліцей №1 імені Арона Пумнула. З приходом радянської влади в цьому приміщенні було створено ЗОШ №1, яка знаходиться тут і сьогодні.
(Далі буде.)

Марія Никирса,
науковий співробітник Чернівецького
національного університету
імені Ю.Федьковича

Офіційно

  • Рішення 35 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 24.12.2008 року №781

Про хід виконання Програми розвитку малого підприємництва у місті Чернівці на 2007-2008 роки, затвердженої рішенням 11 сесії міської ради V скликання від 29.12.2006 року №216, та затвердження Програми розвитку малого підприємництва в місті Чернівці на 2009-2010 роки

Відповідно до статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на виконання законів України «Про державну підтримку малого підприємництва», «Про Національну Програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні», Стратегії підвищення конкурентоспроможності м.Чернівців, заслухавши інформацію департаменту економіки міської ради про хід виконання Програми розвитку малого підприємництва в місті Чернівці на 2007-2008 роки та розглянувши пропозиції виконавчих органів міської ради щодо Програми розвитку малого підприємництва в місті Чернівці на 2009-2010 роки, Чернівецька міська рада ВИРІШИЛА:
1. Інформацію про хід виконання Програми розвитку малого підприємництва в місті Чернівці на 2007-2008 роки, за-твердженої рішенням 11 сесії міської ради V скликання від 29.12.2006 р. №216, взяти до уваги (додається).
2. Зняти з контролю рішення 11 сесії міської ради V скликання від 29.12.2006 року № 216 «Про затвердження Програми розвитку малого підприємництва в місті Чернівці на 2007-2008 роки» як таке, що виконано.
3. Затвердити Програму розвитку малого підприємництва в місті Чернівці на 2009-2010 роки (додається).
4. Виконавчим органам місь-кої ради забезпечити організацію виконання заходів Програми розвитку малого підприємництва в місті Чернівці на 2009-2010 роки та інформувати департамент економіки міської ради щоквартально до 5 числа місяця, наступного за звітним періодом.
5. Департаменту економіки міської ради (Степанчук Г.Я.) забезпечити координацію діяльності щодо виконання основних заходів з реалізації Програми.
6. Організацію виконання цього рішення покласти на за-ступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів, начальника фінансового управління міської ради Прокопця Є.Д. та директора департаменту економіки міської ради Степанчук Г.Я.
7. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань економіки, бюджету та фінансів.

Чернівецький міський голова Микола Федорук


Примітка: З додатками до рішення можна ознайомитися в департаменті економіки міської ради (вул. О. Кобилянської, 3, каб. №15) та на офіційному сайті міської ради www.citi.cv.ua
  • Рішення 35 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 24.12.2008 року №796

Про затвердження Комплексної програми збереження історичної забудови міста Чернівці на 2009-2015 роки

Відповідно до статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законів України «Про охорону культурної спадщини» та «Про Загальнодержавну Програму збереження та використання культурної спадщини на 2004-2010 роки», на виконання пункту 2 рішення Організаційного комітету з підготовки та відзначення 600-річчя заснування м.Чернівців від 4 вересня 2008 року, з метою вдосконалення збереження та примноження культурної спадщини міста, розглянувши проект Комплексної програми збереження історичної забудови міста Чернівці на 2009-2015 роки, розроблений робочою групою, уповноваженою розпорядженням Чернівецького міського голови від 11.10.2008 р. № 471-р, Чернівецька міська рада ВИРІШИЛА:
1. Затвердити Комплексну програму збереження історичної забудови міста Чернівці на 2009-2015 роки (додається).
2. Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (Бойко І.В.) та фінансовому управлінню Чернівецької міської ради (Прокопець Є.Д.) передбачити кошти на реалізацію І етапу Програми в проектах міського бюджету на 2009-2011 роки.
3. Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (Бойко І.В.):
3.1. Завершити до 2010 року укладання охоронних договорів із власниками пам’яток та встановлення охоронних дощок на пам’ятках архітектури та містобудування.
3.2. Погоджувати кольорові рішення оздоблення фасадів в історичних ареалах за умови наявності розроблених комплексних кольорових розгорток ви-гляду фасадів на цілу вулицю.
3.3. До 2011 року завершити розробку кольорових розгорток вигляду фасадів усіх вулиць в історичних ареалах міста.
3.4. Посилити контроль за використанням та зберіганням пам’яток через залучення громадян на правах громадських інспекторів. Створити Банк (музей) елементів історико-ар-хітектурного оздоблення пам’яток.
3.5. Завершити до 2010 року проведення фотофіксації стану будівель та споруд в історичних ареалах міста з подальшим поновленням цієї бази даних через три роки.
4. Замовникам робіт з ремонту фасадів, дахів на будинках в історичних ареалах міста Чернівці передбачати в проектно-кошторисній документації кошти на відновлення втрачених архітектурних історичних елементів.
5. Районним в місті радам (Ваньчицький Ю.А., Бурега Ю.І., Пазюк М.Д.), департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької місь-кої ради (Бойко І.В.) налагодити тісну співпрацю із вищим художнім професійним училищем №5 в напрямі відтворення втрачених елементів на фасадах пам’яток архітектури.
6. Інформувати міську раду про хід виконання цього рішення щорічно в грудні.
7. Організацію виконання рішення покласти на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів, директора департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради Бойка І.В. та заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів, начальника фінансового управління міської ради Прокопця Є.Д.
8. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань земельних відносин, ар-хітектури та будівництва.
Чернівецький міський голова Микола Федорук


  • Затверджено рішенням 35 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 24.12.2008 року №796

КОМПЛЕКСНА ПРOГРАМА збереження історичної забудови міста Чернівці на 2009-2015 роки


1.1. Загальна характеристика Місто Чернівці - столиця Буковини - лежить у Карпатських передгір’ях, на високих зелених пагорбах понад долиною річки Прут. Колись це було провінційне містечко Молдавії, з 1867 року - центр коронного краю Австро-Угорської імперії. У 1920 р. Чернівці стали другим за величиною містом Румунії, а після Другої світової війни — обласним центром. Зараз місто є центром найменшої в Україні області з 248 тисячами мешканців. Це – компактне містобудівне утворення західноєвропейського типу з високою пластичною й силуетною виразністю та високим естетичним потенціалом міської забудови, якій пощастило уникнути руйнувань протягом XX століття. Тож місто Чернівці чудово зберегло весь історико-архітектурний комплекс, а архітектурно-містобудівна спадщина в межах міського ядра має всі якості архітектурного заповідника з добре збереженою історичною планувальною структурою, що характеризується компози-ційно-художньою єдністю забудови вулиць, площ і кварталів. Під охороною держави в межах міста перебуває понад 700 пам’яток культурної спадщини. Серед них є унікальні ансамблі і окремі будівлі-пам’ятки архітектури державного значення: колишня резиденція буковинських митрополитів, містобудівні ансамблі вулиць Ольги Кобилянської, Головної, Руської, Івана Франка, пам’ятки дерев’яної сакральної архітектури, міський театр, Палац юстиції, ратуша та багато інших. Активні процеси урбанізації у другій половині XX ст., зміна геологічних умов, збільшення транспортного навантаження та обсягу викидів в атмосферу, підвищення рівня ґрунтових вод, природне старіння значної частини будинків, багатьом з яких – понад 100 років, призвели до того, що чимало об’єктів нерухомої культурної спадщини стали небезпечними для експлуатації та проживання людей. У незадовільному технічному стані перебувають інженерні споруди і мережі, частина шляхового господарства. Зупинити подальше погіршення стану забудови у центральній частині міста Чернівці, убезпечити проживання населення в ній, зберегти унікальне історико-архітектурне міське середовище і при цьому створити сучасну міську інфраструктуру можливо лише шляхом вжиття невідкладних ефективних заходів. Основою для цього повинна стати Комплексна програма збереження історичної забудови у центральній частині міста Чернівці (далі – Програма), розроблена на період з 2009 по 2011 роки і на перспективу до 2015 року.
1.2. Мета Програми Метою Програми є збереження унікального історико-архітектурного міського середовища, його регенерація та використання для безпечного проживання населення шляхом:
- зупинення негативних техногенно-екологічних процесів та їх впливу на технічний стан забудови центру міста;
- ефективного захисту, консервації, реставрації та раціонального використання нерухомих об’єктів культурної спадщини;
- створення сучасної соціальної, інженерної та транспортної інфраструктури. Загальну характеристику програми надано в додатку 1.
1.3. Основні завдання Програми
Основними завданнями Програми є:
1) проведення наукових до-сліджень з виявлення причин руйнування та погіршення технічного стану будинків і споруд центральної частини міста;
2) відселення мешканців з аварійних будинків у центральній частині міста;
3) виведення з аварійного стану будинків і споруд, інженерних мереж, забезпечення комплексного виконання консерва-ційних і реставраційних робіт;
4) забезпечення умов для реставрації і регенерації центральної частини міста, визначення шляхів подальшого використання нерухомих об’єктів культурної спадщини;
5) поліпшення санітарних та екологічних умов функціонування об’єктів в центральній частині міста та створення умов для безпечної життєдіяльності населення.
1.4. Основні напрями реа-лізації Програми Основними напрямами реалізації Програми є:
1) проведення з метою отримання інформації, необхідної для реалізації Програми, археологіч-них, історико-архітектурних, екологічних, геологічних та гідро-геологічних досліджень, вивчення технічного стану будинків і споруд, об’єктів благоустрою та озеленення, інженерної і транспортної інфраструктури, інвентаризація нерухомості та створення відповідного банку даних, забезпечення постійного спостереження за геологічними та гідрогеологічними процесами, деформацією конструктивних систем будинків і споруд;
2) розроблення необхідної містобудівної і проектно-кошторисної документації для здійс-нення робіт з нейтралізації негативних геологічних та гідрогеологічних процесів, стабілізації грунтів, виведення будинків і споруд з аварійного стану, проведення ремонтно-реставраційних робіт, удосконалення інженерної інфраструктури та орга-нізації руху транспорту, по-ліпшення екологічного стану;
3) проведення ремонтно-будівельних робіт для виведення будинків, споруд та їх окремих конструкцій з аварійного стану, а також консерваційних та реставраційних робіт на пам’ятках архітектури, вжиття заходів для збереження художніх та архітектурних елементів на об’єктах, де виникла загроза їх втрати;
4) реконструкція і спору-дження у центральній частині міста об’єктів інженерної та транспортної інфраструктури, доведення впливу транспортних засобів на будинки і споруди до нормативних показників, здій-снення інших природоохоронних заходів;
5) утворення фонду збереження історичної забудови міста, розроблення механізму залучення до цього фонду коштів шляхом виконання спеціальних інвестиційних програм, надання місцевих позик, відрахувань від коштів, одержаних у результаті провадження екскурсійно-туристичної діяльності, а також пожертвувань фізичних та юридичних осіб;
6) розроблення відповідно до законодавства нормативних актів (місцевих правил) з питань забудови і використання територій у центральній частині м.Чернівців та утримання розташованих на ній об’єктів, зокрема умов стимулювання власників (користувачів) об’єктів культурної спадщини щодо їх збереження, порядку відселення мешканців та переміщення установ з аварійних будинків;
7) підготовка необхідного пакета документів для номінації культурних надбань м.Чернівців до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
1.5. Етапи реалізації Програми Реалізацію Програми передбачено здійснити поетапно. На першому етапі (у 2009-2011 роках) передбачається:
- проведення науково-дослід-них і вишукувальних робіт і виготовлення необхідної містобудівної та проектно-кошторисної документації;
- здійснення необхідних природоохоронних заходів;
- виконання протиаварійних та ремонтно-реставраційних робіт у відселених житлових будинках та на особливо цінних пам’ятках архітектури (будинках громадського призначення та житлових будинках). На другому етапі (у 2012-2015 роках) передбачається провести уточнення обсягів робіт і коштів, спрямованих на реалізацію Програми.
1.6. Фінансове забезпечення та строки виконання Програми Фінансування Програми здійснюється у межах асигнувань, що виділятимуться органами виконавчої влади у державному, обласному та міському бюджетах на 2009-2015 роки з урахуванням завдань і термінів, передбачених додатком 2 Програми. Вважати доцільним створення цільового фонду збереження історичної забудови міста, використання благодійних внесків юридичних та фізичних осіб та коштів з інших джерел фінансування, не заборонених законодавством, а також власників і користувачів будівель.
1.7. Організація управління реалізацією Програми Для забезпечення ефективного управління реалізацією Програми передбачається створити координаційно-наглядову раду у складі представників Чернівецької облдержадміністрації, виконавчого комітету Чернівецької міської ради, депутатів міської ради та уповноважених представників відповідних служб міста і області. Основними функціями наглядово-координаційної ради мають бути:
- організація фінансового забезпечення реалізації Програми;
- контроль за реалізацією Програми;
- внесення у разі потреби змін і доповнень до Програми з питань, що належать до компетенції місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для забезпечення реалізації Програми;
- забезпечення взаємодії підприємств, установ та організацій м.Чернівців з центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Рішення координаційно-наглядової ради, прийняті в межах її компетенції, носять рекомендаційний характер для прийняття відповідними уповноваженими органами рішень для виконання основних завдань Програми. Хід реалізації Програми повинен широко висвітлюватися у засобах масової інформації.
1.8. Прогнозні результати реалізації Програми Реалізація Програми дасть змогу:
- отримати ґрунтовну археологічну та історико-архітектурну інформацію, відомості про інженерно-геологічні, гідрогеологічні умови у центральній частині міста, стан інженерної та транспортної інфраструктури, екологічну ситуацію, перелік і технічний стан будинків, споруд, об’єктів благоустрою та озеленення;
- усунути негативні фактори, що спричиняють руйнування будівель, створити умови для безпечного проживання населення та функціонування підприємств, установ і організацій;
- зберегти унікальне історико-архітектурне середовище одночасно зі створенням сучасної інфраструктури;
- активізувати розвиток туризму, в тому числі міжнародного, як одного з основних джерел надходження коштів для потреб міста.
Секретар Чернівецької міської ради Троян Єремічук


Примітка: з додатками до цієї Програми можна ознайомитися в департаменті містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради (вул. Б. Хмельницького, 64-A, каб.108) та на офіційному сайті міської ради www.citi.cv.ua
  • Побачене в дорозі

Хто-хто на сміттєзвалищі живе?

Неподалік села Чорнівка Новоселицького району знаходиться міське сміттєзвалище. Сюди щоранку курсують спец-автомашини, вщерть заповнені побутовими відходами. Звалище хоч і заповнюється швидкими темпами, та городянам тривожитися не варто - площі для прийому сміття тут ще вистачає. Головне, аби його прийом здійснювався по-газдівськи і щоби врешті-решт стало до ладу діючих сміттєсортувальне підприємство, котре дасть змогу вивільнити з-під непотребу значну кількість території. Мало хто з чернівчан знає, що з цієї місцини черпають матеріальну вигоду десятки мешканців Чорнівки і прилеглих сіл. Тут вони збирають пляшки, металобрухт, побутові предмети, котрі ще можуть використовуватися, і мають з того неабиякий навар. Дехто з них вже розжився на іномарки та припас грошей на побудову власного помешкання. Ми ж вестимемо мову не про них, а про те, як на сміттєзвалищі уживаються брати наші менші – представники місцевої фауни. Багато років тут квартирують річкові чайки – крячки. Їх на звалищі – сотні. Зранку гамірливе птаство снідає харчовими відходами, котрих сюди завозять з міста досхочу. Потім птахи перекочовують на дику природну водойму, що за півкілометра звідси. Вони безтурботно гойдаються собі на хвилях мілководного плеса. Тут же, в довколишніх очеретах, гніздяться та виводять малят. Отже, ці птахи, як мовиться, пос-тійно прописалися на сміттєзвалищі. Воно забезпечує їм сите існування, й тому цій багаточисельній колонії ніщо не загрожує. Підгодовуються тут і зграї ворон. Неподалік також подибуються луні болотяні. Їх приманило сюди птаство, яке масово квартирує на межі сміттєзвалища та перелісків. Луні, полюючи на пернату мілкоту, теж не бідують. Вночі на сміттєзвалище навідуються й лисиці. Вони копирсаються у смітті, знаходячи поживу для себе. Принагідно не гребують і мишовидними гризунами, яких тут видимо-невидимо. Мають простір для виживання й бродячі пси та коти. Словом, сміттєзвалище стало прихистком для багатьох видів тварин та птахів. На штучно створеному біоценозному острівці вирує життя.

Василь Бабух


Співачка Марта: «На моїх концертах танцюють навіть олігархи»

Молода українська співачка цього року відзначає маленький ювілей своєї творчості: на сцені наша землячка вже п’ять років. За цей час чернівчанка Ірина Столяр стала Мартою, переїхала жити до Києва, зробила на вітчизняній естраді собі ім’я, видала кілька альбомів, а віднедавна ще й стала телеведучою на музичному каналі М1. До цього ряду артистка додає ще одне досягнення: тепер вона сама для себе пише пісні.

- За останні роки я пережила стільки приємного і хорошого!
- зізнається “Чернівцям” Марта. - Всього й не згадаєш. Та, певно, найголовніше моє досягнення – я нарешті перейшла на свої пісні. Тобто, мені їх не пишуть автори, а я їх створюю самостійно. І як результат – другий та третій альбоми повністю авторські. Серед найважливіших подій можу виділити ще дві: це, звісно ж, зустріч з продюсером Олегом Барабашем, з яким ми гарно співпрацюємо всі п’ять років, та робота на телебаченні, де вже більше року веду ранкову програму на відомому музичному каналі М1.
- Свої авторські пісні до останнього альбому «Несколько секунд» готували спеціально чи ці композиції назбиралися протягом якогось певного періоду?
- Насправді власних творів у мене дуже багато, вистачить ще не на один альбом. Пишу навіть дитячі пісні. І я вже думала: якщо коли-небудь доросту до того, аби продюсувати когось із юних виконавців, то репертуаром мої підопічні будуть забезпечені.
- Хто першим оцінює Ваші творіння? Продюсер?
- Ні, не продюсер. Якщо чесно, я дуже хвилююся, коли вперше показую свої твори людям, навіть власному продюсеру. Тому першим слухачем є моя старша сестра Тетяна, котра живе у Чернівцях. Вона знає всі мої пісні, і якщо в наступній композиції трапляються повтори з попереднього матеріалу, Таня це одразу вловлює.
- Марто, коли Ви жили у Чернівцях, здається, співали у ресторані «Європейський»...
- Співала – це голосно сказано. Я просто час від часу виступала тут і заробляла перші гонорари.
- Тим не менше зараз Ви, як і багато інших артистів, так само виступаєте в ресторанах, на різноманітних корпоративних вечірках. Як працюється перед такою публікою?
- Я знаю, що Ви маєте на увазі: брязкіт виделок і тарілок, дзвін бокалів... Проте зараз корпоративи виглядають дещо інакше і проходять не тільки в ресторанах, а й у великих залах. Та й публіка стає все вихованішою і до артистів ставиться уважно. Тому мені легко працюється на таких вечірках. Тим більше, на моїх концертах танцюють всі: і молодь, і навіть олігархи.
- Ви говорили про власні пісні, а вони у Вас переважно російською мовою. Українською не пишете?
- Пишу, але небагато. Чомусь більшість творів виходить російською. Але я точно знаю: таки зберу цілий україномовний альбом власних пісень!
- До речі, багатьох співаків, у котрих переважає російськомовний репертуар, часто критикують за відсутність пісень рідною мовою. Чи чули такі докори на свою адресу?
- Звичайно, чула. Навіть був такий неприємний випадок: коли я повинна була виступати на Майдані Незалежності, організатори, скажемо так, зробили все для того, аби ми самі відмовилися від участі. Адже продюсер їх попередив, що я співатиму російською. А це не віталося.
- Перші пісні для Вас писав відомий молодий автор Артур Железняк. А нині з ним співпрацюєте?
- Так, справді Артур писав для мене пісні, з якими я прийшла до українського слухача. Однак на дебютному альбомі наша співпраця завершилася. Зізнаюся: зараз я з величезним задоволенням пишу сама. Тим більше, це вигідно і матеріально – не потрібно платити поетам та композиторам. А ще – емоційно, бо я маю де висловити себе, свої думки, почуття і передати їх слухачам.
- У Чернівцях Ви навчалися вокалу (як і Ані Лорак та Катя Бужинська) у відомого педагога Марії Когос. На яких піснях вчилися професійно співати – народних чи естрадних?..
- На всіх! До того ж, Марія Аронівна дотримувалася принципу, що я мала навчитися співати твори різних стилів. У неї була така методика, що підопічні могли по двадцять разів повторювати один і той же куплет – допоки не вийде так, як має бути. І сьогодні я дуже вдячна своєму педагогу за таку науку.
- Різноманітні фотосесії – це ще один крок до популярності. Ви ж знялися навіть у кількох еротичних. Цікаво, якою була реакція на такий крок прихильників, батьків, друзів?
- Нормальною. Крім того, якщо дивитися на еротичні фотосесії інших співачок, то моя була ще стриманою...
- На сцені у Вас досить відверте сценічне вбрання. Це задум менеджерів чи такий стиль, такий настрій?
- Просто мені подобається так одягатися. І це – мій стиль, який ідеально підходить до тих пісень, які виконую. Думаю, у мої роки короткі спіднички, шорти і топи ще можна носити. У 40 років так одягатися точно не буду.
- Зараз Ви ще й телеведуча, а це завжди піднімає рейтинг. Скільки відсотків до популярності Вам додала роль телеведучої у програмі «Гутен морген» на каналі М1? І як Вас тут сприйняли інші ведучі? Як конкурентку?
- Популярності програма мені додала, це правда. Та, головне, люди зрозуміли: я мисляча співачка. Адже “Гутен морген” йде у прямому ефірі, і коли трапляються непередбачувані ситуації, сподіватися доводиться тільки на себе. Про мене, мабуть, раніше думали так, як і про більшість молодих артисток: симпатична, висока, багатий коханець... Та якби у мене був заможний спонсор, мені не доводилося б так багато працювати. Можна було би купити кілька пісень у відомого московського композитора Макса Фадєєва, і все – ти зірка. Тому зараз глядачі побачили: я вмію не тільки співати, а й говорити. Як сприйняли інші ведучі? Хтось, можливо, як і конкурентку...
- Канал робить Вам якісь знижки на ротацію пісень на М1?
- На каналі і так багато рубрик, в яких транслюються всі новинки таких молодих артистів, як я. Та, безумовно, зараз вже маю трохи привілеїв...
- Марто, впродовж свого творчого життя Ви тихо і спокійно працюєте зі своїм продюсером Олегом Барабашем. А деякі співаки за такий час встигають і поскандалити, і гучно розійтися зі своїми продюсерами. Як Вам вдається зберігати позитивну атмосферу у вашому тандемі?
- Все дуже просто: за цей час ми добре вивчили один одного і спокійно сприймаємо різноманітні зауваження. Ми обоє – мудрі люди, тому не хочемо втрачати напрацьоване за ці роки. І якщо навіть трапиться, що наші дороги розійдуться, то ми точно не вирішуватимемо свої справи через пресу і суди.
- Ви зізнаєтеся, що у Вас є коханий чоловік, але не розповідаєте про нього. Може, це Ваш продюсер?
- Відповім лише: це – не Олег Барабаш. Це – інша людина, але я не вважаю за потрібне виносити наші стосунки на люди. Не знаю, на жаль чи на щастя, у Чернівцях у мене не було серйозної закоханості. Тому свої нинішні почуття дуже ціную.
- А звідки виникла ідея однієї з Ваших останніх пісень - «Колыбельная»? Це, часом, не натяк на сім’ю, дітей?
- Поки що ні. Думаю, що колискові залюбки слухають і дорослі. Я завжди, коли лягаю спати, наспівую для себе щось ліричне і заспокійливе.
- П'ять років на сцені – гарний привід відзначити це свято. Для прихильників буде якийсь особливий подарунок?
- По-перше, подарунком був мій останній альбом. Але ще планую видати збірку зі своїми найкращими хітами. І, звичайно, даватиму багато концертів для своїх слухачів. Маю таку мрію – виступити колись із сольним концертом у Палаці спорту. Але це, напевно, відбудеться ще не скоро...

Наталка ФЕЩУК
Фото надано прес-службою співачки Марти.

Грані життя

Петро Гасюк деталізував для краян результати україно-російських газових домовленостей

В інтерв’ю місцевим ЗМІ народний депутат України (фракція БЮТ), голова обласної організації партії «ВО «Батьківщина» Петро Гасюк відповів на два найболючіші запитання: чи відбирала Україна несанкціоновано російський газ і за якою ціною вона купуватиме тепер його в Росії.
Лідер буковинських бютівців категорично заявив про те, що Європа підтвердила: Україна газ не крала. Він навів слова незаангажованого експерта - комісара Євросоюзу з питань енергетики Андріса Пібалгса, який заявив: «Немає таких фактів, що Україна відбирала газ несанкціоновано». Також Петро Гасюк заявив, що середньорічна ціна на російський газ у 2009-му році для вітчизняних підприємств складе 228,8 доларів за куб. м., що навіть нижче прогнозованої і за-кладеної у держбюджет вартості ($250). Розбіжності в цифрах, які називають інші джерела (зокрема, Секретаріат Президента та представники Партії регіонів), депутат пояснив тим, що «опоненти Уряду, намагаючись принизити перемогу Тимошенко у Москві, оперують лише ціною першого кварталу». «Але в першому кварталі цього року, коли ціна на газ ще залишається високою, Україні газ купувати майже не треба, - підкреслив П.Гасюк. – Юлія Тимошенко минулого року за старою низькою ціною закачала в підземні сховища достатню кількість газу, якого вистачить на кілька місяців. Хочу наголосити: підписання контрактів на постачання газу між Україною і Росією означає кінець «газового» протистояння та остаточний перехід на прямі (без посередників), взаємовигідні, прозорі та передбачувані стосунки у цій сфері між двома країнами за вигідними для України цінами. Це є головним успіхом, досягнутим українською стороною». В цілому народний депутат позитивно оцінив перехід України на європейські ціни: «Україна останньою з усіх пострадянських країн переходить на європейську ціну, і в найзручніший час - в момент стрімкого зниження цін на енергоносії у всьому світі. Причому, формули, за якими у найближчі 10 років визначатимуться ціна на газ для України і його транзит до Європи, будуть універсальними та зрозумілими. Ці формули застосовуються в Європейському Союзі». Петро Гасюк підкреслив: завдяки новим контрактам у найближчі 10 років між Москвою та Києвом більше не виникатиме проблем із постачання газу, а в самій Україні навколо цього питання більше не буде політичних спекуляцій. «А передбачливо створені запаси газу дозволили Україні протягом трьох тижнів вистояти під тиском «Газпрому», - додав депутат, - і тепер завдяки цьому українські підприємства спокійно дочекаються другого кварталу, коли розпочнеться істотне зниження європейської ціни на газ». Пояснив бютівець і причини критиканства з боку Партії регіонів та Секретаріату Президента: «Корупційній посередницькій діяльності групи «Росукренерго», яка видоїла з України мільярди доларів, покладено край. І саме персональними провалами, програшами, збитками цієї групи фізичних, юридичних та політичних осіб і викликана їхня істерія». Петро Гасюк зазначив: «РУЕ Фірташа-Бойка під прикриттям СП та ПР заради збереження своєї присутності на газовому ринку наприкінці 2008 року без кінця «телеграфували» в „Газпром” про свою готовність купувати газ для України дорожче (!), ніж домовилися «Нафтогаз» і «Газпром». Саме цим РУЕ та його політичне лобі зірвало підписання газових угод, яке могло відбутися ще 31 грудня: Ющенко відкликав українську делегацію із Москви». Відповідальність за зрив газових переговорів у грудні Петро Гасюк покладає на «Росукр-енерго» та його покровителів в Секретаріаті Президента та Партії регіонів. Також народний депутат наголосив: «Газові домовленості Тимошенко з Росією відповідають нашим національним інтересам. Це перемога України! Російська Федерація в газовій суперечці з Україною стратегічно більше втратила, ніж Україна, оскільки не змогла добитись тиску країн Євросоюзу на українців для послаблення їхньої позиції. Так вважає – і я гадаю, можна цілком з ним погодитися - колишній голова Ради національної безпеки США Збігнєв Бжезінський. А його оцінки й прогнози, зазвичай, збуваються».

Прес-служба обласної організації партії «ВО «Батьківщина»


До березня у Чернівцях інвентаризують усі самовільно зведені будівлі

Самовільні забудовники, начувайтеся! У місті почало діяти нове Положення про порядок виявлення, упередження та недопущення самочинного будівництва. Прийняття такого документа було, як ніколи, на часі, – твердять фахівці, адже ситуація зі спорудженням об’єктів, які слід вважати такими, що зведені з порушенням відповідних норм і правил, якщо й не досягла свого критичного рівня, то принаймні вважається такою, що вимагає негайного втручання.
статті 376 Цивільного кодексу Ук- раїни поняття “самочинне будівницт- во” трактується наступним чином: “житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил”. Перший заступник директора департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Анатолій Юрчак, який взявся прокоментувати нам прийняте нещодавно сесією міської ради рішення, підкреслює: перелік об’єктів, які є складовими поняття “самовільне будівництво”, включає в себе не лише нове будівництво, надбудови, прибудови, добудови різного роду, а й реконструкцію, капітальний ремонт, перепланування, переобладнання приміщень, які здійснюються без належної проектної документації чи без отримання дозволу на проведення таких робіт. Отже, якщо мешканець вирішив якимось чином переобладнати квартиру, попередньо не узгодивши дії з фахівцями, його теж можна вважати самовільним забудовником. Як і той факт, що говорити про повну безконтрольність ситуації загалом не варто, але й недооцінювати її не доводиться. Основна причина такого стану речей – відсутність чіткого реагування чинним законодавством. Іншими словами - власники самовільних будов мають можливість в окремих випадках узаконити об’єкти через суди. Хай це марудна і не така швидка процедура, але вона існує і нею користуються. Загалом створення такого положення мало на меті упорядкувати ситуацію. Що ж до першого документа, який регулював стан справ у цій сфері у Чернівцях, то з’явився він у 2001 році. Нинішнє положення різниться від попереднього кардинально. Анатолій Юрчак підтверджує, що під час підготовки документа у новій редакції автори врахували досвід міських рад інших українських міст, зокрема Одеси, Хмельницького, Луцька, Львова, Сум, Харкова, Рівного. “Деякі моменти запозичили, в окремих - пішли вперед, – коментує співрозмовник. – Насамперед у тому, що пунктом 3.1 документа чітко визначили, які самовільні забудови не можуть бути прийняті в експлуатацію у жодному разі. Це – будівництво, зведене у межах червоних ліній; на самовільно зайнятих земельних ділянках; у межах зон охорони пам'яток культурної спадщини; на підземних інженерних мережах; з порушенням правил забудови щодо розривів між будівлями; з порушенням державних будівельних норм, стандартів і правил; прибудови до багатоповерхових будинків, а також добудови, надбудови і прибудови до будівель, які є пам'ятками архітектури”. Не менш вагомим, додає Анатолій Юрчак, є пункт 3.3 положення, у якому зазначено: “… об’єкти містобудування, що самочинно будуються чи збудовані, не можуть бути підключені до інженерних мереж міста”. На запитання, чи припускає він певні зловживання щодо такої можливості, Анатолій Юрчак відповів наступне: “Навіть якщо вдасться встановити такий факт, то я гарантую: дії посадових осіб служб, які забезпечують ту чи іншу послугу, відразу ж будуть приведені у відповідність до норм положення”. Не менш радикальним виглядає інший крок, а саме: розгляд питань щодо узаконення самовільного будівництва у Чернівцях здійснюватиметься лише до першого січня 2010 року. Фахівці департаменту містобудів-ного комплексу та земельних відносин, звичайно, не плекають ілюзій, що всі справи, які нині перебувають на розгляді у судах різних інстанцій, до того часу вдасться закрити, але сподіваються, що обсяг досягнутого у цій царині до січня 2010 року буде вагомим. І наголошують: якщо хтось із самовільних забудовників розпочне цьогоріч будівництво з надією “якось воно буде”, то він помиляється. Експерти обіцяють жорсткий контроль і дотримання найменшої букви положення. А до березня 2009-го планують інвентаризувати у місті всі самовільно збудовані об’єкти.

Лариса АРТЕМЕНКО


«Шляхетна» хвороба вразила третину людства

А буковинці ставляться до неї надто легковажно. Коли ж нарешті звертаються по лікарську допомогу, часто буває вже запізно. Йдеться про варикоз, який здобув свою образну назву завдяки народній легенді: мовляв, у такий спосіб Всевишній “відкалібрував” рід достойників. Про медичний аспект проблеми – наша розмова із досвідченим фахівцем у галузі ангіології, доцентом кафедри сімейної медицини Чернівецького медуніверситету, який практикує у II хірур-гічному відділенні лікарні швидкої допомоги, Сергієм ІВАЩУКОМ.

- Які фізичні ознаки має варикоз і внаслідок чого розвивається?
- Зовні він виявляється вип’яченими на ногах венами. Маючи генетичну основу, провокується малорухливим способом життя та одноманітністю фізичних поз, у яких перебуває людина впродовж дня. (Найбільше схильні до варикозу представники “сидячих” та “стоячих “ професій – хірурги, перукарі, продавці, вчителі, оператори комп’ютерної техніки, бухгалтери…) У результаті нерухомі м’язи поступово втрачають тонус і здатність підтримувати судини. Тому під внутрішнім тиском останні розширюються, формуючи “кишені”, де накопичується кров. Згодом у цих місцях утворюються вузли. Спочатку захворювання проявляється тільки косметичним дефектом (набуханням варикозних вен), одначе прогресування хвороби призводить до появи больо-вих відчуттів, набряку ступнів та гомілок, судом, а в запущених випадках – до потемніння шкіри в нижній третині гомілки, запальних змін та появи трофічних виразок.
- У чому ще виявляє свою підступність варикоз?
- Головним чином це стосується утворення тромбів та їх міграції по судинній системі в напрямі серця й мозку. В результаті стаються інсульти, інфаркти, часто – з летальним кінцем. І дуже прикро, що останнім часом вони зачіпають все більше молодих людей. Пригадуєте, минулого року кілька українських школярів померли на уроках фізкультури? Здається, без видимих причин, раптово… Як згодом з’ясували експерти, внаслідок прихованої серцево-судинної патології.
- Мабуть, цього можна було би уникнути з допомогою про-філактичного системного діагностування.
- Саме так. Зазвичай, хворі на варикоз підлягають ультразвуковому обстеженню ніг для визначення стану венозного кровотоку та прохідності системи глибоких вен. Його виконують, аби виключити можливість перенесеного тромбозу глибоких вен, який не було вчасно діагностовано, а відповідно, – можливість вторинного варикозного розширення вен ніг, що потребує зовсім іншого типу лікування. Нині для обстеження хворих на варикозне розширення вен нами використовується новий сучасний апарат Vein Light. Останній завдяки ефекту трансілюмінації – спрямування поляризованого світла під певним кутом – дає можливість бачити уражені вени, які неозброєним оком на шкірі не видно. Більше того, візуалізується не лише варикозна ділянка, а й присутність у ній тромбу.
- А наскільки безпечна ця діагностична процедура для пацієнта?
- Можна сказати, безпечна абсолютно. Її можна прирівняти до 15-хвилинного перебування на яскравому сонці. Це ніби посвітити на тіло потужним ліхтариком. У середньому процедура триває хвилин 10, і проводити її достатньо раз на три роки. Спеціальної підготовки, звичайно, окрім попереднього гігієнічного обмивання ніг, не потрібно. Крім того, зазначений апарат ми використовуємо за необхідності внутрішньовенних ін’єкцій для полегшення пошуку вен-“невидимок”, особливо у дітей. Тож маніпуляція стає більш точною і менш травматичною. Ще одним позитивом цього апарата є застосування його для проведення косметичних склеротерапевтичних маніпуляцій у випадках невеликих венектазій (павукоподібне, ниткоподібне розширення дрібних вен). Це коли під контролем апарата шприцом вводиться пінка склерозанту в уражену вену, яка потім облітерується, тобто заростає, а хворий фактично обходиться без операції.
- Ви акцентуєте на хірургічному способі боротьби з варикозом. А чи не можна обійтися консервативним лікуванням?
- Як не прикро визнавати, але консервативного лікування варикозу наразі не існує. Можна призначити препарати, які лише уповільнюють розвиток цієї хвороби. Полегшення настане, вени ж так і зостануться деформованими, зберігаючи джерела застою крові. Слабкість венозної стінки закладається на генетичному рівні, передаючись спадково. Тому вихід тут єдиний – вирізати патологічні ділянки. Благо, на сьогодні вже застосовуються малоінвазивні технології: зокрема, роблять мінімальні розрізи, вони швидше заживають і менш помітні. Якщо ж хворий, з певних причин, не може погодитися на операцію чи відкладає її виконання на деякий час, ми можемо дати наступні рекомендації.

Поради хворим на варикоз


· Не носіть тісних джинсів, шкарпеток і черевиків; взуття повинно мати підбори висотою 3-4 см, незручне коригуйте м’якими устілками, враховуйте висоту підйому стопи.
· Уникайте довготривалого перебування у стоячому чи сидячому положенні. Час від часу намагайтеся хоча би кілька хвилин походити. Принаймні, сидячи, часто рухайте ступнями, а стоячи, - піднімайтеся на пальцях і підносьте п’ятку якомога вище, поперемінно кожною ногою.
· Після повернення з роботи додому одразу ляжте на де-кілька хвилин, поклавши ноги на гірку подушок чи хоча би на спинку дивана. Так корисно і спати: щоби ступні були розташовані на 10-15 см вище рівня положення тулуба.
· Не рекомендується займатися спортивними дисциплінами, що вимагають дуже сильного напруження або перевантаження стоп (підняття тягарів, стрибки у висоту) чи призводять до їх контузії.
· Допомагайте своїм венам шляхом корисних вправ для м’язів ніг. Спосіб найлегший – ходьба, найкорисніший – плавання. У неважких випадках варто їздити на велосипеді, танцювати. Корисна і така вправа: лягти на спину, ноги підняти під прямим кутом і трусити ними, намагаючись досягти вібраційного ефекту, не менш як 1 хвилину.
· Хворим на варикоз протипоказано перебування під дією високих температур – гаряча купіль, сауна, засмагання, депіляція гарячим воском, навіть підігрів підлоги, оскільки все це сприяє розширенню вен. Кожне купання завершуйте холодним душем (обливанням) для ніг.
· Боріться з надлишковою вагою, яка підвищує тиск на судини, з допомогою раціонального харчування; не вживайте надто високих доз гормональних препаратів, у тому числі контрацептивів.
· Натомість частіше споживайте морепродукти – вони містять легкозасвоювані білки, які зміцнюють судини. Незамінна речовина у боротьбі з варикозом – і вітамін Р, його запаси в організмі поповнюйте плодами чорноплідної горобини, обліпихи, чорної смородини, цитрусових, консервуючи сік чи перетираючи з цукром; із каштанів готуйте настоянку. Проте пам’ятайте: у будь-якому випадку ви повинні проконсультуватися у хірурга, оскільки варикозне розширення може бути проявом іншого, більш небезпечного, захворювання.

Валентина КУКУРУДЗ
Фото автора

Реклама

дизайн сайту: Олександр Лиходід