РЕЗЕРВНИЙ САЙТ
http://chvgazeta.naxx.ru
бесплатный хостинг php mysql сайтов

Класика

Системи очіщення води

Чёрная икра

Будівельна корпорація
"Альянс Захід Буд"

Косметика

"Спутник" Каналізація.
Водопостачання

Ремикс Буд. Черновцы

Введіть ключові слова для пошуку на сайті


До ювілею Чернівців буковинські художники підготували низку оригінальних витворів, якими прикрашено громадські та офісні приміщення, випустили багато поштівок і альбомів. Вони вже позначені печаттю історії, бо така знакова подія мала великий резонанс. У цьому доробку помітно вирізняються чудові панно, виготовлені художником Валерієм Іоніцоєм на замовлення фірми “Кнаус”. Вони прикрасили будинок № 4, де містяться ресторан та готель цієї приватної структури. Роботи мають велику мистецьку вартість і є неабиякою творчою удачею митця.

  • Багатообіцяючий проект

Люди в рясах прокладають мости співробітництва

Торік у лютому було підписано угоду про співпрацю між Чернівецьким національним університетом та Ботошанською Теологічною православною семінарією Святого Георгія (Румунія). Першим її діловим кроком стало створення спільного проекту транскордонного співробітництва під назвою “Традиції, виховання, мистецтво – європейські цінності, цінності без кордонів”. Днями у Чернівцях відбулася його презентація. Своє бачення цієї співпраці продемонстрували гості – вчені мужі Ботошанської Теологічної семінарії Святого Георгія. В їхньому варіанті наголос буде зроблено на транскордонне співробітництво у сферах культури, виховання та мистецт-ва, а також на збереженні спільних фольклорних та православних візантійських традицій. Починаючи з наступного року, проект буде наповнено діловою конкретикою. Ботошанське студентство побуває в Чернівцях, де представить власну художню програму силами аматорів семінарії. У грудні цього року в Ботошанах з аналогічною місією побувають теологи Чернівецького національного університету. А ще плануються засідання за круглим столом, видання спільних наукових праць. У Чернівцях відбудеться презентація програми, присвяченої життю і творчості генія румунської літератури Міхая Емінеску. Проект діятиме протягом року і фінансуватиметься на кошти міжнародного проекту транскордонного співро-бітництва.
- Якщо він дасть належні плоди,- сказав у своєму виступі на презентації декан філософсько-теологічного факультету ЧНУ Василь Балух, - то співпрацю буде подовжено. Плоди, звісно, будуть. Адже вперше на такому ґрунтовному рівні сусіди ви-вчатимуть традиції, культуру та мистецт-во своїх народів, обмінюючись набутками цих цінностей. Проект схвально сприйнято країнами Євросоюзу, до якого входить Румунія.
Наш кор.


Майже дві тисячі підприємців, які зазнали збитків від стихії, вже отримали адресну допомогу

До реєстру на виплату адресної допомоги, відповідно до п’яти рішень міськвиконкому, було внесено 2030 фізичних осіб-підприємців, які здійснюють торговельну діяльність на ринках і зазнали збитків від стихії. Їм перераховано для виплати 10 млн 150 тис. грн. Станом на 20 жовтня 1907 підприємців уже отримали перераховані їм кошти, 123 – ще не зверталися за грошима до поштових відділень і ощадкас. На розгляд наступного засідання виконкому внесено ще 434 підприємця для нарахування адресної допомоги на ліквідацію збитків від стихії. Загалом до робочої комісії з надання допомоги підприємцям, котрі зазнали збитків від повені, надійшло понад 6,7 тисячі звернень. Ті з них, які з різних причин не мають повного комплекту документів для нарахування адресної допомоги, передано на розгляд податківців з метою встановлення підстав на отримання такої допомоги від держави. Про це повідомив заступник міського голови, начальник фінансового управління міської ради Євген Прокопець.

Теми дня

Держгірпромнагляду України – 50 літ

Людям – здорові і безпечні умови праці!

Нинішній рік, ювілейний для сивочолих Чернівців, насичений конкурсами, виставками, святковими дійствами, приуроченими 600-річчю столиці Буковини, увібрав у себе вражаючий за масштабами обласний фестиваль колективів художньої самодіяльності працівників освіти і науки „Нехай славляться на віки ім’я твоє і люди твої, Чернівці!”
Цей рік для працівників Держ-гірпромнагляду - ювілейний: 50 літ тому в Україні з'явилася окрема державна структура, в обов'язки якої входив контроль за створенням безпечних і здорових умов праці всім трудящим. Незважаючи на низку реорганізацій, Держгірпромнагляд зберіг не тільки структуру, традиції і спадкоємність кадрового потенціалу, а й набув нового досвіду і тепер успішно реалізує державну політику у сфері промислової безпеки, охорони праці, здійснює державний гірничий нагляд, впроваджує світові норми промислової безпеки. На території Буковини спочатку діяв структурний підрозділ, підпорядкований Карпатському територіальному управлінню з центром в Івано-Франківську, а з 1996 року створено самостійне територіальне управління, підпорядковане безпосередньо Держ-гірпромнагляду України. За весь час існування цієї державної служби навіть її ветерани навряд чи можуть сказати, скільком людям вдалося врятувати життя чи здоров'я завдяки своєчасним і принциповим діям працеохоронців. А виявляти належну принциповість в усі часи і в багатьох випадках непросто. Як любить розповідати ветеран нашої служби О.Г.Чумаченко (нині уже пенсіонер), 1975 року в 9-поверховому кооперативному житловому будинку було зафіксовано значне відхилення направляючих ліфтів від вертикалі. Ним, звичайно, був виданий припис, і роботу обладнання зупинено. Подія незвичайна. З’ясувати обставини прибула комісія з Держбуду. На інспектора тиснули і всіляко умовляли керівники місцевої влади. І все ж мешканців будинку відселили, порушення відповідно до припису усунули, і аж тоді було дано дозвіл на експлуатацію ліфтового господарства. В умовах впровадження нових методів господарювання, зміни форм власності, створення нових підприємств окремі керівники не мають належного розуміння свого обов'язку щодо створення безпечних умов праці на підприємствах. Тому в сучасних умовах державний інспектор діє не тільки як суворий контролер, а в першу чергу як помічник, що орієнтує і сприяє роботодавцю берегти найвищу соціальну цінність нашої держави - життя і здоров'я працюючих. Саме таким підходом характеризується і відзначається робота наших інспекторів. Здійснюючи державний нагляд відповідно до вимог Закону України "Про охорону праці", теруправління звертає особливу увагу на рівень виконання заходів з охорони праці суб'єктами господарювання, на рівень їх фінансування роботодавцями відповід-но до ст. 19 вищезгаданого Закону. Забезпечення належного ставлення керівників підприємств та організацій області до охорони праці, запорукою успіху державного нагляду став рівень професійної підготовки державного інспектора та ефективність його роботи. Про результати цієї роботи свідчать деякі цифри. За 9 місяців 2008 року посадовими особами теруправління проведено 1818 обстежень стану промислової безпеки та охорони праці на підприємствах області. Проведено 40 перевірок умов праці неповнолітніх та жінок. Не залишився поза увагою інспекторського складу хід готовності підприємств до осінньо-зимового періоду 2008-2009 років та інші важливі напрями щодо створення умов для безпечної життєдіяльності населення краю. За результатами проведеної роботи видано приписи щодо обов’язкового усунення порушень та 2236 розпоряджень на заборони, зупинки, обмеження експлуатації обладнання та виконання робіт підвищеної небезпеки. При цьому матеріали перевірок, де порушення створили загрозу загибелі людей чи заподіяння шкоди їхньому здоров’ю, направлялися у правоохоронні органи. Упродовж 9 місяців поточного року з метою негайного та у повному обсязі усунення недоліків в органи прокуратури направлено 110 матеріалів. Крім цього, за порушення законодавчих і нормативно-правових актів, не дивлячись на лібералізацію співпраці з роботодавцями, притягнуто до адмінвідповідальності 851 працівника, в тому числі 398, або майже 47% перших керівників. Сума штрафів склала 66,6 тис.грн, що на 2,4 % більше відповідного періоду минулого року. Всі кошти на-дійшли на рахунок Державного бюджету. Реагуючи на ситуацію, що склалася з використанням газу в побуті, Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 15 жовтня 2007 року №871-р. уповноважив Держгірпромнагляд проводити в установленому порядку технічне розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов’язаних з використанням газу в побуті. Звичайно, роботи додалося, але ми твердо переконані, що завдяки встановленню реальних причин надзвичайних подій, аварій, посиленню інформаційно-роз’яснювальної роботи та вжиття відповідних заходів населення області отримає лише користь. Пріоритетом своєї роботи надалі вважаємо поглиблення співпраці з органами місцевого самоврядування, влади та правоохоронними органами. На нарадах з безпечної життєдіяльності населення з ініціативи теруправління заслуховуються підприємства галузі, адміністративні райони, де наявні найпоширеніші види ризику, зафіксовано високий рівень травматизму, де працівники скаржаться на відсутність нормальних умов праці. За підсумками нарад приймаються рішення щодо ком- плексного розв’язання завдань зі створення належних умов роботи на місцях. Особлива увага інспекторського складу спрямована на безпеку виконання робіт з ліквідації наслідків повені, що мала місце 23-27 липня 2008 року. Сьогодні теруправління – це насамперед високопрофесійні, з необхідними моральними якостями кадри. Кадри, яким притаманні принциповість та вимогливість до себе. Варто відзначити роботу інспекторів, для яких повага до людей і до закону є глибоким внутрішнім переконанням. Йдеться, зокрема, про головного державного гірничого інспектора І.Палагнюка, головних державних інспекторів І. Тодорка, В.Продана, С.Синогача, В.Гапонюка, державних інспекторів В.Кушнірюка, І.Бербенюка. Теруправління постійно співпрацює з іншим підрозділом Держгірпромнагляу України – Чернівецьким експертно-технічним центром, який здійснює науково-технічний супровід нашої діяльності щодо охорони праці. Цього року центр відзначив свій 10-літній ювілей. Якщо у 1998-му це новостворене підприємство спромоглося провести експертизу 66 проектів і навчити на курсах з охорони праці 243 осіб, то торік здійснено експертизу уже 866 проектів і підготовлено на курсах 1259 чоловік. Нині ці та інші показники діяльності підприємства продовжують зростати та якісно поліпшуватися. В Чернівецькому ЕТЦ сумлінно трудяться 25 працівників, з яких 14 – висококваліфіковані експерти й фахівці, атестовані по 8 напрямах експертної діяльності. 8 провідних фахівців ЕТЦ на чолі з головним інженером Г.Іволгою займалися експертною діяльністю ще до заснування підприємства. Найскладніші, найвідповідальніші експертизи нині виконують ви-сококваліфіковані і досвідчені спеціалісти А.Грубляк, О.Сікач, В.Сопіт та інші. А надійна експертиза сьогодні дуже потрібна, особливо для бізнесу, який бурх-ливо розвивається. Вона є запорукою створення безпечних умов для праці наших людей. Чернівецьке теруправління Держгірпромнагляду працює в тісній взаємодії як з органами влади, так і з профспілками, з органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профе-сійних захворювань. Так, для перевірок об’єктів будівництва, кількість яких зростає, а разом з тим зростає там і кількість нещасних випадків, створено й успішно діють оперативні групи з інспекторів теруправління та представників владних та громадських організацій. За участю соціальних партнерів розроблено обласну Програму поліпшення стану промислової безпеки, охорони праці та гігієни виробничого середовища на 2008-2011 роки. Програму позитивно сприйнято в обласній раді і, сподіваємося, в четвертому кварталі поточного року буде схвалено. Її головною метою є реалізація комплексу заходів щодо зниження рівня робітничого травматизму і професійної за-хворюваності працівників, створення належних, безпечних і здорових умов праці на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності. Для успішного виконання цієї Програми теруправління постійно вдосконалює форми і методи своєї роботи, прагнучи наблизити її до європейського рівня. Кілька місяців тому проведено реорганізацію теруправліня. Ми ліквідували інститут начальників інспекцій і таким чином наблизили інспекторів безпосередньо до начальника теруправління та його заступників. Інспекторів спрямовано на роботу за галузевим принципом, їм надано більшу самостійність, підвищено відповідальність, яка спонукає мислити по-державному, а не бути просто виконавцями. Що це дасть, звичайно, покаже час. Але вже тепер є реальний результат: люди розуміють, для чого вони працюють, краще усвідомлюють свою високу державну місію – бути на сторожі охорони праці кожного трудівника, якщо хочете, бути хранителем його життя, здоров’я і благополуччя. На ІІІ Міжнародній науково-технічній конференції "Промислова безпека і охорона праці. Проблеми. Перспективи", яка відбулася на початку жовтня у Ялті, голова Держгірпромнагляду України С.Сторчак у своєму виступі зазначив: "Сьогодні державний нагляд став ефективним стабілізуючим фактором для економіки країни, що не тільки забезпечує безпеку праці, а й зменшує втрати власників від виробничих аварій". Така наша місія і таке призначення у житті держави.

І.ЛУГОВИЙ,
начальник Чернівецького теруправління Держгірпромнагляду України


Християнство єднає молодь

Не лише словами, а кон-кретними вчинками втілює у життя ідею єдності двох гілок християнства – східного, православного та західного, католицького товариства українських студентів-католиків «Обнова». Та якщо влітку юнаків і дівчат різних конфесій об’єднав перший на Буковині етнодуховний фестиваль «Обнова-фест», то цього разу - молодіжна наукова конференція під назвою “Християнська молодь на перетині культур: шлях до взаємопорозуміння” на факультеті історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету.
Такі молодіжні наукові форуми вже шість років поспіль відбуваються у чотирьох містах України - Львові, Тернополі, Івано-Франківську та Чернівцях, де активно діє товариство <Обнова>. Цього разу до нашого міста з'їхалося майже 100 делегатів, серед яких були й гості зі Сполучених Штатів Америки. Протягом двох днів вони встигли обговорити чимало проблем, які нині хвилюють християнську молодь. Чи не найбільшу увагу присвятили міжцерковному діалогу, або екуменізму. І це невипадково, оскільки в нинішній ювілейний для України рік Хрещення на найвищому державному і церковному рівнях цьому важливому питанню приділяють особливу увагу. Але якщо церковним ієрархам та державним мужам мало чого наразі вдалося досягти, то молодь уже зараз може пишатися своїми здобутками. Без поділу на конфесії, (а в роботі конференції брали участь як православні, греко- та римо-католики, так і представники інших християнських спільнот) молоді люди зуміли відшукати оту модель релігійної толерантності, над якою нині сушать голови сильні світу цього. Приміром, греко-католик, голова тернопільського студентського товариства <Обнова> Степан Гриценко та православний, студент теологічного відділення Чернівецького національного університету Микола Семенюк, майже в один голос заявили про необхідність активізації співпраці різних церков заради підвищення моралі і духовності в нашому суспільстві. Більше того, молоді люди навіть готові поступитися своїми амбіціями і деякими переконаннями в ім'я єдності та порозуміння. Підтримав слова молоді й голова патріаршої комісії у справах мирян УГКЦ Юрій Підлісний, котрий зауважив: справжній християнський діалог можливий лише тоді, коли кожен з нас своїми вчинками буде подавати приклад іншим. До речі, на думку багатьох учасників конференції, саме Буковина може слугувати прикладом справжньої релігійної толерантності. Зокрема, це обґрунтував у своїй доповіді кандидат історичних наук Андрій Горук. Він дослідив, що моделлю релігійно толерантного суспільства наш край найбільше виступав у час австро-угорської монархії Габсбургів. «Промовиста річ – 1910 рік, – каже пан Горук, – коли не тільки було порозуміння в крайовому парламенті, а й порозуміння серед трьох найбільших конфесій Буковини, що документально засвідчили православний митрополит Володимир фон Репта, зверхник католицької громади, прелат Шмідт і головний рабин краю, доктор Розенфельд. Таким чином, під кінець життя Габсбурзької монархії не тільки поєдналися між собою політики – єврейські, румунські й українські, і навіть частина лібералів німецьких, але й потужні релігійні громади Буковини». Аби не бути голослівними, учасники конференції теж продемонстрували релігійну толерантність, ставлячись з повагою до думки іншого, а також помолившись спільно за єдність церков перед чудотворною іконою Матері Божої Чернівецької в Соборі Успення Пресвятої Богородиці. Це лише підтвердило думку, що християнське порозуміння в сучасних реаліях таки справді можливе, варто тільки зробити крок назустріч. Тепер – справа за церковними лідерами...
Тарас Лазарук


  • Інформація облстатуправління

Як зустрічаємо зиму?

Станом на 1 жовтня ц.р. підприємствами й організаціями м. Чернівців, які мають на балансі житловий фонд, здійснено комплекс робіт з підготовки до зими: проведено ремонт у 685 житлових будинках площею майже 1,2 млн кв.м, що становило 88,5% від числа тих, що потребували ремонту. В 391 будинку відремонтовано покрівлю, у 155 – опалювальну систему, що становило, відповідно, 83,6% і 85,2% від поставленого завдання. Загалом рівень підготовки житлового фонду до зими становив 97,8% і був на 3,1 в.п. вищим, ніж станом на 1 жовтня минулого року. Підприємствами, які мають на балансі об’єкти комунального господарства, було відремонтовано більше 70 котелень, що відпускають теплову енергію на опалювання житлових будинків та об’єктів соціально-культурного і побутового призначення, або 91% з тих, котрі потребували ремонту. Проведено ремонтні роботи на 27 центральних теплових пунктах. Це становило 96,4% від поставленого завдання. Приведено в готовність до експлуатації 99,3 км теплових мереж, або 94,1% з тих, що потребували ремонту.


Із 104 мільйонів гривень, що надійшли у Чернівці на ліквідацію наслідків стихійного лиха, освоєно 61,6 мільйона

Про це повідомив заступник міського голови, начальник фінансового управління міської ради Євген Прокопець. За його словами, департамент ЖКГ уже провів аварійно-відновлювальні роботи на 26,4 млн грн, на ремонт закладів освіти витрачено 5,8 млн грн, закладів охорони здоров’я – 1,3 млн грн. На ремонт житлового фонду місцевих рад витрачено майже 1,4 млн грн, відремонтовано покриття 16 вулиць на 15 млн грн. Виконано берегоукріплюючі роботи на лівому березі р.Прут на 2,3 млн грн. На будів-ництві другої гілки газопроводу освоєно 3,3 млн грн, кана-лізаційного дюкера – 3,8 млн грн, на відновлення роботи насосних станцій прутського та дністровського водозаборів витрачено майже 2,9 млн грн. Загалом виконано капітальних робіт на 43 млн грн, а поточних ремонтних робіт - на 18,5 млн грн. 15,2 млн грн спрямовано на виплату адресної допомоги потерпілим громадянам різних категорій.

Міське перехрестя

Україна пам’ятає і шанує своїх визволителів

28 жовтня ми відзначатимемо 64-ту річницю визволення України від німецько-фашистських загарбників. Згадаймо, як це відбувалося… У 30-х роках минулого століття Гітлер, втілюючи програму, ви-кладену в своїй книзі <Майн Кампф>, розпочав готуватися до війни. 22 червня 41-го року фашистська Німеччина раптово, без оголошення війни, напала на колишній Радянський Союз. Україна опинилася в епіцентрі цього протистояння, на її землю впали перші німецькі бомби. Вже до кінця 1941 року агресори загарбали і розподілили між собою тодішні українські землі. З усіх республік колишнього СРСР Україна понесла найбільші втрати. Нищівний вал бойових дій двічі прокотився рідними землями, не обминувши жодного населеного пункту, понівечивши долі десятків мільйонів людей. Зруйновано 700 міст, 28 тисяч сіл, 16150 підприємств. Та найголовніше, що людські втрати становили більш ніж 10 мільйонів. Протягом 1225 днів і ночей наша Батьківщина була ареною жорстоких кровопролитних боїв, у ході яких розгромлено десятки з'єднань вермахту та його союзників. Саме на нашій землі вирішувалася доля всієї Європи! У визволенні України брали участь чотири Українських, Білоруський, Північно-Кавказький фронти, Приморська армія, Чорноморський флот, Дніпровська та Дунайська флотилії, партизанські загони та з'єднання. Проведено десятки стратегічних, фронтових і армійських наступальних та оборонних операцій. Завершальною стала Східнокарпатська, внаслідок якої 28 жовтня 1944 року окупантів повністю вигнали з нашої території. Нашу землю звільняли від окупантів представники 130 національностей. Багатьох з них відзначено орденами і медалями, а 2600 чоловік удостоєно звання Героя Радянського Союзу. Свій внесок у перемогу над фашистами зробили і буковинці. 100 тисяч із них поповнили лави Радянської Армії, відзначалися в боях. Івану Козачуку, Кузьмі Галкіну присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Колишніх воїнів Дескитней, О. Чебан, В. Кирстюк, Д. Котерн, В. Томаш, І. Терендяк, а також багатьох інших нагороджено орденами Солдатської Слави. Мешканці Буковини допомагали радянським військам під час форсування річок Дністер і Прут. За сотнями поранених бійців доглядали буковинські жінки. Близько 26 тисяч краян не повернулися додому. Рани, завдані цією війною, болять і нині. Сьогодні у Чернівцях мешкає понад 800 безпосередніх учасників Великої Вітчизняної війни. Це - Степан Бодрух, Михайло Самойлов, Леонід Цвентарний, Василь Смирнов, Роза Ломова, Валентина Михайліна, Василь Чорний та інші. Але час невблаганно відділяє нас від тих полум'яних днів, усе менше залишається учасників жахливих подій, героїв того часу. І сьогодні, коли ми відзначаємо 64-ту річницю визволення України від фашистів, це не лише урочистості, але й пам'ять та скорбота за загиблими... Зі святом вас, шановні ветерани! Низький вам уклін за все, що ви зробили. Принагідно запрошую ветеранів та всіх бажаючих взяти участь у зустрічі, приуроченій 64-й річниці визволення України, яка відбудеться 28 жовтня о 15.00 у Центральному палаці культури (Театральна площа, 5).
Павло Бажерін, голова міської організації ветеранів України


Шановні колеги!

Прийміть найщиріші вітання з нагоди професійного свята - Дня автомобіліста! Важко уявити собі сучасне життя, господарську діяльність та побут кожної людини без автомобільного транспорту. У цій важливій сфері економіки трудиться численна армія професіоналів, праця яких багато в чому визначає функціонування всіх галузей господарства, життєдіяльність населених пунктів. Автомобіліст - професія особлива, зі своєю романтикою, своїми традиціями, характером та укладом. Недарма в народі про неї складено стільки чудових пісень та історій. Це дуже напружена і в той же час почесна праця, яка вимагає високої фізичної та емоційної самовіддачі, професіоналізму, таланту. Саме серед автомобілістів такі поняття, як взаємовиручка, честь гордість за свою професію, «відчуття ліктя» мають особливе значення. Транспортна система м.Чернівців виходить на все більш високий рівень. Сучасні пасажирські перевезення стають ознакою модернізації життя, свідченням стабільного та динамічного розвитку нашого міста. Вірю, що автомобілісти й надалі докладатимуть зусиль для покращення умов міських пасажирських перевезень. Вітаю всіх, хто вірний професійному обов’язку. Ви керуєте різними машинами, але всі - на одному шляху. Від вашої майстерності залежить своєчасність здійснення перевезень. Ваша завзята та відповідальна праця викликає на заслужену повагу. Щиро бажаю всім працівникам автомобільного транспорту щастя, добробуту, нових трудових здобутків, невичерпної енергії, міцного здоров’я, подальшої успішної та безаварійної роботи. Нехай дорога буде легкою, «залізний кінь» - міцним, а вдома завжди чекають рідні та близькі. І, як кажуть, «ні гвіздка, ні жезла»!
З повагою І.КОЖУЛЕНКО, директор МКП «Міський центр організації пасажирських перевезень»,
Г.КОСОВАН, заступник директора


«Жінки Батьківщини» гуртуються

Цього тижня утворилася міська громадська організація «Жінки Батьківщини». Вона об’єднала найактивніших жінок Чернівців, які беруть активну участь у громадсько-політичному, культурному житті міста. Метою діяльності організації є захист соціальних, економічних, вікових, національно-культурних та інших спільних інтересів буковинських жінок, піднесення ролі жінки в сучасному суспільно-політичному житті держави, боротьба за гендерну рівність та розбудову України.
На установчих зборах були присутні заступник голови Чер-нівецької обласної організації партії «ВО «Батьківщина» Сільва Віщук та голова Чернівецької обласної громадської організації «Жінки Батьківщини» Галина Дев’яткова. В зборах взяли участь члени міського жіночого клубу «Успішна Чернівчанка», президент якого Галина Марараш уві-йшла до складу Ради організації. Керівну Раду очолила депутат Першотравневої районної ради фракції БЮТ Валентина Юрій. Жінки обговорили політичну й економічну ситуацію в Україні та висловились на підтримку уряду Юлії Тимошенко. «Жінки Батьків-щини» підготували звернення до Президента України В. А. Ющенка, в якому закликали його скасувати Указ про розпуск Верховної Ради та призначення дострокових виборів, забути про всі політичні суперечки, про перед-виборчі баталії. Адже тільки спільні антикризові заходи Президента, Нацбанку, уряду та Верховної Ради зможуть врятувати Україну від глобальної економічної кризи.


ЗВЕРНЕННЯ

Чернівецької міської громадської організації «Жінки Батьківщини» до Президента України Ющенка В. А.

Шановний пане Президенте України!
Сьогодні весь світ охопила глибока фінансова криза, цілі країни опинилися на межі банкрутства і розорення, припинили своє існування всі інвестиційні банки світу, гіганти світової промисловості та індустрії за мить перетворюються на жебраків. Економічна криза не розрізняє ані кордонів, ані націй. Уряди, парламенти і президенти західних країн консолідуються для протидії кризовим тенденціям, мінімізації їх впливу на економіку та добробут громадян. Усі політичні сили, влада, опозиція залишають позаду свої внутрішні протиріччя і єднаються для захисту національних інтересів, адже тільки спільними зусиллями можна подолати негативні наслідки економічної кризи. Ви, пане Президенте, повинні розуміти, що, враховуючи геополітичне становище та динаміку економічного росту України, глобальна криза може найбільш болісно відбитися на економіці нашої країни та добробуті населення. Вже зараз Україну захопила перша хвиля глобальної міжнародної фінансової кризи, яка неминуче веде до спаду виробництва, інфляції, зростання безробіття, зниження попиту на український експорт. Пане Президенте, в таких умовах єдиним порятунком від економічної деградації і кризи, єдиною відповіддю на зовнішні та внутрішні виклики є консолідація зусиль українських політиків. У цей відповідальний момент позачергові вибори для України є небезпечним економічним експериментом, який може мати невідворотні наслідки. Будь-які дострокові вибори відкривають шлюзи для світової економічної кризи і знищать державу. Пане Президенте, ми закликаємо Вас забути про всі політичні суперечки, про передвиборчі баталії, про дострокові парламентські чи президентські вибори. Тільки спільні антикризові заходи Президента, Нацбанку, уряду та Верховної Ради зможуть врятувати українську економіку від деградації. В такий важкий для держави час потрібно прийняти програму дій по упередженню негативного впливу світової фінансової кризи на Україну, що не може бути здійснено без діяльності парламенту та його співпраці з урядом. Невідкладною необхідністю є прийняття антикризових законів та Державного бюджету на 2009 рік. Ці заходи дозволять стабілізувати соціально-економічну ситуацію та мінімізувати негативні наслідки світової фінансової кризи. А для цього перш за все потрібно негайно відновити роботу Верховної Ради. Уряд, Президент і парламент повинні працювати у щоденному режимі. Пане Президенте, заради спокою, стабільності в країні, заради захисту людей, звертаємось до Вас з вимогою скасувати Указ про розпуск Верховної Ради та призначення дострокових виборів. Необхідно відкинути будь-які особисті амбіції і зробити все можливе для того, щоб об’єднати усі політичні сили і почати працювати злагоджено на благо українського народу. Пропонуємо Вам запровадити жорсткий мораторій на будь-які політичні чвари та суперечки, забути про політику і абсурдні теми, які роз’єднують націю.
Чернівецька міська громадська організація «Жінки Батьківщини»


Краса врятує... ліс?

Це дещо модернізоване запитання, запозичене у Достоєвського, мимоволі спало на думку під час відкриття образотворчої виставки “Барви українського лісу”, сформованої з фондів Чернівецького обласного художнього музею. Такий “вузькоспеціалізований” захід проводиться вдруге з обласними лісогосподарниками і вперше – у рамках Європейського тижня лісу.
Що й казати, означена тема – більш ніж актуальна для нашого краю, основним природним багатством якого є саме ліси, котрі займають третину території Буковини. Тож їхнє збереження й примноження – завдання першочергове в стратегії місцевого соціально-економічного розвитку. Уже не кажучи про екологічну стабільність довкілля, котре, як довела липнева повінь, украй залежне від ощадливого ставлення до нашого зеленого друга.... Приємно, що до життєво важливої справи активно долучилися й місцеві мистецтвознавці, підготувавши цікаву добірку з 38 картин. Вони відображають широкий спектр пошуків визнаних майстрів пензля - киянина М. Глущенка ("Літо"), наших земляків І. Беклемішевої ("Сірий день"), І. Холоменюка ("Осінь у Карпатах"), Е. Нейман (“Тополі”), П. Пушкарьова (“Буковинська осінь”), В. Краснова (“Ранок над Черемошом”) та бага-тьох їхніх колег. До речі, останнє полотно вельми припало до душі першим відвідувачкам імпрези, котрі залишили свій вдячний запис у Книзі відгуків, – Олені Кознюк та Надії Мартинюк: “... художник дуже вдало відтворив цю пору доби – легенький туман надає картині невагомості, а світло на задньому плані – відчуття світанкової свіжості”. Подібних добрих слів, думається, заслуговує й значна частина інших робіт. Хоча, як на мене, сучасним пейзажистам все-таки бракує високої техніки класичного малярства (на кшталт І. Шишкіна, А. Куїнджі чи І. Айвазовського) у виписуванні об’єктів своєї професійної уваги: популярна нині примхливо імпресіо-ністська гра фарб, тонів і напівтонів мало в’яжеться з небучною простотою матінки-природи...
Юрій СКИБА


  • Карате. «Лідер». Зліва направо: Артем Лесник, Олександр Качуровський, Святослав Фінів.

«Лідер» – він і в європі лідер

Знову нещодавно відзначилися на міжнародному рівні юні каратисти із чернівецького клубу «Лідер» (тренери – Олександр Пікулін й Андрій Лазоренко). Так, наприклад, у Будапешті (Угорщина) на Дитячому чемпіонаті світу з карате Budapest Open змагалися 1200 учасників із 22 країн світу. Почесні бронзові нагороди у віковій категорії 8-9 років отримали Радіон Ончуленко і Віктор Стефанюк. Ще більших здобутків наші земляки спромоглися на міжнародних змаганнях за версією WKF Champion Day у місті Орадія (Румунія). Змагалися за нагороди у напруженій боротьбі більш ніж 800 каратистів із 7 країн. Із золотими медалями повернулися Олександр Качуровський (дві медалі), Віктор Стефанюк, Микита Ончуленко, зі срібними - Святослав Фінів (дві медалі), Сергій Скрипник, Олександр Гуцуляк. Третіми на п’єдесталі були Артем Лесник, Радіон Ончуленко, Дмитро Бензель, Сергій Шехтер й Іван Гуцуляк.

Інформація

Заходи соціального захисту незайнятого населення: січень-вересень 2008 року

Комплекс соціальних послуг Чернівецької обласної служби зайнятості, які надаються населенню та роботодавцям краю, зорієнтований, у першу чергу, на легальну зайнятість, сприяння працевлаштуванню в Україні, протидії торгівлі людьми, пріоритетне обслуговування соціально вразливих верств населення. Упродовж січня-вересня 2008 року соціальними послугами обласної служби зайнятості скористалося 38395 незайнятих осіб, з них 22302 особи звернулися за сприянням у працевлаштуванні. Станом на 1 жовтня ц.р. в службі зайнятості перебувало на обліку 13690 осіб. З них мали статус безробітного 13358 осіб (97,6% від чисельності незайнятого населення). Із загальної чисельності безробітних 75,1% - жителі сільської місцевості, 28,7% - працівники сільського господарства, 45,9% -робітники, 18,6% - службовці, 35,5% - особи без професії або такі, які займали місця, що не потребують спеціальної підготовки, 53,9% - жінки, 34,4% - молодь віком до 35 років. Кількість вакансій, які подали роботодавці службі зайнятості, у січні-вересні 2008 року становила 18772 одиниці (на 2122 вакансії, або на 10,1%, менше, ніж за відповідний період торік). Станом на 1 жовтня ц.р. кількість актуальних вакансій становила 1484 одиниці (на 482 вакансії, або на 24,5%, менше порівняно з відповідною датою 2007 року). На одне вільне робоче місце претендувало 9 осіб ( на 1 жовтня торік - 7 ). Продовжує існувати регіональна та професійно-кваліфікаційна диспропорція між попитом та пропозицією робочої сили:
• в регіональному розрізі найбільша кількість вакансій на 1.10.2008 р. спостерігається на підприємствах, в організаціях та установах м. Чернівців -873 робочих місця (58,8% від їх загальної чисельності). Водночас станом на 1.10.2008 р. у м.Чернівцях послугами служби зайнятості користувалася 1072 незайнятих особи, що становить лише 7,8% від загальної чисельності незайнятих осіб, котрі перебували на обліку в обласній службі зайнятості;
 як наслідок, навантаження на одне вільне робоче місце в м. Чернівці - 1 особа, м.Ново- дністровську - 47 осіб, Кельменецькому та Герцаївському районах - 41 особа, Заставнівському районі - 33 особи;
• за середньообласного навантаження 9 осіб на одне вільне робоче місце навантаження для службовців становило 5 осіб, для робітників - 9, для осіб, які не мають професії, - 20 осіб та для працівників сільського господарства - 37 осіб;
• найбільше навантаження на одне вільне робоче місце для працівників сільського господарства спостерігається в Заставнівському (406 осіб) та Герцаївському (292) районах. Чисельність громадян, охоплених активними заходами сприяння зайнятості населення, у січні-вересні ц.р. становила 27924 незайняті особи ( на 2552 особи, або на 10,1%, більше порівняно із січнем-вереснем 2007 р.). З початку року за сприяння служби зайнятості працевлаштовано 15205 незайнятих осіб. На додаткові робочі місця, створені за рахунок надання дотацій роботодавцям з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, впродовж січня-вересня 2008 року праце-влаштовано 324 безробітних. За рахунок коштів соціального Фонду 268 безробітних отримали одноразово виплату допомоги для організації підприємницької діяльності. Середній розмір цієї ви-плати становив 3908,2 грн. З метою реінтеграції безробітних до трудового процесу залучено до громадських робіт 7753 незайняті особи, що в 1,3 раза, або на 1660 осіб, більше порівняно з аналогічним періодом 2007 року. Для забезпечення відповідності професійно-кваліфікаційного рівня безробітних, які шукають роботу, вимогам роботодавців службою зайнятості активно здійснюється робота з організації професійного навчання безробіт-них на замовлення роботодавців, навчання на виробництві, підвищення кваліфікації шляхом стажування. Упродовж означеного періоду проходили професійну підготовку, перепідготовку та підвищували кваліфікацію 4966 безробітних, що в 1,3 раза, або на 1075 осіб, більше, ніж за такий же період 2007 року. Рівень зареєстрованого безробіття станом на 1 жовтня 2008 року становив 2,5%, що на 0,1 відсоткового пункту менше, ніж на відповідну дату минулого року. У сільській місцевості рівень зареєстрованого безробіття станом на 1 жовтня 2008 року становив 3,3% (на 1 жовтня торік - 3,5%). Середній розмір допомоги з безробіття у січні-вересні ц.р. - 341,78 грн. (65,1% від законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати та 52,7% від прожиткового мінімуму для працездатного населення).
Обласний центр зайнятості.

Акценти

  • Kомунальні перепуття

Готуймося до «Арктики» в своїх оселях?

Це лячне припущення стало цілком реальним на тлі відсутності будь-яких зрушень на краще в ліквідації городянами накопичених боргів за отримані послуги від МКП “Чернівцітеплокомуненерго” (загалом – до 5,8 млн гривень) навіть після нещодавнього драматичного телевиступу директора означеної “гарячої” організації Олександра Меленчука.
Так, у розмові з нами він заявив, що, попри всі вжиті до побутових “нехотяїв” заходи, динаміка проплат практично не змінилися – щоденно по 40-45 тисяч гривень, тобто вдвічі менше, аніж на цей же період торік! Але ж, на відміну од попередніх літ, ситуація принципово інша: постачальники відповідних енергоносіїв, особливо газу, перейшовши на комерційні засади господарювання, категорично відмовляються надавати свій товар без стовідсоткового погашення попередніх недоплат. Відтак, свідома більшість теплоенергетичних клієнтів обласного центру опинилася заручницею у хронічно “забудькуватої” меншості. З украй небезпечними наслідками, коли температура довкілля опуститься до мінусових показників, – заморожуванням належної мережі та невідворотним виходом з ладу і без того вкрай зношених потужностей. Після чого алчевська трагедія видасться дитячою забавкою... Думається, назріли невідкладні “круті” дії з боку місцевих адміністративно-господарських інстанцій. Вже нема часу на благодушно-умовляльні відвідини шарової помешканнєвої публіки робочими групами, створеними в органах місцевого самоврядування: будь-коли поки ще милостива погода може показати морозні зуби. Неважко здогадатися, чим це обернеться для заповнених водою недіючих опалювальних систем... Ще півтора місяці тому наша газета запропонувала провести інвентаризацію комунальних боржників і започаткувати, образно кажучи, боргову яму, потрапляння в яку стало би неприйнятним найзашкарублішим послуговим захребетникам. Зосібна, їхній малозабезпеченій категорії надати усі можливі засоби підтримки – реструктуризувати фінансові гріхи перед теплоенергетиками, виділити допомогу, встановити пільги в оплаті тощо. І лише на крайній випадок вдаватися до примусового переселення в менш затратне житло. А ось із мошновитими неплатниками обходитися жорстко і безкомпромісно – заморозити банківські рахунки, описати власне майно, опечатати квартири. До пов-ного розрахунку з комунальниками! При цьому діяти максимально прозоро, запрошуючи на відповідні акції весь спектр засобів масової інформації – друкованих, радійних, телевізійних. Звісно, висвітлення криків та плачів “інтернованих” зі свого житла земляків або ґвалту під час розпродажу їхнього ж добра – справа малоприємна, але, зрештою, суспільно справедлива. Чому за одного громадського нехлюя має страждати десяток відповідального люду?! Переконаний: варто масово і з усіма емоційно гострими подробицями розписати й продемонструвати декілька таких екзекуцій - біля розрахункових пунктів хутко вишикується черга наступних кандидатів у прилюдне "розкуркулювання". Дехто заперечить: мовляв, негуманно, недемократично. Та не забуваймо, що демократія - це не вседо-зволеність і суспільний бедлам, а, за висловом класика, усвідомлена необхідність і відповідальність кожної особистості перед усім загалом. У тому числі матеріально, організаційно, а в разі недостатності - й кримінально-процесуально. Інакше в наших оселях надовго поселяться не лише арктичний холод, а й полярне сяйво замість електроосвітлення вкупі з пустельним безводдям. Влаштовує вас подібна перспектива?

Юрій СКИБА


Cмаки й аромати Карінтії

Карінтійці Манфред Бруннер (саме з ним випала нагода поспілкуватися) та Крістіан Вільд прибули до Чернівців у дні, коли над містом гри-міли грози й феєрверки, готелі були вщент переповнені гостями храму, а у залі кафе, де вони мали демонструвати своє мистецтво, розпаковували останні ящики з порцеляною. Представники "Карінтійського клубу кухарів" приїхали сюди, аби провести своєрідний майстер-клас для тих, хто згодом має дивувати чернівецьких гурманів шедеврами класичної карін-тійської кухні. Нині вони вже відбули додому - в австрійське містечко Вілах. У багажі, з яким вирушили на батьківщину, були нові рецепти, стара уніформа, стилізована буковинська таріль. А ще надія на те, що до міста, "де панує атмосфера старого Відня", обов'язково повернуться.

- Ця історія трапилася ще у ті часи, коли якийсь знатний віденський пан приїхав до Чернівців і у приватній розмові зауважив: “Ich bin Wiener” (“Я є віденець”.) На що місцевий мешканець, якому були адресовані ці слова, відповів наступне: ”Aber ich bin Bukowiener”. (“А я є буковинський віденець”.) Ви розуміли, пане Манфреде, що їдете до буковинського Відня?
- Так, я мав приблизну уяву, куди пролягала подорож. Знав, що у світі існує ще одне місто, яке, розповідали, схоже на Відень. І мушу вам сказати: тут справді панує атмосфера Відня. Наша Геренгассе – це практично те ж саме, що чернівецька вулиця Ольги Кобилянської. А згодом із приємним здивуванням побачив на Центральній площі Чернівців магазин-трафік. Такі магазини доволі поширені у Відні та й загалом в Австрії. Це – типова книгарня, у якій можна придбати свіжу пресу, випити доброї кави й викурити хорошу сигарету. Кави у чернівецькому трафіку я не знайшов, як і сигарет, австрійську пресу купив би із задоволенням, але її теж не було.
- Мабуть, Ви були не надто уважними, бо кави там можна випити. Ось з тим, аби придбати пресу німецькою, звичайно, складніше.
- Ви можете мені не повірити, проте “Шпігель” я таки у Чернівцях знайшов. Практично опісля, як вийшов із книгарні. Навпроти дверей ресторану, в якому працював, побачив групу молодих людей, котрі жваво спілкувалися німецькою. З’ясувалося, що вони – члени німецько-австрійського культурологічного товариства. А двері навпроти ведуть до приміщення, де збираються етнічні німці. Там на одному із столиків я й побачив “Журнал новин” (так називають “Шпігель” у країні, де він видається). А ще з приємністю помітив на алеї гербів, що на Центральному майдані, символ австрійського Клагенфурта.
- Цілком закономірно, адже Клагенфурт і Чернівці - міста-побратими. А тепер чернівецькі гурмани можуть скуштувати й справжні австрійські страви.
- Пропозиція приїхати на Буковину й трохи покуховарити була для мене спонтанною. І дуже несподіваною, бо я вже четвертий рік на пенсії, тому можу дозволити собі таку розкіш, як подорож.
- Чи багато від-мінностей між українською та австрійською кухнями?
- Особисто мені спочатку було важко зрозуміти окремі страви. Як на мене, то ваші кухарі, наприклад, додають до страв занадто багато сиру, майонезу. Я би зменшив дози цих інгредієнтів. Однак за манерою приготування й подачею страв бачу багато спільного. Може різнитися час приготування чи спеції, які додаються, але кухні схожі – однозначно. Щоправда, для нас видаються трохи дивними способи приготування страв карінтійської кухні, якими користуються буковинські кухарі, з котрими довелося працювати. Але працювати було цікаво.
- То Ви з колегою вчилися чи навчали інших?
- В основному, ділилися досвідом, але разом з тим і собі, що називається, мотали на вус.
- І чого Ви встигли навчити наших кухарів?
- Традиційних страв карінтійської кухні. Перш за все це – пивний суп із сухарями. Він має незвичний і пікантний смак. Також традиційні сосиски та віденські шніцелі, густий, наваристий суп-гуляш, печеню зі свинини (особливий спосіб її приготування дозволяє запекти м’ясо зі хрумкою золотою скоринкою), смажене м’ясо у цибулевому соусі. І, звичайно, суп “Старий Відень”. Готується він із двох видів м’яса: телятини й курки, згодом до нього додають овочевий бульйон, вермішель. Перед подачею щедро посипають зеленню.
- Складається враження, що домінантою серед продуктів, з яких готуєте страви, є м'ясо.
- У вас оманливе враження. Ми віддаємо належну перевагу й овочам, і фруктам. До речі, я забув назвати ще одну страву, яка у карінтійців є улюбленою. Це - нудлі. Своєрідний прототип українських вареників. У середину кульки з тіста кладуть тушковані овочі, що є чудовим гарніром до м'яса. Але туди можна класти й інші начинки, скажімо, сир і навіть мак. Особливістю ж приготування тіста є додавання до муки, води, яйця ще й трохи сиру. Тоді консистенція тіста густіша.
- Ви готували суто з українських продуктів, чи все ж таки щось нам “експортували”?
- Всі інгредієнти - виключно українські. Вони високої якості й ґатунку. І це зрозуміло, адже, як я встиг довідатися, Буковина – регіон з розвинутим сільським господарством. Зрештою, як і Карінтія. Ви помітили, скільки у нас спільного?
- Звичайно, пане Манфреде, спільного у нас багато: географічні широти, історія і навіть смаки. Проте різниця, мабуть, таки є. Маю на увазі продукти, які стали нашою національною гордістю, – горілку і сало. А чим пишаються карінтійці?
- О, це вілахське пиво. Скуштувати його в Австрії можна будь-де, але виробляється воно тільки у нас у місті Вілах. Також ми виробляємо хороші вина. Взимку карінтійці п'ють міцніші, а влітку - легші. А ще у нас існує традиція розбавляти вина яблучним або виноградним соком.
- А тепер поговорімо про те, що найбільше люблять жінки, про десерти.
- Перш за все, це млинці з різноманітними солодкими начинками: сиром, мусами, джемами. А ще актуальний десерт (він схожий на популярний у вас торт “Наполеон”) –ніжне листкове тісто з насиченим ванільним кремом. Ці ласощі дуже популярні.
- Ви підтримуєте думку, що найкращі кухарі – чоловіки?
- Категорично – ні! Підтвердженням тому є моя дружина, котра готує краще за мене.
- Мабуть, Ви її дуже любите, тому й поблажливі у своїх оцінках.
- Ні, вона справді чудово готує. І зараз я можу собі дозволити таку розкіш, як заходити на кухню тоді, коли мені цього хочеться.
- Цікаво, а пам'ятаєте найбільшу кількість гостей, на яку доводилося готувати?
- Замовлення на 2600 осіб. Усі вони були пасажирами великого круїзного лайнера. І хоча мені допомагало багато інших кухарів, голова йшла обертом. Ще запам'яталося замовлення на 780 гостей. З ним довелося впоратися мені та ще двом помічникам.
- Виявляється, Ваша місія була ще почеснішою, ніж у кухарки на буковинському весіллі.
- Мені вже розповідали про цю чудову традицію ваших земляків за-прошувати на великі оказії спеціального кухаря. Але свідком такого поки що не став.
- То, може, це трапиться у час наступних Ваших відвідин? Що могло би стати приводом для нової подорожі?
- Думаю, до Чернівців я таки приїду. Бо сюди варто приїхати...

Лариса АРТЕМЕНКО
Фото автора
(За сприяння в організації інтерв'ю висловлюємо вдячність Тетяні Козак.)


Зовнішнє незалежне оцінювання в оновленому форматі

Зовнішнє незалежне оцінювання 2008 року було однією з найбільш успішних і масштабних реформ в історії Української незалежної держави. Позитивний досвід буде продовжено і в новому, 2008-2009, навчальному році. Станом на 1 жовтня ц. р. за-тверджено низку нормативно-правових документів, що визначають основні перспективи ЗНО-2009. Нижче подаємо основні особливості ЗНО-2009.
Кількість предметів
Кожен учасник ЗНО матиме змогу пройти не більше п’яти тестувань. Українська мова та література залишається обов’язковим тестом. Решта 4 предмети можна вибрати з наступного переліку: історія України, математика, біологія, фізика, хімія, географія, одна з іноземних мов (за вибором) - англійська, німецька, французька, іспанська.
Зарахування результатів ЗНО як державної підсумкової атестації
Оцінка за тест за шкалою 1- 12 балів обов’язково зараховується як результат державної підсумкової атестації для випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти 2009 року.
Зарахування результатів ЗНО як вступних випробувань до вищих навчальних закладів Оцінка за тест за шкалою 100 - 200 балів зараховується як вступне випробування при вступі до ВНЗ І-ІV рівнів акредитації за умови, що вона становить 124 і більше балів. Вищий навчальний заклад має право встановити на окремі спеціальності більшу кількість балів, необхідну у сертифікаті з профільного предмета. У ВНЗ проводяться тільки творчі конкурси для майбутніх фахівців з мистецтва, архітектури, фізичної культури, журналістики. До 1 листопада 2008 р. ВНЗ повинні затвердити свої правила прийому та оприлюднити перелік предметів (вступних випробувань), з яких абітурієнти подаватимуть сертифікати УЦОЯО. Нові умови прийому ліквідували пільги при вступі для осіб, які навчалися на підготовчих відділеннях. У загальному конкурсі також братимуть участь і медалісти.
Терміни ЗНО-2009
Проведення реєстрації учасників ЗНО-2009 планується у термін з 1 грудня 2008 р. по 1 березня 2009 р.
Програми ЗНО-2009
Міністерством освіти і науки України затверджено програми ЗНО-2009. Ознайомитися з ними можна на сайті УЦОЯО www. testportal. gov.ua. Вони визначають змістові параметри тестів, вимоги до рівня знань, вмінь та навичок учасників зовнішнього оцінювання.
Проведення пробного тестування
3 та 10 березня 2009 року в Україні буде проведено пробне тестування. Його мета - ознайомити майбутніх учасників 3НО з процедурою зовнішнього оцінювання. Пробне тестування має ряд особливостей:
• Воно є платним для учасників і неприбутковим для організаторів, буде проводитись за кошти фізичних та юридичних осіб.
• Кожен учасник пробного тестування може вибрати не більше 2-х предметів з двох груп. Перша - українська мова та література, історія України, біологія, географія (14 березня). Друга група – іноземна мова, математика, хімія, фізика (21 березня).
• Пункти пробного тестування створюються в районних центрах та містах обласного значення.
• Реєстрація осіб, які бажають пройти пробне тестування, здійснюватиметься з 1 листопада до 1 грудня 2008 року тільки через мережу Інтернет на сайті Івано-Франківського РЦОЯО www.test.if.ua. Для реєстрації необхідно зайти на сайт www.test.if.ua., заповнити заяву-реєстраційну картку; роздрукувати квитанцію на сплату вартості послуг для проведення пробного тестування та персональну інформаційну картку про час та місце пробного тестування; оплатити впродовж семи днів вартість тестування в установах банку. Учасникові, який зареєструвався і не з’явиться на пробне тестування, кошти не повертаються. Він матиме змогу впродовж трьох днів з'явитися на свій пункт пробного тестування та отримати примірник тестового зошита і правильні відповіді до тестових завдань. Пробне тестування не оцінюватиметься. Після завершення роботи, при виході з аудиторії, кожен учасник отримає правильні відповіді і зможе самостійно перевірити свій рівень знань. Отже, станом на сьогоднішній день напрацьовано необхідні документи, що дозволяють з упевненістю дивитися на перспективи ЗНО-2009. Колектив Івано-Франківського РЦОЯО на основі позитивного досвіду 2007-2008 років готовий до розв’язання всіх завдань, що постають на шляху проведення незалежного тестування у 2009 році.


  • Пенсійний кур’єр

Шановні роботодавці!

Своєчасна й повна сплата платежів у Пенсійний фонд України – це обов’язок кожного роботодавця щодо соціального захисту своїх праців-ників. Проте, на жаль, не всі керівники підприємств-боржників розуміють, що порушення ними обов’язків зі сплати внесків за своїх найманих працівників позбавляє останніх забезпеченої старості. Гарантований рівень мінімальної заробітної плати чимало роботодавців просто ігнорує, змушуючи трудівників працювати за невелику зарплату, дуже часто зовсім не декларуючи їхню оплату праці. Через щомісячну недоплату страхових внесків за найманого праців-ника втрачається частина страхового стажу, необхідного для обчислення пенсії. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" передбачено поетапне зростання мінімального розміру пенсій. Крім цього, з жовтня поточного року збільшено розмір середньомісячної пенсійної ви-плати у зв'язку зі зростанням вартості одного року страхового стажу, що призводить до зростання видатків на виплату і доставку пенсійних виплат. Наразі в області за рахунок власних надходжень фінансується 65,2% витрат на виплату пенсій. На рівень самозабезпечення коштами значний вплив справляє заборгованість платників зі сплати обов'язкових платежів. У загальній сумі боргу платників області понад 1100 тис. грн становлять борги підприємств комунальної форми власності, з них 168,1 тис. грн - борг Кельменецького; 297,3 тис. грн - Сокирянського та 392,6 тис. грн - Хотинського виробничих управлінь житлово-комунальних господарств. Упродовж 2008 року відмічалася негативна тенденція щомісячного його зростання. Темп росту заборгованості Кельменецького ВУЖКГ є найвищим серед підприємств комунальної власності - 271,1%, Сокирянського ВУЖКГ - 167,9%, Хотинського ВУЖКГ - 131,1%. Звернення до голів міських рад даних районів щодо планування в бюджеті на 2008 рік коштів для погашення боргу підприємств комунальної форми власності перед бюджетом Пенсійного фонду України та недопущення зростання заборгованості залишилося без реагування. Заходи стягнення відносно вказаних боргів зупинені згідно з чинним законодавством: на пленарних засіданнях селищних рад прийнято рішення про незастосування до боржника положень про банкрутство (ст.5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”). Проте невжиття заходів примусового стягнення заборгованості наносить шкоду особам, які працюють на підприємстві, оскільки, відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», до страхового стажу враховуються лише ті періоди, за які сплачено страхові внески у повному обсязі. Таким чином, керівники вищезгаданих підприємств не лише порушують пла-тіжну дисципліну, спричиняючи нестачу коштів для виплати пенсій нинішнім пенсіонерам, а і позбавляють працюючих осіб конституційного права на соціальний захист при призначенні їм пенсії у майбутньому. Пам’ятаймо, що невиконання обов’язків перед Пенсійним фондом – це невиконання обов’язків перед нашими рідними, близькими та майбутнім кожного із нас!

Михайло Романів,
начальник головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області



  • Життєві тупики
Люди з очерету

Минула довколаювілейна лихоманка причепурювання всіх Чернівців і кожної оселі зокрема, здавалося, не залишила осторонь жодного “малопарижанина”. Крім хіба що тих, у кого її просто немає...

КОЛИ ДОМОМ СТАЄ КУРІНЬ

Нещодавно простуючи стежкою крізь густі зарості кущів та височенного, в людський зріст, бур’яну, що буйно розрослися берегом озера, яке прилягає до вулиці Південно-Кільцевої, я вирішив “зрізати” кут і подався навпростець. Раз-по-раз плутаючись у рослинних нетрях і останніми словами лаючи себе за необачність, раптом надибав на невеличку галявинку, опріч якої під здичавілою яблунькою притулився екзотичний курінь. Він привертав увагу газдовитим виглядом: ухили щільно пригаптовані сухим очеретом у декілька шарів, а для на-дійнішого захисту від негоди зверху вкриті ще й поліетиленовою плівкою. Задню ж і передню стінки закривали акуратно приторочені шматки клейонки, знизу привалені декількома ваговитими каменями, залишаючи для входу лише вузьку щілину. Оскільки робінзонівські “висілки” розташувалися в захищеній од вітру улоговині, на сухому південному схилі, що добре прогрівався навіть нежарким жовтневим сонцем, подивувався завбачливості їхнього будівельника. Вочевидь, у його витворі зараз було тепліше, аніж у моїй облаштованій, але не опалюваній через усеміські комунальні борги квартирі. Загальну картину обжитості первісного обійстя доповнювала чимала купа золи між обпеченими дерев’яними “вилками”, з’єднаними добрячим сталевим прутом, та вкопане поряд у землю півколо “лисої” вантажівської автопокришки, вочевидь, призначене для комфортного си-діння біля вогнища. Мимоволі зазирнув усередину халабуди – господаря не було. Та про його незриму присутність свідчили акуратно застелена стареньким рядном постіль поверх підстилки з того ж таки очерету, пластиковий ящик з-під пляшок, прилаштований для нехитрого кухонного “сервізу” – туристичного котелка, кружки та геть закіптявілого чайника. Далі розташувався чимось добряче набитий пошарпаний рюкзак і... стос книжок. Мене так і підмивало поцікавитися колом читацьких інтересів бомжуючого самітника. Зупинило відчуття неприпустимості вторгнення в його хай і тричі примітивний, убогий, але все ж особистий світ, на який має право кожен з нас, сущих, незалежно від суспільного стану і статків.

ЯК ВІДЧУТИ СЕБЕ БОМЖEМ?

Чалапаючи додому, ніяк не міг викинути з голови оту незвичну для бездомного бурлаки “бібліотеку”. Подумалося: якщо людина, навіть втративши родину, нормальне житло, роботу, уподобання, друзів – геть усе, що нас тримає на землі, з-поміж найважливіших речей знаходить місце для літератури, значить, в її обпаленій душі ще жевріє вогник надії на власне відродження... Бажання перевірити своє припущення та й невимушено погомоніти з представником усе численнішого на отчих теренах прошарку неборак, відринутих спільнотою, поступово викриста-лізувалося в ідею перевтілення у... їхню подобу. Словом, вдавання до традиційного журналістського прийому – тимчасової зміни професії і способу життя, аби всебічно їх “промацати” зсередини на власній шкурі. Відповідним чином закамуфлювавшись добряче виходженою, ще зі своїх далекосхідних мандрів, туристичною курткою-вітрівкою, потертими джинсами, старими черевиками, не першої молодості спальним мішком і тому подібним “безхатнім” реманентом, пообідньої пори подався до приозерних джунглів. Нашвидкуруч склавши й собі курінь трохи осторонь від об’єкта уваги, вже надвечір, коли сутінки м’яко огорнули довколишні чагарники, запалив багаття із зібраного сушняку в розрахунку привернути увагу мого загадкового сусіда та спекти захоплену із собою картоплю. Проте довкіл – анішелесь. Лише туман примарно колише зорі-зернини, щедро висіяні Творцем на неозорій ниві неба... Хоча мені не звикати до подібних ночівель на природі, але, чесно кажучи, вперше – на виду заклично блимаючих осяйними вікнами багатоповерхівок. У душу непомітно заповзає туга за домашнім затишком, родиною, зрештою – просто зручним паном-диваном. Як же щовечора витримує це пекуче випробування тутешній відлюдник, загублено споглядаючи такий близький і такий недосяжний світ повноцінних співгромадян?..

ЗНАЙОМСТВО БЕЗ... ЗНАЙОМСТВА

Невеселі роздуми над мінливостями долі перервала беззвучно, наче примара, вигулькнула з темряви невисока постать. Вона виявилася неохайно вдягненим чоловіком середнього віку з декількаденною щетиною на помереженому зморшками обличчі. Зупинившись поодаль, нічний гість прискіпливо уп’явся поглядом у непроханого зайду і, не вітаючись, глухим, хрипким голосом спитав: “Покурити знайдеться?”
- Не палю... А ось бульбою пригостити можу... Якийсь час ми мовчки вихоплювали із ще гаряченької золи смакотно духмяні бараболини й, по-дмухавши та облупивши їх, апетитно наминали. Наситившись, незнайомець, вочевидь, забувши про своє прохання-привітання, витягнув з верхньої кишені куртки цигарку і припалив її від тліючої жарини. Блаженно затягнувшись, він раптом зайшовся сухим тривалим кашлем.
- Вам би до лікаря... - порадив, було, простудженому завсіднику очерету, та враз осікся: хто його там прийме з приозерною "пропискою", а то й взагалі без документів?
- Ще довго тут будеш? - поцікавився, відсапавшись, бідолаха, підозріло оглядаючи моє бутафорне вбрання.
- Як вийде... Він розуміюче кивнув головою і, не прощаючись, підвівся з горбочка, схоже, налаштувавшись податися “додому”. В розпачі від розвалювання на очах нібито досконало продуманої стратегії “вживання в образ”, похапливо поцікавився: “Тут ще хтось так... ночує? – ледь зумів підібрати підходяще слово. У відповідь уже з-за спини пролунало: “Двоє...”

ЗДОЛАЙМО ПРІРВУ!

Довго після небагатослівного діалогу я ворочався у спальнику, силуючись знайти прокол у своїх діях. Кінець кінцем зійшовся на тому, що і до цього бездомного вигнанця, і в цілому до бомжівської гризоти не можна братися таким собі кавале-рійським наскоком: надто вже глибока прірва пролягла між “ними” та “нами”. Простим зведенням нових притулків та благодійними обідами тут не обійтися. На думку фахівця із соціальної роботи Чернівецького міськоб’єднання громадян “Народна допомога” Наталі Петричук, потрібно, аби до реабілітації “зайвих людей” долучалося якомога ширше коло служб, підприємств та організацій. Це потрібно не тільки тим, хто вже впав і не в змозі самостійно піднятися, а потенційно кожному з нас, сущих! Ніхто ж бо не відає, що день прийдешній йому готує. Тим паче в умовах набираючої оберти світової – відтак і вітчизняної – економічної кризи. Та й тимчасовий прихисток восьми з половиною десяткам “очеретників” (узимку – “підвальників”, “недобудників”, “теплотрасників” тощо), наданий означеною структурою за дев’ять цьогорічних місяців, – вочевидь, крапля в морі нагальних проблем витискання суспільно вразливих земляків на узбіччя буття...

Юрій СКИБА


Умови по лотах 1-6 щодо продажу права оренди земельних ділянок з аукціону:

- в договорах купівлі-продажу та договорах оренди земельних ділянок буде передбачено зобов’язання:
- до початку проведення будівельних робіт отримати у органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, спеціальний дозвіл на зняття і перенесення поверхневого шару ґрунту під проектованим будівництвом на земельній ділянці;
- місце складування (зберігання) та порядок подальшого використання поверхневого шару ґрунту визначити з міським комунальним виробничим трестом зеленого господарства і протизсувних робіт;
- завершити будівництво об'єктів на земельних ділянках протягом трьох років з дня укладання Договорів оренди землі.
Аукціон проводить державне підприємство «Чернівецький геоінфоцентр».
Умови участі в аукціоні: укласти угоду; сплатити реєстраційний, гарантійний внески, вартість інформаційного пакету; зареєструватися учасником земельного аукціону. Реєстраційний внесок в розмірі 61,20 грн, (в тому числі ПДВ), вартість інформаційного пакета в розмірі 150,00 грн, (в тому числі ПДВ) вносяться на п/р № 26007251589001 в ЧФ КБ «Приватбанк» МФО 356282 державному підприємству «Чернівецький геоінфоцентр», код за ЄДРПОУ 30208463. Гарантійний внесок (без ПДВ) вноситься на п/р № 37323016001478 в УДК в Чернівецькій області МФО 856135, одержувач – департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, код за ЄДРПОУ 23245721. Огляд лотів можна проводити в робочі дні за місцем знаходження земельних ділянок. Ознайомитись з технічними паспортами, подати заяви на участь у аукціоні можна за адресою: м.Чернівці, вул.Б.Хмельницького, 64-А, III поверх в ДП «Чернівецький геоінфоцентр», т.в.о.директора Маніліч О.В., начальник відділу реалізації – Мацьоцький О.І. з 14.00 до 17.00.
Останній день прийому заяв – 20 листопада 2008 року. Аукціон відбудеться за адресою: м.Чернівці, площа Центральна, 1, к.105: За довідками звертатися за телефонами:8(050)6726797, 8(095)5791946, 8(0372)511600, 8(0372)511800, 8(0372)525786.

Ракурс

  • Mистецька родина

Донька осягла татову науку

У невеликий, але потужний за своїм творчим зарядом, загін буковинських художників, які працюють над створенням екслібрисів, останнім часом влилася молода мисткиня Оксана Скоробагач (Криворучко)(на фото). Для збирачів книжкового знака – це нове ім’я. Проте в мистецькому світі, зокрема малої графіки, вона вже не новачок. На своєму творчому рахунку майстриня має десятки цікавих екслібрисів, які пройшли апробацію багатьма міжнародними виставками. Її книжкові мініатюри побували на вернісажах у Франції (до 100-річчя Поля Верлена, 1996 рік), Бельгії (1996), Польщі (1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2007), Аргентині (1997), Японії (1998), Гонконзі (1999), Люксембурзі (1998) та Італії (тема – Леонардо да Вінчі, 2000). Приємну перемогу здобула вона в Казахстані, де взяла участь у виставці, присвяченій 100-річчю від дня народження першого професійного казахського композитора, народного артиста, академіка Ахмета Жубанова. За свої роботи буковинка була нагороджена дипломом і медаллю. Конкуренція на цьому вернісажі видалася вкрай напруженою – змагалися між собою 89 художників із 23-х країн світу. Ось так, вершина за вершиною, долає художниця крутосхили творчості. А починала вона з навчання у дитячій художній школі (клас художниці Олени Михайленко), яку закінчила у 1995 році. Потім вступила до пед-училища імені Осипа Маковея. Далі було навчання у Вижницькому коледжі прикладного мистецтва імені В. Шкрібляка. За фахом Оксана – художник-педагог, бакалавр образотворчого мистецтва. Незважаючи на молодий вік, здібна буковинка встигла вже опанувати різноманітні техніки, зокрема батік, олійний живопис, графіку (лінорит, офорт, туш пером, інкорель). А навчив її цих мистецьких премудростей батько, заслужений художник України Орест Іванович Криворучко. Крім того, мисткиня має ще одне захоплення – вона створює об’ємні квіти для весільних і вечірніх суконь. Ідучи батьковою дорогою, Оксана, це вже поза всяким сумнівом, торує свій власний мистецький путівець. Ми ще не раз почуємо про її перемоги та досягнення. Адже вона володіє неабияким творчим потенціалом і великою працездатністю. А це – запорука поступу вперед.


Батько теж не спочиває на лаврах

До ювілею міста Орест Іванович Криворучко створив напрочуд цікаву серію книжкових знаків і випустив у світ окремим виданням. До неї увійшли 12 екс-лібрисів, адресовані маститим чернівчанам, друзям митця, зокрема співаку Івану Дерді, ску-льпторам Івану Салевичу, Володимиру Гамалю, ковалеві Олександру Дідику, журналістам Миколі Шкрібляку та Василю Бабуху, доньці-художниці Оксані Скоробагач. Окремий знак присвячено Чернівецькому художньому музеєві. Не забув Орест Іванович і про свою персону. Для себе він теж виготовив кілька книжкових мініатюр. За виданням розгорнулося шалене полювання серед збирачів книжкових знаків. На жаль, не кожен із них стане власником цього високомистецького набору з тієї причини, що тираж обмежений. Вітаємо майстра з цікавим доробком! А читачам нагадаємо, що Орест Іванович Криворучко є лауреатом десяти міжнародних конкурсів екслібриса. Його книжкові знаки експонувалися на вернісажах у понад 30 країнах світу. Не порахувати всіх нагород, якими було відзначено нашого краянина. Митець – лауреат обласної премії імені Сидора Воробкевича. Удостоєний звання «Заслужений художник України».

Офіційно

600-річчя чернівців очима «Буковинського журналу»

Напередодні відзначення 600-річчя першої писемної згадки про Чернівці побачило світ третє число <Буковинського журналу>, приурочене знаменному ювілею. Своїм невсипущим <оком> воно розгледіло багато цікавого у давно очікуваних торжествах. Зокрема, у рубриці <З перших уст> у розмові з головним редактором Чернівецький міський голова Микола Федорук поділився, як уявляє буковинську столицю через 100 років, коли вона відзначатиме своє 700-річчя: <Почесні гості ... мешкатимуть у готелі <Брістоль> на площі Філармонії, де відбуватиметься велелюдне свято європейського рівня - фестиваль класичної музики та співу. В енергозабезпеченні левову частку складатиме сонячна енергія. Завдяки спорудженню Прутського водосховища Чернівці отримають альтернативне потужне джерело постачання найчис-тішої води. Всі городяни стануть не тільки заможними, а й духовно багатими... Транспортна проблема буде вирішена завдяки будівництву великої кількості підземних паркінгів (одне з них уже ледь не розпочали напередодні святкування біля Свято-Духівського собору, зруйнувавши частину огорожі і тротуару - прим. М. Л.). Розпочнеться практична реалізація проекту розширення меж міста, і приміські села з'єднаються з Чернівцями елек-тротранспортом. І, найголовніше, хочеться, щоб якомога більше сьогоднішніх чернівчан змогли взяти участь у святкуванні 700-ліття>. Як бачимо, міський очільник не наважився назвати точну кількість старожилів, котрі візьмуть участь у майбутніх святкуваннях. Але й на тому спасибі. А ось у відомого письменника Василя Кожелянка був дещо інший <футурологічний> погляд з <елементами антиутопії>. Він передбачав, що до того ювілею буде спечено хліб на 700 кілограмів. <Зі справжнього пшеничного борошна!!! І безкоштовно роздасть людям! ... До речі, у Чернівцях ще можна знайти літніх людей, які пам'ятають часи, коли у крамницях хліб із пшеничного борошна продавався вільно. Цих старожилів іноді запрошують виступати перед школярами і студентами...> Очевидно, в обидвох публікаціях мовиться про тих самих «щасливчиків», які доживуть до 700-ліття. Зрештою, і про питну воду письменник теж згадує. Тож охочі зможуть придбати часопис у книгарнях та кіосках, детальніше ознайомившись із передбаченнями владця і мистця. Постаралися до ювілею і письменники та науковці. Нові книги про Чернівці видали або підготували до друку Володимир Вознюк та Мар'ян Лазарук. Вміщено також поетичну добірку Романа Киселюка з Прикарпаття, дебютує в <Буковинському журналі> молода поетеса Анна По, журналістка обласного радіо Анна Поповчук. До власного 60-річчя видав збірку віршів <Книга присвят> відомий український письменник Микола Бучко, згадавши поіменно не один десяток своїх друзів, побратимів, колег по перу, об'єднавши всіх в інтелігентне буковинське коло. Завершує літературну ювіліану мелодраматичний детектив <Прелюдії долі> молодого драматурга із Чернівців Ольги Якимович, в якому авторка спробувала вивести образ рідного міста крізь призму його легенд, переказів, архітектурних та культурних па-м'яток. Ще один ювілей не забув часопис - відомої письменниці та музиканта із Буковини Софії Майданської, яка глибоко переконана, що в житті надзвичайно важливо відчути під ногами бодай клаптик власної землі. Тому коли їй випала нагода придбати стареньку хатку і садочок у Рогізні під Чернівцями, вона, не задумуючись, зробила це. Історики, краєзнавці ретельніше готувалися до ювілею. Ще два роки тому в журналі з'явилася відповідна рубрика. А в новому числі вони тільки дещо деталізували та поглибили. Так, Олександр Масан спробував розібратися з приватною власністю чернівчан та власників перших парцел після переписів населення у 1772 та 1774 роках. А Василь Ботушанський з'ясовував освітній рівень буковинців напередодні приєднання краю до Австрії. На той час «...у Чернівцях шкіл не існувало. Населення було поголовно неписьменним, хіба що два священики вміли читати, але не вміли писати». Професор оцінює зроблене тільки до початку XX століття, але й ці дані вражають, як і те, скільки зусиль докладала тодішня імперія, аби зашкодити розвиткові української освіти у краї і Чернівцях. Краєзнавець Володимир Старик проливає світло, хто був господарем ратуші у часи, коли влада на Буковині переходила з рук австро-угорських окупантів до румунських. У цей час на кілька днів бургомістром став Осип Безпалко. Та йому не знайшлося місця в галереї чернівецьких бургомістрів, як і деяким іншим. Чому? - запитує автор у теперішніх міських владців. Проте відповіді так і не отримує, тому й запропонував свою публікацію нашому часописові. Привернуть увагу читачів й інші публікації ювілейного часопису. Науковець і перекладач Петро Рихло вміщує дослідження про незвичайну роль у духовному житті чернівчан великого Фрідріха Шіллера; Драгош Олар та Наталія Масіян розповідають про нові знахідки в обласному архіві про родину відомого письменника Григора фон Реццорі; біолог Василь Стефаник визначає «сім чудес» природи буковинської столиці; Остап Ножак досліджує особливості нового часопису «Пектораль», що торік почав виходити у Чорткові Терно-пільської області. Завершує святкове число сумна звістка про дочасну кончину відомого письменника з Буковини, автора десятка романів, прозових та поетичних книг Василя Кожелянка, в тому числі і знаменитої «Дефіляди в Москві». Людини скромної, але невсипущої вдачі, яка за якийсь десяток літ змогла створити цілий напрямок «альтернативної прози» в українській літературі, не заслуживши при цьому не тільки високих державних чи літературних відзнак, а навіть офіційного некролога в українській пресі. Зате відспівували його в чужій церкві чужого села і нерідною мовою. Але, як йдеться у прощальному слові, заживши серед шанувальників красного письменства справжнього визнання при житті, Василь Кожелянко у своїх творах житиме й по смерті. Бо слово його - ще таке молоде і наснажене енергетикою.

Мирослав ЛАЗАРУК


Грані життя

  • Kалейдоскоп

Буковинська мозаїка Олени Кульчицької

У запасниках наукової бібліотеки Чернівецького національного університету зберігається цікаве видання - альбом "Народний одяг Західних областей УРСР", автором котрого є видатна художниця, уже почила у Бозі Олена Кульчицька. Його підготували до друку Академія наук УРСР та музей етнографії і художнього промислу. Я натрапив на нього ще студентом філфаку і прочитав, як мовиться, на одному подиху. Особливо вразили сторінки, присвячені буковинському народному одягу. Підбадьорений цікавістю, я написав лист до мисткині з проханням розповісти, чому, перебуваючи в нашому краї, вона зупинила свій вибір саме на взірцях народних костюмів із села Суховерхів Кіцманського району. Відповідь не забарилася. В ній художниця повідомила, що до цього села їй порадила поїхати письменниця Ірина Вільде, її давня подруга. Загальновідомий факт – наша колишня краянка була закохана у згаданий населений пункт і навіть увіковічнила його в своєму творі “Весілля в Суховерхові”. Якось Ірина Вільде показала своїй подрузі фотографію, на якій було зафіксовано жінок у прадавніх народних строях. Світлина настільки вразила художницю, що та без вагань подалася до Суховерхова робити замальовки. Працювала Олена Кульчицька над своїм альбомом 18 років і подала в ньому понад 100 унікальних малюнків. Відбирала вона взірці лише того народного одягу, що зближував регіони і мав споріднені елементи оздоблення. Буковину вона представила замальовками старовинних автентичних строїв із Суховерхова, зробленими тут у 1946 році. Як пояснюють у передмові автори видання, в ньому яскраво прослідковується традиція подільського комплексу жіночої ноші. У суховерхівському варіанті він мав свої характерні риси і відрізнявся від одягу сусідів щедрішою вишивкою та тим, що жінки замість горботок носили хустки з великими тороками. Цінність праці Олени Кульчицької полягає в тому, що вона класифікувала український одяг західноукраїнського регіону й аргументовано довела його приналежність до східнослов’янського типу. В альбомі представлено також зразки одягу українців, які проживали на Лемківщині (згодом вона відійшла до Польщі). Багато з його взірців вже втрачено, але продовжують жити на малюнках Олени Кульчицької. Своїм мистецьким вчинком художниця продовжила справу інтелігентів-народників. Після неї ця добра риса канула в Лету. Тепер якщо хтось і ходить у народ, то лише з меркантильною метою – виманити в селян взірці старого одягу й нажитись на цьому. Про те, що Олена Кульчицька свого часу побувала в Суховерхові, на жаль, ніхто в селі не знає. Але ми домовилися із шкільним керівництвом: цей факт невдовзі набуде розголосу, а копії замальовок художниці прикрасять тамтешній музей. Такі факти повинні стати надбанням сучасників, бо вони є повчальними і гідними наслідування. З них вимальовується велична мозаїка нашої історії. Листувався я з художницею і пізніше. Тривалий час ми навіть обмінювалися екслібрисами. Адже Олена Кульчицька не тільки збирала їх, а й сама створювала. До речі, вона познайомила мене з не менш відомою львівською мисткинею Софією Гебус-Баранецькою, котра теж кохалася у книжкових знаках.

Василь Бабух


  • Bідлуння події
І сміх, і сльози, і любов...

На редакційному сайті ми знайшли лист від нашого дописувача і читача Марка Вебера. В ньому він радить нам час від часу подавати фотографії, зроблені в дні ювілею Чернівців, які з різних причин не потрапили на газетні шпальти. Адже за рубежем є люди, котрі не змогли прибути на торжество, проте мають палке бажання побачити миттєвості свята, що вже минуло. Нам ця ідея видалася сприйнятною, тож постараємося видати на-гора дещо зі своїх невикористаних фотоархівів. Бо й справді з цих світлин постає атмосфера ювілейних торжеств, вихлюпуються людські емоції, зосібна тих чернівчан, котрі колись покинули рідне місто. А таких кадрів у ті дні наші фотокори підловили чимало. Ці знімки викликають ностальгійні почуття, приємні спомини, збентеженість і душевну окриленість. Авторка цього вірша - пересічна чернівчанка. Вона зрідка береться за перо і не вважає себе причетною до літератури. Її професія прозаїчна й далека від поетичного жанру. Але є щось щемливе у цих непоказних рядках, осяяних душевною теплотою та щирістю.

РІДНЕ МІСТО

Понад Прутом іскристим,
Де світанки іскристі,
Пробудилося місто кохане.
В теплих росах умите,
Світлим сонцем зігріте,
В давнину Чернівцями назване.
Його вулиці славні,
Їх красу стародавню
Бережу я, люблю і шаную.
Ранки в легких туманах,
В білім цвіті каштани,
Чернівці, вас безмежно люблю я.
Йду я площами міста
Ранком сонячним, чистим
І милуюсь трояндами в росах.
Молоді й ветерани,
Трударі-чернівчани
Йдуть потоком дзвінким,
стоголосим.
Ти – скарбниця талантів,
Співаків, музикантів.
У світах їх шанують і знають.
Серцю рідне і близьке,
Дух в тобі український.
Чернівці, я вас  ніжно кохаю!

Олександра Завадська

Реклама

дизайн сайту: Олександр Лиходід