РЕЗЕРВНИЙ САЙТ
http://chvgazeta.dax.ru/

Класика

Системи очіщення води

Чёрная икра

Будівельна корпорація
"Альянс Захід Буд"

Косметика

"Спутник" Каналізація.
Водопостачання

Ремикс Буд. Черновцы

Пошук по сайту:


  • Ось вона, еліта!

На педагогічній ниві – свято урожаю

Поряд із досвідченими колегами майже півтора десятка молодих чернівецьких учителів зібрали свої перші професійні зажинки, достойно представивши їх на традиційному міському конкурсі фахової майстерності. Урочисте підбиття його підсумків відбулося нещодавно в ошатній і вщент заповненій гостями залі облмуздрамтеатру, що є виявом щирого пошанівку громадою звитяжної праці Вчителя.
Цьогоріч для проведення міського, обласного та всеукраїн-ського етапів традиційного конкурсу “Вчитель року-2009” Міністерство освіти України за-пропонувало п'ять номінацій: “Українська мова і література”, “Англійська мова”, “Інформатика”, “Фізика” та “Музика”. У Чернівцях у першому турі творчих змагань, до яких долучається защораз більше звичайних загальноосвітніх шкіл, а не тільки гімназій та ліцеїв, узяв участь 21 педагог. Причому, усі – вперше. За рішенням фахових журі переможцями конкурсу стали наступні його учасники:

Чорней Алла Дмитрівна, вчитель української мови і літератури ЗОШ № 6;
Кишкан Світлана Іванівна, вчитель інформатики гімназії № 7;
Молодек Олена Олександрівна, вчитель іноземної мови гімназії №7;
Никитюк Світлана Валеріївна, вчитель фізики ЗОШ № 41;
Верещинська Антоніна Миколаївна, вчитель музики ЗОШ № 37.
Навіть незважаючи на важку соціально-економічну ситуацію в нашій державі вони не втратили віри у високе призначення вчителя і вважають свою роботу надзвичайно цікавою та життєво важливою. Щира й неосяжна любов до дітей, доброзичливість і відкри-тість, достойний вихід із нестандартних ситуацій, поєднані з вимогливістю, високим інтелектуальним потенціалом, методичним новаторством та активною громадською позицією, чи не най-краще свідчать про справжній професіоналізм цих подвижників. Цьогорічні конкурсанти, поза сумнівом, – сильні особистості. Йдучи-бо на конкурс, окрім високопрофесійних навичок, треба володіти й умінням спокійно та впевнено почуватися у колі незнайомих людей, а також правильно подати себе. При тому, що є багато педагогів, які не менше вміють, знають і яких люблять учні, поважають батьки та колеги, але вони не наважуються взяти участь у такому публічному заході. Серйозним ризиком для своєї фахової репутації вважала його і переможниця у номінації “Україн-ська мова і література” Алла Дмитрівна Чорней, котра працює вчителем усього-на-всього сім років. Урешті ж, конкурс не лише дав їй приємну нагоду поспілкуватися з розумними, досвідченими людьми, а й підтвердив правильність обраного професійного шляху. У стосунках з учнями молода вчителька дотримується демократичного методу спілкування, бо вважає його чи не єдиним засобом, що дає можливість пізнати дитину, відчути її індивідуальність, отримати довіру. А першочерговим завданням навчально-виховного процесу ставить прищеплення дітям любові до рідного слова та формування національної самосвідомості. Схожим принципом керується у своїй професійній діяльності володарка звання “Учитель року-2009” у номінації “Музика” Антоніна Миколаївна Верещинська (ЗОШ № 37, шість років педаго-гічного стажу). Легко і вправно плекає вона у своїх вихованцях захоплення народною пісенною творчістю, даючи їм можливість і самим творити. Тож юні садгірчани з непідробною радістю поспішають на уроки музики. Крок за кроком школярі опановують гру на різних інструментах, у кожному класі є свій міні-оркестр. А загальношкільний вокально-інструментальний ансамбль бере активну участь у численних фольклорно-мистецьких фестивалях, посідаючи призові місця. Диплом І ступеня отримав колектив і на конкурсі “Чисті роси”, який нещодавно відбувся у Чернівцях. І це – переконливий доказ педагогічного таланту та копіткої творчої праці наставника. Творча ж лабораторія вчителя, зазвичай, схована від широкого загалу. Прочинити двері цієї дивовижної майстерні допомагає конкурс “Учитель року”, впевнена його цьогорічна переможниця у номінації “Фізика” Світлана Валеріївна Никитюк (ЗОШ №41). Педагогові необхідно визнання – учнів, колег, батьків, громади. Особливо в теперішні нелегкі часи. Аби вистояти, не зрадивши власним переконанням. Заради дітей, за якими – майбутнє. Переоцінити значення вчительської праці майже неможливо. Тому увага до педагогів з боку муніципальної влади, як зазначив присутній на урочистостях Чернівецький міський голова Микола Федорук, залишиться стабільною, а може, й зросте, враховуючи ті непрості часи, які ми тепер переживаємо. Бути оптимістами творців майбутнього закликали й голови райрад нашого міста. Побажання вельми актуальне: попри те, що значну частку міського бюджету-2009 спрямовано на освіту, про розвиток галузі не йдеться. Понад 90% відповідної суми коштів забезпечуватимуть виключно так звані захищені статті – заробітну плату, нарахування на неї, енергоносії, харчування учнів, медикаменти. І лише 3,3 млн грн передбачено на завершення ремонтно-будівельних робіт на освітніх об’єктах, розпочатих у минулому році. На щастя, на конкурсі “Вчитель року-2009” фінансова криза не позначилася: видатки на його організацію міська рада не зменшила, презентувавши учасникам немалу грошову винагороду та цінні подарунки. Презентами обдарували кращих учителів і численні спонсори дійства. Естетичну насолоду отримали винуватці урочистостей від культурної програми, осяяної соло-співом “золотої труби” Олександра Сальникова. Не підвів батька і юний клавишник Богдан Сальников. Достойно представили труди своїх наставників, майстерно виконавши грузинський та латиноамериканські танці, вихованці Ольги Галак (“Тріумф”), а також Оксани Дички й Андрія Пєскарьова (“Карнавал”). Милували слух вокалісти – лауреати численних міжнародних пісенних конкурсів Ольга Іванова і Георгій Постевка. А учасники самодіяльних співочих колективів, зокрема чоловічого вокального ансамблю вчителів музики під орудою Анатолія Кушніра та жіночого, створеного на базі ЗОШ №3 й керованого Ольгою Березовською, з ліричною назвою “Берегиня”, вкотре продемонстрували різноплановість таланту Вчителя.

Валентина КУКУРУДЗ
Фото автора


  • Прецедент

Bінок з лавра треба заслужити

До редакції останніми днями (телефоном і листами) звертаються небайдужі чернівчани з проханням роз’яснити, хто дав право встановити на вулиці Гоголя дошку з наступним текстом: “В цьому будинку з 2007 року проживає видатний буковинський діяч з питань страхування життя Українцев Іван”. На думку наших дописувачів, така таблиця викликає подив, не робить честі Чер-нівцям і є виявом самохизування та низької культури. Невже міська влада пішла на поступку “видатному буковинському діячеві з питань страхування життя”? - допитуються читачі. Відповідні служби ратуші, як повідомили нам у міськраді, дозволу на встановлення згаданої дошки не давали. Отже, вона з'явилася незаконно. Тож міська влада вирішила відреагувати на цю самодіяльність. Вивчити питання доручено спеціально створеній комісії. На підставі її висновків і буде вжито заходів. Хвороба самовихваляння називається бонапартизмом. Хочеться вірити: в нашому місті вона не пошириться, бо не має відповідного підґрунтя. Хоча, як бачимо, поодинокі випадки трапляються…


Керівники дитсадків училися управляти конфліктами

Семінар для керівників дошкільних навчальних закладів на тему «Управління конфліктами в освітніх закладах» відбувся в ДНЗ №30. Його модераторами виступили працівники Центру практичної психології і со-ціальної роботи управління освіти Чернівецької міської ради. Учасники семінару ознайомились із сучасними науково-теоретичними підходами до профілактики виникнення конфліктних ситуацій у навчальних закладах, способами їх розв'язання, поділилися власним досвідом із цього питання. Заступник начальника управління освіти Ніна Вітковська висловила впевненість, що отримані під час семінару знання допоможуть кожному керівникові дошкільної установи запобігати виникненню в колективі конфліктних ситуацій, а якщо таке вже станеться, то вчасно і професійно діяти для їх розв’язання.

Теми дня

Програма є, але грошей на розвиток нема

Бюджетна епопея у Чернівцях завершилася, по суті, так і не розпочавшись.
Основний фінансовий документ, за яким громада житиме увесь нинішній рік, приймали без зайвих емоцій і коментарів. І не тому, що зауважень до його формування не було. Звичайно, були, але, очевидно, здоровий глузд та й виняткова ситуація, про яку напередодні раз по раз говорили вищі посадові особи у коментарях на брифінгах, зробили своє: документ затвердили, але з надією на можливість підкоригувати вже у першому півріччі. Наступного дня під час відвідин відкритого уроку з енергозбереження у ЗОШ №1 міський голова Микола Федорук у лаконічному коментарі мас-медійникам назвав прийнятий напередодні фінансовий план “бюджетом виживання” й підтвердив сподівання на зміни у ньому. “Маємо надію, що так буде,” - коротко підрезюмував очільник міста. Коментуючи обговорення фінансового плану, голова депутатської комісії з питань еконо-міки, бюджету та фінансів Володимир Пронін вкотре назвав ситуацію непростою, а сам бюджет “бюджетом компромісу”. “Ми слідували принципу: краще такий, аніж ніякий. Тим більше, треба зважити, у яких надскладних умовах доводиться сьогодні жити. Мали фінансову кризу, яка переросла в економіч-ну, а економічна, як правило, переростає у бюджетну, - зазначив Володимир Пронін. - А що таке бюджетна криза? Це недоотримання дохідної частини, яка є передумовою скорочення видатків. Що ж стосується дохідної частини міського бюджету-2009, то вона є зваженою, а статті видатків – аскетичними”.
- Відбувся внутрішній перерозподіл у структурі бюджету, – такий коментар заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів, начальника фінансового управління Євгена Прокопця. – Маємо значне зменшення бюджету розвитку – у межах 35%. Водночас його загальний фонд зріс на 11%. І цей факт дозволить забезпечити усі захищені статті – фонд заробітної плати (зріс на 13%), видатки на закупівлю медикаментів, харчування дітей, енергоносії. Словом, поточне утримання міської інфраструктури забезпечено повністю.
- Яким в ідеалі мав би бути бюджет? – поцікавилися “Чернівці”.
- Співвідношення між бюджетом поточного споживання й бю-джетом розвитку мало би виглядати наступним чином: 60-55% - поточні витрати, 40-45% - бю-джет розвитку, - відповів керівник фінансового управління. – Суми ж бюджету розвитку 2009-го йтимуть на погашення боргів. Жодних капітальних видатків ні на спорудження нових об’єктів, ні на реконструкцію будівель, які того потребують, наразі не передбачається. Загалом упродовж останніх трьох років місто скерувало у бюджет розвитку понад триста мільйонів гривень. Однак, незважаючи на такі не надто райдужні перспективи, депутатський корпус все ж таки за-твердив інший, не менш важливий, документ – Програму економічного й соціального розвитку Чернівців на 2009 рік. Фахівці стверджують: у минулому, 2008-му, місто розвивалося доволі інтенсивно. На це вказує ряд ознак, зокрема нарощення випуску промислової продукції у семи галузях виробництва, активне зростання роздрібного товарообороту у сферах торгівлі та ресторанного господарства, збільшення пасажирських перевезень, приріст платних послуг населенню та й загалом певну активізацію підприємницької діяльності. Серед інших ознак – також зростання обсягу іноземних інвестицій, збільшення потоку туристів та забезпечення й збереження мережі закладів охорони здоров’я, освіти, культури, спорту. Цілі та завдання програми на 2009 рік більш ніж зрозумілі. Проте досягати їх місто й громада змушені у дещо інших умовах. Якщо зважити, що працювати впродовж року доведеться не з бюджетом розвитку, а таки з бюджетом виживання.
Лариса АРТЕМЕНКО


Звернення

до роботодавців та Федерації роботодавців Чернівецької області

В умовах неплатоспроможності окремих підприємств та орга-нізацій, породженої фінансово-економічною кризою в державі, в області можливі масові звіль-нення працівників з роботи та виникнення затримок в оплаті їхньої праці. Тому, з метою запобігання звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму та пом’якшення негативних наслідків будь-якого звільнення, пропонуємо роботодавцям як соціальним партнерам в першочерговому порядку вживати усіх необхідних заходів з мобілізації внутрішніх резервів – скорочення виробничих та адміністративних витрат, диверсифікація виробництва, вивчення можливостей отримання додаткових кредитів, пільг тощо. І тільки в разі неможливості покращання фінансово-господарського стану та з метою збереження трудового потенціалу підприємства переходити до запровадження інших організаційно-правових заходів. Зокрема, розглядати можливість част-кового призупинення виробництва та оплати працівникам часу простою на умовах, передбачених колективним договором. Наступним кроком може бути встановлення, за згодою працівника або з ініціативи роботодавця, неповного робочого часу (робочого дня чи тижня). При цьому застерігаємо, що підставою для встановлення неповного робочого часу з боку роботодавця є зміна в організації виробництва і праці (частина 3 ст.32 КЗпП України), а не скрутне фінансове становище підприємства (відсутність коштів, збуту продукції тощо). Що ж до надання працівникам відпустки без збереження заробітної плати з ініціативи роботодавця, то, за нинішнім законодавством, вони не наділені таким правом, а в разі їх надання з ініціативи працівника, її тривалість не може перевищувати 15 календарних днів. Наголошуємо також, що, за законодавством України, тільки в разі відсутності вищеперелічених можливостей для забезпечення зайнятості працівників роботодавець вправі з дотриманням низки вимог скористатися, виходячи з потреб виробництва, правом скорочення чисельності або штату, яке тягне за собою наступне звільнення працівників. При цьому роботодавець зобов’язаний враховувати положення статті 42 КЗпП України, згідно з якою, в разі скорочення чисельності або штату працівників, переважне право залишатися на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці. При вирішенні питання про переважне збереження робочих місць роботодавці зобов'язані спільно з профспілковими ко-мітетами особливу увагу звернути на такі найбільш вразливі соціальні групи, як: учасники бойових дій, інваліди війни та особи, на яких поширюються норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; члени сімей військовослужбовців строкової служби; особи, які належать до категорії 1 і 2, та учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які належать до категорії 3. У цей важкий період сподіваємося на конструктивний і виважений підхід з боку роботодавців до забезпечення соціально-трудових прав найманих працівників.

Президія Чернівецької облпрофради


Субсидії – у дзеркалі статистики

Упродовж 2008 року субсидії для відшкодування ви-трат на оплату житлово-комунальних послуг, як повідомляє обласне управління статистики, було призначено 16 тисячам сімей (91,5% з числа тих, хто звернувся), що майже на третину менше порівняно з 2007 роком. У розрахунку на одну сім’ю сума призначеної субсидії у грудні 2008 року становила 111,9 грн, що на 1,5% менше, ніж у грудні 2007-го. Субсидії отримували 4,5% сімей області проти 5,6% у 2007 році. Найбільша питома вага таких сімей була у Герцаївському, Вижницькому, Сторожинецькому та Кельменецькому районах (8,3–5,9%). У містах Чернівці та Новодністровськ вона складала 4% та 2,7% відпо-відно. Крім того, за 2008 рік до служби субсидій звернулося 13,5 тисячі сімей для відшкодування готівкою витрат на придбання твердого палива та скрапленого газу. Субсидії було призначено 12,3 тис. сімей на загальну суму 5,8 млн грн, у сільській місцевості – 11,3 тис. сімей на суму 5,2 млн грн. У порівнянні з 2007 роком кількість сімей, яким призначено субсидії цього виду, зменшилася на 11,6%.


столиця буковини-2009: з електротеплом і зарплатою

Принаймні бюджетникам її обіцяють

Такі перспективи вималювалися під час прес-конференції, зорганізованої місцевими депутатами-бютівцями з метою інформування населення про особливості цьогорічного міського бюджету та результати нещодавніх україно-російських газових домовленостей. Називаючи останні абсолютним позитивом, представники найчисельнішої фракції Чернівецької міської ради вважають, що середньорічна ціна 228,8 доларів за тисячу кубів дасть бюджету нашого міста можливості для суттєвої економії коштів, адже видатки на проплату за енергоресурси займають у ньому досить велику част-ку. Паралельно економитиметься й саме блакитне паливо – усіма категоріями споживачів. І хоча наразі не йдеться про дефіцит газу для Чернівців, му-ніципальна влада планує переходити – поступово, але однозначно – на альтернативні джерела енергії. Ставка робиться, головним чином, на електрику. Будемо, очевидно, повертатися до електроплит і камінів. Цей процес, власне, розпочався ще кілька років тому, коли центра-лізоване постачання гарячої води у столиці Буковини стало недієздатним і її мешканці почали масово встановлювати у своїх квартирах електробойлери. Зрозуміло: за такої ситуації необхідно буде оновити наші електромережі, зробити їх більш потужними. Оплатити цю трудомістку й дороговартісну роботу можна у спосіб дольової участі – держави, муніципалітету та населення. Для чого мешканцям багатоповерхівок слід утворити об’єднання співвласників, не-обхідне й у випадку облаштування індивідуального газового опалення. До речі, зараз розробляється тарифна сітка, згідно з якою для споживача врешті буде однаково – що платити за централізоване опалення, що за індивідуальне. Єдиний плюс останнього полягатиме в можливості коригувати температуру та вимикати/вмикати прилад на власний розсуд. Враховуючи ту обставину, що величезні втрати тепла стаються на ділянці теплотрас, міська влада планує продовжити практику встановлення у житлових багатоповерхівках, виробничих та офіс-них будівлях комунальної власності міні-котелень.
Валентина Беженар

Міське перехрестя

Володимир Вознюк– лауреат премії братів Лепких

З Тернополя повернувся відомий буковинський поет, літературознавець і науковий дослідник Володимир Вознюк, де йому було вручено літературно-мистецьку премію імені братів Богдана та Левка Лепких. Ця відзнака є всеукраїнською. Наш краянин пошанований нею за монографію “Буковинські адреси Ольги Кобилянської” та поетичну книгу “Відлуння твоїх кроків”. Тож вітання Володимиру Вознюку з нагоди здобуття престижної премії та лауреатських клейнодів!

















70 років тому у місті з’явився перший тролейбус

Якщо перший трамвай почав курсувати чернівецькими вулицями 113 років тому, то поява першого тролейбуса датується 1939 роком. “Вранці в середу першого лютого 1939 року у Чернівцях з’явилися перші тролейбуси”, - писала місцева преса. Зокрема, популярна газета “Czernowizer Allgemeine Zeitung” зазначала, що чернівецька публіка нарешті змогла скористатися цим видом транспорту і “пасажирів не бракує”. Перший тролейбусний маршрут проліг від резиденції буковинських митрополитів до сучасної вулиці Зеленої. Тоді на лінію вийшли три машини, четверта стояла у резерві. У 2009-му на лінії восьми тролейбусних маршрутів може вийти 104 машини. Протяжність маршрутів сьогодні складає 82 кілометри. Щороку ними доводиться перевозити сорок мільйонів пасажирів. Про це повідомив редакцію начальник комунального підприємства “Чернівецьке тролейбусне управ-ління” Іван Іванічек. Керівник підтвердив і той факт, що у західному регіоні тролейбусний парк Чернівців є найбільшим. Для прикладу Іван Іванічек навів такі дані: рух на тролейбусних маршрутах Львова забезпечують 92 тролейбуси, Тернополя – 65, Рівного – 74, Івано-Франківська – 46 машин. Останнє поповнення транспорт-ного парку у тролейбусному управлінні відбулося наприкінці минулого року. Це – машини виробництва Львівського автомобільного заводу. (Детальніше про історію та перспективи підприємства - у наступному номері газети.)
Лариса АРТЕМЕНКО


конкурс соціальних проектів неприбуткових організацій

Відповідно до положення про Чернівецький міський конкурс со-ціальних проектів та рішення виконкому міської ради № 44/2 від 27.01.2009 року, з метою залучення широких верств населення до вирішення соціальних проблем у місті Чернівці та пошуку і залучення альтернативних джерел фінансування у соціальну сферу, підвищення адресності та масовості надання соціальних послуг, підтримки громадських ініціатив, зміцнення взаємодії з обласними та міськими організаціями громадських об’єднань, Чернівецька міська рада оголошує з 1 лютого
КОНКУРС СОЦІАЛЬНИХ ПРОЕКТІВ НЕПРИБУТКОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ МІСТА ЧЕРНІВЦІ НА 2009 РІК.
Пріоритетні напрями конкурсу на 2009 рік:
1. Соціальна підтримка та адаптація інвалідів, безробітних, малозабезпечених та осіб похилого віку.
2. Охорона здоров’я та про-філактика захворювань.
3. Молодіжна політика.
4. Розвиток місцевої ініціативи та місцевого самоврядування.
5. Охорона довкілля.
6. Збереження культурної спадщини. Обсяг бюджетного фінансування проектів на 2009 рік становить 100 тисяч гривень. Загальні вимоги до організацій, що можуть подавати проекти на розгляд конкурсної комісії: організація має бути юридичною особою з неприбутковим статусом; сфера діяльності організації має включати територію Чернівців; з дати заснування організації до дати подання нею проекту на конкурс має пройти не менше одного року; сфера діяльності організації має відповідати пріоритетам конкурсу; організація не повинна мати заборгованості по сплаті за оренду приміщень та комунальні послуги за попередній звітний період. Для участі в конкурсі неприбутковим організаціям потрібно подати на реєстрацію конкурсної комісії наступні документи:
1. Реєстраційну картку до проекту, викладену українською мовою та оформлену відповідно до вимог Положення про конкурс, і магнітний носій з реєстраційною карткою.
2. Копію свідоцтва про державну реєстрацію неприбуткової організації.
3. Копію статуту організації.
4. Копію довідки про внесення організації до реєстру неприбуткових організацій.
5. Копію звіту до податкового органу за попередній фінансовий рік.
6. Рекомендаційні листи (не більше двох).
7. Інформацію про організацію та її основні здобутки обсягом до 2 друкованих сторінок.
8. Стислий опис проекту (для публікації в ЗМІ в разі перемоги). Документи подаються в закритому конверті, проштампованому печаткою організації. При плануванні заходів організаціям варто мати на увазі наступне. Початок заходів проекту - 15 квітня 2009 року (громадським організаціям-переможцям надається 1 місяць на укладання договору з головними розпорядниками коштів та відкриття рахунку у відділенні державного казначейства). Кінець заходів проекту – 20 грудня 2009 року. Організаціям надається 10 днів на підведення підсумків проекту та звітування. Із Положенням про конкурс можна ознайомитися на офіційній Web-сторінці міської ради (www.city.cv.ua) в розділі «Нормативні акти», підрозділ «Рішення сесій міської ради», рішення №207 від 29.12.2006 р., а також в рубриці «Громадські організації», підрубрика «Конкурс соціальних проектів». Зразки документів, необхідних для заповнення, та інші методичні матеріали можна отримати у відділі міжнародних відносин та зв’язків з громадськістю міської ради за адресою: Центральна площа, 1, міська рада, кабінет 301, тел.: 52-56-92, 55-43-84. Конкурс оголошується на термін 1 місяць. Початок прийому проектів – з 9 години 2 лютого 2009 року. Останній день прийому проектів – до 18 години 2 березня 2009 року. Проекти будуть розглянуті на засіданні конкурсної комісії. За результатами конкурсу виконком міської ради своїм рішенням за-твердить перелік проектів, визнаних переможцями конкурсу. Це рішення виконкому міської ради буде опубліковано в газеті «Чернівці». Проекти приймаються за адресою: 58002, м. Чернівці, Центральна площа, 1, каб. 301, телефони: 52-56-92, 55-43-84, контактна особа: Татарчук Тетяна Михайлівна, головний спеціаліст відділу міжнародних відносин та зв’язків із громадськістю міської ради; розпорядок роботи: з 9:00 до 18:00, перерва - з 13:00 до 13:45.


Для звірки показників лічильників води, газу, тепла та електроенергії створять комунальне підприємство

Підготувати документи для створення комунального під-приємства, працівники якого здійснюватимуть функції інспекторів-контролерів ДКП «Чернів-ціводоканал», МКП «Чернівцітеплокомуненерго», ВАТ «Чернівціобленерго» та газопостачальних організацій, доручив департаменту ЖКГ міський голова Микола Федорук. Працівники цього підприємства за один візит до споживача здійснюватимуть звірку показників одразу кількох лічильників - приладів обліку споживання води, газу, тепла та електроенергії, надаватимуть роз’яснення щодо проведення розрахунків за спожиті енергоносії та воду, рахунки на їх оплату. Вони матимуть спеціальну му-ніципальну форму, пройдуть відповідне навчання щодо обслуговування всіх типів приладів обліку. Нове комунальне підприємство буде госпрозрахунковим і надаватиме послуги на замовлення підприємств, що постачають споживачам воду, газ, тепло та електроенергію. На думку Миколи Федорука, уніфікація інституту інспекторів дозволить покращити якість обслуговування чернівчан, позбавить їх незручностей від багаторазових візитів різних контролерів, сприятиме оперативному виявленню боржників, активізації розрахунків за енергоносії та воду.


  • Рішення виконкому Чернівецької міської ради від 27.01.2009 р. №55/2

Про внесення змін в рішення виконавчого комітету міської ради від 30.12.2008 року №1031/24

Відповідно до статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», враховуючи висновки та рекомендації Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області, виконавчий комітет Чернівецької міської ради ВИРІШИВ:
1. Внести зміни в додаток 3 рішення виконавчого комітету міської ради від 30.12.2008 р. № 1031/24 «Про затвердження норм витрат тепла, розмірів двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення та одноставкових тарифів на теплову енергію на гаряче водопостачання (підігрів) та визнання таким, що втратило чинність, рішення виконавчого комітету міської ради від 08.07.2008 р. №499/13», а саме:
1.1 У графі «Розміри тарифів для категорій споживачів з ПДВ, грн» слово «населення» замінити словами «для гуртожитків».
2. Відділу інформації міської ради (Вишневська І.М.) забезпечити оприлюднення цього рішення через засоби масової інформації м.Чернівців. Контроль за виконанням цього рішення покласти на першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради Попадюка М.П., директора департаменту житлово-комунального господарства міської ради Шумейка О.М.

Чернівецький міський голова
Микола ФЕДОРУК

Інформація

Заходи соціального захисту незайнятого населення: 2008 рік

Упродовж 2008 року соціальними послугами обласної служби зайнятості скористалося 50375 незайнятих осіб (на 2557 осіб, або на 4,8% менше, ніж 2007 року). З них 34282 особи звернулися до служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні (на 1995 осіб, або на 6,2% більше, порівняно з попереднім роком). Упродовж жовтня-грудня 2008 року до служби зайнятості звернулося 11980 незайнятих осіб (в 1,2 раза, або на 2045 осіб більше, ніж за такий же період 2007 р.). Збільшення звернень незайнятого населення за соціальними послугами до служби зайнятості пов’язано із закінченням сезонних робіт на підприємствах сільського та лісового господарств, а також на цегельних та цукровому заводах області. Станом на 1 січня 2009 року в службі зайнятості перебувало на обліку 18629 незайнятих осіб. З них мали статус безробітного 18208 осіб (на 17,5%, або на 2710 безробітних більше, ніж 2007 р.). Із загальної чисельності безробітних, які перебували на обліку, 75,4% становили жителі сільської місцевості, 31,8% - працівники сільського господарства, 45,9% - робітники, 18,2% - службовці, 35,9% - особи без професії або такі, що займали місця, які не потребують спеціальної підготовки, 54,6% - жінки, 36,9% - молодь віком до 35 років. На 1 січня 2009 року кількість актуальних вакансій становила 757 одиниць (на 773 вакансії, або вдвічі менше, порівняно з 1 січня 2008 р.). У середньому на одне вільне робоче місце претендувало 25 осіб (на 1 січня 2008 р. - 11). Відбулося значне зменшення кількості вакансій для осіб, які не мають професії або займали місця, що не потребують спеціальної підготовки, та для працівників сільського господарства. Так, навантаження на одне вільне робоче місце для цієї категорії громадян становило, відповідно, 80 та 141 особу на одне вільне робоче місце. В умовах світової фінансово-економічної кризи обласна служба зайнятості надає широкий спектр соціальних послуг громадянам, які звертаються у пошуках роботи, і роботодавцям щодо забезпечення їх робочою силою. Активними заходами сприяння зайнятості населення у 2008 році охоплено 34595 незайнятих осіб (на 1788 осіб, або на 5,5% більше порівняно з 2007 р.). За сприяння служби зайнятості працевлаштовано 19312 незайнятих осіб. На додаткові робочі місця, створені за рахунок надання дотацій роботодавцям з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у 2008 році, працевлаштовано 409 безробітних (в 1,2 раза більше порівняно з 2007 р.). Одноразову виплату допомоги з безробіття для організації підприємницької діяльності за кошти соціального Фонду торік отримав 371 безробітний (в 1,2 разу більше, ніж попереднього року). Середній розмір цієї ви-плати становив 4535,28 грн (у 2007 році - 2747,4 грн). В оплачуваних громадських роботах у 2008 р. брали участь 9250 незайнятих осіб (в 1,3 раза, або на 1999 осіб більше порівняно з 2007 р.). З них 3674 особи ліквідовували наслідків липневої стихії (39,7% від загальної чисельності осіб, які брали участь у тимчасових оплачуваних роботах). Упродовж 2008 року проходили професійну підготовку, перепідготовку та підвищували кваліфікацію 6033 безробітних (на 10,5%, або на 575 осіб більше порівняно з 2007 р.). Допомогу з безробіття у 2008 році отримували 11092 безробітних (на 1652 особи, або на 13% менше, порівняно з 2007 р.). Її середній розмір торік становив 367,43 грн і зріс, порівняно з 2007 роком, в 1,6 раза (234,56 грн). Рівень зареєстрованого безробіття станом на 1 січня 2009 року становив 3,4% (на 0,5 відсоткового пункту більше, ніж на 1 січня 2008 р.). У сільській місцевості рівень зареєстрованого безробіт-тя на цю ж дату - 4,6% (на 1 січня 2008 р. - 4,1%).
Обласний центр зайнятості

Акценти

  • Eкологічні тупики

Як ми зраджуємо зеленого друга...

Пам’ятна зливова катастрофа мимоволі примушує всіх нас серйозно замислитися над своїми стосунками з довкіллям, зокрема долею, образно кажучи, сечового міхура природи – лісів, гаїв, придорожніх насаджень. Адже, як відомо, середніх розмірів дерево за рік “зв’язує” до одного кубометра атмосферних і ґрунтових вод. Тож неважко підрахувати обсяг таких стрімких, лихоносних, все змітаючих на своєму шляху повеневих “кубів”, спричинених кожним лісовозом лише за одну ходку. А скільки загалом по краю щодня курсує подібних вантажівок і по скільки рейсів! У тому числі й нелегально. Як повідомив нам начальник відділу біоресурсів та природозаповідного фонду Держекоінспекції в Чернівецькій області Роман Приказка, хоча в тутешніх санкціонованих порубках підпільна діяльність складає нібито незначну частку – у межах одного відсотка, та все ж, як мовиться, копійка гривню береже. Тим паче, коли йдеться про головну цінність нашого краю – ліси... Недарма останнім часом Кабмін підняв таксу покарань за відповідне беззаконня майже вп’ятеро, що, маємо надію, суттєво спонукатиме всіх деревокористувачів до ощадливішого ґаздування. От би ще, на думку Романа Васильовича, збільшити територію природозаповідного фонду за рахунок лісових насаджень, зменшити розрахункову лісосіку рубок головного користування та їхнє здійснення біля річок!

ЧОМУ ГОРОДЯНАМ ПЕРЕПАЛО НА ГОРІХИ?

Точніше, за горіхи. Йдеться ж бо про найнаселеніший і водночас один із найпроблемніших у Чернівцях за зсувонебезпечністю мікрорайон – “Руський”. А все либонь через той-таки деревинний ґешефт. Здавна чиєюсь дбайливою рукою тамтешній яр обсаджено цінною меблевою сировиною – грецькими горіхами. Та хіба про якусь меркантильну спокусу тоді думали? Розрахунок садоводів, вочевидь, був простий і мудрий. По-перше, укріпити потужними горіховими кореневищами круто-схил, аби він не “поїхав” униз, на прилеглі городи й садиби. Між іншим, ґрунтозміцнююча функція посадок особливо стала в нагоді, коли розгорнулося зведення на прилеглій території спального мікрорайону з декількох десятків масивних дев’яти- й п’ятиповер-хівок, що утворили потужний тиск на землю. По-друге, наскільки вдасться, зневоднити вологолюбною рослиною нуртуючі джерела, котрі відчутно підмочують селянські обійстя. Що знову ж таки вкрай знадобилося для зміцнення фундаментів панельок. Та й смачні, поживні плоди нікому не завадять. Однак, бачиться, завадили... Зо три десятки літ тому цю життєво необхідну природну “зв’язку” було брутально порушено – дерева поспіль вирубані. Уже нічим не стримувані верхні ґрунтові шари, відкриті вітровій та дощовій ерозії, почали реально загрожувати осіданням під сусідніми з яром багатоквартирними спорудами. Так і розпочалася багаторічна, марудна, коштовна й досі незавершена епопея виположування, себто зменшення крутизни, схилу та його зневоднення (природної ж бо – горіхової – “губки” вже катма!). Попри вгачену в той комплекс купу грошей, їх стало лише на першу чергу водовідвідних галерей. І ось уже зо два роки належні роботи зупинилися на півдорозі. Вочевидь, до чергової “надзвичайки”, котра – погляньмо правді у вічі – раніше чи пізніше таки станеться. Тільки от якою виявиться ціна “горіхової справи”?..

ВІД РАЮ ДО ПЕКЛА

Особливо ж гостро екологічні гризоти відчуваються в горах. Взяти, скажімо, казково гарний, ніби спеціально створений Всевишнім для демонстрації земної моделі небесного Раю, каньйон річки Товарниці, що за путильським селищем Розтоки. Ще якихось три-чотири десятки літ тому тамтешні укоси радували око нескінченним смарагдовим шатром зі струнких смерек та буків. З-поміж них лише де-де висотувалися галявини задавнених зрубів, укриті непролазними заростями малини, ожини, чорниці (по-гуцульськи – афини) та буйним, веселково розфарбованим травостоєм із розмаю суниці, іван-чаю, звіробою, деревію, оману, материнки, коров’яка, а подекуди й екзотичної арніки. Утримуваний розгалуженим корінням “різноповерхової” рослинності ґрунт, незважаючи на стрімкі розкати, міцно тримався материнської породи і не замулював річечку навіть під час найпотужніших опадів. Тож і не дивно, що в ній поспіль водився легендарний струг (карпатська форель), який полюбляє винятково чисту проточну воду. А та, в свою чергу, вбережена лісовою губкою від надмірного наповнення, не вельми допікала крутим норовом, завше – руйнівними повенями. Словом, попри наявність безлічі болючих проблем загальнонародного (читай – нічийного) природокористування, все ж зберігалася якась подоба його пристойності. Та з приходом у гори беручкого, не обтяженого моральними чинниками отчого і “запагорбового” підприємництва ситуація різко погіршилася: до планової лісорозробки й полохливого браконьєрства додалася всепролазна бізнесова складова, сором’язливо іменована ринковими відносинами. Об’єднані “здобутки” цих потуг, вочевидь, чималою мірою і гикнулися дев’ятим, чи то пак – дев’ятиметровим, валом руйнівної водної вирви...

ЛІС РУБАЮТЬ – РИБИ “ЛЕТЯТЬ”

Нині сумно й прикро постійно натикатися вздовж згаданої ущелини на геть обпатрані, пощерблені пеньковими віспинами гірські спади. Обсяги такого, м’яко кажучи, спірного господарювання особливо впадають в око навпроти гори Бочків: на місці колишньої лісгоспівської пасіки з плодоносним яблуневим садом (геть занедбаним) починається знівечена “розумним” залізом просіка, що пролягла й наступним пагорбом. А внизу, ніби гіркий пам’ятник корисливій недалекоглядності, застиг побитий, заіржавлений бульдозер. Лихі висліди деревинного “роздягання” землі вже даються взнаки: не втримуваний корінням верхній її шар повільно зсувається вниз, оголюючи пустельно кам’янисту основу, яка безжиттєвими язиками насідає на рідіючі лісові гущі. У замуленому потічку, що від найменшого дощу перетворюється на нестримного звіра, не лише “панського” струга, а й безпорідну рибну малечу важко зловити. Як тут не згадати аналогічно повчальну лісово-водну історію, почуту автором цих рядків під час перебування на Далекому Сході? Там свого часу будівельники БАМу (Байкало-Амурська магістраль) спочатку теж не вельми переймалися усталеними природними чинниками, масово вирубуючи найкращий – щогловий – ліс на гребенях сопок для прокладання шпал та зведення призалізничних споруд. Облисілі, схожі на киргизькі шапки (гола верхівка – смушеве окантування), сопки за вже змальованим сценарієм почали стрімко втрачати верхній земельний покрив, котрий річками і струмками виносився в Японське море. За декілька літ кам’янисто-піщане дно шельфу – споконвічної вотчини промислово цінного камчатського краба – вкрилося товстим шаром намулу. Результат не забарився: краби, а разом з ними і безліч інших тради-ційних об’єктів придонного лову (морські огірки та їжаки, креветки, молюски тощо) ніби корова язиком злизала. Відтак занепала ціла промислово-переробна галузь, держава понесла величезні збитки. Зрештою, й гучно розрекламований БАМ себе не виправдав... Що вже казати про жахаючі глобальні наслідки перетворення зеленого друга людства в нещадно експлуатованого раба! На неозорих обширах Близького й Середнього Сходу, Північної Африки й Америки, Південної Європи, Австралії, які геть потерпають від пустельного безпліддя, ще кілька століть тому буяли віковічні пущі, насичуючи довкілля благодатною вологою, плодючими ґрунтами, помірним кліматом, даючи притулок безлічі живності. Гірка іронія: на гербі Лівану красується однойменний кедр, якого вже фактично катма в країні... Чи не станеться щось подібне і з символом рідних теренів – буком, якщо не схаменемося? Пролунала ж з вершин отчої влади давно очікувана ініціатива про тимчасове згортання в Карпатах промислової рубки деревини, обмежуючись лише санітарною. Звісно, слід враховувати економічні потреби Чернівецької області, зосібна її традиційної – лісопереробної – галузі. Вона ж бо, в свою чергу, тримає на своїх плечах інші провідні тутешні промислові сфери – меблеву, будівельну, хімічну, тарно-пакувальну. Словом, час від гучних гасел про наш рекреаційний (відпочинково-туристичний) “європейський вибір” у природокористуванні переходити до реальних справ. Вдивімося несуєтно у цей чарівно неповторний і такий вразливий смарагдовий краєвид, прислухаймося до його розпачливих волань: “Врятуйте мене, люди! Поки не пізно...”

Юрій СКИБА
Фото Дмитра ВИШНИЦЬКОГО


Оголошення про проведення конкурсу на закупівлю товару

1. Найменування та місцезнахо-дження замовника 1.1 Замовник (фактичний розпорядник (одержувач) бюджетних коштів): Управління освіти Чернівецької міської ради, ідент. код ЄДРПОУ 02147345. 1.2 Юридична адреса: 58000, м. Чернівці, вул.Червоноармійська, 176. 2. Інформація про предмет закупівлі: 2.1 Предмет закупівлі: мед натуральний - 1975 кг. 3. Місце і термін поставки товару: 3.1 Місце: дошкільні заклади освіти та школа інтернат №2 м. Чернівців (52 заклади) 3.2 Термін поставки: лютий - грудень 2009 року. 4. Місце і строк подання пропозицій учасниками: 4.1 Місце: 58000, м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 176, каб.42. 4.2 Спосіб: пропозиції подаються в запечатаному конверті, особисто або поштою. 4.3 Кінцевий термін: 6 лютого 2009 року до 11:00 5. Місце і дата проведення конкурсної процедури 5.1 Місце: 58000, м. Чернівці, вул.Червоноармійська, 176, каб.42 5.2 Дата: 6.02.2009 року о 15:00 6. Відповідальний за проведення конкурсної процедури 6.1 Марусик Любов Павлівна - провідний спеціаліст інженерно - господарської групи. 6.2 Контактний телефон: (03722) 3-70-79.

Оголошення про проведення конкурсу на закупівлю товару


1. Найменування та місцезнахо-дження замовника
1.1 Замовник (фактичний розпорядник (одержувач) бюджетних коштів): Управління освіти Чернівецької міської ради, ідент. код ЄДРПОУ 02147345.
1.2 Юридична адреса: 58000, м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 176.
2. Інформація про предмет закупівлі:
2.1 Предмет закупівлі: олія харчова рафінована - 11110 кг.
3. Місце і термін поставки товару:
3.1 Місце: дошкільні заклади освіти та школа-інтернат №2 м. Чернівців (52 заклади).
3.2 Термін поставки: лютий - грудень 2009 року.
4. Місце і строк подання пропозицій учасниками
4.1 Місце: 58000, м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 176, каб.42.
4.2 Спосіб: пропозиції подаються в запечатаному конверті, особисто або поштою.
4.3 Кінцевий термін: 6 лютого 2009 року до 11:00
5. Місце і дата проведення конкурсної процедури
5.1 Місце: 58000, м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 176, каб.42
5.2 Дата: 06.02.2009 року о 15:00.
6. Відповідальний за проведення конкурсної процедури
6.1 Марусик Любов Павлівна - провідний спеціаліст інженерно- господарської групи.
6.2 Контактний телефон: (03722) 3-70-79.

Оголошення про проведення конкурсу на закупівлю товару


1. Найменування та місцезнахо-дження замовника
1.1 Замовник (фактичний розпорядник (одержувач) бюджетних коштів): Управління освіти Чернівецької міської ради, ідент. код ЄДРПОУ 02147345.
1.2 Юридична адреса: 58000, м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 176.
2. Інформація про предмет закупівлі:
2.1 Предмет закупівлі: молоко згущене 8,5% жир. по 0,4 кг - 11600 бан.
3. Місце і термін поставки товару:
3.1 Місце: дошкільні заклади освіти та школа-інтернат №2 м. Чернівці (52 заклади).
3.2 Термін поставки: лютий - грудень 2009 року.
4. Місце і строк подання пропозицій учасниками
4.1 Місце: 58000, м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 176, каб.42.
4.2 Спосіб: пропозиції подаються в запечатаному конверті, особисто або поштою.
4.3 Кінцевий термін: 6 лютого 2009 року до 11:00.
5. Місце і дата проведення конкурсної процедури.
5.1 Місце: 58000, м. Чернівці, вул.Червоноармійська, 176, каб.42.
5.2 Дата: 06.02.2009 року о 15:00.
6. Відповідальний за проведення конкурсної процедури.
6.1 Марусик Любов Павлівна - провідний спеціаліст інженерно- господарської групи.
6.2 Контактний телефон: (03722) 3-70-79.

Оголошення про проведення конкурсу на закупівлю товару


1. Найменування та місцезнахо-дження замовника
1.1 Замовник (фактичний розпорядник (одержувач) бюджетних коштів): Управління освіти Чернівецької міської ради, ідент. код ЄДРПОУ 02147345.
1.2 Юридична адреса: 58000, м. Чернівці, вул.Червоноармійська, 176.
2. Інформація про предмет закупівлі:
2.1 Предмет закупівлі: кисіль фруктовий в пачках по 0,2 кг - 4530 кг.
3. Місце і термін поставки товару:
3.1 Місце: дошкільні заклади освіти та школа-інтернат №2 м. Чернівців (52 заклади).
3.2 Термін поставки: лютий - грудень 2009 року.
4. Місце і строк подання пропозицій учасниками
4.1 Місце: 58000, м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 176, каб.42.
4.2 Спосіб: пропозиції подаються в запечатаному конверті, особисто або поштою.
4.3 Кінцевий термін: 6 лютого 2009 року до 11:00.
5. Місце і дата проведення конкурсної процедури.
5.1 Місце: 58000, м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 176, каб.42
5.2 Дата: 06.02.2009 року о 15:00.
6. Відповідальний за проведення конкурсної процедури
6.1 Марусик Любов Павлівна - провідний спеціаліст інженерно- господарської групи. Контактний телефон: (03722) 3-70-79.


Оголошення про проведення конкурсу на закупівлю паливно-мастильних матеріалів

Найменування та місцезнаходження замовника: Комунальна медична установа «Міська поліклініка №1», 58000, м.Чернівці, вул. Шкільна, 6; стислий виклад предмета закупівлі: Бензин марки: А-92, А-95; строк поставки товарів, надання послуг або виконання робіт: 2009 р.; місце і строк подання пропозицій учасниками: на протязі 6 календарних днів з дня опублікування оголошення; місце і дата проведення конкурсної процедури: 6 лютого 2009 р. в приймальні головного лікаря о 9.00; контактні телефони осіб, які відповідають за проведення конкурсної процедури: т. 52-01-15 – приймальня головного лікаря, 52-84-18 – головний лікар, 52-67-11 – бухгалтерія.


ДО УВАГИ КЕРІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ, ОРГАНІЗАЦІЙ ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬ НАЙМАНУ ПРАЦЮ!

Обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів нагадує про необхідність подання до 1 березня 2009 року звіту №10-ПІ (річна) «Про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік». Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 зазначену звітність до 1 березня 2009 року подають підприємства, установи, організації та фізичні особи, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи у 2008 році працювало 8 і більше осіб. Підприємства, установи, організації та фізичні особи, які були незареєстровані до цього часу в облвідділенні Фонду, повинні обов’язково разом зі звітом подати: заяву про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду со-ціального захисту інвалідів; копію довідки про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (завірену печаткою); копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи-підприємця (завірену печаткою). Юридичні особи, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, подають також копію довідки органу державної податкової служби про включення їх до реєстру неприбуткових установ.
Бланки звітів можна отримати в районних відділах та в обласному управлінні статистики або безпосередньо в облвідділенні Фонду со-ціального захисту інвалідів. Тел. для довідок: 4-23-14, 4-49-26, 5-80-13. Адреса: м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 87-Г.


Обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів нагадує про необхідність подання до 1 березня 2009 року звіту №10-ПІ (річна) «Про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік». Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 зазначену звітність до 1 березня 2009 року подають підприємства, установи, організації та фізичні особи, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи у 2008 році працювало 8 і більше осіб. Підприємства, установи, організації та фізичні особи, які були незареєстровані до цього часу в облвідділенні Фонду, повинні обов’язково разом зі звітом подати: заяву про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду со-ціального захисту інвалідів; копію довідки про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (завірену печаткою); копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи-підприємця (завірену печаткою). Юридичні особи, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, подають також копію довідки органу державної податкової служби про включення їх до реєстру неприбуткових установ.
Документи подаються за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 183, фінансове управління районної у місті ради (конкурсна комісія), каб. 201. Контактний телефон: (80372) 6-19-79. Лукашева Тетяна Олександрівна - головний спеціаліст фінансового управління районної у місті ради. Документи на конкурс приймаються з 01.02.2009 року по 10.02.2009 року. Конкурсна комісія проводитиме відбір 11 лютого 2009 року.

Ракурс

  • Kраще пізно, ніж ніколи

Pятівний круг для зубрів

На теренах Буковини протягом кількох років відбуватиметься важливе екологічне дійство: згідно з наказом Держкомлісгоспу та Мінприроди “Про за-твердження плану дій щодо збереження зубра в фауні України” відбудеться паспортизація цих зникаючих тварин. До участі в заході запрошено й кафедру зоології біологічного факультету Чернівецького національного університету. Співпрацюватиме вона з інститутом зоології імені І. Шмальгаузена Національної Академії наук України. Це питання, як мовиться, вже давно на часі. Чисельність зубрів в Україні на початок минулого року становила 260 особин. Але й ця цифра далека від точності і свідчить про те, що чисельність диких турів катаст-рофічно зменшується. Вчені вже встановили діагноз цієї біди: зубри зникають через наростаюче браконьєрство, посилену урбанізацію та інтенсивність рекреаційного навантаження на сферу їхнього існування, зменшення кормової бази, несприятливу вікову та статеву популяцію. Як же проходитиме запланована акція? На це запитання ми попросили дати відповідь завідувача кафедри зоології біологічного факультету Чернівецького національного університету Володимира Федоровича Череватова. - Невдовзі ми спільно з фа-хівцями інституту зоології, - поінформував науковець, - вирушимо в місця проживання зубрів для проведення паспортизації та відбору проб про їхній генетичний стан. Робити це буде непросто. Адже буковинська популяція зубрів є дикою і мешкає у високогірному середовищі. Лише у нас ці тварини живуть на волі й мігрують з місця на місце. В інших регіонах вони ізольовані і не мають змоги вільно пересуватися. Саме через це над буковинськими зубрами нависла загроза вимирання. Адже в неконтрольованій популяції не провадиться жодної селекційної роботи для поліпшення породи. Тому ми, на підставі власних спостережень, і подамо рекомендації стосовно цього. Поліпшити генетику тварин у наших умовах можна шляхом здійснення спорідненого схрещування, тобто використовуючи плідників з інших місць. Буковинських зубрів варто було б, скажімо, схрестити з вінницькими, яким властива значна популяція, або з волинськими. І все це – лише на користь зубрам. У протилежному випадку тварини приречені на виродження й поступове вимирання. Програма запланованих до-сліджень підкріплена відповідним державним фінансуванням. Якщо вдасться реалізувати її, то зубрів буде врятовано. Цей факт має й символічний підтекст: Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, яке очолює наш краянин Георгій Філіпчук, вирішило провести рятівну акцію у рік Жовтого Бика – патрона диких турів. Отже, як мовиться, бик бикові – товариш і брат. До речі, Мінприроди проводить цю акцію по всій Україні, в місцях, де квартирують зубри. Після її завершення, на підставі зібраних даних, планується розробити загальний план розселення цього виду в різних куточках нашої держави, щоби урізноманітнити фауну. Загалом операція “Зубр” триватиме до 2011 року. Для Буковини вона вкрай необхідна. Адже дикі тури на теренах області практично залишилися поза увагою природоохоронців. Тож маємо те, що маємо. За такого підходу Карпати можуть згодом розпрощатися із зубрами, як це вже траплялося в минулому.

Василь Бабух

Офіційно

  • Рішення 35 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 24.12.2008 року №781

Про хід виконання Програми розвитку малого підприємництва у місті Чернівці на 2007-2008 роки, затвердженої рішенням 11 сесії міської ради V скликання від 29.12.2006 року №216, та затвердження Програми розвитку малого підприємництва в місті Чернівці на 2009-2010 роки

Відповідно до статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на виконання законів України «Про державну підтримку малого підприємництва», «Про Національну Програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні», Стратегії підвищення конкурентоспроможності м.Чернівців, заслухавши інформацію департаменту економіки міської ради про хід виконання Програми розвитку малого підприємництва в місті Чернівці на 2007-2008 роки та розглянувши пропозиції виконавчих органів міської ради щодо Програми розвитку малого підприємництва в місті Чернівці на 2009-2010 роки, Чернівецька міська рада ВИРІШИЛА:
1. Інформацію про хід виконання Програми розвитку малого підприємництва в місті Чернівці на 2007-2008 роки, за-твердженої рішенням 11 сесії міської ради V скликання від 29.12.2006 р. №216, взяти до уваги (додається).
2. Зняти з контролю рішення 11 сесії міської ради V скликання від 29.12.2006 року № 216 «Про затвердження Програми розвитку малого підприємництва в місті Чернівці на 2007-2008 роки» як таке, що виконано.
3. Затвердити Програму розвитку малого підприємництва в місті Чернівці на 2009-2010 роки (додається).
4. Виконавчим органам місь-кої ради забезпечити організацію виконання заходів Програми розвитку малого підприємництва в місті Чернівці на 2009-2010 роки та інформувати департамент економіки міської ради щоквартально до 5 числа місяця, наступного за звітним періодом.
5. Департаменту економіки міської ради (Степанчук Г.Я.) забезпечити координацію діяльності щодо виконання основних заходів з реалізації Програми.
6. Організацію виконання цього рішення покласти на за-ступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів, начальника фінансового управління міської ради Прокопця Є.Д. та директора департаменту економіки міської ради Степанчук Г.Я.
7. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань економіки, бюджету та фінансів.

Чернівецький міський голова Микола Федорук


Примітка: З додатками до рішення можна ознайомитися в департаменті економіки міської ради (вул. О. Кобилянської, 3, каб. №15) та на офіційному сайті міської ради www.citi.cv.ua
  • Рішення 35 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 24.12.2008 року №796

Про затвердження Комплексної програми збереження історичної забудови міста Чернівці на 2009-2015 роки

Відповідно до статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законів України «Про охорону культурної спадщини» та «Про Загальнодержавну Програму збереження та використання культурної спадщини на 2004-2010 роки», на виконання пункту 2 рішення Організаційного комітету з підготовки та відзначення 600-річчя заснування м.Чернівців від 4 вересня 2008 року, з метою вдосконалення збереження та примноження культурної спадщини міста, розглянувши проект Комплексної програми збереження історичної забудови міста Чернівці на 2009-2015 роки, розроблений робочою групою, уповноваженою розпорядженням Чернівецького міського голови від 11.10.2008 р. № 471-р, Чернівецька міська рада ВИРІШИЛА:
1. Затвердити Комплексну програму збереження історичної забудови міста Чернівці на 2009-2015 роки (додається).
2. Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (Бойко І.В.) та фінансовому управлінню Чернівецької міської ради (Прокопець Є.Д.) передбачити кошти на реалізацію І етапу Програми в проектах міського бюджету на 2009-2011 роки.
3. Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (Бойко І.В.):
3.1. Завершити до 2010 року укладання охоронних договорів із власниками пам’яток та встановлення охоронних дощок на пам’ятках архітектури та містобудування.
3.2. Погоджувати кольорові рішення оздоблення фасадів в історичних ареалах за умови наявності розроблених комплексних кольорових розгорток ви-гляду фасадів на цілу вулицю.
3.3. До 2011 року завершити розробку кольорових розгорток вигляду фасадів усіх вулиць в історичних ареалах міста.
3.4. Посилити контроль за використанням та зберіганням пам’яток через залучення громадян на правах громадських інспекторів. Створити Банк (музей) елементів історико-ар-хітектурного оздоблення пам’яток.
3.5. Завершити до 2010 року проведення фотофіксації стану будівель та споруд в історичних ареалах міста з подальшим поновленням цієї бази даних через три роки.
4. Замовникам робіт з ремонту фасадів, дахів на будинках в історичних ареалах міста Чернівці передбачати в проектно-кошторисній документації кошти на відновлення втрачених архітектурних історичних елементів.
5. Районним в місті радам (Ваньчицький Ю.А., Бурега Ю.І., Пазюк М.Д.), департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької місь-кої ради (Бойко І.В.) налагодити тісну співпрацю із вищим художнім професійним училищем №5 в напрямі відтворення втрачених елементів на фасадах пам’яток архітектури.
6. Інформувати міську раду про хід виконання цього рішення щорічно в грудні.
7. Організацію виконання рішення покласти на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів, директора департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради Бойка І.В. та заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів, начальника фінансового управління міської ради Прокопця Є.Д.
8. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань земельних відносин, ар-хітектури та будівництва.
Чернівецький міський голова Микола Федорук


  • Затверджено рішенням 35 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 24.12.2008 року №796

КОМПЛЕКСНА ПРOГРАМА збереження історичної забудови міста Чернівці на 2009-2015 роки


1.1. Загальна характеристика Місто Чернівці - столиця Буковини - лежить у Карпатських передгір’ях, на високих зелених пагорбах понад долиною річки Прут. Колись це було провінційне містечко Молдавії, з 1867 року - центр коронного краю Австро-Угорської імперії. У 1920 р. Чернівці стали другим за величиною містом Румунії, а після Другої світової війни — обласним центром. Зараз місто є центром найменшої в Україні області з 248 тисячами мешканців. Це – компактне містобудівне утворення західноєвропейського типу з високою пластичною й силуетною виразністю та високим естетичним потенціалом міської забудови, якій пощастило уникнути руйнувань протягом XX століття. Тож місто Чернівці чудово зберегло весь історико-архітектурний комплекс, а архітектурно-містобудівна спадщина в межах міського ядра має всі якості архітектурного заповідника з добре збереженою історичною планувальною структурою, що характеризується компози-ційно-художньою єдністю забудови вулиць, площ і кварталів. Під охороною держави в межах міста перебуває понад 700 пам’яток культурної спадщини. Серед них є унікальні ансамблі і окремі будівлі-пам’ятки архітектури державного значення: колишня резиденція буковинських митрополитів, містобудівні ансамблі вулиць Ольги Кобилянської, Головної, Руської, Івана Франка, пам’ятки дерев’яної сакральної архітектури, міський театр, Палац юстиції, ратуша та багато інших. Активні процеси урбанізації у другій половині XX ст., зміна геологічних умов, збільшення транспортного навантаження та обсягу викидів в атмосферу, підвищення рівня ґрунтових вод, природне старіння значної частини будинків, багатьом з яких – понад 100 років, призвели до того, що чимало об’єктів нерухомої культурної спадщини стали небезпечними для експлуатації та проживання людей. У незадовільному технічному стані перебувають інженерні споруди і мережі, частина шляхового господарства. Зупинити подальше погіршення стану забудови у центральній частині міста Чернівці, убезпечити проживання населення в ній, зберегти унікальне історико-архітектурне міське середовище і при цьому створити сучасну міську інфраструктуру можливо лише шляхом вжиття невідкладних ефективних заходів. Основою для цього повинна стати Комплексна програма збереження історичної забудови у центральній частині міста Чернівці (далі – Програма), розроблена на період з 2009 по 2011 роки і на перспективу до 2015 року.
1.2. Мета Програми Метою Програми є збереження унікального історико-архітектурного міського середовища, його регенерація та використання для безпечного проживання населення шляхом:
- зупинення негативних техногенно-екологічних процесів та їх впливу на технічний стан забудови центру міста;
- ефективного захисту, консервації, реставрації та раціонального використання нерухомих об’єктів культурної спадщини;
- створення сучасної соціальної, інженерної та транспортної інфраструктури. Загальну характеристику програми надано в додатку 1.
1.3. Основні завдання Програми
Основними завданнями Програми є:
1) проведення наукових до-сліджень з виявлення причин руйнування та погіршення технічного стану будинків і споруд центральної частини міста;
2) відселення мешканців з аварійних будинків у центральній частині міста;
3) виведення з аварійного стану будинків і споруд, інженерних мереж, забезпечення комплексного виконання консерва-ційних і реставраційних робіт;
4) забезпечення умов для реставрації і регенерації центральної частини міста, визначення шляхів подальшого використання нерухомих об’єктів культурної спадщини;
5) поліпшення санітарних та екологічних умов функціонування об’єктів в центральній частині міста та створення умов для безпечної життєдіяльності населення.
1.4. Основні напрями реа-лізації Програми Основними напрямами реалізації Програми є:
1) проведення з метою отримання інформації, необхідної для реалізації Програми, археологіч-них, історико-архітектурних, екологічних, геологічних та гідро-геологічних досліджень, вивчення технічного стану будинків і споруд, об’єктів благоустрою та озеленення, інженерної і транспортної інфраструктури, інвентаризація нерухомості та створення відповідного банку даних, забезпечення постійного спостереження за геологічними та гідрогеологічними процесами, деформацією конструктивних систем будинків і споруд;
2) розроблення необхідної містобудівної і проектно-кошторисної документації для здійс-нення робіт з нейтралізації негативних геологічних та гідрогеологічних процесів, стабілізації грунтів, виведення будинків і споруд з аварійного стану, проведення ремонтно-реставраційних робіт, удосконалення інженерної інфраструктури та орга-нізації руху транспорту, по-ліпшення екологічного стану;
3) проведення ремонтно-будівельних робіт для виведення будинків, споруд та їх окремих конструкцій з аварійного стану, а також консерваційних та реставраційних робіт на пам’ятках архітектури, вжиття заходів для збереження художніх та архітектурних елементів на об’єктах, де виникла загроза їх втрати;
4) реконструкція і спору-дження у центральній частині міста об’єктів інженерної та транспортної інфраструктури, доведення впливу транспортних засобів на будинки і споруди до нормативних показників, здій-снення інших природоохоронних заходів;
5) утворення фонду збереження історичної забудови міста, розроблення механізму залучення до цього фонду коштів шляхом виконання спеціальних інвестиційних програм, надання місцевих позик, відрахувань від коштів, одержаних у результаті провадження екскурсійно-туристичної діяльності, а також пожертвувань фізичних та юридичних осіб;
6) розроблення відповідно до законодавства нормативних актів (місцевих правил) з питань забудови і використання територій у центральній частині м.Чернівців та утримання розташованих на ній об’єктів, зокрема умов стимулювання власників (користувачів) об’єктів культурної спадщини щодо їх збереження, порядку відселення мешканців та переміщення установ з аварійних будинків;
7) підготовка необхідного пакета документів для номінації культурних надбань м.Чернівців до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
1.5. Етапи реалізації Програми Реалізацію Програми передбачено здійснити поетапно. На першому етапі (у 2009-2011 роках) передбачається:
- проведення науково-дослід-них і вишукувальних робіт і виготовлення необхідної містобудівної та проектно-кошторисної документації;
- здійснення необхідних природоохоронних заходів;
- виконання протиаварійних та ремонтно-реставраційних робіт у відселених житлових будинках та на особливо цінних пам’ятках архітектури (будинках громадського призначення та житлових будинках). На другому етапі (у 2012-2015 роках) передбачається провести уточнення обсягів робіт і коштів, спрямованих на реалізацію Програми.
1.6. Фінансове забезпечення та строки виконання Програми Фінансування Програми здійснюється у межах асигнувань, що виділятимуться органами виконавчої влади у державному, обласному та міському бюджетах на 2009-2015 роки з урахуванням завдань і термінів, передбачених додатком 2 Програми. Вважати доцільним створення цільового фонду збереження історичної забудови міста, використання благодійних внесків юридичних та фізичних осіб та коштів з інших джерел фінансування, не заборонених законодавством, а також власників і користувачів будівель.
1.7. Організація управління реалізацією Програми Для забезпечення ефективного управління реалізацією Програми передбачається створити координаційно-наглядову раду у складі представників Чернівецької облдержадміністрації, виконавчого комітету Чернівецької міської ради, депутатів міської ради та уповноважених представників відповідних служб міста і області. Основними функціями наглядово-координаційної ради мають бути:
- організація фінансового забезпечення реалізації Програми;
- контроль за реалізацією Програми;
- внесення у разі потреби змін і доповнень до Програми з питань, що належать до компетенції місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для забезпечення реалізації Програми;
- забезпечення взаємодії підприємств, установ та організацій м.Чернівців з центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Рішення координаційно-наглядової ради, прийняті в межах її компетенції, носять рекомендаційний характер для прийняття відповідними уповноваженими органами рішень для виконання основних завдань Програми. Хід реалізації Програми повинен широко висвітлюватися у засобах масової інформації.
1.8. Прогнозні результати реалізації Програми Реалізація Програми дасть змогу:
- отримати ґрунтовну археологічну та історико-архітектурну інформацію, відомості про інженерно-геологічні, гідрогеологічні умови у центральній частині міста, стан інженерної та транспортної інфраструктури, екологічну ситуацію, перелік і технічний стан будинків, споруд, об’єктів благоустрою та озеленення;
- усунути негативні фактори, що спричиняють руйнування будівель, створити умови для безпечного проживання населення та функціонування підприємств, установ і організацій;
- зберегти унікальне історико-архітектурне середовище одночасно зі створенням сучасної інфраструктури;
- активізувати розвиток туризму, в тому числі міжнародного, як одного з основних джерел надходження коштів для потреб міста.
Секретар Чернівецької міської ради Троян Єремічук


Примітка: з додатками до цієї Програми можна ознайомитися в департаменті містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради (вул. Б. Хмельницького, 64-A, каб.108) та на офіційному сайті міської ради www.citi.cv.ua
  • Побачене в дорозі

Хто-хто на сміттєзвалищі живе?

Неподалік села Чорнівка Новоселицького району знаходиться міське сміттєзвалище. Сюди щоранку курсують спец-автомашини, вщерть заповнені побутовими відходами. Звалище хоч і заповнюється швидкими темпами, та городянам тривожитися не варто - площі для прийому сміття тут ще вистачає. Головне, аби його прийом здійснювався по-газдівськи і щоби врешті-решт стало до ладу діючих сміттєсортувальне підприємство, котре дасть змогу вивільнити з-під непотребу значну кількість території. Мало хто з чернівчан знає, що з цієї місцини черпають матеріальну вигоду десятки мешканців Чорнівки і прилеглих сіл. Тут вони збирають пляшки, металобрухт, побутові предмети, котрі ще можуть використовуватися, і мають з того неабиякий навар. Дехто з них вже розжився на іномарки та припас грошей на побудову власного помешкання. Ми ж вестимемо мову не про них, а про те, як на сміттєзвалищі уживаються брати наші менші – представники місцевої фауни. Багато років тут квартирують річкові чайки – крячки. Їх на звалищі – сотні. Зранку гамірливе птаство снідає харчовими відходами, котрих сюди завозять з міста досхочу. Потім птахи перекочовують на дику природну водойму, що за півкілометра звідси. Вони безтурботно гойдаються собі на хвилях мілководного плеса. Тут же, в довколишніх очеретах, гніздяться та виводять малят. Отже, ці птахи, як мовиться, пос-тійно прописалися на сміттєзвалищі. Воно забезпечує їм сите існування, й тому цій багаточисельній колонії ніщо не загрожує. Підгодовуються тут і зграї ворон. Неподалік також подибуються луні болотяні. Їх приманило сюди птаство, яке масово квартирує на межі сміттєзвалища та перелісків. Луні, полюючи на пернату мілкоту, теж не бідують. Вночі на сміттєзвалище навідуються й лисиці. Вони копирсаються у смітті, знаходячи поживу для себе. Принагідно не гребують і мишовидними гризунами, яких тут видимо-невидимо. Мають простір для виживання й бродячі пси та коти. Словом, сміттєзвалище стало прихистком для багатьох видів тварин та птахів. На штучно створеному біоценозному острівці вирує життя.

Василь Бабух


Співачка Марта: «На моїх концертах танцюють навіть олігархи»

Молода українська співачка цього року відзначає маленький ювілей своєї творчості: на сцені наша землячка вже п’ять років. За цей час чернівчанка Ірина Столяр стала Мартою, переїхала жити до Києва, зробила на вітчизняній естраді собі ім’я, видала кілька альбомів, а віднедавна ще й стала телеведучою на музичному каналі М1. До цього ряду артистка додає ще одне досягнення: тепер вона сама для себе пише пісні.

- За останні роки я пережила стільки приємного і хорошого!
- зізнається “Чернівцям” Марта. - Всього й не згадаєш. Та, певно, найголовніше моє досягнення – я нарешті перейшла на свої пісні. Тобто, мені їх не пишуть автори, а я їх створюю самостійно. І як результат – другий та третій альбоми повністю авторські. Серед найважливіших подій можу виділити ще дві: це, звісно ж, зустріч з продюсером Олегом Барабашем, з яким ми гарно співпрацюємо всі п’ять років, та робота на телебаченні, де вже більше року веду ранкову програму на відомому музичному каналі М1.
- Свої авторські пісні до останнього альбому «Несколько секунд» готували спеціально чи ці композиції назбиралися протягом якогось певного періоду?
- Насправді власних творів у мене дуже багато, вистачить ще не на один альбом. Пишу навіть дитячі пісні. І я вже думала: якщо коли-небудь доросту до того, аби продюсувати когось із юних виконавців, то репертуаром мої підопічні будуть забезпечені.
- Хто першим оцінює Ваші творіння? Продюсер?
- Ні, не продюсер. Якщо чесно, я дуже хвилююся, коли вперше показую свої твори людям, навіть власному продюсеру. Тому першим слухачем є моя старша сестра Тетяна, котра живе у Чернівцях. Вона знає всі мої пісні, і якщо в наступній композиції трапляються повтори з попереднього матеріалу, Таня це одразу вловлює.
- Марто, коли Ви жили у Чернівцях, здається, співали у ресторані «Європейський»...
- Співала – це голосно сказано. Я просто час від часу виступала тут і заробляла перші гонорари.
- Тим не менше зараз Ви, як і багато інших артистів, так само виступаєте в ресторанах, на різноманітних корпоративних вечірках. Як працюється перед такою публікою?
- Я знаю, що Ви маєте на увазі: брязкіт виделок і тарілок, дзвін бокалів... Проте зараз корпоративи виглядають дещо інакше і проходять не тільки в ресторанах, а й у великих залах. Та й публіка стає все вихованішою і до артистів ставиться уважно. Тому мені легко працюється на таких вечірках. Тим більше, на моїх концертах танцюють всі: і молодь, і навіть олігархи.
- Ви говорили про власні пісні, а вони у Вас переважно російською мовою. Українською не пишете?
- Пишу, але небагато. Чомусь більшість творів виходить російською. Але я точно знаю: таки зберу цілий україномовний альбом власних пісень!
- До речі, багатьох співаків, у котрих переважає російськомовний репертуар, часто критикують за відсутність пісень рідною мовою. Чи чули такі докори на свою адресу?
- Звичайно, чула. Навіть був такий неприємний випадок: коли я повинна була виступати на Майдані Незалежності, організатори, скажемо так, зробили все для того, аби ми самі відмовилися від участі. Адже продюсер їх попередив, що я співатиму російською. А це не віталося.
- Перші пісні для Вас писав відомий молодий автор Артур Железняк. А нині з ним співпрацюєте?
- Так, справді Артур писав для мене пісні, з якими я прийшла до українського слухача. Однак на дебютному альбомі наша співпраця завершилася. Зізнаюся: зараз я з величезним задоволенням пишу сама. Тим більше, це вигідно і матеріально – не потрібно платити поетам та композиторам. А ще – емоційно, бо я маю де висловити себе, свої думки, почуття і передати їх слухачам.
- У Чернівцях Ви навчалися вокалу (як і Ані Лорак та Катя Бужинська) у відомого педагога Марії Когос. На яких піснях вчилися професійно співати – народних чи естрадних?..
- На всіх! До того ж, Марія Аронівна дотримувалася принципу, що я мала навчитися співати твори різних стилів. У неї була така методика, що підопічні могли по двадцять разів повторювати один і той же куплет – допоки не вийде так, як має бути. І сьогодні я дуже вдячна своєму педагогу за таку науку.
- Різноманітні фотосесії – це ще один крок до популярності. Ви ж знялися навіть у кількох еротичних. Цікаво, якою була реакція на такий крок прихильників, батьків, друзів?
- Нормальною. Крім того, якщо дивитися на еротичні фотосесії інших співачок, то моя була ще стриманою...
- На сцені у Вас досить відверте сценічне вбрання. Це задум менеджерів чи такий стиль, такий настрій?
- Просто мені подобається так одягатися. І це – мій стиль, який ідеально підходить до тих пісень, які виконую. Думаю, у мої роки короткі спіднички, шорти і топи ще можна носити. У 40 років так одягатися точно не буду.
- Зараз Ви ще й телеведуча, а це завжди піднімає рейтинг. Скільки відсотків до популярності Вам додала роль телеведучої у програмі «Гутен морген» на каналі М1? І як Вас тут сприйняли інші ведучі? Як конкурентку?
- Популярності програма мені додала, це правда. Та, головне, люди зрозуміли: я мисляча співачка. Адже “Гутен морген” йде у прямому ефірі, і коли трапляються непередбачувані ситуації, сподіватися доводиться тільки на себе. Про мене, мабуть, раніше думали так, як і про більшість молодих артисток: симпатична, висока, багатий коханець... Та якби у мене був заможний спонсор, мені не доводилося б так багато працювати. Можна було би купити кілька пісень у відомого московського композитора Макса Фадєєва, і все – ти зірка. Тому зараз глядачі побачили: я вмію не тільки співати, а й говорити. Як сприйняли інші ведучі? Хтось, можливо, як і конкурентку...
- Канал робить Вам якісь знижки на ротацію пісень на М1?
- На каналі і так багато рубрик, в яких транслюються всі новинки таких молодих артистів, як я. Та, безумовно, зараз вже маю трохи привілеїв...
- Марто, впродовж свого творчого життя Ви тихо і спокійно працюєте зі своїм продюсером Олегом Барабашем. А деякі співаки за такий час встигають і поскандалити, і гучно розійтися зі своїми продюсерами. Як Вам вдається зберігати позитивну атмосферу у вашому тандемі?
- Все дуже просто: за цей час ми добре вивчили один одного і спокійно сприймаємо різноманітні зауваження. Ми обоє – мудрі люди, тому не хочемо втрачати напрацьоване за ці роки. І якщо навіть трапиться, що наші дороги розійдуться, то ми точно не вирішуватимемо свої справи через пресу і суди.
- Ви зізнаєтеся, що у Вас є коханий чоловік, але не розповідаєте про нього. Може, це Ваш продюсер?
- Відповім лише: це – не Олег Барабаш. Це – інша людина, але я не вважаю за потрібне виносити наші стосунки на люди. Не знаю, на жаль чи на щастя, у Чернівцях у мене не було серйозної закоханості. Тому свої нинішні почуття дуже ціную.
- А звідки виникла ідея однієї з Ваших останніх пісень - «Колыбельная»? Це, часом, не натяк на сім’ю, дітей?
- Поки що ні. Думаю, що колискові залюбки слухають і дорослі. Я завжди, коли лягаю спати, наспівую для себе щось ліричне і заспокійливе.
- П'ять років на сцені – гарний привід відзначити це свято. Для прихильників буде якийсь особливий подарунок?
- По-перше, подарунком був мій останній альбом. Але ще планую видати збірку зі своїми найкращими хітами. І, звичайно, даватиму багато концертів для своїх слухачів. Маю таку мрію – виступити колись із сольним концертом у Палаці спорту. Але це, напевно, відбудеться ще не скоро...

Наталка ФЕЩУК
Фото надано прес-службою співачки Марти.

Грані життя

Прах Олександра доброго покоїться в монастирі «Бистриця»

Вірча грамота за підписом молдавського господаря сповістила світові про існування цитаделі над Прутом.

Грамота, писана церковнослов’янською мовою, датована 8 жовтня 1408 року. (Сьогодні про це, мабуть, знає наймолодший городянин.) Саме тоді господар Олександр видав «Уставництво о митах», у котрому вперше згадав Чернівці - важливий митний пункт на торговельному шляху між Львовом і Чорним морем. Активні пошуки цього історичного документа розпочалися ще століття тому. Ініціатива віднайти грамоту Олександра Доброго належала історику Раймунду Фрідріху Кайндлю. Однак пошуки були не надто успішними. Навіть існувала версія про знищення реліквії. Віднайшли пам’ятку у 2007 році. Підтвердженням тому слугував лист, який надійшов із Державного історичного музею міста Москви. У ньому йшлося про те, що пам’ятка знаходиться у відділі письмових згадок – фонд №17, опис №2, одиниця зберігання – 116. Назва “Чернівці” у пам’ятці згадується шість разів.

До Європейського Союзу - рукою подати
Подорож до Румунії відбувалася винятково із професійною метою. Керівник державного підприємства “Чернівецький експертно-технічний центр” Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду Микола Воронка разом із колегою їхав інспектувати румунське підприємство, яке спеціалізується на виготовленні двоконтурних котлів для забезпечення теплом індивідуальних будинків. Продукція вельми популярна нині та й, зрештою, потрібна. Очевидно, це добре зрозуміли фахівці румунської фірми, котрі виявили бажання поставляти свою продукцію на український ринок. Для здійснення офіційного експорту товару в Україну вони повинні були отримати відповідний експертний висновок. А його, у свою чергу, мали викласти фахівці Чер-нівецького експертно-технічного центру. «Документ мав засвідчити якість товару та дотримання підприємством усіх норм, правил та стандартів Європейського Союзу, - розповідає Микола Воронка. – Водночас нам було цікаво дізнатися, які ж зміни сталися у них і до чого у перспективі маємо бути готові ми». Забігаючи наперед, слід зауважити: більшість румунів вважають вступ своєї країни до ЄС фактом позитивним, однак вже встигли зрозуміти: немає бочки меду без ложки дьогтю. Саме ж місто Пятра Нямц (а саме туди пролягав шлях фахівців з Буковини) розташовується на шляху до столиці країни – Бухареста, а відстань до україно-румунського кордону вимірюється не більше, ніж у двісті кілометрів. Місто - центр повіту й місце проживання стотисячного населення. Будівлі тут розташовуються таким чином, що, коли споглядаєш краєвиди з висоти пташиного польоту, мимоволі спадає на думку: Пятра Нямц має …форму підкови. Місцеві жителі вважають таке розташування щасливою ознакою. Певною мірою так воно і є: близькість Карпат, навколишні пагорби, вкриті лісом, луки із соковитими отавами, річка Бистриця. Не дивно, що із потоком інвестиційних коштів у цих місцях побільшало туристів, зросла кількість компактних готельних комплексів, комфортабельних баз відпочинку. Словом, туриста тут раді бачити й догодити йому. Своїм багатством мешканці Пятра Нямца вважають ліс, природні поклади каменю, наявність електростанції, яка забезпечує енергією навколишні населені пункти й Пятра Нямц у тому числі. Галузі виробництва, що останнім часом розвиваються тут особливо активно, – деревообробна, будівельна та, як вже мовилося, туристична. Не може не впадати в око, за словами Миколи Воронки, бережливе ставлення до того, що, власне, й дала природа. “У центрі міста височить пагорб, на якому побудовано телевізійну вежу, - веде далі мій співрозмовник. - Місця достатньо багато, проте ані в низинній частині, ані вище не можна побачити жодної споруди. Румуни пояснюють відсутність будь-якого будівництва збереженням ландшафту рекреаційної зони, виключенням можливості зсувів грунту. Закон про збереження довкілля виписано надзвичайно чітко, і порушувати його не наважуються”. Надзвичайно дбайливим є ставлення до пам’яток історико-культурної спадщини. Румуни добре зрозуміли: світу вони цікаві не лише майбутніми поступами, насамперед – спадщиною минулого. Йдеться не лише про замок графа Дракули.
За монастирськими стінами
Монастир “Бистриця” височить за сім кілометрів на південь від Пятра Нямца, у надзвичайно красивій місцині. Перше, що впадає у вічі, коли потрапити за кам’яні мури, – фрески на стінах церкви й дзвіниці, кладка каменю на спорудах, дзвони, відгомін яких чути за кілометри, унікальне різьблення на дверях, віконницях, бійницях вежі. Все зроблено на віки. Сторінки вже сучасного літопису почали датуватися сьомим століттям буття монастирської цитаделі, адже камінь на першій будові зодчі заклали тут ще у 1400 році. Посеред двору монастиря височіє витесаний з каменю пам’ятник. Це – постать чоловіка, який на одній долоні тримає церкву, другою – прикриває її куполи з хрестами, ніби захищаючи від чогось. Так нащадки увіковічили за-сновника монастиря – Олександра Доброго. Саме того Олександра Доброго, чий підпис стояв під грамотою, з появою якої світ довідався про існування серця букового краю – Чернівців.
- Чи відомо вам, що перу цього діяча належить перший офіційний документ нашого міста, яке минулого року відсвяткувало ювілей – 600-річчя з часу першої писемної згадки? - таким було перше запитання Миколи Воронки до тамтешніх екскурсоводів.
- Невже ви володієте цим раритетом? – тепер настала черга дивуватися вже румунським спів-розмовникам. Жодних даних про цей історичний (і певною мірою, епохальний для нас) документ у сучасній Румунії не існує. Однак до постаті Олександра Доброго і сьогодні ставляться з пошаною, вказуючи на його чесноти. Серед них, насамперед, називають виняткову дипломатичність посадовця, який здійснював державотворчу місію упродовж свого керування, а також побожність. І проводять цікаві паралелі: зведення монастиря (завдяки старанням вельможі й щедро офіруваним його родиною коштам) розпочалося приблизно у той період, коли на грамоті з нагадуванням про Чернівці з’явився підпис Олександра Доброго, а саме - у 1400 році. За два роки на місці зруйнованого монашого скиту з’явилася кам’яна церква. З того часу в ній і зберігають чудотворну ікону Святої Анни, яку дружині Олександра Доброго, теж Анні, подарувала її тезка із візантійського імператорського роду. Саме перед цією іконою ревно молилася дружина воєводи, вважаючи Святу Анну своєю покровителькою. Церква ж стала місцем моління усієї родини, а за кілька років - духовним центром, що постійно перебував під опікою перших духовних осіб тодішньої держави. Тим часом місцина біля церкви забудовувалася: з’явилися дзвіниця, господарські споруди. Через постійні набіги турецьких заво-йовників (у результаті одного з них монастир був серйозно зруйнований) всю територію у два ряди обгородили кам’яним муром. За шість століть це єдиний випадок, коли споруди довелося відновлювати. До нинішнього дня в монастирській обителі не було жодного вагомого архітектурного втручання. Майстри, котрі шість століть тому будували монастир, знали свою справу так, що їхні нащадки можуть сьогодні тільки позаздрити. На жаль, не вдалося розгадати й рецептури будівельних сумішей, якими скріплювали стіни. Ця таємниця нинішнім експертам не під силу.
- У церкві Успіння Божої Матері я помітив на стіні скромну табличку з написом «Тут похований Олександр Добрий (1432) і його дружина Анна (1418)», – ділиться по-дробицями Микола Воронка. – Виявляється, церква одночасно слугувала усипальницею, у якій нині покоїться не лише їхній прах, а й останки синів – Романа та Ва-сіле. У склепі поховано і сина наступника Олександра Доброго – Штефана Великого - Александрела та його дружину. Знайшов тут свій вічний спочинок літописець Григорій Уреке, а також окремі вищі церковні чини тодішньої епохи. «Наступного разу, коли вдасться потрапити до цього румунського монастиря, треба буде захопити із собою фотокопію грамоти з підписом Олександра Доброго, яке перебуває нині в експозиції Чер-нівецького художнього музею», – підсумовує Микола Воронка. Читачам нагадаємо: місто отримало копію завдяки ініціативі його колеги – депутата Валерія Сарафінчана. Її автор – російський музеєзнавець Віра Откарська. Створювали копію впродовж чотирьох місяців. Папір, на якому відтворено документ, має понад двісті років. За якістю він один до одного повторює папір оригіналу.

Лариса АРТЕМЕНКО

Реклама

дизайн сайту: Олександр Лиходід