Класика

Системи очіщення води
Чёрная икра
Будівельна корпорація
"Альянс Захід Буд"
Косметика
"Спутник" Каналізація.
Водопостачання
Ремикс Буд. Черновцы

Введіть ключові слова для пошуку на сайті


  • Hе вірте чуткам про занепад аеропорту

З ДУМОЮ ПРО МАЙБУТНІ ЗЛЕТИ

Злі язики час від часу теревенять, що Чернівецький аеропорт, переданий у власність міста, приречений на запустіння, оскільки новий господар не вельми переймається його долею. Але досить побувати на території летовища, як починаєш переконуватися, що побрехеньки всього-навсього - мильні бульки. До ювілею міста в оновленому вигляді повинен постати головний корпус аеропорту з усіма відповідними службами. Тут зараз ведуться широкомасштабні роботи, що омолодять занедбану колись споруду. Зміниться й контур фасаду. Над ним постане колоритна вежа. Це надасть будівлі стрімкості й виразності. Після ювілею роботи не припиняться. Розпочнеться спорудження нового, суперсучасного терміналу та інших допоміжних служб. На це вже є відповідний проект, схвально прийнятий містобудівною радою. Паралельно почнеться подовження злітної смуги летовища, завдяки чому вона сягне понад 1200-1300 метрів. І тоді тут приземлятимуться найсучасніші лайнери. Ці роботи - справа недалекого майбутнього. Для того, щоби вони були завершені в стислі терміни, місто вже закупило асфальтний завод, монтаж якого розпочався минулого тижня. Подовження злітної смуги провадитиметься без припинення польотів. Перші 300 метрів траси буде завершено вже до кінця цього року. А ще територію летовища прикрасить нова огорожа, що теж передбачено комплексом першочергових робіт. Коштуватиме це місту 3,6 мільйона гривень. Одне слово, аеропорт завдяки цьому набуде європейських рис і стандартів та стане справж-німи повітряними воротами Чернівців. Місто також активно взялося за комплектацію підприємства відповідною сучасною технікою, на котру ляжуть обслуговуючі функції. Днями журналістам було представлено перші її зразки. Передусім аеропорт закупив на виділені містом кошти автомобіль супроводу польотів. Тривалий час підприємство не мало й автомашини для гасіння можливих аеродромних пожеж. Тепер таку техніку придбано. При чому - вітчизняного виробництва. Виготовлено її в Прилуках. Чернівці були в числі перших, хто придбав цю новинку. Один із зразків купили румуни. Машину було продемонстровано присутнім в експлуатаційному режимі. Пожежі можна буде гасити кількома засобами - спеці-альною піною та потужним водорозбризкувачем. А ще аеропортівці озброїлися агрегатом для скошування трави та бур'янів. На 120-гектарній території, яка є у віданні підприємства, звичайною косою не обійдешся. Летовище постійно заростає буйним рястом. Цьогоріч, підживлене частими дощами зело, сягало майже в ріст людини. Керівництву аеропорту й міста не раз перепадало за це на горіхи від високих посадових осіб, у тому числі й від глави держави. Тепер докорів не буде - зелену поросль своєчасно кластиме в покоси потужна техніка. До косарки додається і тюкувальний агрегат, і трактор. Найближчим часом тут з'являться ще й 20-метрова автовишка для обслуговування літаків та інтроскоп для обстеження вантажів.
- На ці цілі з нашого бюджету витрачено більше мільйона гривень, - сказав у своєму коментарі міський голова Микола Федорук. - І це далеко не всі грошові вливання в розвій аеропорту. Недешево обійдеться міській раді й реконструкція головного корпусу, а також подовження злітної смуги. Але коштів для реанімування стратегічно важливого для нашого міста об'єкта нам не шкода. Це - веління часу, важлива необхідність. Микола Федорук вручив ключі і техпаспорти на нову техніку її обслуговуючому персоналу та побажав надійної роботи. Ось який ваговитий подарунок зробило місто своєму авіапід-приємству до Дня незалежності України.
Василь Бабух


ПЕРША ВІЗИТІВКА МАЙБУТНЬОГО СВЯТА

Сіра, невиразна стіна, що виходить на Центральну площу з боку міського фонтану, зазнала метаморфоз і перетворилася, кажучи образно, з Попелюшки в принадну принцесу. Сталося це завдяки встановленню тут величної ювілейної композиції з кількох фрагментів, об'єднаних одним сюжетом. В її центрі - збільшена копія знаменитої грамоти воєводи Олександра Доброго, в якій вперше подається писемна згадка про Чернівці. По обидва боки розміщено план старої забудови Чернівців, здійснений Раймундом Кайндлем у XVIII сторіччі та фото нашого міста, зроблене з космосу. Прикрашають композицію герб Чернівців і логотип свята. До речі, ці атрибути матимуть внутрішнє підсвічування, за рахунок чого яскраво вирізнятимуться у вечірній час. Композиція виконана методом широкоформатного банерного друку на матеріалі, який не боїться погодніх примх. Отже, маємо першу візитів-ку майбутнього свята. На думку багатьох чернівчан, цей дизайнерський витвір є досить вдалим і виразним. До речі, композиція зберігатиметься тут і після ювілейних торжеств.


Підприємці допомагають потерпілим від стихії чернівчанам

ТОВ << Епіцентр К>> надає матеріальну допомогу потерпілим від стихії чернівчанам будівельними матеріалами для відбудови зруйнованого житла. Зокрема, мешканцю вулиці Героїв Революції, будинок якого повністю зруйнувала стихія, це підприємство виділило будівельних матері-алів майже на 57,5 тисячі гривень. Половину цих матеріалів вже завезено на місце спорудження нового будинку.


ВСЕСВІТНІЙ ФОРУМ БУКОВИНЦІВ, ЯКИЙ МАВ ВІДБУТИСЬ В ЖОВТНІ, ПЕРЕНЕСЕНО НА НАСТУПНИЙ РІК

Всесвітній форум буковинців, який планувався на жовтень цього року, не відбудеться. Про це повідомив голова Чернівецької обласної державної адміністрації Володимир Куліш під час урочистих зборів з нагоди відзначення 17-ї річниці Незалежності України. <Знаю, таке рішення зрозуміють і підтримають буковинці, наші партнери і численні гості, яких ми запрошували на форум, - сказав Володимир Куліш. - Перед нами нині постали дещо інші завдання, і їх нам належить вирішувати насамперед. А Форум обов'язково відбудеться, але згодом, пізніше. В інший час>. Форум, за словами губернатора, відбудеться наступного року. Цей захід планувалося провести на початку жовтня, напередодні святкування 600-річчя першої писемної згадки про Чернівці. У ньому мали взяти участь вихідці з Буковини, які нині проживають у різних країнах світу.

Теми дня

Ніна КАРПАЧОВА:
<<Вони врятували життя 600 дорослих буковинців та 71 дитини>>

Мужність спортсменів-рятувальників під час повені на Буковині відзначена високими нагородами Омбудсмана України.
Як повідомляє прес-служба Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ніни Карпачової, триває моніторинг щодо дотримання прав людини на територіях України, постраждалих від руйнівних повеней. Негода, яка 23-28 липня нинішнього року домінувала в Чернівецькій області, спричинила затоплення населених пунктів, забрала людські життя, завдала значних збитків народногосподарському комплексу області й приватним садибам чернівчан, психологічно травмувала мешканців краю. Як з'ясовано Уповноваженим з прав людини, у проведенні рятувальних робіт під час стихії активну та безкорисливу участь взяли представники Федерації спортивного туризму в Чернівецькій області. У важку ніч з 25-го на 26 липня, діючи в екстремальних умовах, спортсмени змогли доправити в безпечні місця понад 600 земляків із сіл Шипинці Кіцманського, Драниця, Мамалиґа, Маршинці, Тарасівці Новоселицького, Стара Жадова, Банилів-Підгірний Сторожинецького, Кам'янка Глибоцького та Лукавці Вижницького районів, а також містечка Вашківці. Серед евакуйованих - 71 дитина з літніх дитячих таборів. Спортсмени врятували навіть деяких працівників МНС України, котрі опинилися у скрутній ситуації. Відзначаючи особисту муж-ність, виявлену під час рятування людей, постраждалих внаслідок стихійного лиха - повені, а також з нагоди 17-ї річниці незалежності України, Уповноважений нагородила групу спортсменів-рятувальників, членів Федерації водного туризму в Чернівецькій області. Зокрема, нагрудного знака <За мужність> удостоєні: Микола Захарчук, Валерій Качуляк та Сергій Лупуляк, Грамоти Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини - Олег Досяківський, Іван Княгницький, Костянтин Ковбаснюк та Дмитро Чорней. <Прошу передати мої щиросердні поздоровлення всім нагородженим>, пише Ніна Карпачова у своїй телеграмі на ім'я голови Чернівецької обласної ради Івана Шилепницького. Користуючись нагодою, Уповноважений з прав людини щиро привітала всіх мешканців Буковини зі святом - Днем незалежності України, побажавши кожному щастя, добра, здоров'я, злагоди, а також якнайшвидшого подолання наслідків стихійного лиха.


  • Рядки вдячності

Влада була з людьми

25 липня 2007 року мешканці вулиць Вапнярської, Синельникова, Волинської, Ізмайлівської ви-тримали удар страшної стихії - повені. Не дивлячись на захисні споруди, які, врешті-решт виявились неефективними, вода залила всі низини, в яких опинились і наші будинки. Однак, на відміну від попередніх 2-х повеней, ця повінь була передбачена і про неї повідомили працівники МНС завчасно. Хто мав можливість, підняли деякі речі, врятували домашніх тварин та птицю. І все ж збитки вразили. Це, в першу чергу, моральний фактор, пов'язаний із перенесеним стресом. По-друге, страшний сморід, який і досі присутній в хатах та на подвір'ях. Ну й матеріальний - втрачений крам, знищені підлоги, замочені стіни, понівечені городи. Більшість сусідів в ту страшну ніч з 25 на 26 липня так і не змогли полишити свої домівки, відправили з дому тільки дітей. Жах невідомості відчули ті, хто змушений був піти з хати, закривши її на ключ... Однак, настав ранок і люди почали прибирання в своїх оселях. Ані сліз, ані волань - лише подяка до Бога, що не гірше. Всі ці буремні дні від 24 до 31 липня на вулиці був присутній В.В.Затурський - начальник відділу надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконкому Першотравневої райради. В будь-яку пору доби можна було дізнатись про стан справ на підтоплених територіях, про рівень води в річці Прут, метеорологічні прогнози. Приїжджав на вулицю і міський голова Микола Федорук та представники Першотравневої райради. Вислуховували прохання мешканців щодо чищення криниць та вигрібних ям, регулярного вивозу сміття, реконструкції захисних споруд. Цілковитою несподіванкою стала для нас звістка про масове оздоровлення дітей в найкращих таборах України, батьків із маленькими дітьми на морі. Наступною втішною новиною було повідомлення із преси, а потім підтвердження від Першотравневої районної ради щодо можливості переведення дітей-студентів, які навчаються на платних формах - у бюджетні групи. В будь-який час інформацію щодо цих питань надавала Г.П.Дев'яткова - керуючий справами виконавчого комітету Першотравневої райради. Вона особисто побувала в оселях, де є діти, приклала багато зусиль, щоб всі були охоплені турботою влади. Консультаціями з усіх питань щодо повені, розподілом продовольчих пакетів та гуманітарної допомоги терпляче займалася начальник відділу організаційно-методичної роботи райвиконкому О.І.Гребеш. Одразу ж після повені розпочалося обстеження осель, присадибних ділянок спеціалістами управління праці та соціального захисту населення Є.О.Корнійчук та В.Я.Куляндою Завдяки їх оперативній роботі були оглянуті всі господарства, зроблена оцінка втраченого, що врешті-решт дало можливість постраждалим отримати чималі компенсаційні витрати. Ще хотілося б відзначити працівників МНС з Миколаївської області, які займалися розчищенням рівчачків для відведення води з городів, прибиранням сміття. В короткий час були вичищені майже всі вигрібні ями, криниці, проведено дезінфекцію підвалів, вуличних туалетів. Всі ці люди працювали без відпочинку, щоб постраждалі якнайшвидше оговтались від біди, увійшли в нормальний життєвий ритм та відновили втрачене. Їхні витримка, гідність та співчуття залишились у нашій пам'яті. В цей складний час всі ми відчули і турботу Уряду, Президента, різних партій, які надавали адресну допомогу найбільш нужденним, а особливо - місцевої влади. Не на словах, а на ділі люди відчули турботу влади, її силу та спроможність, за що і висловлюємо всім причетним велику подяку.

За дорученням мешканців вулиці Вапнярської м. Чернівців Петро Лобач, голова вуличного комітету


Встановлено ще майже сто додаткових контейнерів для сміття

Встановити додаткові контейнери для твердих побутових відходів, посилити контроль за своєчасним їх спорожненням та прибиранням контейнерних майданчиків доручив комунальникам місяць тому міський голова Микола Федорук. На виконання цього доручення у місцях найбільшого накопичення побутового сміття фірма <Альтфатер-Чернівці> додатково встановила 51, а МПК <Чернівціспецкомунтранс> - 46 контейнерів ємністю1,1 куб.м. Угоди з фірмою <Альтфатер-Чернівці> на вивезення ТПВ уклали 2243 заклади торгівлі, громадського харчування та інші підприємницькі структури. З мешканцями приватної забудови станом на 1 серпня укладено 3 тисячі таких договорів. У Першотравневому районі з метою укладання договорів мешканців з МКП <Чернівціспецкомунтранс> на вивіз ТВП проведено обхід вулиць приватної забудови, а також проведено збори мешканців вулиць Кишинівська, Батуринська та частини вул. Руської. Під час цих обходів складено 107 адміністративних протоколів про порушення санітарного законодавства та правил благоустрою. За зрив графіка спорожнення контейнерів директор фірми <Альтфатер - Чернівці> впродовж місяця двічі притягався до адміністративної відповідальності. За несвоєчасне прибирання майданчиків після спорожнення контейнерів до адміністративної відповідальності притягнуто також головного інженера КЖРЕП №5, а начальників КЖРЕПів №6 та №14 попереджено. Контроль за дотриманням графіків спорожнення контейнерів буде постійним. Мешканці приватної забудови, підприємці, які відмовляються укладати угоди зі спеціалізованими підприємствами на вивіз ТПВ, притягатимуться до відповідальності за порушення санітарного законодавства та правил благоустрою.

Роботу комісії на Калинівському ринку продовжено до 15 вересня

Роботу комісії з вивчення питань щодо надання допомоги підприємцям, які здійснюють торговельну діяльність на КП МТК <Калинівський ринок> продовжено до 15 вересня цього року. Внесено також зміни до Порядку здійснення обстеження на ринках майна, втраченого фізичними особами- підприємцями внаслідок стихійного лиха. Зокрема, визначено, що спеці-альні комісії, в разі необхідності, можуть здійснювати обстеження втраченого майна фізичними особами-підприємцями і в інших торговельних секторах КП МТК <Калинівський ринок>. Для складання акта обстеження достатньо більше половини членів спеці-альної комісії від її загального складу.Заповнення акта здійснюється головою Спеціальної комісії або визначеною ним особою із членів Спеціальної комісії. Акт обстеження підписують всі присутні члени Спеціальної комісії та фізична особа - підприємець, як власник майна, який при підписанні акта надає Спеціальній комісії інформацію (відомості) щодо понесених ним збитків та зазначає спосіб виплати допомоги. В разі, якщо будь-хто із складу Спеціальної комісії відмовляється від підписання акта, то в акті робиться про це відмітка, а окрема думка (пояснення) викладаються особою на зворотній стороні акта. У випадку відмови фізичної особи-підприємця від підписання акта або надання відомостей, що визначені формою акта, головою та членами Спеціальної комісії такий факт фіксується в акті та засвідчується підписами.


З ТУРБОТОЮ ПРО ДІТЕЙ

Закінчився літній оздоровчий період для чернівецьких дітей та підлітків. Під час оздоровчої кампанії в таборах Чернівецької області та за її межами всього оздоровлено 677 дітей. В таборах області оздоровлено 189 дітей. У 2008 році продовжив свою роботу міський наметовий табір <Ойкос> (урочище <Стебник>, Вижницького району). Всього в <Ойкосі> оздоровлено 336 дітей.
Наталія Коцур,
начальник відділу у справах сім'ї та молоді міської ради, депутат Чернівецької міської ради (фракція <БЮТ>)

Міське перехрестя

Розпочинається місячник благоустрою

У зв'язку зі святкуванням 600-літнього ювілею нашого міста, з метою наведення належного санітарного стану та забезпечення санітарно-екологічного благополуччя городян, розпорядженням міського голови Миколи Федорука з 2 вересня по 3 жовтня 2008 року буде проведено осінній місячник санітарної очистки та благоустрою міста. Виконкомам Першотравневої, Садгірської, Шевченківської районних рад доручено організувати прибирання прибрежних смуг річок і водоймищ, доріг, парків, скверів, цвинтарів, ринків, дитячих та спортивних майданчиків, дворів, підвалів і горищ житлових будинків, прибудинкових територій і громадських криниць, територій підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності. Створити районні штаби по проведенню осіннього місячника санітарної очистки та благоустрою підпорядкованих територій. До виконання робіт залучатимуться підприємства, навчальні заклади, громадські організації, установи, орендарі та населення. Начальнику МКП "МіськШЕП" Ігнатьєву М.С. доручено привести в належний санітарний стан дороги та кювети. Керівникам КП "Чернівецьке тролейбусне управління" та автобусно-тролейбусного підприємства доручено привести в належний санітарно-технічний стан автобусно-тролейбусні зупинки та відповідні допоміжні споруди. Начальнику КП <Чернівецький міський комунальний виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт> Самойленку А.П. доручено провести роботи з видалення сухостійних дерев. Доручено також відповідальним за це особам звернути увагу на своєчасне вивезення твердих побутових відходів і очищення контейнерних площадок. Проводитимуться рейди-перевірки спільно з представниками засобів масової інформації щодо виконання заходів осіннього місячника благоустрою. До керівників, які нехтують розпорядженням міського голови, застосовуватимуться передбачені чинним законодавством заходи адміністративного впливу.


Елтон Джон сказав Іво Бобулу, що у нього найкращий голос

< Це перша висока похвала за все моє творче життя, - щиро зізнався Іво Васильович <Чернівцям>. - Наші ж таке ніколи не скажуть>. Слова Елтона Джона тим вагоміші, що того дня він слухав й таких голосистих співаків, як Микола Басков та Олександр Пономарьов. Однак в його очах наталановитіший - Іво Бобул. Народний артист України Іво Бобул потрапив на урочисте святкування 70-річчя колишнього Президента України Леоніда Кучми не випадково. <Ми дружимо з Леонідом Даниловичем, і свого сина я назвав на честь його батька - Данилом, - каже артист. - Коли я виконував на дні народження Кучми пісню <Как молоды мы были>, Елтон Джон сидів у залі і протягом всього мого виступу щось запитував свого друга. А перед своїм виходом на сцену, підійшов до мене за куліси і сказав: <Ти - найкращий! У тебе найкращий голос>. Але ми довго не спілкувалися, десь три хвилини. Навіть не було змоги сфотографуватися... Тим не менше, мені було дуже приємно почути такі слова від такого артиста>. До слова, перший виконавець пісні <Как молоды мы были> Олександр Градський коли почув цей твір у виконанні Бобула, був просто вражений його сильним голосом та прямо так і сказав: <Мені хочеться схилити перед вами голову>.

Наталка ФЕЩУК Фото Володимира ЦИТРАКА


Ліквідація зсувних процесів потребує коштів і спеціалістів

Хід виконання рішення міськвиконкому від 2007 року <Про стан зсувних процесів в м.Чернівцях та заходи щодо їх стабілізації> обговорювався на засіданні виконавчого комітету міської ради 26 серпня 2008 року. За інформацією заступника директора департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин, начальника управління капітального будівництва Володимира Бабчука, <Кадастром зсувів в Чернівецькій області> на території міста визначено 69 зсувів, з яких 46 - давніх, 18 - активних, 5 - небезпечних. Загальна площа зсувних ділянок складає 3320 га. На цій території розташовано 60 об'єктів культурної спадщини, в тому числі національного значення, 36 промислових та 33 лінійних об'кти. Фахівці тресту зеленого господарства та протизсувних робіт проводять спеціалізовані інженерно-геологічні обстеження зсувонебезпечних ділянок в місті. Зсувна ділянка в районі вул.Нахімова №№48-50 після проведення відповідних робіт, стабілізована. На зсувній ділянці в районі вул. Синявського №№2-4 та в районі вул.Писарєва,35 у зв'язку з перезволоженням грунту, постійним та неконтрольованим скиданням мешканцями каналізаційних стоків та не закріпленістю схилу, зсувні процеси продовжуються. Для повної і надійної стабілізації ділянки в районі вул.Гагаріна та Нікітіна потрібно спорудити ще одну підпірну стінку. Зсувна ділянка між вулицями Одеською та Барбюса завдяки проведеній роботі стабілізована, фахівці відзначають лише незначний осередок, який виник в зв'язку з великим водозабором поверхневих стічних вод і проникнення їх в товщу схилу. Деформація частини дорожнього покриття та його просідання на 1-1.5 метра на вул. Корсунській сталася у зв'язку з дією зсуву. В місті постійно проводиться робота зі стабілізації зсувних процесів, зокрема генеральним планом забудови Чернівців визначені на графічних та магнітних носіях зсувонебезпечні райони міста. При прийнятті в експлуатацію будівель і споруд в зсувонебезпечних місцях державні комісії звертають увагу на виконання робіт, пов'язаних з протизсувними заходами. При департаменті містобудівного комплексу та земельних відносин створено відділ оперативного реагування на самочинну забудову, який, в першу чергу, контролюватиме самовільне будівництво в зсувонебезпечних районах міста. Значну роль у зменшенні зсувних процесів відіграє програма каналізування Чернівців на 2006-2015 роки, роботи з водопониження та водовідведення. Вже проведено роботи по будівництву мереж на вулицях Нагірній, Матросова, Пумнула, Тургенєва, Пирогова, Полтавській, Харківській, Гастелло, що дало можливість підключити до магістральних мереж каналізацію з житлових будинків, дренажні та дощові води, ліквідувати вигрібні ями та понизити рівень ґрунтових вод на зсувонебезпечному схилі від вул.Київської до вул.Пумнула. Розроблено проектно-кошторисну документацію на водопониження району обмеженого вулицями Кобзарською, Жванецькою, Дундича. Продовжуються роботи по виготовленню проектно-кошторисної документації на протизсувні заходи на вул.Орловській. Житлово-комунальному департаменту рекомендовано передбачити з січня 2009 року в штатному розписі тресту зеленого господарства та протизсувних робіт структурний підрозділ, який виконуватиме функції інженерного супроводження планування, систематизації та координації протизсувних робіт в місті.


Благодійні кошти передані постраждалим

Під час благодійного концерту в День незалежності, який дав в Чернівцях буковинець, народний артист Росії Василь Герелло, були зібрані кошти для постраждалих внаслідок повені. Гроші в сумі 2140 гривень розподілені між трьома малозабезпеченими сім'ями, які постраждали внаслідок цьогорічного стихійного лиха. Дві сім'ї - підопічні міського центру <Турбота>.

Інформація

Погашення заборгованості - Запорука виплати пенсій

У зв'язку із підвищенням пенсій, місячна потреба в коштах для виплат в управлінні Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м.Чернівці значно зросла. Тому принциповим питанням для працівників управління є забезпечення своєчасності та в повному обсязі сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Зростання ділової активності на Буковині, відкриття нових сучасних підприємств дає можливість виконувати планові показники по надходженню коштів до управління. Так, за січень - липень 2008 року надійшло 142334,54 тис.грн, що становить 108,8% від плану. Однак гострим залишається питання сплати заборгованості перед управлінням Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівців. Станом на 1.07.2008 р. загальна сума боргу по страхових внесках становить 2500,40 тис. грн, дієвий статус даного боргу - 1132,45 тис. грн. Спеціалістами відділу обліку надходження платежів здійснюється опрацювання заборгованості по пільгових пенсіях в повному обсязі. Так, станом на 1.07.2008р. борг складав 3039,03 тис. грн, а на 1.08.2008 р. - 1186,93 тис. грн. Прикладом є Відкрите акціонерне товариство "Розма", яке погасило заборгованість з пільгових пенсій по списку 2 в липні місяці на суму 1916,26 тис. грн. Ведеться контроль за опрацюванням виконавчих документів. Проведено 6 спільних нарад з органами Державної виконавчої служби, на яких розроблено заходи, спрямовані на стягнення коштів на користь Пенсійного фонду України. Всього підлягало виконанню органами Державної виконавчої служби вимог, виконавчих листів, постанов та рішень на суму 1421,40 тис. грн, а надійшло на рахунки управління 68,9 тис. грн. Крім того, одним із дієвих способів зменшення заборгованості залишається подання відповідних позовних заяв до Господарського суду. Тільки з початку року подано 33 позовні заяви на суму 657,7 тис. грн, в т.ч. через органи прокуратури - 8 позовів на суму 367,1 тис.грн. Станом на 1.08.2008 р. прийнято участь у 140 судових засіданнях. В ході розгляду задоволено 24 позови (в тому числі і ті, які подані у 2007 році) про стягнення заборгованості по сплаті платежів до Пенсійного фонду на загальну суму 433,3 тис. грн. Та все ж таки найбільшими боржниками страхових внесків управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці є ДП ДАК "Хліб України" "Чернівецький комбінат хлібопродуктів" - 656,79 тис. грн.; АТЗВ ВТФ "Мальва" - 634,30 тис. грн; ВАТ "Авіакомпанія Буковина" - 479,93 тис. грн.; ВАТ "Чернівцісільмаш" - 226,37 тис. грн; Чернівецька автомобільна школа товариства сприяння обороні України - 88,37 тис. грн.; ТОВ "Взуття ЛТД" - 77,13 тис. грн; ПП "Тесман" - 64,73 тис. грн; ЗАТ "Євро-Текстиль" - 62,59 тис.грн. Таким чином, спеціалісти відділу обліку надходження платежів спільно з юридичним відділом управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м.Чернівців тісно працюють із платниками страхових внесків, проводять роз'яснювальну роботу, чим і попереджують виникнення та зростання заборгованості.
Наталія Мацишина,
головний спеціаліст відділу обліку надходження платежів управління
Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м.Чернівців


ДОПЛАТА ДО ПЕНСІЙ ПОЧЕСНИМ ДОНОРАМ

Законом України <Про донорство крові та її компонентів> (зі змінами, які набули чинності з 01.01.2006 року) особам, які мають статус Почесного донора України, до пенсії встановлюється надбавка, розмір якої визначається як 10% від прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць. Після підвищення прожиткового мінімуму відповідно підвищується і розмір такої надбавки. Статтею 58 Закону України <Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України> на 2008 рік затверджено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня - 592 грн., з 1 квітня - 605 грн, з 1 липня - 607 грн, з 1 жовтня - 626 грн. Тому розмір надбавки, відповідно, з 1 січня становив 59,20 грн., з 1 квітня - 60,50 грн, з 1 липня - 60,70 грн, з 1 жовтня становитиме 62,60 грн. Донори, які безоплатно здали кров в кількості 40 разових, максимально допустимих доз або плазму крові в кількості 60 разових, максимально допустимих доз, незалежно від часу їх здачі, набувають статусу Почесного донора України. Таким особам видається відповідне посвідчення і вручається нагрудний знак <Почесний донор України>. Порядок видачі посвідчення і вручення нагрудного знака <Почесний донор України> затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 10.05.1999 р. №796. Згідно з Порядком клопотання про видачу посвідчення і нагрудного знака <Почесний донор України> із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження та адреси донора, порушують спеціалізовані установи і заклади переливання крові за місцем набуття донором статусу Почесного донора України перед Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим та управліннями охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. Рішення про видачу посвідчення і нагрудного знака <Почесний донор України> приймають МОЗ Автономної Республіки Крим чи вказані управління охорони здоров'я. Однак, це рішення погоджується з Міністерством охорони здоров'я України. Для встановлення надбавки до пенсії такий донор подає до управління Пенсійного фонду за місцем отримання пенсії відповідне посвідчення. Громадяни України, нагороджені нагрудним знаком <Почесний донор СРСР>, мають право на надбавку до пенсії, оскільки це передбачено пунктом 2 Постанови Верховної Ради України <Про введення в дію Закону України <Про донорство крові та її компонентів> від 23.06.1995 р. №240/95-ВР. Щодо осіб, нагороджених знаком <Почесний донор Товариства Червоного Хреста УРСР>, то, на жаль, законодавством не передбачено встановлення для них надбавок чи підвищень до пенсії.
Олена Буга,
заступник начальникbrа управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Чернівців


За електронною звітністю - майбутнє

XXI століття - це вік інформаційно-новітніх технологій. Сьогодні Пенсійний фонд України приділяє велику увагу розширенню Системи подання звітів в електронній формі. Саме тому були прийняті Закони "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронний цифровий підпис". Приємно, що роботодавці Першотравневого району прониклися ідеєю електронно-цифрового підпису, яка набуває все більшої популярності, та активно включились в цю роботу. З початку запровадження нової Системи до Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці було подано 90 заяв від юридичних та фізичних осіб, які виявили бажання надавати звіти до Пенсійного фонду України в електронній формі, 65 з них вже придбали електронні ключі та 25 подають щомісяця звіт (додаток 23) із застосуванням ЕЦП до нашого районного управління. До відділу персоніфікованого обліку звітність подається раз на рік, і хоча при подачі звітності не вимагалось подання звітів із застосуванням ЕЦП, п'ять організацій здали річні звіти з таким підписом. Звичайно, це перші кроки, але ті роботодавці, які вже подають звітність із застосуванням ЕЦП, переконалися наскільки вигідно подавати звіти, не виходячи зі свого зручного кабінету, та встигли оцінити переваги такої форми звітності. Адже таке звітування зменшує витрати праці на складання звіту відповідальним представником страхувальника, здійснює перевірку правильності сформованих звітів. Процедура перевірки ЕЦП безпомилково виконується комп'ютером, що запобігає впливу людського фактора при перевірці звичайного підпису, та найголовніше, особливо для підприємств з великою кількістю найманої праці, - безпаперовий юридично чинний документообіг. Правда, деякі керівники і головні бухгалтери сприймають нововведення обережно. Тут, очевидно, спрацьовує психологічний фактор сприйняття нового. Майбутнє запровадження щомісячної звітності в електронному вигляді в системі персоніфікованого обліку, як результат накопичувальної системи пенсійного забезпечення, значно полегшить систематизацію відомостей про застрахованих осіб у райуправлінні, кількість яких становить 63 тисячі 467 осіб. Тому закликаємо керівників і головних бухгалтерів брати активну участь в освоєнні сучасного нововведення, а на допомогу завжди готові прийти спеціалісти Пенсійного фонду та фахівці акредитованих центрів, які мають досвід. І, звичайно, надання вже сьогодні звітності до Пенсійного фонду в електронному вигляді полегшить у майбутньому процес формування щомісячної звітності та здачі тим платникам, що вже вивчили його.

Тетяна Джуравець,
заступник начальника відділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж в Першотравневому районі міста Чернівці


ГАНЬБА БОРЖНИКАМ

Робота з боржниками по сплаті страхових внесків до бюджету Пенсійного фонду України перебуває під постійним контролем управління Фонду в Шевченківському районі м.Чернівців, адже зрозуміло, що сьогодні наявність такого боргу - це не лише недоодержання бюджетом Фонду коштів, які б могли бути направлені на виплату пенсій, а ще й втрачений страховий стаж. Не мають залишитись осторонь і самі застраховані особи, бо йдеться про їхні права. Керівники підприємств-боржників, які не сплачують страхові внески до бюджету Пенсійного фонду, обмежують конституційне право своїх працівників на соціальний захист та на одержання заробленої пенсії. Однією з основних умов включення періодів(строків) роботи до страхового стажу для обчислення пенсій за віком, згідно з нормами діючого пенсійного законодавства, є сплата страхових внесків до Пенсійного фонду України. Відповідальність за це покладено на страхувальників-роботодавців, тому сьогодні саме вони повинні забезпечити право на пенсію своїм найманим працівникам. До цієї роботи мають приєднатися і профспілкові організації з метою захисту гарантій працівників. Проте, на жаль, не всі керівники підприємств розуміють, що порушення ними обов'язків зі сплати внесків за своїх найманих працівників, позбавляє останніх частини пенсії. Це керівники таких під-приємств: МПП <Земфіра> - Чорна Ірина Сергіївна; Чернівецьке державне спеціалізоване підприємство будівельно-монтажне управління по газифікації - Євсєєва Емілія Василівна; ОДПБАК <Хліб України> - Федорюк Олена Дмитрівна; видавництво <Золоті литаври> - Танащик Дмитро Васильович; МПП охоронного агентства <Сейфеті - Форт> - Олійник Андрій Васильович. Періоди роботи працівникам цих підприємств до страхового стажу не будуть зараховані до остаточного погашення боргу перед Пенсійним фондом! Розмір майбутньої пенсії безпосередньо залежить від страхового стажу, тобто періоду, протягом якого сплачувались страхові внески. З 1 січня 2004 року до страхового стажу працівника зараховується лише період, за який повністю сплачено страхові внески. У разі, якщо страхові внески сплачено не в повному обсязі, до страхового стажу робітника буде зараховано лише період, пропорційний кількості днів, за які фактично сплачено страхові внески. Якщо ж підприємство нараховує заробітну плату менше мінімальної, працівникам цих підприємств стаж зараховується частково, а якщо внески до Пенсійного фонду не сплачені взагалі, то стаж не зараховується. Відповідно до статті 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", найманим працівникам надано право отримувати від страхувальника підтвердження щодо сплати страхових внесків, у тому числі і в судовому порядку. Отже, кожний працюючий повинен проявляти інтерес до того, як роботодавець розраховується з Пенсійним фондом, і у випадку неналежного виконання працедавцем своїх обов'язків, вимагати від нього сплати страхових внесків у повному обсязі.
Віра Віннік,
перший заступник начальника управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Чернівців

Акценти

  • Купи - продай

ОБЕРЕЖНО: КРАМ-"ДВІЙНИК"!

З огляду на стрімко зростаючу індустрію фальсифікування всього і вся - від сексапільних французьких "нєдєльок" до безмежного народолюбства доморощеного політикуму, винесене в заголовок застереження хоч вивішуй перед будь-яким послуговим закладом. Скажімо, коли ви полюбляєте каву, безумовно, не відмовитеся посмакувати славнозвісним "Nescafe". А як щодо "Neеckafe"? І за написанням, і за упаковкою їх важко відрізнити. Проте за смаком одразу відчувається "не те", що може засвідчити автор цих рядків, котрий якось клюнув на спокусливо дешеву баночку популярного напою, придбану у "калинівського" лоточника. Найприкрішим у цій історії виявився не лише зіпсований настрій (на щастя, не шлунок!), а неможливість "покачати" свої законні клієнтівські права. Господар підробки, відшуканий під час наступних навідин до згаданої торговиці, лише безвинно стенув плечима - хіба він запевняв, що реалізує саме "фірму"? Мовляв, бачили очі, що купували.

ПРО СВІТЛОВОДСЬКИХ "БРАЗИЛЬЦІВ" І БУКОВИНСЬКУ "ЖИВИЦЮ"...

Професійно зацікавившись цією гризотою, ваш покірний слуга почав відслідковувати аналогічні факти і... вжахнувся їхньою поширеністю! Виявляється, "Neeckafe", котре хоча би віддалено імітує знаменитого "тезку", - суща безневинність порівняно з нібито австрійського походження "Classic Blend(ом)", що навіть не пахне кавою. Або таке очевидне - неймовірне, як "Golden Brasil" зі... Світловодська (МП ВКФ "Мономах"), де гостро відчувається присмак пережареного... ячменю. Навіть, згідно з маркуванням, буцімто справді бразильський бучноназвовий трунок "Globo" в розведеному вигляді чомусь набуває інтригуючого болотного кольору і, м'яко кажучи, такого ж сумнівного присмаку. А чи пробували ви коли-небудь послуговуватися кавоваркою елітної марки "Zanussi" з майже непомітним уточненням на початку слова - літерою "S" замість "Z"? Отримаєте масу "задоволень" - від подовження часу закипання до скорочення терміну застосування... Обман? Відверте облапошування покупця? Безумовно! Але з правової позиції тут... не прискіпаєшся: формально "липа" не співпадає із захищеним законом маститим логотипом. Її завдання в іншому - посередництвом заміни двох-трьох літер підступно імітувати якісний товар посередництвом тонкої психологічної ставки на неуважність пересічного люду, що звик з "півпогляда" наповнювати свій споживчий кошик. Плюс ставка на нашу природну ощадливість - бажання придбати файний крам якомога меншим коштом. Широченний асортимент таких ось ерзаців регулярно надає популярний останнім часом у Чернівцях так званий одеський розпродаж - зальотна "барахолка" з чорноморських берегів, де шахрайство має давні традиції. Вона періодично (бодай раз на квартал) принаджує земляків ну дуже смішними цінами на одежину та мешти нібито всесвітньо відомих брендів - "Lee", "Wrangler", "Atomic", "Marlboro", "Puma", "Adidas", "Reebok", "GM" тощо. Оскільки ж далеко не всі підгоряни, вочевидь, знають стару, як світ, істину про дармовий сир у мишоловці, підробковий бізнес процвітає. Невже ж так важко замислитися бодай над елементарним - неймовірним поєднанням написів на наддешевих "суперобладунках"?! Факт: тамтешні поробки часто-густо хизуються, скажімо, таким ось вінегретом - куртка "Micado" (здавалося б, японського походження) з подальшим уточненням - "Italiano Model", виробництво - "Aleppo-Syria", телефони - турецькі... Чи, скажімо, жіночі туфлі італійської топ-фірми "Rossi" з... грецькими вихідними даними та оманського (логічніше - з "б" після першої літери) походження. Про якість шиття та використаних матеріалів - годі й говорити! Їй-бо, геть сумно від наївної довірливості буковинців... Утім, не всіх: примудрилося ж чернівецьке ТОВ "Д.І.М." підсунути краянам свій напій "Живицю", що виявився ледь не дзеркальним відображенням зовнішнього оформлення "Живчика" - розкрученого напою відомого українського виробника ЗАТ "Оболонь".

КИТАЙЦІ ЙДУТЬ!

Хоча хитрованське "ноу-хау" було належно поціновано Антимонопольним комітетом солідним штрафом, це аж ніяк не зупинило творчі вибрики і місцевих, і тим паче закордонних фальсифікаторів. Наочне підтвердження тому ми отримали в облуправлінні у справах захисту прав споживачів, де стелажі прямо-таки ломляться від псевдофірмової "локшини". Чого варта хоча би протизаконна трансформація висококласного універсального польського клею "Cyjanopan" в значно дешевшу і ще менш відповідну своєму призначенню "фанеру" (зовні майже ідентичну оригіналу),"виловлену" на місцевих ринках за скаргою виробника? Це ж стосується "Седмолю" - засобу для відновлення сивого волосся виробництва буцімто місцевої фабрики побутової хімії, яка вже з десяток літ... не працює; псевдодекоративної косметики під солідним лейблом "Dove"; чоловічого одеколону і гелю для гоління "Gillette"; дезодоранту "Rexona"; високопопитних чеських водопровідних труб... китайського штибу тощо. (До речі, в нинішній Піднебесній, за свідченням фахівців, налагоджено чи не найпотужнішу й найоперативнішу в світі підробницьку "галузь": ходові вироби там миттєво копіюють і випускають у серію ледь не одночасно з оригіналами). Але значно небезпечніші такі "близнюки" з-поміж харчового асортименту, оскільки можуть серйозно вплинути на здоров'я та самопочуття легковірних любителів шари. Взяти хоча би імпортні м'ясні консерви невідомого походження і вмісту; зелений горошок псевдо-"Боньюель"; "зелений змій" (себто горілка і Ко) тіньового розливу (недавно в краї викрито декілька підпільних цехів); туманно похідний крохмаль ("Крохмальні підприємства України") з етикеткою "під" визнаного продуковця - "Антарес"; дивного, непритаманного для натурпродукту, яскраво-рожевого кольору і підозрілого смаку ковбаси а ля "Львівська", "Черкаська" та "Одеська", вдвічі дешевші своїх поважних тезок. Ще хитромудрішим виявився ерзац у вигляді салямі "Олім-пійська", до складу якої входить 17 далеко не найбезпечніших інгредієнтів. Аби ж якось нейтралізувати малоприємне враження потенційного споживача, на плівці лукаво пришпандорено ще й, так би мовити, відволікаючий лейбл, де значиться всього... сім суперприродних компонентів - свинина, яловичина, шпик, сіль та суміш прянощів. Не лишилося й сліду від нітратів, фосфатів, кислот, білкового наповнювача і навіть крохмалю. Звісно, довірливий споживач у своєму виборі орієнтуватиметься зовнішнім - "приємним" - написом. Для прискіпливішої ж інспекції лишається нижній, реальний. Як у тій приказці: і вівці цілі (чого не скажеш про покупців), і вовки (нормативні вимоги) ситі!

ПОРЯТУНОК ПОТОПАЮЧОГО - В ЙОГО Ж РУКАХ

На жаль, подібні своєкорисливі оборудки геть недостатньо караються нашим гуманним законодавством - максимум трьома з лишнім сотнями гривень, хоча лише на поправлення здоров'я від харчового отруєння тільки одного "ощасливленого" клієнта піде значно більше коштів... А коли його взагалі не вдається врятувати? Щоправда, в "ковбасній" гризоті останнім часом з'явився проблиск надії на краще - з першого серпня мали вводитися в дію нові стандарти: замість украй застарілих ГОСТів - універсальні ДСТУ з чітко обумовленою палітрою складових елементів, зокрема вмістом м'яса в різних сортах цього популярного продукту харчування з обмеженням у ньому різних харчових та смакових добавок. Відтак лукавим "хімікам" стало би значно важче компенсували брак м'яса різними дешевими замінниками, залишаючи незмінно високими ціни на підфарбовану й ароматизовану туфту. Однак Держспоживстандарт напередодні "дня Х" скасував відповідний наказ, перенісши його запровадження на квітень наступного року, на підставі того, що, за словами заступника міністра економіки Андрія Близнюка, "виробники не готові до запровадження таких стандартів". Отакої! Як отримувати надприбутки на фактичному фальсифікуванні наїдку, нерідко з небезпекою для здоров'я споживачів, сріблолюбні харчовики завжди готові, а як чесно відпрацьовувати отримувані гроші - бач, ні. То чиї ж інтереси захищають наші урядовці?.. Чим уберегтися від потрапляння на вудочку сучасним товарно-послуговим остапам бендерам? Відповідальні працівники означеного контролюючого відомства Лариса Кудак та Надія Кутиніна порадили, перш за все, звертати увагу на ціну: надмірні "скидки" - привід для серйозних підозр у якості виробу. По-друге, не шкодувати часу на прискіпливе ознайомлення із супровідними написами (назва й адреса виробника, а не посередника, дата виготовлення та кінцевий термін придатності, рецептура або склад компонентів, вага, умови зберігання, наявність знака сертифікації, переклад державною мовою, без чого цілком можна запідозрити крам у контрабандному походженні або підробці). По-третє, за наявності сумнівів - вимагати посвідчення, що підтверджує походження продукції, і навіть накладну (таке право у покупця є!). Насамкінець, елементарні граматичні помилки на етикетках - невідпірна ознака кустарності товарної "індустрії". Відтак, шановні земляки, будьмо уважні й небайдужі до вислідів праці рідних і чужих підприємців! Собі ж дешевше та безпечніше...
Юрій СКИБА


  • <<Альтернатива>>

ОЗДОРОВЛЕННЯ - ЧЕРЕЗ ОЧИЩЕННЯ ДУШІ

З цією метою в Чернівцях створюється духовний центр святого великомученика і цілителя Пантелеймона.
Кільканадцять років тому митрополит Чернівецький і Буковинський Данило звертався до головного лікаря крайової психіатричної лікарні з пропозицією звести на її території хоча б невеличку церковцю, де би священик міг займатися духовною реабілітацією пацієнтів. Той посадовець відбивався від пропозиції, кажучи, що церковні дзвони бентежитимуть хворих. (Хоча здавна відома зцілююча сила церковних дзвонів). Дзвін "лікував" тіло, коли оздоровлення потребувала душа. Адже психічні розлади, за словами владики, стаються як від фізичного чинника, зокрема нервового виснаження, стресу, так і від духовного, коли людина переповнена гріхами і злий дух оволодіває її єством. В останньому випадку лише досвідчений священик може допомогти хворому вирватися з пут нечисті й оздоровитися. Це підтверджує і сучасна наука. Тож зараз по всьому світу чимало лікарів, які, будучи по-справжньому зацікавлені у цілковитому оздоровленні своїх пацієнтів і визнаючи подвійну природу хвороби (фізичну й духовну), запрошують до співпраці церковнослужителів. Вчасно усвідомив надзвичайну необхідність у лікувальному процесі духовної складової і головний лікар Чернівецького онкологічного диспансеру. Багаторічний життєвий та фаховий досвід Анатолія Гонци утвердив його в думці, що навіть найпередовіші медичні технології не зможуть врятувати хворому життя, якщо той не усвідомить причину своїх страждань (гріх), не покається щиро та не навернеться на стежку добра. Практика показує: чистосердечна сповідь і причастя Святих Дарів відвертають, здавалося б неминучу, смерть і дають людині нове життя. Тому є вже чимало прикладів, зокрема, в онколікарні. І саме з часу заснування на її території храму святого великомученика і цілителя Пантелеймона, де не впасти у відчай знесиленим стражданнями допомагає священик Чернівецько-Буковинської митрополії КП УПЦ отець Юрій. Спочатку це була крихітна капличка, збудована на пожертви доброчинців, у переважній більшості родичів пацієнтів лікарні. У ній могло поміститися заледве п'ятеро людей. Охочих же поспілкуватися з Господом у домі Його й отримати розраду, не виходячи за межі лікувального закладу, защораз зростало. Відтак виникла потреба у розширенні площі храмової споруди. Парафіяльна громада, до якої почали долучатися й мешканці сусідніх багатоповерхівок, вирішила збирати кошти на будівництво. Вочевидь, з Божого благословення через рік справа звершилася: до каплиці зробили добудову на кілька десятків квадратних метрів. Її родзинкою, окрім особливої аури умиротворіння, є образи 20 святих-безсрібників, які в різні часи та в різних краях, як і святий великомученик Пантелеймон, зцілювали хворих безоплатно: Божий дар не продається. Тож святопантелеймонівський храм радо приймає усіх, хто потребує його допомоги. Правда, на сьогодні вже і в цьому приміщенні стає тісно - багато вірян, які щонеділі приходять сюди взяти участь у святій Літургії, змушені слухати її на подвір'ї. А це, погодьтеся, аж ніяк не сприяє потрібному налаштуванню. Втім, нещодавно з'явився шанс на поліпшення ситуації. З ініціативи вже згадуваного очільника онколікарні й за сумісництвом голови парафіяльної ради Анатолія Гонци, якого підтримали і настоятель храму, і владика Данило, планується створення на території диспансеру окремого духовного центру імені Св. Пантелеймона. Це буде дворівнева багатокупольна споруда, де верхню частину займатиме цілодобово діюча церква, а в нижній, підземній, розташовуватимуться хоспіс для одиноких пацієнтів у термінальній стадії хвороби, господарські приміщення храму, в тому числі трапезна, кімнати сестер милосердя та клас дитячої парафіяльної школи, обладнаний комп'ютером. Наразі виготовлено макет майбутньої споруди, виготовлено технічну документацію проекту і подано її на розгляд містобудівної ради. До ратуші надіслано прохання про дозвіл на виділення необхідної земельної ділянки. Сподіватимемося на швидке і благополучне вирішення цієї справи, бо вона гуманна й нагальна.

Валентина КУКУРУДЗ


Ліквідацію наслідків стихійного лиха здійснюють міські лікувальні установи

Рішенням міськвиконкому затверджено Порядок здійснення видатків на проведення медичних, санітарних і протиепідемічних (профілактичних) заходів для ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року. До проведення цих заходів залучаються лікувально-профілактичні заклади: комунальні медичні установи <Міська поліклініка №1>, < Міська дитяча клінічна лікарня>, <Міська станція швидкої медичної допомоги>, <Міська лікарня №4>. Для лікування громадян та проведення санітарних та протиепідемічних заходів визначено мінімально необхідний перелік медикаментів і виробів медичного призначення. Як повідомила начальник міського управління охорони здоров'я Валентина Тарасюк, розподіл видатків на проведення відповідних заходів між лікувально-профілактичними закладами здійснюватиме управління охорони здоров'я міської ради.


  • Kонсультує спеціаліст
З першого липня земля у Чернівцях оцінюється по-новому
НОТАРІАЛЬНІ ДІЇ


Відповідає на запитання начальник Головного управління юстиції у Чернівецькій області І.В. Сушинський - Скажіть, які нотаріальні дії вчиняються приватними нотаріусами?
Приватний нотаріус вчиняє нотаріальні дії, які вчиняються державними нотаріусами, за винятком: - накладання і зняття заборони відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; - видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного із подружжя; - видачі свідоцтва про право на спадщину; - вжиття заходів до охорони спадкового майна; - посвідчення договорів довічного утримання; - засвідчення справжності підпису на документах, призначених для дії за кордоном, та посвідчення доручень з цією метою, а також засвідчення справжності підпису батьків або опікуна (піклувальника) на згоді про усиновлення дитини; - видачі свідоцтва виконавцю заповіту в разі, якщо заповідач не призначив виконавця заповіту або якщо виконавець відмовився від виконання заповіту чи був усунений від його виконання.
- Яка роль посадових осіб органів місцевого самоврядування у вчиненні нотаріальних дій ?
У населених пунктах, де немає державних нотаріусів, посадові особи органів місцевого самоврядування: - вживають заходи щодо охорони спадкового майна; - накладають та знімають заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна. У населених пунктах, де немає нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів вчинять також такі нотаріальні дії як: - посвідчують заповіти; - посвідчують доручення; - засвідчують вірність копій документів і виписок з них; - засвідчують справжність підпису на документах. Посадові особи органів місцевого самоврядування не мають права оформляти документи, призначені для дії за кордоном.

Ракурс

ЕКЗАЛЬТОВАНІСТЬ НАЙВИЩОЮ ІНВЕНЦІЄЮ

Старанно чепуриться моє стареньке місто. Вічність вимагає виваженого й своєчасного макіяжу перед хвилюючою зустріччю із Всевидящим Оком. А він, Всевишній, раз на божественну мить - на декілька сотень років, обов'язково оглядає рукотворні свої та найулюбленіші його серцю місця на землі. Кого при цьому насварить, кого піддасть випробуванням та лихом, але обов'язково нагородить опісля Ласкою своєю. А кого й навпаки. Чернівці з лихвою знали й те, й інше, проте Схильності все ж було значно більше: Отож-бо й цього разу зусиллями тисяч робочих рук місто старанно підмальовує брови балконів, вирівнює плечі поверхів будівель, очищує й поновлює артерії труб, розчісує волосся дахів та пере стрази столітнього винограду вздовж фасадів. Підіймаючи як в дитинстві голову, дивуєшся його, міста, оновленій старовинній красі. Звичні обриси набувають свіжого, проте споконвічного змісту, воно гостріше націлюється у майбутнє, міцно утримуючись на фундаменті зажурливих споминів. Заздриш гостям, які вперше бачать його, їхньому первісному та щирому здивуванню як, мабуть, при першому побаченні із єгипетськими пірамідами чи китайським муром. Заздриш городянам, які народяться пізніше, і які побачать це місто через 100 років: чисте, світле, прозоре, з легким нашаруванням смутку неквапливої історії яскравих та різномовних племен городян усіх попередніх міських поколінь. Заздриш самому собі: ти жив і живеш тут, ти торкаєшся душею, руками й серцем саме цього священного й Божого місця на землі. Бережімо це. Будьмо щасливими саме цієї секунди, бо ця секунда і є Життя: Разом із містом стрімко змінюються й люди. Як його долетворче наповнення, головна субстанція та найвища ціль. Сучасні городяни - вони вимушено мужні, тому спромоглися зазирнути у нутро Чернівців, довідуючись а чи все там добре. Владнавши непомітні звичайному оку негаразди, люди складають каміння на місця, ніби вимолюючи у міста святого прощення за невігластво. Чи простить воно саме нас, як поблажливо простило невігласів минулого? Чи загояться рани диктатур та воєн, шрами безголовості й недолугості? Чи знову тихо встелиться вулицями збуджений коштовний пил часів та народів? Молімося всіма мовами та всім богам! Геть черевики, шкарпетки й чоботи! Ходімо блаженними міськими шляхами босоніж! Нехай піднімуться зім'яті трави, нехай почує земля легку ходу грішних, ой, грішних дітей твоїх, місто: Воно простить. Бо завше прощало загарбників, дурнів та волоцюг, що намагалися понівечити його, глухі й нещасні. Повернуться міські дворики та тротуари для ходіння! Повернуться килими на ошатних балконах на честь гостей та запах справжньої кави у замріяних провулках! Повернуться чиста вода до криниць та пухнасті пончики до кав'ярень! Повернуться троянди у вікнах, неспішні бесіди про мистецтво й збуджені вірші про кохання (а не партійні гімни, анекдоти чи гороскопи) на сторінки чепурненьких міських газет! Замість чорного соняху у кульках з бланків перехожі знову будуть носити білі парасольки від сонця й грайливі лорнети, а немовлят будуть звітно возити попереду себе, в гарних колисках-візках з квітами, а не на задніх сидіннях авто із затемненими вікнами! Вулиця Панська знову заблищить дорогими блискучими вітринами і люди ще будуть стояти в черзі до цього міського мавзолею жіночого роду, аби хоча б один раз пройтися нею, високо піднявши голову від гордовитого відчуття Всевишньої обраності! Повернеться відкрита посмішка на обличчя та легка кудлатість зачісок на наші голови замість модної тепер стрижки <під нуль>, як символу моральної безвиході, рабської нікчемності й лінивого зубожіння! Повернуться футбол, іподром з міцними гарними кіньми в <яблуках>, повернеться цікавість до Гете, Шолом-Алейхема й Кобилянської! Повернеться все! Якщо буде куди: Що скаже нам Вічність повертаючись та обережно підіймаючи над містом духмяну ковдру часу? Ну, здрастуй, місто закам'янілих мрій, зажурених схилів й розтерзаних лип! Привіт тобі, несамовита батьківщино людей, які достеменно знають як керувати тобою, але таких, що не мають ані найменшого уявлення про те, як впоратися із самими собою! Вітаю тебе, колиско геніїв чужих країв та розкішний мавзолей талантів, які спилися тут! Хвала вам, люди без надій, віруючі атеїсти та невіруючі християни з юдеями! Будьте щасливими від нещасть, обходьтеся малим, тому що великого вже немає! Вирощуйте дітей, які кудись їдуть і не повертаються додому, згадуйте минуле, живіть сьогодні! А там буде видно:
- Де ваше кохання? - спитає Вічність.
- Ми загубили його, спітніло підраховуючи гроші, - відповімо ми, потупивши погляди.
- Де ваша шанобливість? - знову спитає Вічність.
- Нам не було часу шанувати, бо ми від'їжджали й від'їжджали у відрядження болю, ми пакували валізи зі сліз, чорно-білих книжок дитинства й старих фото із блідими вчительками в круглих пластмасових окулярах, - тихо триматимемо відповідь.
- Де ж ваше місто? - в останнє спитає свята Вічність.
- Так он воно: в кольоровій локшині реклами, в диму цигарок й вихлопів, під плиткою, яка тріснула під копитами потворного джипа, в штанинах смердючих від намулу турецьких джинсів на прилавку, які ледь врятував від повені напівбожевільний торгівець <секонд-хендом>: Невже ми так відповідатимемо? Та, ні! Мабуть, ні... Вивернувши голови, ми зазирнемо у власні душі, ми очистимося від бруду <пєрєстроєк> та підступних камінців первісного накопичення вторинного: євромідяків, печерного нахабства, хуторянської кріпацької безсовісності, міжнаціонального неподобства, мегаатеїстичного антигуманізму та упередженого базарного боголіпства, як методу входження у віру новітніх <біблейських> торгівців. Схаменемося, бо торгуємо біля Храму, яким було, є і буде наше місто. А причиною нашого барського поводження в ньому є наша ж холопська психологія. Ми ніяк не можемо зібратися з думками: то вони зайняті, то ми. Але наші обличчя посвітлішають. Наразі вони жовто-сині як імпортні курчата, байдужі, стулені й непривітні. Вони не такі, якими мають бути. Хоча сонце в місті ніби світить всім однаково, а засмагають лише щасливці: Вечоріє. Містом, до натягнутих одна на одну приміських маршруток, розходяться кремезні, засмаглі, коротко стрижені сільські парубки із однаковими чорними пластиковими пакетами, в яких лежить згорнутий, мокрий від поту, літній робочий одяг. Це - міські найманці, яких за гроші запросили носити в місті священне каміння. Найманці мовчать, а говорять лише тоді, коли дзеленькають їхні невеличкі, вживані чорні телефончики. У крамничках нудьгують найманки у штучному золоті, кремплені й дешевих джинсах. У них нечесані коси, погані статури, маленькі груди, вуса під носом, а їх все рівно називають <дєвушка>. Вони спілкуються з нашими душами. Як уміють: поганою мішаною мовою, невиразно, зніяковіло й перелякано. Їм можна мало платити, тому вони тут. Чергове велике пришестя, примусова ін'єкція ззовні. Всі вони не знають міської істини, бо вона ретельно обирає вуста, якими глаголить: Юнакам та юнкам швидко набридло вчитися на чужих помилках. Їм конче кортить робити власні. Молодь все рідше питає <Чому?> і все частіше <По чому?>. Вони впевнені, що "Come together" означає міліцейське <Пройдемо>, й потуплено вірять в прикмети. А до них треба ставитися вкрай обережно: підкова, прибита до лоба, щастя не принесе. Не принесе його навіть напис <Золото> на балконі-палубі <шифи>: Де ж та істина? А вона - на поверхні. Великі творіння авторів не потребують! Немає у міста початку, не буде й кінця. Йому не треба брендування, похвал та гімнів. У Чернівців немає батьків, є лише діти, які з часом стають дорослими, розумними і талановитими. Але й старіють швидко: Сонце світить в небі над Чернівцями велике і жовте, як Ленін. Коли мізки під ним плавляться, звивини щезають. Однак все рівно подумалося - старіти треба з гідністю, уміючи, нікому не жаліючись та ні на кого не оглядаючись. Як робить це століттями наше місто...
Володимир Килинич


ПОЛЬСЬКА ГРАВЮРА У ЧЕРНІВЦЯХ

Вже не один рік тривають культурні контакти між Чернівцями і невеличким польським містечком Отренбуси, що під Варшавою, де існує заснований професором етнографії Варшавського університету Маріаном Покропеком приватний музей з унікальними витворами народного мистецтва, в тому числі образотворчого. Декілька років тому чернівецька публіка вже мала можливість ознайомитись з невеликою, але надзвичайно цікавою частиною збірки музею в Отренбусах - колекцією витинанок. На жаль, пізніше, через непередбачувані проблеми на митниці, не вдалося привезти до Чернівецького художнього музею унікальну виставку польської народної ікони на склі. На щастя, цього разу все відбулося вдало, і 11 серпня 2008 року в Чернівецькому художньому музеї відкрилася виставка давньої і сучасної польської гравюри. Вона складається з двох розділів: давній польський дереворит і сучасна гравюра. Гравюра на дереві є однією з найдавніших, саме цей принцип був покладений в основу друку перших книг. В Європу дереворит (чи ксилографія) прийшов зі Сходу наприкінці XIV ст., практично перед винайденням Й. Гутенбергом книгодрукування. Вже на початку XVI ст. з'являються перші польські друкарні. Саме в книжках ми знаходимо перші зразки європейської гравюри. Найчастіше це малюнки релігійного характеру (першим і наважливішим витвором Гутенберга була Біблія). Численні ілюстрації зображували події зі Старого і Нового Заповіту. На виставці представлено кілька ілюстрацій подібного типу, в деяких з них відчувається вплив польського мистецтва. Презентовані в експозиції дереворити XVI ст. є копіями зі збереженням розмірів оригіналів. Крім книжок релігійного змісту, техніка деревориту використовувалася при виготовленні наукових та світських видань, окремих ілюстрацій, календарів і навіть гральних карт. Поступово ремесло дереворитника почали опановувати менш кваліфіковані майстри, часто навіть жителі села, тому дереворитництво поступово стало народним і протягом XVIII-XIX століть зберегло стиль і техніку виконання майже без змін. Частина представлених на виставці дереворитів є сучасними відбитками з давніх дереворитних колодок, або копіями з оригіналів, що збергається у фондах декількох польських музеїв, в тому числі Державного етнографічного музею у Варшаві. У другій половині XIX ст. мистецтво народного деревориту поступово занепадає, витісняється більш дешевими тиражними малюнками (гравюра на сталі, літографія, олеодрук). Другий розділ експозиції, привезеної з Польщі, складають графічні твори другої пол. ХХ ст., виконані непрофесійними художниками шахтарського регіону Шльонськ. Цікавим є той факт, що саме в цьому індустріальному районі Польщі виник потужний осередок творців ліноритів - гравюр, при виготовленні яких використовували новий синтетичний матеріал - лінолеум. Одна з причин цього - створення у повоєнні роки при великих промислових підприємствах будинків культури, де організовувалися різноманітні гуртки і секції культурного і мистецького спрямування, де здібні до художньої творчості люди отримували можливіть реалізації своїх талантів під керівництвом знаних професійних митців. Так з'явилася плеяда цікавих майстрів-аматорів Шльонська - простих гірників, сталеварів, частина яких досягла досить високого артистичного рівня і яскраво вираженої індивідуальності (Ян Новак і Рудольф Рідель). Їх творчість не вкладається у рамки традиційних понять про народне чи аматорське мистецтво. Надзвичайно самобутнім художником є Ян Новак, який походить з автохтонної шльонської родини, тридцять років він пропрацював під землею в копальні "Катовіце". Разом з іншим художником, М. Єнджейовським, він відвідував мистецький гурток, який вів відомий польський професійний художник Стефан Суберляк, пізніше самостійно удосконалював свій стиль і техніку. І якщо перші роботи художника були виконані в реалістичній манері, то згодом майстер звернувся до більш складних композиійних і технічних рішень і до іншої тематики. Складне технічне і композиційне вирішення притаманне і роботам Маріана Єнджейовського, який все життя працював сталеваром на гуті, і, як вже згадувалося, відвідував Образотворчий Осередок під кервництвом С. Суберляка. Важкі умови життя, хвороби, самотність, надзвичайна вразливість художника спричинили до своєрідного стилю його робіт, в яких переважає тема архітектури великого міста. Його, як правило, вертикальні композиції, часто ірреальні за змістом, щільно заповнені зображенням, насичені символами, ніби відображають тугу людини, її відірваність від природи і самотність в індустріальному світі. Найбільш типовими, виконаними в традиціях народного дереворитництва, є лінорити Францішека Кужеї. Як і вищезгадані художники, Ф. Кужея був простим робітником, механіком, корінним жителем Шльонська. В його роботах бачимо типові елементи пейзажу його батьківщини, побутові сцени, народні свята, є у митця і твори релігійного змісту. Ф. Кужея виступає своєрідним літописцем історії рідного краю, більшість його творів пронизані почуттям патріотизму. Четвертим визначним майстром шльонської гравюри є Рудольф Рідель, життєвий шлях якого дуже подібний до біографій інших митців-аматорів Шльонська. Перші роботи майстра - пейзажі рідного краю, змалювання життя і традицій гірників, стосунків між людьми, їх тяжкої праці. Часто зустрічаються мотиви місцевих легенд, свят і обрядів. У 1980-ті роки художник бере активну участь в суспільно-політичних подіях в Польщі, і це знаходить відображення в його ліноритах. У 1990-х роках митець емігрує до Німеччини, де живе й досі. Рішення про виїзд нелегко далося Р.Ріделю, який, будучи німцем по батькові, мав проблему з національною ідентифікацією. Твори художника останнього періоду відрізняються від попередніх, вони навіяні спогадами і думками про минуле, сповнені пошуком загальнолюдських цінностей. В експозиції представлено більше 145 старих і сучасних польських гравюр, (оригіналів і копій). Виставка є цікавою подією в мистецьому житті Чернівців. Вона відбулася за сприяннія п. Тодора Пуцінтельника, чернівецького друга п. М. Покропека, та завдяки співпраці Музею Народного Мистецтва в Отренбусах з польськими митцями, з науковцями Чернівців, в тому числі з професором етнографіі п. Г. Кожолянком, і, безумовно, з працівниками Чернівецького художнього музею.
Інна Кіцул,
Валентина Любківська.
На фото: Покровителі Польщі. Святий Станіслав і Флоріант з Орлом Зигмунтовським. Гравюра XVI ст.
Францішек Кужея. Водження ведмедя - старовинний народний обряд. Лінорит, 1995 р.

Офіційно

  • Втрата

ПИСЬМЕННИКА ВАСИЛЯ КОЖЕЛЯНКА ПОХОВАЛИ В ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Помер він 22 серпня. Як повідомляють інформагентства, причиною його передчасної смерті був серцевий напад. Авторові жанру "альтернативна історія", який забезпечив майстрові місце в першому ешелоні сучасних українських літераторів, ішов лише 52 рік. Василь Кожелянко народився у 1957 році в селі Кам'яна Сторожинецького району. Там він прожив усе своє життя, там його й поховали. Працював журналістом, друкувався в провідних українських ЗМІ. Його перу належать збірки поезій "Терновий іней" (1994), "Білий і рудий" (1994), "Семибарвний кінь" (1995), "Як вчив Кожелянко-цзи" (2000), романів "Дефіляда в Москві" (1997), "Конотоп"(1998), "Людинець пана Бога"(1999), "ЛЖЕNostradamus" (1999). Його твори мали великий успіх не лише в Україні, а й за кордоном. Так, роман "Срібний павук" був перекладений фінською, що для української літератури останніх років є справді унікальним випадком. "Він народився в той же день, що й Степан Бандера, а ховатимуть його в День незалежності, - написав у своєму інтернет-щоденнику письменник і друг Кожелянка Сергій Пантюк.- Він помер у тій самій хатині, що й народився, хоча встиг побудувати двоповерхову в центрі села: Він мріяв переїхати до Києва, писати там свої романи і бути колумністом двох-трьох поважних ЗМІ: Два тижні тому ми в телефонному режимі готували заяву стосовно грузинських подій. Василь запропонував сформувати мистецький десант на Тбілісі. "Якщо таке зорганізуєте, я готовий їхати",- сказав він. А ще похвалився, що будує гараж - пора, казав, якісь колеса придбати: Це ціла епоха в українській літературі! Ну чому, чому, чому?!!!" Правами на значну частину творів Василя Кожелянка володіє видавництво "Кальварія". Тут вони будуть знову перевидаватися. Невдовзі повторно з'явиться і роман "Срібний павук", який вийшов раніше накладом десять тисяч примірників і якого вже рік немає у продажу. Нещодавно в "Кальварії" вийшла збірка новел Василя Кожелянка "Чужий", а також друге перевидання його "Логіки речей". На сороковини Василя Кожелянка друзі планують влаштувати в Києві великий вечір пам'яті.

Колектив газети <Чернівці> глибоко сумує з приводу передчасної смерті талановитого поета і прозаїка Василя Кожелянка. Українська література, на наше переконання, втратила потужного майстра, який кожним своїм твором високо підносив її реноме в світовому контексті. Яскравим смолоскипом палатиме пам'ять про нього. Маяками добра, залишаться його книги. Він любив Україну непоказною, але до щему пронизливою любов'ю. І тому йому легко спатиметься в тверді рідної землі. Вона буде м'якою для нього, немов лебедине перо. Висловлюємо щирі співчуття родині рано згаслого творця.

Грані життя

<<Свою поезію я змусив Булата Окуджаву слухати прямо на вулиці>>

Отець Роман Барановський - священик із бардівським минулим.

Якщо погортати чернівецькі газети початку 90-х років вже минулого століття, то на їх шпальтах часто можна зустріти статті про молодого місцевого барда Романа Барановського. Котрий на II Всеукраїнському фестивалі <Червона рута-91> у Запоріжжі став улюбленцем публіки і мав усі шанси здобути приз глядацьких симпатій. Цей виконавець недаремно поїхав на <Руту> із піснею релігійного змісту <Вічная память>. Адже вже тоді він починав свій духовний шлях. Зараз отець Роман Барановський живе у Києві і є там дуже знаним священиком, котрий відкриває церкви та каплички при міських лікарнях. Його церква Святого Михайла, де він є настоятелем, знаходиться у центральній міській лікарні, що на вулиці Шовковичній поблизу Верховної Ради. Але коли ми зустрілися з отцем Романом у Чернівцях біля Миколаївського собору, то здебільшого згадували його бардівське минуле.

- У Києві Вас знають як священика, котрий відкриває церкви при лікарнях і поліклініках. В Чернівцях же й досі пам'ятають як барда. Своє музичне минуле зараз афішуєте, чи намагаєтеся стерти і не згадувати?
- Ні, це обов язково треба афішувати. Бо це є дар Божий. Я ж, власне, і прийшов до Бога, до священства через поезію. Прагнув самовдосконалитися у слові. Як відомо, кожен молодий поет завжди хоче голосно про себе заявити, стати відомим. Але коли торкаєшся справжньої поезії, то бачиш трагедію тих, хто так дуже-дуже бажав оцієї слави. Я теж це пройшов. Однак навіть у молоді роки цікавився глибокою поезією. Поезією, яка проходила, як казала Тамара Севернюк, через <побите громами серце>.
- У 90-х роках вже минулого століття Ви були частим гостем на шпальтах місцевих видань. Здається, Ви починали з дворової лірики і міських романсів...
- Я наслідував Висоцького, Розенбаума, Токарєва, але власні тексти підлаштовував під місцевий колорит. І виконував пісні в одному місцевому скверику. Тодішня влада до цього не дуже добре ставилася і мене навіть виключили із комсомолу. Більше того, зробили дома обшук, забрали всі чорновики та магнітофонні записи. А одна з місцевих газет отримала, так би мовити, від КДБ завдання взяти у мене інтерв'ю. Вийшла розгромна стаття, яку читали ледь не у всіх школах. Так про мене дізналися всі Чернівці...
- Мені відомо, що від тих дворових творів Ви перейшли до дуже патріотичних.
- Майже одразу ж! Мене тягнуло до поезії з високою душевною напругою, цікавими і неординарними образами. Я цікавився Шевченком, Руданським... Крім того, у мене дід і тітка, як кажуть, сиділи за Україну. Та й взагалі у нас вдома радянська влада не віталася. Навіть у школі ми з хлопцями часто дозволяли собі своєрідний юнацький протест - знімали портрет Леніна, кепкували над комсомолом...
- Хто Вам допоміг вийти на міську сцену?
- Одного разу у скверик біля кінотеатру <Жовтень>, де я виступав, завітав бард Еміль Крупнік. До речі, молоді на мої виступи приходило дуже багато, нас часто навіть міліція розганяла. А бувало, ми сідали в якийсь тролейбус і весь маршрут співали, люди нас слухали. Так ось: Крупнік запросив мене разом з ним співати на турбазі. Потім ми прийшли у <Шепетівку>, де тоді був клуб авторської пісні. А далі трапився цікавий випадок: якраз відбувалися якісь вибори і нас, авторів-виконавців, запросили виступити на агітпункті. Коли я співав твори Висоцького, до мене підійшов тодішній голова обкому компартії Дікусаров. Йому дуже сподобалося моє виконання, бо, виявилося, він сам таємно симпатизував Висоцькому. Пан Дікусаров запитав, чи є у мене якісь проблеми і запропонував свою допомогу. Я попросив його відкрити на машзаводі, де я тоді працював, клуб авторської пісні. І він це зробив. Тоді я познайомився з багатьма талановитими хлопцями, які приходили до нас у клуб, а сам почав брати участь у різноманітних фестивалях.
- Розкажіть про свій виступ на Всеукраїнському фестивалі <Червона рута>. Наскільки мені відомо, саме Ви мали отримати там приз глядацьких симпатій...
- Я виступав на другій <Руті>, у Запоріжжі. Тоді мені було 29 років і я вже працював паламарем у церкві Святої Параскеви. А до того співав у хорі в Миколаївській церкві і вчився на вокальному відділенні музучилища. До слова, перед <Рутою> трапилася цікава історія. Якось у Чернівціях гастролювали російські класики - Євген Євтушенко, Роберт Рождєственський і Булат Окуджава. Так ми з хлопцями настільки були сміливими, що зустрінувши їх прямо на вулиці, посадили Окуджаву на тротуар, постеливши чохол від гітари, і нахабно попросили його послухати наші пісні. Поет зробив нам кілька зауважень. А мені сказав, аби я визначився - або писати пісні, або поезію. До речі, Окуджава хрестився перед смертю з ім'ям Іоан. А що стосується <Червоної рути>, то на фестивалі мене звинуватили у спекуляції на церковній тематиці. Хоча весь зал стояв, коли я співав свій твір <Вічная пам'ять>. Як колись вся філармонія у Чернівцях. Там були такі рядки:

Принесіть мені, мамо,
на могилу травневі барвінки,
Хай я віттям черемхи вклонюся
вам низько з небес.
І ще прошу я вас,
замість тої червоної зірки,
Покладіть мені, мамо, простий
православний  наш хрест.
Мабуть, Богу було не угодно, щоб я взяв перше місце. Бо ця популярність мене знищила б. А так я став більш глибоким автором. І вже на фестивалі <Доля> у Чернівцях отримав перше місце. До речі, теж з піснею на духовну тематику - про зруйновану капличку. На фестивалі у Запоріжжі ми познайомилися з Василем Жданкіним, володарем гран-прі першого фестивалю <Червона рута>. Потім він допомагав мені у Києві в церкві, прислуговував. Зараз він часто приїжджає у столицю, виступає на різноманітних церковних заходах. Василь дуже побожна людина. Бере кобзу і співає біля церкви. А голос такий самий - сильний. Такого рівня кобзарів на Україні вже немає.
- Вам пропонували роботу у нашій, Чернівецькій філармонії, але Ви не погодилися...
- На сцені філармонії я виступав дуже часто. І саме від філармонії мене запрошували на різноманітні концерти - після фестивалю <Червона рута>. Але переді мною було два шляхи: професійно співати або їхати у Київ вступати у духовну семінарію. Я вибрав останнє - священство. Але, зізнаюся, десь далеко в душі думав, що зможу все поєднати. Згодом зрозумів: це неможливо. Тому з 1992 року я - священик.
- Душевне, так би мовити, терзання довго мучило?
- Воно було... Але я розумів: якщо стану артистом, то буду егоїстом, буду жорстоким... Я бачив, з якою заздрістю на тебе дивляться колеги, якщо люди аплодують тобі більше. Як всі байдужі один до одного. Яке лицемірство за кулісами...
- Ви слідкуєте зараз за естрадою? Зокрема, за таким жанром, як авторська пісня?
- Спеціально не цікавлюся, але храм знаходиться у центрі Києва і я багато чого чую. У Києві до мене на сповідь часто приходить Олег Лапоногов, соліст гурту <Табула раса>. А музику я би, може, й хотів слухати, але не можу... Вона має дуже сильний емоційни вплив на людину, а більшість того, що зараз всюди звучить, веде людину далеко не до спокою і рівноваги. Але я співаю - перед прихожанами, коли відбуваються якісь церковні зустрічі чи свята. Коли мене, наприклад, запрошують проповідувати у військову частину, я теж беру гітару.
- Тобто, Ваше минуле все-таки з Вами?
- Знаєте, як Христос казав учням: <Ідіть за мною і я зроблю вас ловцями душ людських>. Тому музика і поезія - це засоби, щоб донести слово Боже. Я пишу на різні теми, які потрібні людям. Запалюю дома пічку, беру гітару і так народжуються пісні. Але вже не такі, які я писав колись, ще юнаком... Наталка ФЕЩУК
  • Побачене в дорозі

ТАЇНСТВА АННИНОЇ ГОРИ

14 серпня, в день, коли православна церква вшановує пам'ять великомучеників Маккавеїв та відзначає день хрещення Руси-України, на Аннину гору, що височіє над містечком Вашківці Вижницького району, відбувається масова хода вірян - паломників. Для журналістів та письменників тут відкривається переповнений кладязь сюжетів. Не менше роботи й для фотографів. Я, приміром, уже багато років навідуюся сюди, щоби створити давно задуману серію світлин під назвою "Лики Анниної гори". Перед тобою цього дня відкриваються сотні страдницьких облич. Тому світливцям залишається єдине - натискувати на кнопку затвора своїх фотокамер: Цього дня тут можна побачити, як канони православної віри переплітаються з прадавніми язичницькими обрядовими елементами. Найбільш фанатичні вірники долають шлях до вершини на колі-нах. Це ж роблять і безплідні жінки. По шляху слідування паломники палять свічки, які складають докупи. На верхів'ї Анниної гори є місцина, де теж безперервно горять свічі. Їх палять цілими оберемками. Розплавлений віск золотими струмками заливає землю. Найбільше свічок горить біля хреста, що засвід-чує скасування кріпосного права в Австро-Угорській імперії. Тут же, на великій ліхтарні, церковники чіпляють кінське волосся, що символізує коси святої великомучениці Анни. Усі бажаючі можуть відскубнути з цього оберемка кілька волосин і зробити з них оберіг. Вашківчани та жителі навколишніх сіл ідуть на Аннину гору з букетами, основу яких складають голівки молодого маку. Колись такі атрибути відбирали у вірян міліцейські пости. А нині з маком на вершину піднімаються й самі правоохоронці. Незважаючи на міліцейські заборони, на Вижниччині продовжують потай вирощувати цю рослину. Не задля кайфу, а задля дотримання традицій предків. По дорозі до Анниного капища букети з маківок можна придбати у тих, хто робить на цьому святому ділі бізнес. Бабці несуть сюди для освячення також банки з медом. Адже цей день ще називають медовим Спасом. Тож продукт бджільництва належить освятити. Ще зранку до криниць, викопаних тут у старі часи, вишиковуються черги. Кожен вірянин воліє наповнити скляні банки чи петпляшки водицею і освятити їх на вершині. Хоча води можна зачерпнути й з цистерн, що знаходяться на території монастиря. Дорогу до храму на Анниній горі встеляють свіжоскошеним сіном, пересипаним смерековими гілками. Після літургії зело звідси дозволяються взяти кожному паломнику додому на згадку. Це свято має свою неповторну ауру. На Анниній горі умиротворяється та блаженствує. Тут вірянин має можливість злитися з навколишнім світом, відчути себе дитям природи. Зранку до ночі вершина пахне розплавленим воском, васильком та чорнобривцями. У такій благодатній атмосфері відбувається наближення до віри.

Василь Бабух


  • Справа трьох Юріїв і не тільки

Чи настане час розквіту для "Лантану"?

Науково-виробничий центр кераміки "Лантан" існує шістнадцятий рік. Нині він базується вже за третьою адресою - на вулиці Жасминній обласного центру. "Якби я знав, які це треба докласти титанічні зусилля, щоб справа розвивалася, то спочатку що називається, сім разів відміряв би: - каже директор і науковий керівник "Лантану" Юрій Шканде, - Невдячна це справа у нинішній час - виробниц-твом займатися". - невтішно підсумовує він.
Про життя-буття "Лантану" можна говорити багато й абсолютно не менше про людей, які там трудяться. Керівник підприємства Юрій Дмитрович Шканде багато років займався науковою діяльністю в університеті, працював, зокрема, із так званими рідкоземельними матеріалами - лантаноїдами. "Батьком" цих чотирнадцяти хімічних елементів і є лантан. Його назва перекладається не інакше як загадковий, прихований. Тому, як жартує директор, коли йому запропонували цю велику "авантюру", то він не просто зважився, а взявся до роботи з подвійним ентузіазмом.За назвою теж справа не стала. Спочатку це були проекти зі створення теплоізоляційних будівельних матеріалів. Не менш активно розроблявся напрям щодо фільтруючих елементів для харчових рідин. Але згодом увага фахівців фірми сконцентрувалася на виготовленні побутової та художньої кераміки. Процес вимагав додаткових знань. Тому довелося їздити по селах, розшукувати гончарів, переймати досвід. Поверталися з експедицій, бралися до роботи, добре розуміючи, що один-однісінький зайвий грам одного із компонентів може спровокувати значний брак. Мало-помалу справа почала налагоджуватися. З-під умілих рук з'являлися чудові горщики для квітів, делікатні ароматичні світильники, кухонне начиння. Поміж тим у "Лантані" встигли опанувати ще один, не менш цікавий, напрям роботи: почали декорувати фарфорові вироби. Дружина Юрія Дмитровича Марія Йосипівна (теж, до речі, фізик за освітою), якій і належить левова частина втілення ідеї у життя об'-їздила не лише буковинські села, але й українські фарфорові заводи, зокрема, Тернополя та Баранівки. Так зав'язалися контакти, й "Лантан" почав закуповувати партії фарфору - "напівпродукту", який згодом почали розписувати. І робили це так майстерно, що у клієнтів не було достатньо. Свого часу навіть місцева адміністрація закупила у підприємства 24 чудово декоровані повнокомплектні сервізи. Призначалися вони для урочистих прийомів найповажніших гостей - перших керівників держави, дипломатичних місій, високих зарубіжних делегацій. ... Сьогодні у "Лантані" не працюють ні з фарфором, ні з побутовою керамікою. І на це є об'-єктивні причини. І найпершою у цьому списку і, можливо, найвагомішою, є ринок збуту. За 16 років підприємство кілька разів стояло на грані краху. Довелося закрити свої підрозділи в Остриці. І навіть нині, зважаючи на галопуючі темпи інфляції й, м'яко кажучи не надто сприятливий інвестиційний, кредитний й податковий клімат, доводиться говорити не про розвиток, а про виживання виробництва. Одноразові ін'єкції підвищення вартості товару не те, що зарадити ситуації, але хоч трохи вплинути на неї не можуть. Та навіть за таких умов Юрій Дмитрович воліє говорити не про проблеми "Лантану", а про занепад гончарного ремесла як такого. Про те, що ось уже кілька років поспіль виношує чудову ідею про створення Буковинського центру кераміки. На його базі мали би бути й пос-тійно діюча виставкова експозиція виробів з кераміки, профільна бібліотека, учбовий центр, лабораторія. Залишається відкритим лише питання приміщення, де б розміщувався центр. І про це мала би подумати місцева влада. А долучитися до його створення могли б безпосередньо фахівці "Лантану"- у них достатньо для цього і досвіду, і знань. "Ми думали, що цю ідею можна було би втілити до 600-річного ювілею міста, - продовжує розмову Юрій Шканде. - Однак вона не стала реальністю. А варто, бо ремесло, яке є багатющим пластом у нашій культурі, занепадає. Навчитися йому по-справжньому нелегко, а зберегти, виходить, ще важче." Що ж до команди, яка сьогодні працює у "Лантані", то вони вже стали майстрами. Юрій Шканде називає імена своїх колег - Світлану Крицяк, Олену Алексєєву, Людмилу Домнину, Ольгу Алфімову. А ще (і це мабуть знаково) тут працюють троє Юріїв - батько, син і зять. Обидва Юрії - Шканде. Третій - Юрій Рабушин. Двоє перших - фізики, третій - професійний художник. У рядах "Лантану" ще одна професійна художниця - Ірина Шканде. Свого часу вона закінчила Одеське художнє училище імені Грекова, згодом - Львівську академію мистецтв. Як народжується кераміка Щоб я хоч приблизно уявила собі, як створюється декоративна кераміка, Юрій Дмитрович показує творчі майстерні "Лантану". В одній із них працює піч: випалюються нові керамічні вироби. Агрегат російського виробництва. Прилад фіксує температуру, за якої відбувається процес - 360 градусів за Цельсієм; час операції (близько семи годин) та початок її відліку. До завершення залишається ще три години. Піч термостійка, зовнішні стіни практично не пропускають тепло, однак на відстані руки жар все ж таки таки відчувається. Поряд на столах - відлиті у форми, майбутні керамічні композиції. Вони ще чекають своєї черги потрапити до печі. Серед них - картини з видами Чернівців, на яких легко впізнати церкви старого міста, шпиль костелу, ансамбль будівель митрополичої резиденції - університету, навіть окремі будинки й вулиці. Квіткові композиції теж у якості "напівфабрикатів". У сусідній кімнаті працюють художники. Там готуються емульсії, фарби, глазурі. На керамічних картинах цвітуть соняшники, бузок, жоржини, іриси, біліють хатки, злітають увись криничні журавлі. Ще в одній кімнаті працює пристрій для розмішування компонентів для лиття. Серед них - кілька видів глини, пісок. Всі інгредієнти мають змішуватися кілька діб. Поряд - пристрій для подрібнення з уралітовими кульками, а ще - суперточні, як в аптеці, ваги. "Коли ви востаннє презентували свою продукцію потенційному клієнту?", - цікавлюся. "Мали би їхати до знаменитих Сорочинців - на ярмарок. Однак не вийшло. Зате роботи наші до оспіваного Гоголем місця таки прибули. Нашим крамом без нас поторгували", - жартує керівник "Лантану".

Лариса АРТЕМЕНКО

Реклама

дизайн сайту: Олександр Лиходід